Лікування та симптоми авітамінозу у собак.

Авітаміноз у собак — небезпечний стан, що виникає внаслідок тривалого дефіциту вітамінів.

Здоров’я людей та їхніх чотирилапих друзів залежить не лише від способу життя, а й від правильного харчування. Речовини, що надходять в організм, слугують паливом для більшості внутрішніх систем, органів і клітин. При нестачі ряду важливих елементів імунні сили знижуються, підвищуючи вразливість до інфекцій та інших небезпечних захворювань.

Попередити падіння імунітету можливо лише за допомогою грамотної профілактики, а також своєчасного звернення до ветеринара при перших ознаках авітамінозу у собаки.

Що таке авітаміноз у собак – і чому він виникає?

Авітаміноз – патологія, спричинена тривалою нестачею одного або декількох вітамінів. Його часто плутають з гіповітамінозом – менш небезпечним хворобливим станом, при якому поживні речовини все ж надходять в організм, але в недостатній кількості. Через це їх витрата перевищує надходження.

Вітаміни — органічні сполуки, необхідні для нормального функціонування внутрішніх органів і систем. Вони надходять в організм разом із їжею або синтезуються в ньому самостійно.

Усі відомі вітаміни поділяють на 2 великі групи:

• жиророзчинні, які засвоюються разом із жирними оліями та дуже повільно виводяться з організму;
• водорозчинні, представлені у вигляді сухих речовин, які добре розчиняються у воді.
• Причини нестачі, або дефіциту, цих речовин дуже різноманітні. До них належать:
• неповноцінне харчування (невелика різноманітність продуктів або сухий корм низької якості);
• патології шлунково-кишкового тракту, що порушують всмоктування (запалення кишечника, дисбактеріоз);
• інфекції (парвовірусний ентерит, чума м’ясоїдних, лептоспіроз);
• захворювання печінки;
• отруєння (ізоніазид, щуряча отрута);
• пухлини в ШКТ;
• зараження глистами або найпростішими.

Вітамінні дефіцити є сезонними. Найчастіше їх діагностують з кінця зими до початку весни. Це пов’язано з гострою нестачею сонця, відповідального за вироблення вітаміну D.

Крім пори року, велику роль відіграє фізіологічний стан тварини, а також умови її утримання. До групи ризику входять літні особини, цуценята, вагітні та годуючі суки, а також собаки, що живуть у темних і вологих приміщеннях або отримують підвищене фізичне навантаження (підготовка до спортивних змагань).

Завдяки тому, що останнім часом більшість тварин харчується готовими промисловими кормами, випадки авітамінозу практично не фіксуються. Однак особливу увагу потрібно звернути на цуценят, що ростуть, вагітних самок і тварин, які мешкають у будці, а також собак-спортсменів. Ці групи тварин повинні обов’язково отримувати якісне харчування, рекомендоване фахівцем.

Симптоми залежно від типу вітаміну, якого бракує

Ця патологія характеризується дуже різноманітною симптоматикою. Її важко відрізнити від інших захворювань, тому єдиний надійний спосіб діагностики — здача аналізів. Нижче ви зможете дізнатися, як проявляється авітаміноз у собак, та переглянути фото з основними зовнішніми ознаками.

А, або ретинол

Міститься в жирних продуктах і відіграє значну роль у рості та розвитку плода. Крім того, він відповідає за імунітет і здоров’я очей, а також впливає на синтез білків.

Нестача ретинолу супроводжується такими симптомами:

• млявість і втрата апетиту;
• слизовий або кривавий пронос;
• поява лупи та прогалин на шерсті;
• уповільнення росту у цуценят;
• слабкість лап;
• втрата нюху;
• порушення зору;
• пізня зміна молочних зубів.

Для усунення дефіциту в основному використовують риб’ячий жир, який нормалізує засвоєння поживних елементів. Також у раціон обов’язково додають яловичу печінку, яєчні жовтки та вершкове масло.

В2, або рибофлавін

Належить до водорозчинних вітамінів. Бере участь у формуванні антитіл та еритроцитів, регулює ріст і регенерацію клітин, а також підтримує здоров’я кігтів, шкіри та шерсті.

Рибофлавін тісно пов’язаний з аскорбіновою кислотою. Якщо його недостатньо, рівень останньої також знижується.

Недостатня кількість рибофлавіну викликає такі симптоми:

• втрата апетиту та сильне виснаження;
• рясне линяння;
• помутніння рогівки;
• відставання у рості цуценят;
• поява виразок у ротовій порожнині.

При несвоєчасному лікуванні цей вид патології може ускладнитися парезом або паралічем.

В5, або пантотенова кислота

Бере активну участь у обміні білків, жирів і вуглеводів, формує захисні антитіла та стимулює вироблення гормонів надниркових залоз. При гострому дефіциті пантотенової кислоти у тварини з’являються такі симптоми:

• втрата апетиту та рясне виділення слини;
• випадання шерсті та зміна її кольору;
• потемніння язика.

Якщо пантотенової кислоти не вистачає саме в шлунку, це може призвести до виразкової хвороби.

В6, або піридоксин

Окрім піридоксину, вітамін В6 зустрічається у вигляді піридоксалю та піридоксаміну, але ці два останні елементи є менш важливими. Піридоксин відповідає за функціонування суглобів, серця та нервової системи.

B6 працює в парі з B12. Разом вони регулюють засвоєння білкової їжі, що є дуже важливим моментом для всіх хижих тварин.

До основних симптомів дефіциту B6 відносять анемію, судоми та дерматити. На відміну від більшості елементів, піридоксин повністю виводиться з організму вже через 8 годин. З цієї причини його кількість потрібно постійно поповнювати.

В12, або кобаламін

Запобігає руйнуванню еритроцитів і жировому переродженню внутрішніх органів, а також сприяє зміцненню оболонки нервових волокон. Початкова стадія дефіциту характеризується сильним виснаженням, а пізня – вираженою анемією.

С, або аскорбінова кислота

Відноситься до водорозчинних. Необхідна для росту та відновлення тканин кісток, зубів, ясен і кровоносних судин. Покращує всмоктування заліза та стимулює активність імунних клітин.

Нестача аскорбінової кислоти супроводжується виснаженням організму, почервонінням слизових оболонок ротової порожнини, кров’ю в сечі та калі, кровоточивістю ясен і випаданням зубів. Найбільше страждають печінка та шлунково-кишковий тракт.

Група D

Відноситься до жиророзчинних і відповідає за правильність формування опорно-рухового апарату. До основних симптомів нестачі групи D відносять спотворений апетит (поїдання землі, шпалер та інших неїстівних предметів), діарею та запор, судоми, викривлення та розм’якшення кісток (рахіт).

Група Е

Впливає на роботу репродуктивної системи та сприяє продовженню молодості. Нестача цих елементів може призвести до безпліддя та передчасного старіння.

Група K

Регулює згортання крові та здорову роботу печінки, а також захищає від розвитку остеопорозу. Дефіцит групи K можна розпізнати за згустками крові в сечі та фекаліях, поганим згортанням крові та частими крововиливами. У такому стані небезпеку для тварини становить навіть невелика ранка.

Небезпека самолікування

Неважко здогадатися, що усунення хвороби базується на включенні в раціон продуктів, збагачених відсутніми елементами, або прийомі вітамінно-мінеральних комплексів. Незважаючи на це, тварину не можна лікувати самостійно. У кращому випадку ви нічого не досягнете і просто втратите час, а в гіршому – викличете гіпервітаміноз.

Неефективність

Самостійний підбір вітамінів або непродумана зміна існуючого раціону можуть не принести бажаних результатів, якщо ви не вгадаєте, якого саме елемента бракує. Замість нормалізації стану хвороба буде прогресувати й спричиняти все нові й нові ускладнення.

Гіпервітаміноз

Зворотний бік самолікування – гіпервітаміноз, тобто патологічний стан, повністю протилежний авітамінозу. Найчастіше він розвивається при безконтрольному прийомі вітамінних комплексів, де серед активних речовин є відразу кілька видів вітамінів.

Такі препарати можна давати тільки за призначенням ветеринара і строго в індивідуальній дозі. В іншому випадку успішне поповнення однієї речовини може призвести до паралельного надлишку іншої.

Гіпервітаміноз підриває здоров’я тварини в результаті отруєння. Зайві для організму речовини починають відкладатися в нирках, печінці та інших органах, погіршуючи їхню функціональність.

Як правильно лікувати авітаміноз у собаки

Крім зміни раціону та прийому вітамінних препаратів, для одужання улюбленця важливо знайти та усунути причину авітамінозу. Для цього необхідно здати низку лабораторних аналізів та пройти деякі інструментальні дослідження.

Здати аналізи

Для підтвердження дефіцитів і виявлення конкретних видів відсутніх елементів використовують розширений аналіз крові на найважливіші вітаміни. Перед його здачею тварину тримають на 12-годинній голодній дієті.

Інші аналізи проводять індивідуально, виходячи з наявних симптомів. Якщо ветеринар припускає наявність супутніх патологій шлунково-кишкового тракту, інфекції, захворювань печінки, пухлин або паразитів, то перелік доповнюється клінічним та біохімічним аналізом крові, аналізом калу на гельмінтів, УЗД та рентгеном.

Отримати рекомендації ветеринара

Після отримання результатів усіх проведених досліджень чотирилапому пацієнту підбирають ефективне лікування. Якщо причина криється у супутніх патологіях, то після їх усунення стан нормалізується сам собою. В інших випадках проблему вирішують за допомогою правильного харчування, прийому вітамінів у вигляді таблеток або внутрішньом’язових розчинів.

Профілактика та правильне харчування

Профілактика дефіциту вітамінів ґрунтується на збалансованому харчуванні, багатому на корисні органічні сполуки, а також на захисті вашого улюбленця від основних провокуючих факторів. До основних рекомендацій належать:

• Використання якісного сухого корму не нижче преміум-класу або різноманітних продуктів (в останньому випадку меню складає виключно ветеринарний лікар-дієтолог).
• Обов’язкове включення в раціон вітамінно-мінеральних комплексів, рекомендованих фахівцем, при годуванні домашніми раціонами.
• Своєчасне проведення щеплень та обробка від паразитів.
• Запобігання отруєнням – для цього потрібно правильно зберігати потенційно небезпечні речовини та навчити собаку команді «Фу».
• Сувора заборона на самостійний прийом препаратів.
• Регулярні прогулянки в сонячну погоду. Якщо ви живете в регіоні з несприятливими кліматичними умовами – використовуйте вдома ультрафіолетову лампу.

Пам’ятайте, що харчування тварини має відповідати її віку, породі та фізіологічному стану. Цуценята, робочі, вагітні та годуючі собаки повинні отримувати набагато більше поживних речовин, ніж інші.

Висновок

Початкова стадія захворювання, що називається гіповітамінозом, переноситься досить легко. За умови її своєчасного виявлення тварина швидко одужує і не страждає від ускладнень. Запущена форма має менш сприятливий прогноз, тому, щоб уникнути неприємних наслідків, ні в якому разі не займайтеся самолікуванням і обов’язково звертайтеся за допомогою до ветеринара при перших ознаках нездужання у свого улюбленця.