Рахіт у цуценят і дорослих собак: лікування та догляд.

Рахіт у собак — патологічне розм’якшення кісток, що виникає на тлі дефіциту важливих вітамінів.

Пік росту тварин припадає на перші місяці їхнього життя. У цьому віці їм потрібна дуже велика кількість поживних елементів, включаючи кальцій, фосфор і вітамін D – головні будівельні матеріали опорно-рухового апарату. Їхня нестача може призвести до розм’якшення кісток і викривлення кінцівок.

Аналогічна ситуація можлива і в зрілому віці, але зустрічається набагато рідше. Цю патологію у цуценят і собак називають рахітом, а її симптоми та лікування залежать від стадії розвитку та своєчасності виявлення.

Опис хвороби та її небезпека

Опорно-руховий апарат – найважливіша з систем організму, що відповідає за забезпечення рухових дій, фіксацію та захист внутрішніх органів. Кістки та м’язи новонародженого дуже сильно відрізняються від дорослого. Приблизно до 1 року вони змінюють свою довжину та товщину, формуючи міцнішу та зручнішу для пересування конструкцію.

Головну роль у рості скелета відіграють 2 елементи: кальцій і фосфор. Їхнє засвоєння забезпечує вітамін D, а точніше, два його види: D2 і D3. Перший надходить в організм іззовні разом із рослинною їжею, а другий — синтезується безпосередньо всередині завдяки впливу ультрафіолету.

У складі кісток скелета міститься 99% і 85% від загальної кількості кальцію і фосфору в усьому організмі відповідно.

При дефіциті вітаміну D у тварини виникає штучна нестача кальцію і фосфору. Через це кісткові тканини деформуються, розм’якшуються і руйнуються. Вирішити проблему, що виникла, простим збільшенням кількості сиру та риби в раціоні не вийде, оскільки причини лежать набагато глибше.

Симптоми рахіту у собак

Захворювання, яке діагностують у дорослих тварин, називають остеомаляцією. Незважаючи на відмінну назву, механізм розвитку та ознаки цієї патології й рахіту у собак абсолютно ідентичні.

Завдяки досить яскравій клінічній картині розпізнати неладне може навіть недосвідчений господар. До основних симптомів хвороби належать:

• млявість і швидка стомлюваність;
• викривлення хребта з вираженою сутулістю або його прогинання вниз (лордоз);
• втрата м’язового тонусу (улюбленець пересувається на напівзігнутих лапах, а при їх промацуванні відчувається сильна в’ялість);
• потовщення («браслети») суглобів на задніх кінцівках;
• вузликові утворення («чотки») на передніх кінцях ребер, що з’являються через нерівномірне відкладення вапна;
• викривлення, крихкість або випадання зубів, а також занадто тривале збереження молочного ряду;
• спотворений апетит (поїдання калу, землі, бруду, шпалер, наповнювача);
• широка і помітно просіла грудна клітка;
• погіршення якості шерсті та шкіри;
• відставання у рості;
• вигин лап всередину (буквою «Х») або назовні (буквою «О»).

Через розм’якшення кістки стають дуже крихкими. Хворий улюбленець може легко отримати травму навіть від несильного удару, падіння з невеликої висоти чи навіть стрибка.

При затяжному перебігу захворювання патологія ускладнюється розхитуванням лап, опущенням таза, кульгавістю, судомами та припадками. Тварина втрачає здатність нормально пересуватися і стає інвалідом.

Причини захворювання

Головна причина захворювання – гіповітаміноз. Під цим терміном розуміють хворобливий стан, що характеризується нестачею вітамінів. Він розвивається під впливом таких факторів:

• Неправильне співвідношення кальцію до фосфору через недостатнє харчування. У нормі воно має становити 1,5:1 або 2:1.
• Нестача вітамінів групи D. У цьому випадку, як уже згадувалося вище, дефіцит кальцію та фосфору є штучним. Фактично їх вистачає, але вони не засвоюються і виводяться з організму.
• Порушення балансу БЖУ. Для організму небезпечні як дефіцити, так і профіцити. Вони призводять до збою в обміні речовин і погіршують якість засвоєння інших елементів.
• Недостатня кількість сонячного світла. Вітамін D синтезують ультрафіолетові промені. При утриманні в закритому вольєрі або малій кількості сонця внаслідок кліматичних умов (Санкт-Петербург, Мурманськ, Лондон) тварина отримує його тільки з їжі.
• Інфекції (чумка) та запалення (бронхіт), що чинять згубний вплив на метаболізм.
• Штучне вигодовування. Не всі замінники материнського молока однаково хороші. У козячому та коров’ячому молоці вітаміну D занадто мало, а в штучному все залежить від виробника.

До групи ризику входять цуценята. Вони хворіють набагато частіше і важче, ніж дорослі, але, крім віку, важливо враховувати ще кілька моментів: мізерне харчування, неналежні умови утримання та породу тварини. Особливу увагу слід приділяти великим породам, для яких характерний дуже швидкий ріст у дитинстві.

При тривалому перебігу гіповітаміноз ускладнюється авітамінозом — більш тяжким патологічним станом, що призводить до різкого погіршення здоров’я.

Небезпека, ускладнення та наслідки рахіту у цуценят

Уникнути наслідків рахіту у собак можна лише на ранній стадії. Завдяки своєчасно розпочатому лікуванню викривлені лапки та неправильну поставу можна реально виправити, а також зміцнити ослаблені м’язи.

При більш пізній діагностиці на хвору тварину чекають такі ускладнення:

• судоми та тремор після тривалих прогулянок;
• болі в кінцівках під час стрибків та бігу;
• постійна задишка та утруднене дихання через ущільнення на ребрах;
• візуально помітна деформація грудної клітки та тазостегнового суглоба;
• різні ускладнення під час вагітності та пологів;
• нестача зубів або сильна деформація прикусу;
• супутні патології серця, печінки та нирок.

Щоб уникнути загибелі або інвалідизації собаки, її слід показати ветеринару відразу ж після виявлення перших тривожних симптомів. Чим раніше буде розпочато лікування, тим більша ймовірність позитивного прогнозу.

Діагноз та його підтвердження

Для встановлення діагнозу необхідно надати лікарю детальну інформацію про утримання та догляд за улюбленцем. Після вивчення раціону та частоти перебування на сонці чотирилапому пацієнту проведуть повний зовнішній огляд.

Найбільш показові дослідження – аналіз крові та рентген. За їх результатами можна визначити дефіцит кальцію та фосфору, запальні процеси та різні внутрішні порушення (руйнування кісткової структури та наявність потовщень).

Як лікують рахіт у цуценят і дорослих собак

Якщо під час встановлення діагнозу, окрім рахіту, було виявлено інфекцію або запалення, то для їх усунення застосовують медикаментозну терапію. Найчастіше вона передбачає прийом таких препаратів:

• антибіотики, що борються з бактеріями;
• противірусні препарати, що знищують віруси;
• глюкокортикостероїди, що пригнічують запальний процес;
• протисудомні, що купірують м’язові судоми;
• пробіотики, що нормалізують кишкову мікрофлору після антибіотиків.

За відсутності супутніх захворювань лікування базується на коригуванні раціону та збільшенні кількості природного й штучного ультрафіолету. Залежно від тяжкості перебігу захворювання тварину лікують вдома або в стаціонарі:

• Запущена стадія. Цуценяті ставлять внутрішньовенні вітамінні крапельниці та призначають фізіотерапевтичні процедури з кварцовою лампою. При порушенні роботи серця та гострих розладах травлення використовують препарати з магнієм, обволікаючі та ферментні засоби.
• Початкова стадія. За відсутності небезпечних ускладнень або відразу після нормалізації стану в стаціонарі приступають до домашнього лікування. Воно включає обов’язкову дієту, регулярний лікувальний масаж, обережні тренування для нормалізації рухової активності та обов’язковий прийом сонячних ванн у ранковий час.

Якщо нестача вітаміну D зумовлена бідним раціоном, то ветеринарний лікар може призначити перехід на спеціальний корм, який містить усі відсутні елементи. У разі раціону домашнього приготування фахівець підбере спеціальні вітамінні добавки.

Профілактика рахіту у цуценят

Лікування ускладненого рахіту у собак вимагає дуже тривалої реабілітації та значних фінансових витрат. Щоб уникнути негативних наслідків та заощадити власні кошти, не покладайтеся на випадковість і зосередьте свою увагу на профілактиці:

• Подбайте про раціон. Придбайте своєму улюбленцю якісний сухий корм або проконсультуйтеся з ветеринаром щодо тижневого меню при годуванні «натуралкою». Якщо ви обрали варіант №2 — обов’язково додайте до їжі вітаміни. Назви конкретних препаратів також слід дізнатися у ветеринарній клініці.
• Подбайте про раціон. Придбайте своєму улюбленцю якісний сухий корм або проконсультуйтеся з ветеринаром щодо тижневого меню при годуванні «натуралкою». Якщо ви обрали варіант №2 — обов’язково додайте до їжі вітаміни. Назви конкретних препаратів також слід дізнатися у ветеринарній клініці.
• Відмовтеся від молока. Воно не засвоюється більшістю дорослих тварин, а також цуценятами старше 4 місяців. Замість поживних речовин ваш улюбленець просто отримає пронос, тому кальцій краще шукати в більш безпечних кисломолочних продуктах: сирі, кефірі, сметані, йогурті.
• Дотримуйтесь графіка вакцинації та обробки від зовнішніх і внутрішніх паразитів. Наявність захисту допоможе уникнути запалень та інших неприємних ускладнень, що послаблюють імунітет.
• Не лінуйтеся гуляти в сонячну погоду. Чим більше часу ви та ваш чотирилапий улюбленець проведете на вулиці, тим більше вітаміну D ви отримаєте.
• Організуйте собаці правильне місце. Не тримайте її у вічній темряві та переконайтеся, що вона отримує порцію сонячних променів не тільки на прогулянках, але й усередині будинку або вольєра.
• Не економте на годуванні вагітної суки. Для виношування потомства потрібно дуже багато сил, тому колишню кількість їжі потрібно збільшувати. Те саме стосується і вітамінів. Точні дозування слід уточнити у ветеринара.
• Уникайте штучного вигодовування. Якщо у суки, що народила, немає молока – не намагайтеся замінити його коров’ячим або козячим. Замість цього постарайтеся знайти малюкам прийомну матір – або купіть їм якісну суху суміш з хорошим складом.
• Не припиняйте грудне вигодовування раніше часу. Дочекайтеся, коли цуценятам виповниться 2,5–3 місяці – або коли у суки закінчиться молоко.

Якщо ваша собака має великі розміри – будьте пильні на всіх етапах її розвитку. У цуценячому віці годуйте улюбленця спеціалізованим сухим кормом для великих порід, який зміцнює кістки та м’язи, і уважно стежте за її фізичним розвитком.

Висновок

Завдяки своєчасному лікуванню тварина може повністю одужати після рахіту і нічим не відрізнятися від своїх здорових побратимів. У протилежному випадку цуценя навряд чи доживе до дорослого віку і, ймовірно, загине через численні деформації скелета та порушення у роботі внутрішніх органів. З цієї причини обов’язково дотримуйтесь перелічених вище рекомендацій, не займайтеся самолікуванням і звертайтеся до ветеринара при появі будь-яких тривожних симптомів.

Популярні статті

Поширені хвороби кокер-спаніеля та загальне здоров’я.

На який день тічки потрібно в’язати собаку?

Скільки триває вагітність у такси?

Набряк Квінке у собаки: ознаки та допомога.

Чому собака скиглить? Є 16 причин.

Собака чхає і фиркає: безпечні причини і ймовірні патології.

Клички для дівчаток йорків — 500 імен для йоркширського тер’єра.

Як підготувати собаку до життя на дачі?

Як назвати добермана-хлопчика — 500 найкращих імен.

Іригатор для чищення зубів собакам.

Пізнавальні відео по темі