Блефарит у собак, або запалення повік.

Блефарит у собак — запалення повік, яке в запущеному стані може призвести до втрати зору.

Почервоніння та набряклість слизових оболонок і шкіри навколо очей — найпоширеніші симптоми, характерні для більшості офтальмологічних захворювань, зокрема блефариту у собак. Без своєчасного лікування ця небезпечна патологія може призвести до погіршення зору. При перших ознаках нездужання тварину потрібно обов’язково показати ветеринарному лікарю, оскільки способи боротьби з хворобою залежать від причини її виникнення, і самостійно визначити їх часто неможливо.

Що таке блефарит у собак: опис і небезпека

Блефарит у собак – запальне захворювання, що вражає повіки. Найчастіше воно вражає зовнішню частину, тобто шкіру та волосяні фолікули вій. У запущеному випадку запалення поширюється і на слизові оболонки, провокуючи розвиток кон’юнктивіту та кератиту.

Ще одне можливе ускладнення патології — ураження мейбомієвих залоз. Вони розташовані по краях повік і виробляють маслянистий секрет, що захищає очні яблука від пересушування.

У найгіршому випадку хвороба може призвести до часткової або повної втрати зору. До інших ускладнень належать:

• пролапс (випадання) слізної залози;
• приєднання вторинної інфекції;
• рубцювання, деформація та відмирання тканин;
• зрощення повік.

У разі інфекційної причини зараження збудник може проникнути в кров. У цьому випадку розвивається сепсис, що загрожує летальним результатом.

Причини захворювання

Причини захворювання поділяють на інфекційні та неінфекційні. У першому випадку запалення становить небезпеку не тільки для хворого улюбленця, а й для оточуючих.

До групи ризику належать собаки-брахіцефали та породи зі складчастою шкірою.

Зараження бактеріями

Зустрічається найчастіше. До найпоширеніших збудників належать стрептококи, стафілококи та хламідії. Головна небезпека бактеріальної інфекції — виникнення абсцесів.

Зараження вірусами

Другий можливий збудник — віруси. У більшості випадків захворювання діагностують на тлі герпесвірусної інфекції.

Грибок

Грибкові інфекції (лишай, трихоспорія, кандидоз) зустрічаються рідше. Їхньому розвитку сприяють супутні аутоімунні захворювання, тривала антибіотикотерапія та/або тривалий прийом глюкокортикостероїдів. Супроводжуються утворенням виразок і важко піддаються лікуванню.

Інші причини

До інших інфекційних причин належать різні паразитози: гельмінтози, кліщові та блошині інвазії. Серед кліщів небезпеку становлять підшкірні та внутрішньошкірні, що викликають характерну коросту в місцях ураження. Для людей вони не є небезпечними, оскільки не приживаються на людській шкірі та гинуть від голоду протягом 2–4 тижнів.

Серед неінфекційних причин виділяють такі:

• вроджені та набуті патології очей (ектропіон та ентропіон, трихіаз, дистіхіаз);
• дерматити та алергії (гіперчутливість до укусів комах, пилку, деяких продуктів, ліків, тютюнового диму);
• новоутворення в мейбомієвих залозах;
• механічні, термічні та хімічні ушкодження очних яблук;
• ендокринні порушення (цукровий діабет, синдром Кушинга) та гормональні збої;
• нестача або надлишок вітамінів внаслідок мізерного або неправильного харчування;
• аутоімунні патології;
• дисфункція органів шлунково-кишкового тракту та нирок.

Причину вдається встановити далеко не завжди. Якщо після проведення обов’язкових досліджень провокуючий фактор залишається невідомим, то у собаки діагностують «ідіопатичний блефарит». У такому випадку лікування спрямовують на зняття симптомів та усунення ускладнень.

Види блефариту у собак

Цю патологію поділяють на кілька різновидів залежно від характеру перебігу, клінічної картини та локалізації. За останнім критерієм розрізняють одностороннє та двостороннє запалення, яке охоплює одразу обидва ока. Також враховують безпосередню зону ураження:

• кон’юнктива, рогівка, мейбомієві залози – задня крайова;
• волосяні фолікули вій – передня крайова;
• куточки очей – ангулярна.

Якщо хвороба розвивається швидко і раптово, то її називають гострою. Такий характер перебігу зустрічається при алергічних реакціях та інфекціях. Менш яскрава симптоматика з періодичним поліпшенням самопочуття – наслідок хронічного запалення.

Остання класифікація включає такі види:

• Лускатий, або простий. Призводить до потовщення та почервоніння повік. Характерна ознака — сіруваті лусочки біля основи вій. Виділення з очей зазвичай відсутні.
• Виразковий. Супроводжується рясним виділенням гною, що перетворюється на струпи при підсиханні. У міру розчісування на ураженій шкірі утворюються виразки, що перешкоджають нормальному росту вій.
• Мейбомієвий. Розвивається через надмірне вироблення секрету залозами та неможливість його відведення. Грозить приєднанням інфекції. При відсутності лікування запалення швидко охоплює сусідні тканини.
• Флегмонозний, або абсцедуючий. Найнебезпечніший вид. Характеризується формуванням абсцесу, що поступово випинається назовні. Може зачіпати слизові оболонки. Грозить сепсисом і схильний до рецидивів.

Лускатий блефарит у собак зазвичай протікає у хронічній формі, а виразковий, мейбомієвий і флегмонозний – у гострій. Найбільшу небезпеку становлять гнійники та виразки, що провокують рубцювання та відмирання тканин.

Основні та супутні симптоми

Незалежно від форми захворювання, у хворої тварини спостерігається свербіж, рясне сльозовиділення, почервоніння та набряк повік. Також можуть виникати такі супутні симптоми:

• ущільнення ураженої шкіри;
• поява сіро-білих лусочок, гнійників та виразок;
• витікання гною;
• випадання вій та їх деформація при подальшому відростанні;
• рубцювання тканин;
• апатія та млявість;
• часте моргання;
• підвищення температури тіла;
• злипання вій після сну;
• світлобоязнь та блефароспазм (рефлекторне напруження м’язів навколо ураженого ока).

Через сильний свербіж собака постійно чухає уражені ділянки, що призводить до ще більшого травмування шкіри та слизових оболонок. Вона стає дратівливою, втрачає апетит і відмовляється від ігор.

Важливість діагностики у фахівця

Діагностика у ветеринарній клініці дозволяє відрізнити запалення повік від кон’юнктивіту та інших захворювань із схожими симптомами. Також за її допомогою вдається виявити точну причину та форму патології, які враховуються при виборі подальшого лікування.

Утримайтеся від прийому ліків до звернення до ветеринара. Вони можуть спотворити клінічну картину.

Після збору анамнезу та візуального огляду проводять такі дослідження:

• загальний та біохімічний аналізи крові, що визначають загальний стан організму на основі відхилень від базових показників;
• проба Ширмера, яка виявляє кількість виробленої слізної рідини;
• флюоресцеїновий тест, що виявляє травми та інші ушкодження;
• біомікроскопія очного яблука, що дає детальну оцінку всіх структурних елементів органу;
• змиви та зішкріби зі слизових оболонок і шкіри, що визначають вид збудника інфекції.

При підозрі на онкологію та алергію представлений список можуть доповнити біопсією тканин та алергопробами. Якщо ж аналіз крові вказує на порушення у роботі нирок, органів шлунково-кишкового тракту або ендокринної системи – вдаються до УЗД та рентгену.

Як і чим лікують блефарит у собак

У більшості випадків лікування блефариту, або запалення повік у собак, проводять у домашніх умовах. Для усунення патології використовують різні ліки та промивання, призначені ветеринарним лікарем.

Краплі, мазі та інші засоби

Медикаментозна терапія включає в себе прийом препаратів для зняття симптомів і запалення. Залежно від причини розвитку патології тварині призначають такі препарати:

• антибіотики, противірусні, антимікотики, антигельмінтики та акарициди, що знищують збудника інфекції;
• антигістамінні, що пригнічують алергічні реакції;
• загоювальні та відновлювальні мазі;
• анальгетики, протизапальні, протисвербіжні та жарознижувальні;
• імуномодулятори, що стимулюють роботу імунітету.

Тривалість лікування сильно різниться. При грибковій інфекції вона може тривати 3-7 місяців.

Суворо дотримуйтесь рекомендацій лікаря та не припиняйте прийом ліків одразу після нормалізації самопочуття.

Гігієна та догляд

Перед застосуванням призначених мазей та крапель обидва ока очищають від бруду та запеклих кірочок. Для цього використовують змочені в лікувальному розчині ватні диски або слабкий струмінь теплої кип’яченої води зі шприца без голки.

Застосування засобів народної медицини можливе лише під наглядом лікаря та лише в рамках комплексної терапії.

На час лікування на тварину одягають елізаветинський комір. Він запобігає появі нових подряпин та злизуванню нанесених препаратів.

Додатковий догляд передбачає забезпечення спокою та перехід на раціон, який легше засвоюється. У разі харчової алергії може знадобитися елімінаційна (виключна) дієта.

Чи знадобиться операція?

Хірургічне втручання – крайній захід. До нього вдаються при новоутвореннях, ектро- та ентропіоні, зрощенні повік одна з одною, неправильному рості вій та інших аномаліях. Щоб уникнути приєднання вторинної інфекції, після операції призначають 7-10-денний курс антибіотикотерапії.

Профілактика та догляд за очима собаки

Профілактика офтальмологічних захворювань базується на поліпшенні умов утримання та догляду. До її рекомендацій належать:

• Своєчасна вакцинація та обробка від зовнішніх і внутрішніх паразитів.
• Годування якісним і збалансованим раціоном, підібраним з урахуванням індивідуальних особливостей улюбленця.
• Щорічний огляд у ветеринарного лікаря. Особливу увагу слід приділити породам із групи ризику, схильним до травм очей.
• Підтримання чистоти спального місця та його правильне розташування. Уникайте протягів та інших факторів, що сприяють переохолодженню.
• Уникнення близьких контактів із хворими, безпритульними та незнайомими тваринами.
• Регулярний огляд вихованця на предмет пошкоджень і кліщів після прогулянок.
• Підстригання кігтів у міру їх відростання, що запобігає утворенню ранок при чуханні.
• Обов’язкове миття вуличного взуття та його безпечне зберігання в закритій шафі, недоступній для домашніх тварин.

Особливу роль відіграє гігієна очей. Стан зорового органу слід перевіряти щодня. Після сну в куточках накопичується слиз, що змішується з брудом після прогулянок. Якщо його не прибирати вчасно, то в ньому можуть завестися патогенні мікроорганізми. Інструмент для очищення в даному випадку той самий, що й при лікувальному догляді – ватні диски без ворсу. Вони не травмують слизові оболонки та ефективно видаляють забруднення, якщо змочити їх у спеціальному лосьйоні, трав’яному відварі або звичайній кип’яченій воді.

Висновок

За умови своєчасного початку лікування блефариту у собак прогноз на одужання є сприятливим. Незважаючи на це, краще не ризикувати та суворо дотримуватися основних заходів щодо його профілактики. Не забувайте, що запущена патологія може спричинити втрату зору, тому будьте пильні та не ігноруйте тривожні симптоми.