Гіпотиреоз у собак: симптоматика, причини розвитку, прогнози.

Гіпотиреоз у собак – захворювання ендокринної системи, що характеризується недостатнім виробленням гормонів щитоподібної залози.

Гіпотиреоз у собак – поширене захворювання ендокринної системи, що розвивається через недостатнє вироблення гормонів щитоподібної залози. Для збереження нормальної якості життя тваринам з таким діагнозом потрібне довічне лікування, що базується на прийомі гормональних препаратів.

Що таке гіпотиреоз

Перш ніж перейти до основних причин і симптомів, необхідно розібратися в особливостях функціонування щитоподібної залози. Це допоможе зрозуміти природу виникнення патології.

Як функціонує щитоподібна залоза

Щитоподібна залоза – важливий орган ендокринної системи, розташований між гортанню і трахеєю. Він регулює обмін речовин, стимулює синтез білків і відповідає за насичення тканин киснем. Всі ці функції досягаються за допомогою тиреоїдних гормонів:

• Т3, або трийодтироніну;
• Т4, або тироксину.

Їх секреція регулюється в гіпоталамусі – невеликій ділянці в проміжному мозку. Тут синтезується ще один гормон – тироліберин, що впливає на гіпофіз – ще один відділ головного мозку. Він сприяє виробленню тиреотропного гормону, або ТТГ, що стимулює роботу клітин щитоподібної залози.

Описаний кругообіг діє і в зворотному напрямку. Активні форми Т3 і Т4 можуть уповільнювати синтез тироліберіну і ТТГ. Можливість саморегуляції дозволяє підтримувати внутрішню рівновагу.

Виникнення та опис патології

Суть патології полягає в недостатньому синтезі гормонів щитоподібної залози у собаки або в їх надмірній утилізації. В обох випадках скорочення нормальної кількості Т3 і Т4 призводить до порушень в обміні речовин і збоїв всередині організму. Вироблення ТТГ збільшується, що може обернутися виснаженням його синтезу. У важких випадках хвороба супроводжується комою, що підвищує ймовірність летального результату до 50%.

Захворювання буває набутим і вродженим. У другому випадку простежується породна схильність.

Породна схильність

Найчастіше патологію діагностують у цвергшнауцерів, кокер-спанієлів, ердельтер’єрів, золотистих ретриверів, датських догов, такс, пуделів, боксерів, доберман-пінчерів, ірландських сеттерів, бобтейлів, ірландських вовкодавів і німецьких вівчарок. Близько 70% хворих припадає на представників великих і гігантських порід у віці 4-10 років.

Хвороба нерідко зустрічається у стерилізованих сук. Незважаючи на це, проведення операції кастрації залишається виправданим, оскільки смертність від онкології матки набагато вища.

Причини нестачі гормонів щитовидної залози

Випадки вродженого захворювання досить рідкісні. Якщо під час вагітності у суки були проблеми з виробленням гормонів, то аналогічна проблема торкнеться і її потомства.

Також у цуценят можуть проявитися супутні ендокринні порушення: кретинізм або карликовість. Ці патології характеризуються проблемами з соціалізацією (відсутність реакції на ласку і агресію) і маленьким зростом.

Хворобу, що з’явилася в процесі життя, називають набутою. Її викликають такі причини:

• аутоімунні захворювання (патологічне вироблення аутоімунних тіл, що знищують здорові клітини власного організму);
• запалення, пухлини і травми щитовидної залози, а також операція з її видалення;
• хвороби внутрішніх органів (серцева або ниркова недостатність);
• атрофія тканин щитоподібної залози, викликана ожирінням або онкологією;
• безконтрольний прийом гормональних препаратів;
• дефіцит йоду.

Симптоми і ознаки гіпотиреозу у собак схожі, а лікування безпосередньо залежить від причини. За походженням захворювання поділяють на 3 типи.

Поділ захворювання на типи

При згадці класифікації слід згадати кругообіг між органами ендокринної системи. Залежно від місця збою захворювання буває:

• первинним, коли проблема виникає в самій залозі;
• вторинним, що виникає через недостатню стимуляцію гіпофізом;
• третинним, що проявляється через нестачу нейрогормонів у гіпоталамусі.

Найчастіше ветеринари діагностують первинний тип, викликаний аутоімунним порушенням. Такий дефект імунної системи називають тиреоїдитом Хашимото.

Перебіг хвороби за стадіями

На ранній стадії хвороби відзначається різке скорочення тирозину – амінокислоти, з якої синтезуються Т3 і Т4. Для її поповнення організм різко збільшує вироблення інших гормонів, вирівнюючи баланс. У рідкісних випадках можливе самолікування, але найчастіше патологія переходить у більш важку форму.

На пізній стадії зниження рівня тирозину настільки відчутне, що вирівняти баланс своїми силами вже неможливо. Щитовидній залозі завдається серйозної шкоди, що відбивається на різкому погіршенні стану хворої тварини.

Симптоматика порушень

Діагноз рідко ставлять на початковому етапі, оскільки господарі практично не помічають змін, що відбуваються. В першу чергу, погіршення стану проявляється у швидкій стомлюваності, підвищеній сонливості, апатії та зниженні температури тіла. Надмірну млявість і спроби пошуку теплих місць зазвичай пов’язують з віком.

Більш очевидною ознакою стає гіпотрихоз – порушення росту волосся, що призводить до алопеції. На фото у собак з гіпотиреозом можна побачити облисіння паху, пахвових западин і шиї – місць, що піддаються найбільш частому тертя.

До появи вогнищевих алопецій відзначається уповільнений ріст волосків. Його можна виявити при дотриманні регулярності стрижок. Згодом облисілі ділянки темніють через гіперпігментацію, викликану надлишком меламіну. У тварин зі світлим забарвленням можлива поява вугрової висипки.

Порушення білкового синтезу призводить до ороговіння епідермісу і огрубіння шкіри. Сальні залози атрофуються і виробляють все менше шкірного сала. Проблеми з кровообігом і анемія, що розвивається, виражаються в температурі тіла. Шкіра хворої тварини стає не тільки грубою і товстою, але і незвично холодною. Ранки, що з’являються, заживають довше, ніж зазвичай.

Уповільнення лімфотоку супроводжується набряком морди, шиї та підгрудка. Вираз мордочки стає сумним незалежно від настрою вихованця.

Решта симптомів неспецифічні і виникають на тлі супутніх порушень:

• свербіж, що вказує на ураження вторинною інфекцією;
• м’язова слабкість і кульгавість;
• роговичні виразки і увеїт;
• гнійні запалення шкіри;
• часте зригування їжі і запори;
• параліч гортані і однієї сторони морди;
• зміна смаку;
• ожиріння;
• уповільнення серцевого ритму і частоти пульсу.

Патологія може викликати безпліддя. У хворих псів знижується статева активність, а у сук подовжуються інтервали між тічками. Якщо ж цикл зберігається, то висока ймовірність розвитку помилкової вагітності.

Лікувати супутні ускладнення без усунення першопричини безглуздо, оскільки вони обов’язково рецидивують. З цієї причини необхідно правильно поставити діагноз і нормалізувати роботу ендокринної системи.

Діагностика: які аналізи потрібно здати?

Діагностика гіпотиреозу у собак базується на визначенні рівня основних гормонів (Т3, Т4, ТТГ) в сироватці крові. Хвороба підтверджується при значному відхиленні від норми і наявності супутніх симптомів. Також знадобиться УЗД, за допомогою якого можна оцінити розмір, структуру і щільність щитоподібної залози.

Одне з поширених ускладнень – гіперліпідемія, тобто аномально високий вміст жирів у крові. При даному порушенні у хворої тварини відзначається зростання холестерину і тригліцеридів.

До додаткових методів дослідження відносяться загальні аналізи сечі і крові, ЕКГ, ехокардіографія серця і біопсія. Останнє дослідження проводять тільки при підозрі на новоутворення, щоб виключити або спростувати наявність пухлини.

Варто зазначити, що діагноз часто ставлять помилково. Це пов’язано з тим, що на вміст загального Т4 впливає безліч сторонніх факторів:

• злоякісні новоутворення;
• хронічні патології печінки;
• інфекції;
• ниркова недостатність.

Більш надійно спиратися на значення вільного Т4, яке не змінюється при системних захворюваннях і знижується тільки при проблемах зі щитовидною залозою. Проблема в тому, що дослідження цього показника недоступне в більшості ветеринарних клінік і в Росії, і за кордоном.

Терапевтичні заходи

Лікування будується на поступовому підвищенні кількості відсутніх гормонів за допомогою їх синтетичних аналогів. Позитивні зміни відзначаються в перші 10 днів з початку прийому гормональних препаратів. Всі супутні патології лікуються паралельно.

Лікарські препарати

В якості основного препарату використовують Левотироксин. Він продається в людській аптеці і застосовується для лікування аналогічного захворювання у людей. Незважаючи на це, необхідна доза тироксину для собак і їх господарів сильно відрізняється. Не варто довіряти фармацевтам, які пропонують купити меншу дозу або намагатися скорегувати дозування самостійно, ознайомившись з інструкцією.

Не переживайте за ускладнення при передозуванні, зазначені всередині упаковки. Період напіврозпаду в собачому організмі менше, ніж в людському. З цієї причини собакам завжди потрібна велика доза речовини, так як в іншому випадку вона не дає бажаного ефекту. Ветеринар підбирає безпечну і ефективну дозу індивідуально, відштовхуючись від аналізів чотириногого пацієнта.

Якщо лікування передбачає додатковий прийом саліцилатів і глюкокортикостероїдів, то дозування підвищують. Це необхідно через пригнічення зв’язуючої здатності білка, необхідної для безперешкодної циркуляції Т3 і Т4. У разі наявності системних захворювань (цукровий діабет, застійна серцева недостатність) дозування, навпаки, знижують.

Перші поліпшення відзначаються при наближенні Т4 до верхньої межі норми. До вихованця поступово повертається звична активність.

Відновлення після алопеції вимагає набагато більше часу. Очевидну різницю можна побачити, порівнявши фото до лікування гіпотиреозу у собаки і через 3 місяці після.

При перевищенні рекомендованої дози можливий прояв симптомів гіпертиреозу – зворотної патології, що полягає в надмірному виробленні гормонів. У цьому випадку дихання тварини стає переривчастим і частим, а апатична поведінка змінюється неспокоєм і агресією.

Скасовувати препарат не можна навіть при ускладненнях, оскільки хвороба може повернутися. Для усунення виниклих симптомів достатньо знизити дозування, порадившись з ветеринаром.

Дієта та догляд

Лікування будь-якого захворювання не обходиться без перегляду харчування. Для зняття навантаження на ослаблений організм тварині призначають лікувальний корм або легкозасвоювану їжу домашнього приготування. Більш докладні інструкції залежать від наявних симптомів.

Якщо вихованець страждає від запорів, то в його раціон необхідно додати більше рідини. У цьому допоможуть паучі або консерви з рідким кормом. Якщо ж проблема криється в діареї, то для закріплення стільця ветеринарний лікар порекомендує окремі препарати.

Через малу фізичну активність і можливе швидке набирання ваги звичні порції слід скоротити, збільшивши частоту годувань. Хороші результати дають готові корми з низьким вмістом вуглеводів.

Особливий догляд за хворою твариною не потрібен. Досить тримати її в теплі і не втомлювати занадто довгими прогулянками, пам’ятаючи про порушений теплообмін і анемію.

Які прогнози?

Гіпотиреоз у собак не лікується, але його можна успішно контролювати довічним прийомом гормональних препаратів і регулярним здаванням аналізів крові. Така терапія виключає рецидиви і ускладнення, дозволяючи вихованцеві жити повноцінним життям.

Якщо ж прийом препаратів не дає поліпшень протягом 2-3 місяців, то поставлений діагноз визнається помилковим. У цьому випадку обстеження проводять повторно, роблячи акцент на виявленні патологій зі схожими симптомами.

Через безсимптомний перебіг на ранній стадії гіпотиреоз у собак можна виявити тільки за результатами лабораторних аналізів. Якщо ваш вихованець входить до групи ризику, то обов’язково пройдіть всі необхідні дослідження і перевіряйтеся у ветеринара з метою профілактики не менше 1 разу на рік.