Чому кал у собаки став білим: перелік можливих проблем.

Білий кал у собаки пов’язаний з недостатньою кількістю жовчі. У більшості випадків проблему варто шукати в порушеннях печінки.

Деякі патологічні зміни в організмі вихованця господарі легко можуть помітити самостійно – за екскрементами. Їх консистенція повинна бути м’якою, форма – довгастою, а колір – темно-коричневим. Якщо какашки у собаки стали білими, то це серйозний привід для занепокоєння.

Можливі різновиди білого стільця у собаки

Поставити попередній діагноз можна за відтінком і консистенцією фекалій. Деякі причини, що освітлюють кал, абсолютно нешкідливі, тому не варто впадати в паніку завчасно.

За відтінком

Шляхетний шоколадний колір – результат роботи жовчі – важливого пігменту, що бере участь у травленні. Його нестача в кишечнику призводить до освітлення екскрементів до:

• біло-жовтого;
• біло-зеленого;
• повністю білого, тобто безбарвного.

У першому випадку висока ймовірність глистової, кліщової та вірусної інвазії, а також порушень у роботі підшлункової залози. У другому випадку варто перевірити роботу жовчного міхура і переконатися, що в кормі вихованця не міститься барвників.

Третій випадок – найнебезпечніший. Повна втрата кольору характерна для запущених патологій, коли надходження жовчі повністю перекрито. Тварину необхідно якомога швидше показати ветеринару.

За консистенцією

Надмірна сухість або надлишок вологи, що перетворює фекалії на безформну рідину, повинні насторожити господаря. Освітлений стілець вихованця буває:

• Рідким. Вказує на порушення в роботі підшлункової залози і печінки. Іноді виникає при неправильному годуванні, що негативно позначається на роботі шлунково-кишкового тракту.
• Слизовим. Характерний для гельмінтозів і захворювань товстої кишки, а також великої кількості жилавого м’яса в раціоні.
• З білим нальотом при збереженні форми або розсипчастим і твердим. Зустрічається при неграмотно складеному меню, багатому хрящиками, жилками і кістками.
• З білими вкрапленнями при невеликій зміні основного кольору. Крупинки, що нагадують невеликі зернятка, виникають при зараженні глистами або при проблемах з травленням, що погіршують перетравлювання їжі.

Причини сухого і рідкого стільця, як і його освітлення, бувають безпечними і патологічними. У першому випадку господар може впоратися з проблемою самостійно, а в другому – доведеться звернутися до ветеринара.

Безпечні причини освітлення калу

Якщо, крім освітлення, інших тривожних симптомів не спостерігається, то з зверненням до ветеринарної клініки можна почекати. У таких випадках білий кал у собаки пояснюється наступними причинами:

• Регулярне вживання кісток. Виключення цих гострих і твердих продуктів повертає звичну консистенцію і колір протягом декількох діб.
• Зневоднення. Ця проблема часто зустрічається у тварин, що харчуються сухим кормом. На його перетравлення йде набагато більше рідини. При нестачі вологи організм запозичує запаси з власних клітин, перетворюючи калові маси в суху розсипчасту субстанцію.
• Тривалий прийом ліків, що впливають на роботу печінки. Після закінчення лікування вихованцеві необхідно пропити курс лактобактерій, що нормалізують втрачені функції.
• Надлишок тваринних жирів в раціоні. Свинину, сало та інші продукти з підвищеною жирністю ветеринари рекомендують виключити з раціону.

Якщо запропоновані поради не допомагають, а вихованець як і раніше випорожнюється білими фекаліями – зверніться до ветеринара. Деякі патології протікають у прихованій формі, тому їх можна виявити тільки за допомогою лабораторної діагностики.

Патології, що вимагають лікування

Оскільки за вироблення звичного кольору екскрементів відповідає печінка, то більшість патологій криється в ній і суміжних органах: жовчному міхурі та підшлунковій залозі. Одна з найнебезпечніших причин – злоякісне новоутворення, що викликає порушення в роботі всього організму.

Патології, що вимагають лікування, можна розпізнати за супутніми симптомами. Якщо вихованець страждає від блювоти, відчуває слабкість і погано їсть – не зволікайте з діагностикою. Без своєчасної допомоги хвороба може дати ускладнення.

Хвороби печінки

Захворювання печінки супроводжуються відсутністю апетиту, болями в животі та його здуттям. При запальних процесах у тварини піднімається температура. Найчастіше діагностують:

• гепатит – запалення гепатоцитів (печінкових клітин);
• фіброз – оборотне надмірне утворення сполучної тканини на гепатоцитах із втратою їх функціональності;
• цироз – запущена форма фіброзу, яка є незворотною.

Запізніле лікування цих патологій може обернутися печінковою недостатністю і гострим токсикозом. Тварина ризикує загинути від анемії, внутрішніх кровотеч або печінкової енцефалопатії.

Хвороби жовчного міхура

Якщо печінка відповідає за вироблення жовчі, то жовчний міхур – за її накопичення. Порушення в цьому резервуарі призводять до таких захворювань:

• холецистит – запалення жовчного міхура, що супроводжується підвищенням температури і слизовою блювотою;
• жовчнокам’яна хвороба – скупчення каменів або піску, що травмують слизову жовчного міхура;
• здавлювання жовчних проток.

Якщо камені повністю перекривають протоки, то вся жовч накопичується всередині. Через застій сеча змінює колір на яскраво-помаранчевий. Слизові жовтіють, а в калі з’являється слиз і прожилки крові.

Панкреатит

Запалення підшлункової залози ускладнює перетравлювання їжі. Фрагменти їжі виходять разом з фекаліями, тому частина поживних елементів не засвоюється. Незважаючи на це, травні ферменти продовжують вироблятися. Вони накопичуються в підшлунковій залозі і поступово перетравлюють її.

Захворювання супроводжується блювотою, здуттям живота і болючими відчуттями. Хвора тварина пригнічена і відмовляється від їжі, оскільки напади виникають незабаром після годування.

Проведення діагностики

Для визначення причини нездужання і стану внутрішніх органів вихованцеві доведеться пройти всебічну діагностику. Вона включає наступні методи дослідження:

• аналіз калу, що допомагає виявити токсини або інші небезпечні включення, в тому числі яйця глистів;
• аналіз сечі, що визначає проблеми в сечостатевій системі;
• аналіз крові, необхідний для виявлення відхилень у базових показниках;
• УЗД, що виявляє запалення, новоутворення і камені;
• рентген, що демонструє патологічні зміни внутрішніх органів;
• біопсія печінки, що визначає наявність злоякісності знайдених пухлин.

При своєчасному зверненні всі перераховані захворювання піддаються лікуванню. Оборотним виявляється навіть цироз, але тільки на ранній стадії – коли пошкоджена лише невелика частина гепатоцитів.

Вирішення проблеми

Після постановки діагнозу проблему усувають лікуванням виявленого захворювання за допомогою медикаментів або операції. Не менш важливо переглянути наявний раціон, щоб зменшити навантаження на уражені органи.

Лікування захворювань

Хірургічне втручання використовують тільки в найважчих випадках: при жовчнокам’яній хворобі і новоутвореннях. Якщо ж конкременти в жовчному міхурі представлені піском, то його виводять за допомогою спеціальних препаратів і лікувальної дієти.

Також варто відмовитися від операції при наявності метастазів. Висічення пухлини в подібних випадках несе багато ризиків, тому операція виявляється невиправданою.

Запальні захворювання лікують в домашніх умовах наступними препаратами:

• антибіотики, що борються з бактеріальними інфекціями;
• жовчогінні, що підсилюють вироблення жовчі;
• спазмолітики, що знімають больовий синдром;
• гепатопротектори, що відновлюють клітини печінки;
• ферментні, що нормалізують перетравлювання їжі.

До одужання доведеться здати кілька аналізів, щоб переконатися в ефективності терапії. Вихованцям з новоутвореннями, що не підлягають видаленню, доведеться регулярно відвідувати ветеринара навіть після поліпшення стану.

Коригування раціону

При годуванні раціонами домашнього приготування слід переглянути меню. Зробити це може тільки ветеринарний лікар-дієтолог – він підбере оптимальний баланс залежно від особливостей організму собаки, її розміру, породної приналежності тощо.

Якщо ж тварина харчується сухими кормами, то перевагу слід віддати лікувальній лінійці, рекомендованій при проблемах з травленням. Варто уникати кормів на вагу, оскільки у них можуть бути порушені умови зберігання.

Годування повинно бути дробовим. Їжу дають 5-6 разів на добу невеликими порціями. Така подача виключає відчуття голоду, характерне для занадто великих перерв, і знижує навантаження на органи шлунково-кишкового тракту.

Профілактика та правильне годування

Для запобігання перерахованих захворювань і збереження нормального стільця рекомендується не нехтувати періодичною здачею аналізів у ветклініці, вакцинацією, щоквартальним прийомом антигельмінтиків і дотримуватися основних правил годування. Хороший раціон повинен відповідати таким вимогам:

• Достатня кількість води. Підрахуйте, скільки води п’є ваш улюбленець, і постарайтеся довести показник до норми в разі необхідності.
• Адекватний баланс всіх поживних елементів. Скласти меню може тільки кваліфікований ветеринарний лікар. В іншому випадку краще використовувати готові раціони.
• Виключення трубчастих і реберних кісток. Домашнім тваринам не можна давати жодних кісток. Корисна альтернатива – жувальні ласощі із зоомагазину.

Правильне харчування – основа міцного імунітету. Якщо улюбленець отримує достатню кількість вітамінів і поживних речовин, то його організму набагато легше дати відсіч шкідливим бактеріям, відповідальним за запалення.

Білий кал у собаки – тривожний симптом внутрішніх порушень, пов’язаних з нестачею жовчі. Незважаючи на безпечність деяких причин, знебарвлення не можна ігнорувати. Без своєчасного перегляду раціону стан вихованця може погіршитися, викликавши вторинні патології.

Популярні статті

Туберкульоз у собак: симптоми, небезпека та лікування.

Чому собака часто пукає?

Навіщо потрібен свисток для собак – і як ним користуватися?

Чому собаки люблять валятися в багнюці?

Амілаза в крові у собак.

Як зрозуміти і що робити, якщо собака захворіла?

Шкірні захворювання у собак: симптоми та лікування.

Диспансеризація собак: коли і чому це важливо?

Тривалість життя собак.

Чому собаки притискають вуха?

Пізнавальні відео по темі