Артрит у собак: симптоми та лікування, відмінність від інших захворювань суглобів.

Артрит у собак – запальне захворювання, що викликає деформацію та втрату рухливості суглобів.

Проблеми з суглобами накладають серйозні обмеження на активність, що дуже важко переноситься рухливими та допитливими вихованцями. До подібних порушень відноситься артрит у собак, який часто зустрічається в літньому віці. Незважаючи на цю особливість, від захворювання не застраховані і молоді тварини, чиє здоров’я може погіршитися під впливом деяких факторів. Запізніле лікування може обернутися не тільки повною втратою рухливості, але і ампутацією ураженої кінцівки.

Що таке артрит?

Це поняття об’єднує в собі групу запальних захворювань, що викликають патологічні зміни суглобів у собак. У звичайній ситуації біль від постійного тертя кісток нейтралізується синовіальною рідиною, що покриває поверхню гіалінового хряща.

Але в результаті патології хрящова тканина втрачає свою захисну функцію, і будь-які рухи викликають гострий больовий синдром. Разом з дискомфортом зростає і ймовірність отримання травми.

Вихованець з хворими суглобами втрачає звичну активність і поступово набирає вагу, що викликає супутні ускладнення. Одне з найнебезпечніших – проникнення інфекції. Через деформацію і поступове звуження суглобової щілини єдиним способом порятунку тварини від інтоксикації залишається усічення ураженої лапи.

Причини виникнення проблеми

Запалення суглобів у собак виникає на тлі вроджених або набутих патологій. До групи ризику входять дрібні та середні породи з укороченими лапками (померанські шпіци, коргі, такси), а також гігантські породи (доги, далматини, сенбернари), схильні до колінного дисплазії.

До факторів, що провокують розвиток захворювання, відносяться:

• інфекції;
• зайва вага, викликана переїданням або малою фізичною активністю;
• травми і механічні пошкодження;
• старість, що супроводжується поступовою втратою еластичності хрящової тканини.

Якщо організм ослаблений через постійні стреси і незбалансоване харчування, то йому набагато складніше дати відсіч вірусам і бактеріям. Не менш важливі і умови утримання. Сон на холодному і твердому покритті загрожує не тільки частими застудами, але і артритами.

Розподіл захворювання за видами

Залежно від причини виникнення, захворювання поділяють на кілька видів. Усі вони передбачають різне лікування.

Ідіопатичний

Якщо після всіх досліджень причина запалення залишається невідомою, то хворобу відносять до ідіопатичного типу. Цим терміном позначають патології з невизначеною етіологією, які доводиться лікувати за загальною схемою. Імовірно, в їх появі винні аутоімунні порушення або онкологія.

Ревматоїдний

Ревматоїдний артрит у собак виникає при зараженні патогенними мікроорганізмами. Його альтернативна назва – аутоімунний, оскільки в результаті збою всередині організму імунні клітини атакують не тільки інфекційного агента, але і власні клітини.

Остеоартрит (функціональний)

Остеоартрит у собак розвивається через нераціональне навантаження на хрящову тканину. Подібна проблема часто виникає через неправильно підібрані фізичні навантаження, що призводять до патологічних змін у суглобовому хрящі.

Інфекційний (гнійний)

Як і ревматоїдний, інфекційний вид виникає через зараження бактеріями. Їхня відмінність – лише в подальшій реакції організму. Найчастіше запалення викликають стрептококи і стафілококи. Запущена форма цієї патології загрожує утворенням гнійних свищів – вузьких каналів, що з’єднують запалені суглобові тканини із зовнішнім середовищем.

Травматичний

З’являється в результаті вивихів, ударів, розтягнень і переломів. На відміну від остеоартриту, що супроводжується поступово посилюючимися болями, може заявити про себе лише через кілька років після пошкодження. Незважаючи на це, процес руйнування тканин можна побачити за допомогою лабораторної діагностики.

Метаболічний (дистрофічний)

Розвивається на тлі порушень в процесі метаболізму. Подібна проблема характерна для тварин з неправильно підібраним харчуванням, при якому не вистачає фосфору, заліза або кальцію. До групи ризику входять цуценята, які потребують перерахованих елементів для повноцінного розвитку.

Лікарський

Цей вид являє собою алергічну реакцію на внутрішньовенні ін’єкції препаратів при вакцинації або антибіотикотерапії. Але не поспішайте відмовлятися від щеплень і лікування. Подібне запалення зустрічається дуже рідко, тому ймовірність його появи набагато нижча, ніж зараження інфекцією у нещепленого вихованця.

Поліартрит

Найнебезпечніший вид, що вражає не один, а кілька суглобів. Запалення охоплює всі тканини одночасно або розвивається послідовно. Через велику площу ураження запобігти патології практично неможливо, тому хвору тварину зазвичай присипляють.

Поліартрит в даній добірці виступає невеликим винятком, оскільки описує лише характер перебігу хвороби. Залежно від причини, він може відноситися до будь-якого з перерахованих видів, що буде вказано в остаточному діагнозі.

Генетичний

Характерний для тварин з генетичною схильністю, схильних до тазостегнової дисплазії і вродженого зниження стійкості хрящової тканини. Захворювання супроводжується хронічною кульгавістю і загрожує повною нерухомістю задніх кінцівок.

Симптоми артриту у собак

Симптоматика розвивається поступово, тому дуже важливо не пропустити перші тривожні дзвіночки. Чим раніше ви звернетеся до ветеринара, тим сприятливішим буде прогноз для вашого улюбленця.

Перші тривожні ознаки

На початковому етапі захворювання супроводжується поведінковими змінами. У хворого вихованця знижується активність і збільшується тривалість сну. Він намагається уникати прогулянок, наполегливо натягуючи повідець у бік дому або агресивно реагуючи на запрошення ще до виходу на вулицю.

Маленькі собачки можуть проситися на руки, відмовляючись підніматися або спускатися по сходах. Сама прогулянка затягується, оскільки тварина пересувається повільніше, ніж зазвичай. Якщо вихованець старий, то власники можуть списати все на його поважний вік.

У такій ситуації важливо враховувати особливості свого вихованця. Якщо подібна поведінка йому чужа – не поспішайте звинувачувати в усьому старість. Більшість собак зберігають свою бадьорість і грайливість до кінця своїх днів. Не робіть поспішних висновків до звернення до лікаря.

Крім сонливості та апатії, слід звернути увагу на появу зайвої ваги та метеозалежність. Якщо тварина мало їсть, але наполегливо товстішає, а її меланхолія дивним чином збігається з дощовою та вітряною погодою – відведіть її на обстеження.

Яскраво виражена симптоматика

У більшості випадків господарі звертаються за допомогою, коли суглоби у собаки болять вже далеко не перший день. Тонус м’язів поступово слабшає, а біль стає все нестерпнішим. Ці зміни супроводжуються такими симптомами:

• кульгавість, що посилюється під час тривалих прогулянок;
• незграбна хода, що виражається в збереженні прямоти лап;
• хрускіт кінцівок, що з’являється при їх переміщенні;
• агресія або роздратування при пальпації запаленого місця;
• гострий біль при спробі встати з місця або утримати статичне положення на чотирьох кінцівках (тварина постійно лежить або переминається з лапи на лапу);
• збільшення суглобів в обсязі.

Всі перераховані симптоми досить складно не помітити, тому саме на даному етапі хворий вихованець надходить на обстеження до ветклініки. Його суглоби до цього моменту деформуються і зростаються, скорочуючи шанси на успішне одужання.

Як проводять діагностику

В першу чергу ветеринар оцінює м’язовий тонус і рухливість сухожиль за допомогою пальпації, а також вимірює температуру чотириногого пацієнта і збирає анамнез. Для визначення виду і стадії патології, крім огляду, проводять ще кілька досліджень:

• аналіз крові та синовіальної рідини, що виявляє наявність інфекції;
• КТ, яка є обов’язковою при дисплазіях;
• цитологію та гістологію, що визначають наявність нетипових для організму клітин;
• рентген, що оцінює ступінь зміни суглобової тканини.

Подальше лікування необхідно проводити строго під контролем лікаря, не відхиляючись від призначеної схеми. Через високий больовий поріг хода деяких тварин може відновитися до одужання. Незважаючи на це, зникнення кульгавості не є підставою для скасування лікарських препаратів.

Методи лікування

У літньому віці патологія невиліковна, тому лікування суглобів у собак зводиться до підтримуючої терапії. Основне завдання – не допустити ускладнень і повернути рухливість лап, загальмувавши розвиток патології на початковому етапі.

Медикаменти

Для зняття симптомів використовують протизапальні (Рімаділ, Кетофен, Метакам), знеболюючі (Сарапін, Квадрісол 5, Бонхарен) і розігріваючі препарати (Кінська сила). Вони перешкоджають розвитку запалення, усувають больові відчуття, нормалізують кровообіг і мають заспокійливий ефект.

Дуже важливо не використовувати зазначені препарати без призначення, оскільки при гнійній формі патології розігріваючі гелі та мазі можуть лише погіршити стан.

Якщо в запаленні винна інфекція, то чотириногому пацієнту пропишуть антибіотики. У разі виявлення метаболічної або ревматоїдної форми до обов’язкових медикаментів додають анаболічні стероїди. Дія цих препаратів спрямована на стимуляцію вироблення еритроцитів – головних переносників кисню. Вони сприяють зростанню пошкоджених тканин і відновленню ваги.

Хондропротектори

Основою лікування артриту у собак є препарати хондропротекторної дії, що уповільнюють і зупиняють руйнування хрящових тканин. Їх випускають у формі суспензій (Стоп-артрит), таблеток (Артроглікан, Хондроїтин) та ін’єкційних розчинів (Хондролон, Адекван, Хондартрон) для ін’єкцій.

Тривалість прийому індивідуальна і може розтягуватися на кілька років. Хондропротектори ефективні тільки на початковій стадії і в якості профілактики захворювання у порід з групи ризику. Більш важкі випадки лікують за допомогою операції.

Фізіотерапія

До найбільш ефективних фізіопроцедур відноситься масаж. Він покращує кровообіг, полегшує виведення токсинів і розслабляє м’язи. Процедуру проводять двічі на день строго за показаннями ветеринара. Якщо у вихованця захворювання інфекційної природи, то розтирання можуть викликати гнійне запалення в прилеглих тканинах.

Додатково рекомендується зайнятися плаванням. Невеликим собачкам підійде ванна, заповнена водою, а більшим – озеро або басейн. Регулярні вправи зміцнять мускулатуру і знизять навантаження на уражену ділянку.

Лікування народними засобами

Народні засоби підходять тільки як допоміжна терапія і не є основним способом лікування. Їх не можна застосовувати разом з нестероїдними протизапальними препаратами, тому обов’язково уточніть у ветеринара безпеку подібної терапії.

Компреси

Можна приготувати компрес на основі ефірних олій ялівцю і лаванди. Він ефективний при наявності гематом. Змішайте склянку води з двома краплями зазначених олій, а потім змочіть в отриманому розчині бавовняну тканину. Прикладіть компрес до хворого місця і потримайте протягом 10-30 хвилин.

Хірургічний метод

Якщо медикаментозне лікування не приносить очікуваного ефекту – проводять операцію. Вона дозволяє позбутися від болісного болю за допомогою штучного знерухомлення ураженої зони. Вихованець зможе використовувати свою лапу як опорну, але хода залишиться утрудненою.

У деяких ветклініках доступна дорога послуга ендопротезування. При такій операції тварині ампутують хвору кінцівку і замінюють на протез.

Харчування та догляд

Для нормалізації самопочуття рекомендується перейти на раціон з низьким вмістом вуглеводів і крохмалистих продуктів. Найпростіше використовувати готові корми, які порекомендує ветеринарний лікар. Зазвичай вони малокалорійні і містять риб’ячий жир, вітамін С і вітаміни групи B.

Хворого вихованця слід розмістити в комфортних умовах, захистивши від холодних температур і протягів. З звичної активності доведеться виключити біг і стрибки. Якщо ви займаєтеся на снарядах, то від вправ доведеться тимчасово відмовитися.

Основне завдання дієти – утримання ваги або її зниження до необхідної норми. За погодженням з лікарем до їжі можна додати риб’ячий жир, вітамін С і вітаміни групи B.

Інший варіант – підібрати лікувальний сухий корм, розрахований саме на вихованців з проблемними суглобами. Він відмінно підійде собакам, які раніше харчувалися сухими гранулами і не готові переходити на натуральне харчування.

Хворого вихованця слід розмістити в комфортних умовах, захистивши від холодних температур і протягів. З звичної активності доведеться виключити біг і стрибки. Якщо ви займаєтеся на снарядах, то від вправ доведеться тимчасово відмовитися.

Що є профілактикою?

Профілактика захворювань суглобів у собак базується на усуненні основних провокуючих факторів. Для здоров’я вихованця важливо виконувати наступні рекомендації:

• Своєчасно лікуйте всі інфекційні захворювання. Не відмовляйтеся від прийому препаратів при перших ознаках поліпшення самопочуття.
• Переконайтеся в достатній кількості поживних елементів в раціоні. Обговоріть годування з ветеринаром і додайте відсутні вітаміни в разі використання раціонів домашнього приготування.
• Не допускайте постійного стресу. На час хвилюючих подій (ремонт, переїзд, вакцинація) використовуйте заспокійливі препарати.
• Контролюйте вагу. Не допускайте переїдання і регулярно виходьте на прогулянки, навіть якщо вихованець привчений до лотка.
• Враховуйте фізичні особливості. Не перевантажуйте улюбленця надмірними для його організму тренуваннями. Якщо він входить до групи ризику – виключіть з плану дресирування всі небезпечні вправи і команди.
• Переносьте тварину з короткими лапками по сходах на руках. Це допоможе уникнути травм через надмірне навантаження.
• Подбайте про комфортну і безпечну обстановку. Розташуйте спальне місце подалі від протягів і застеліть всі слизькі підлогові покриття килимами. Для комфортного сну рекомендується придбати підстилку з пінопластовим наповнювачем, що повторює форму тіла.

Якщо уникнути проблеми так і не вдалося – зробіть все можливе, щоб уповільнити її розвиток. Годуйте свого улюбленця спеціальними кормами, що містять хондропротектори. Проводьте регулярний масаж ураженої зони і постарайтеся записатися в басейн до найближчого кінологічного центру. Така фізіотерапія сприятливо позначається на стані м’язів завдяки рівномірному розподілу навантаження.

Найчастіше артрит розвивається у собак із зайвою вагою або через травми. З цієї причини важливо уважно контролювати раціон свого вихованця і стежити за його безпекою. Особливу увагу слід приділяти породам з групи ризику і старим тваринам. Хвороба не з’являється за один день, тому її розвиток реально придушити, не приносячи в жертву якість життя улюбленого вихованця.