Гідроцефалія у собак і цуценят: породи в групі ризику, діагностика, лікування.

Гідроцефалія у собак – небезпечна патологія, що зачіпає головний мозок. Вона супроводжується підвищенням внутрішньочерепного тиску.

За допомогою головного мозку ссавці обробляють інформацію, що надходить, керують своїми рухами і реакціями. Будь-які порушення в роботі цього важливого органу можуть призвести до втрати соціальних навичок і нормальної життєдіяльності. До найбільш небезпечних патологій, що викликають відмирання клітин головного мозку у собак, відноситься гідроцефалія.

Що таке гідроцефалія?

Найчастіше гідроцефалія зустрічається у цуценят. Через швидке зростання організму черепні кістки не встигають за мозком, тому в шлуночковій системі головного мозку накопичується надмірна кількість ліквору – спинномозкової рідини. Поступово наростаючий тиск призводить до відмирання нервових клітин і деградації мозкової діяльності.

Аналогічне порушення можуть викликати травми черепа та інфекції, тому дорослі тварини також не застраховані від хвороби. Незалежно від причини, патологія несе серйозну загрозу для життя і вимагає негайного лікування.

Причини виникнення патології

Залежно від причини, захворювання буває вродженим і набутим. У першому випадку циркуляція ліквору порушується через:

• порушення розвитку плода;
• аномально звужені протоки (шлуночків головного мозку);
• надмірно активну секрецію;
• спадкові патології;
• нестачу вітаміну А;
• внутрішньоутробне інфікування.

Симптоми вродженої патології проявляються з 1 місяця до 1 року. Більш пізнє виявлення характерне для набутого виду, коли пошкодження проток пояснюється наступними причинами:

• черепно-мозкові травми, що зміщують мозкові тканини тиском гематом;
• інфекції, що супроводжуються запальними процесами;
• новоутворення, що підвищують внутрішньочерепний тиск.

Лікування гідроцефалії у собак успішне тільки на початкових етапах – до появи незворотних ускладнень. Чим раніше будуть виявлені перші симптоми, тим більше шансів на сприятливий прогноз.

Симптоми та ознаки

Один з перших симптомів гідроцефалії у собак – безпричинне блукання або біг по колу, що нагадує ловіння хвоста. У такій ситуації тварина не відволікається на подразники навіть при безпосередніх зіткненнях і наполегливо рухається по одному маршруту.

Згодом симптоматика доповнюється:

• косоокістю і погіршенням зору;
• непропорційним збільшенням голови і виснаженням інших частин тіла;
• несподіваними падіннями із закиданням голови і її нахилом на певну сторону в перервах між нападами;
• припадками і судомами, що вражають одну або кілька частин тіла.

Поведінка хворого стає агресивною або апатичною. Тварина шалено бігає по будинку, розгризаючи всі предмети, що трапляються їй на шляху, або байдуже дивиться в одну точку, ігноруючи команди господаря.

Збільшення розмірів голови не характерне тільки для представників великих порід. При захворюванні вони відчувають себе пригнічено, відмовляються від їжі і сильно втрачають у вазі. Але навіть цих симптомів виявляється достатньо, щоб звернутися за консультацією до ветеринара.

Породи в групі ризику

На ймовірність розвитку захворювання впливає порода. Найчастіше хворіють представники дрібних порід, які набувають порушення з самого народження. У представників з більшими габаритами ситуація зворотна. У їхньому випадку хвороба майже завжди виявляється набутою.

Дрібні породи

Гідроцефалія зустрічається у чихуахуа, пекінесів, карликових пуделів і йоркширських тер’єрів – мініатюрних собачок з невеликим черепом. Для них характерний вроджений вид патології, пов’язаний з невідповідністю розмірів мозку і черепної коробки. Перші тривожні симптоми з’являються вже через 4-5 тижнів після народження.

Великі породи

Вихованці з великими габаритами хворіють набагато рідше. У їхньому випадку причина порушення криється в супутніх захворюваннях: інфекціях або новоутвореннях. При нехтуванні профілактичними оглядами і своєчасним лікуванням з патологією може зіткнутися будь-який вихованець. Відрізнятися буде лише перебіг хвороби, що виключає деформацію голови через внутрішньочерепний тиск.

Діагностика у ветеринара

Симптоматика захворювання схожа з водянкою, тому в першу чергу тварину необхідно обстежити у ветеринарній клініці. Для постановки діагнозу використовують:

• аналіз біологічних рідин (кров, сеча, ліквор);
• УЗД, енцефалографію або рентген голови;
• МРТ і КТ.

Проведення УЗД доступне тільки при наявності тім’ячка (тобто у маленьких цуценят). В інших випадках проходженню ультразвуку заважають кістки.

Чи існує лікування?

Медикаментозне лікування гідроцефалії у собак рідко дає позитивні результати. У більшості випадків поліпшення самопочуття виявляється тимчасовим, тому ветеринари настійно рекомендують проведення операції.

Медикаментозний метод

Прийом медикаментів спрямований на усунення першопричини і зниження внутрішньочерепного тиску шляхом видалення надлишку ліквору. З цією метою хворим тваринам виписують:

• антибіотики, що пригнічують активність інфекції;
• протизапальні, що знімають наявний набряк;
• сечогінні, що стимулюють відтік накопиченої рідини;
• глюкокортикостероїди, що знижують вироблення спинномозкової рідини;
• протисудомні, що запобігають мимовільному скороченню м’язів;
• вітаміни і мінерали, необхідні для підтримки нормального рівня життєдіяльності.

Прийом перерахованих препаратів пригнічує симптоматику, дозволяючи досягти стійкої ремісії на довгі роки. Така терапія застосовується на ранніх етапах набутого захворювання, а також при наявності протипоказань до проведення операції.

Якщо ж патологія виявляється вродженою, то вилікувати вихованця можна тільки оперативним шляхом. У цьому випадку ймовірність одужання досягає 90%.

Проведення операції

Для відведення зайвої рідини використовують вентрикулоперитонеальне шунтування. Суть цієї операції полягає в підшкірному розміщенні гнучкої трубки з помпою. З її допомогою надлишки ліквору виводяться з проток в черевну порожнину або в праве передсердя серця, де вони всмоктуються у внутрішні органи. Завдяки зниженню внутрішньочерепного тиску стан тварини поліпшується.

Операція протипоказана при сильному виснаженні і гострих формах інфекційних захворювань. З цієї причини до хірургічного втручання застосовують симптоматичну терапію.

Що можна зробити в домашніх умовах

Самолікування неефективне, тому господареві залишається не пропустити момент і звернутися до ветеринара при перших ознаках нездужання. В іншому випадку вихованець загине від здавлювання головного мозку.

Після шунтування необхідно максимально убезпечити прооперованого вихованця. Дренажну трубку доведеться носити все життя, тому не можна допустити її деформації або зміщення. Щоб уникнути ускладнень, необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

• Обмежте активність і припиніть спільні ігри з іншими тваринами. Про участь у спортивних дисциплінах і полюванні доведеться забути.
• Беріть улюбленця на руки з особливою обережністю, намагаючись не зачепити конструкцію під його шкірою.
• Регулярно відвідуйте ветеринара, щоб виключити засмічення трубки або нагноєння в місці її установки.

Прогноз для вашого улюбленця буде залежати не тільки від роботи хірурга, але і від дотримання всіх перерахованих рекомендацій. Нехтування хоча б однією з них може істотно погіршити наявну ситуацію.

Прогнози на майбутнє, можливі ускладнення

Сприятливий прогноз можливий лише при своєчасному зверненні. Вроджену хворобу неможливо вилікувати повністю. Її можна лише загальмувати, а єдиний дієвий метод для цього – шунтування.

Запущена форма патології загрожує втратою зору, втратою рухової функції, розвитком нервових розладів і поступовим відмиранням нервових клітин. Якщо на момент діагностики череп хворого сильно деформований, то операція і подальші ризики визнаються невиправданими.

Вроджена гідроцефалія невиліковна, тому власникам вихованців з групи ризику слід бути більш уважними до змін у їхній поведінці. Хвороба, виявлена на ранньому етапі, успішно контролюється. Незважаючи на деякі обмеження після шунтування, прооперована собака зможе прожити довге і щасливе життя.

Популярні статті

Чому собака висовує язик?

Лептоспіроз у собак: симптоми, небезпека для людини, лікування та прогнози.

Що робити, якщо сильно прищемили хвіст собаці?

Догляд за зубами собаки: важливість профілактики зубного нальоту.

Синдром Кушинга у собак: що це, які симптоми, прогнози та лікування?

Жовта блювота у собаки: можливі причини та лікування.

Геморой у собак — чи зустрічається це захворювання?

Хто живе довше, кішки / коти чи собаки, і як подовжити життя вихованцю?

Як показати собаці свою любов: 8 способів.

Аптечка для собак — список необхідного.

Пізнавальні відео по темі