Геморой у собак: причини неприємності та способи лікування.

Геморой у собак – рідкісне захворювання, що супроводжується розширенням і випаданням гемороїдальних вен.

Випадання гемороїдальних вузлів – досить часта проблема, що зустрічається у людини. Вона виникає через зміщення центру ваги в область таза, що характерно для ссавців, які пересуваються на двох кінцівках. Через це деякі господарі сумніваються: чи може у собаки бути геморой, або подібна проблема для них абсолютно чужа.

Чи буває у собак геморой і що це таке?

Геморой у собак – досить рідкісне явище, що супроводжується патологічним розширенням гемороїдальних вен. Це порушення виникає на тлі уповільнення відтоку крові. Через застій стінки вен розтягуються і стоншуються. Кров, що накопичується, провокує розвиток запалення.

Розширені вени деформуються і утворюють вузли, які з часом випадають з ануса. Набряклі тканини не витримують тиску і розриваються, відкриваючи кровотечу.

Причини розвитку недуги

Геморой у собак виникає через застійні явища в нижній частині таза, що знижують тонус кровоносних судин. Подібні порушення пов’язані з наявністю таких факторів:

• нестача або надлишок фізичної активності;
• запущені гельмінтози;
• часті вагітності, що підвищують тиск в малому тазу;
• злоякісні новоутворення в кишечнику;
• регулярні запори і кишкова непрохідність;
• ожиріння, що провокує закупорку вен;
• нестача вітамінів і мінералів, пов’язана з неправильно складеним раціоном домашнього приготування;
• патології сечостатевої системи (сечокам’яна хвороба, цистит);
• зневоднення.

До групи ризику входять літні вихованці та декоративні породи (йорки, пекінеси, той-пуделі), які рідко виходять на вулицю. Патологія у цуценят зустрічається рідше – в їхньому випадку винна нестача вітамінів, необхідних для формування кісток і м’язів.

Симптоматика, яка повинна насторожити

Симптоми і лікування геморою у собак залежать від його виду, форми перебігу і стадії розвитку. На самому початку виникає сильний свербіж, тому вихованець стурбовано вилизує або тре об навколишні предмети свій анус. Згодом ознаки стають більш тривожними:

• сухий і твердий кал з домішками слизу і кров’яних згустків;
• почервоніння і набрякання заднього проходу;
• біль під час дефекації, що супроводжується скигленням або вереском;
• незвично широка постановка лап під час ходьби.

При більш важкому перебігу відзначається випадання гемороїдальних вузлів, які можна детально розглянути на фото. Після пошкодження венозних стінок симптоматика доповнюється сильною кровотечею і зблідненням слизових через анемію.

Види за локалізацією та формою перебігу

За місцем ураження патологію поділяють на внутрішню та зовнішню. У першому випадку запалення протікає в межах прямої кишки, а в другому – вражає судини ануса, виштовхуючи з нього наповнені кров’ю вузли.

Залежно від яскравості симптоматики, захворювання поділяють на гостре і хронічне. У першому випадку відзначається стрімке наростання симптомів, а в другому – млявий перебіг, що ускладнюється періодичними рецидивами через вплив провокуючих факторів.

Стадії розвитку хвороби

Хвороба розвивається по наростаючій і проходить 4 стадії розвитку. Всі вони мають свої характерні симптоми:

• На першій стадії з’являється тільки свербіж. Господар може виявити порушення за надто частими вилизуванням і катанням на попі. Почервоніння і запалення слизової буде помітно тільки ветеринару.
• На другій стадії до свербіння додається гострий біль. Калові маси, що просуваються по кишці, зачіпають запалені вени, ускладнюючи випорожнення.
• На третій стадії у фекаліях з’являється червона кров, а деякі вузли випадають назовні.
• На четвертій стадії невеликі домішки крові змінюються рясною кровотечею з ануса. Без своєчасної допомоги вихованець ризикує загинути від анемії.

Помітивши хоча б один із тривожних симптомів, обов’язково зверніться за допомогою. Багато з ознак схожі з іншими патологіями, тому до початку лікування необхідно переконатися в точній причині нездужання.

Діагностичні процедури

Діагностика геморою у собак включає зовнішній огляд ануса і його пальпацію. Якщо всі вузли знаходяться поза зоною видимості, то пряму кишку обстежують зсередини. Для визначення супутніх захворювань потрібно здати ряд аналізів.

Які аналізи візьме лікар

Швидкість згортання крові визначають за допомогою коагулограми – комплексного дослідження зразка венозної крові. Для виключення паразитарної інвазії здають аналіз калу, а для виключення новоутворень роблять біопсію кишечника.

З чим можна сплутати геморой у собак?

Проблема з гемороїдальними венами у собак – справжня рідкість. З цієї причини важливо переконатися, що виниклі симптоми не вказують на схожі захворювання:

• гельмінтози;
• анальні тріщини;
• грижа або випадання прямої кишки;
• запалення параанальних залоз;
• парапроктит;
• новоутворення в прямій кишці;
• виразковий коліт.

Не поспішайте робити висновки до проходження всіх необхідних досліджень. У більшості випадків причина нездужання криється в одній з перерахованих патологій.

Процедури та методи лікування

Після діагностики ветеринар обов’язково розповість, як лікувати геморой у собаки, виходячи з його стадії. Існуючі способи лікування включають прийом медикаментів і народних засобів, постановку клізм і прийняття цілющих ванночок. До операції вдаються тільки в крайніх випадках, коли інші способи не дають бажаного ефекту.

Медикаментозна терапія і народні засоби

На перших двох стадіях лікування геморою у собак проводять в домашніх умовах. Для поліпшення самопочуття хворого використовують:

• венотоніки (Венарус, Детралекс), що сприяють оздоровленню судин і перешкоджають застою венозної крові;
• антисептичні мазі та масло обліпихи, необхідні для обробки запаленого анального отвору;
• проносні засоби (Гутталакс, Дюфалак, касторове масло), що полегшують дефекацію;
• гемостатичні супозиторії (кровоспинні свічки).

Якщо захворювання запущене – може знадобитися госпіталізація. Гострі болі знімають анестетиками, а для зупинки кровотечі застосовують судинозвужувальні та гемостатичні препарати. Через високу ймовірність приєднання вторинної інфекції чотириногому пацієнту прописують антибіотики.

Використання засобів народної медицини допустимо в якості допоміжної терапії за погодженням з лікарем. Добре допомагає рясне пиття настоїв з деревію і спеціальні трав’яні ванночки.

Введення клізми

Полегшити дефекацію можна не тільки пероральним прийомом проносних засобів, але і введенням клізми. Ефект від такої процедури проявляється протягом 15 хвилин. Якщо вихованець довго терпів, то він може сходити в туалет відразу ж після процедури.

Більшу частину проносного розчину повинна складати вода, а решту – вазелін, відвар з ромашки, риб’ячий жир, гліцерин або мильний розчин. Кількість рідини залежить від ваги вихованця:

• 50 мл – дрібні собаки до 10 кг;
• 200 мл – породи середніх розмірів від 11 до 25 кг;
• 500 мл – великі породи від 26 до 44 кг;
• 1000 мл – гігантські породи, що важать більше 44 кг.

Цуценятам належить не більше 1 столової ложки води без додаткових домішок. Через велику кількість протипоказань, що включають анальні кровотечі, процедуру проводять тільки за погодженням з ветеринаром.

Якщо введена рідина витікає з ануса і не проходить всередину – потрібно терміново припинити процедуру і звернутися за допомогою до ветклініки. Виникла проблема вказує на кишкову непрохідність, тому подальші дії можуть обернутися розривом кишечника.

Спеціальні ванночки

Після прогулянок запалене анальне отвір рекомендується підмивати прохолодним відваром з деревію, звіробою, календули, кореня лопуха і шавлії. Такі трав’яні ванночки мають наступні переваги:

• усувають набряклість;
• зменшують вузлики;
• знімають больовий синдром;
• скорочують обсяг кровотеч.

Температура розчину повинна відрізнятися від температури тіла вихованця на 3-4 градуси. Для ефективності процедури рекомендується виміряти показник термометром.

Хірургічне втручання

До операції вдаються при відсутності позитивного ефекту від прийому медикаментів і при запущеній формі захворювання. Хірургічне втручання показано тваринам з наступними симптомами:

• рясні кровотечі;
• великі вузли;
• великий набряк.

Операцію проводять під загальною анестезією. Хірург висікає частину тканин прямої кишки, розташованих вище пошкодженої ділянки. Наявні вузли перетягують ниткою біля основи, сприяючи їх самостійному відмирання через нестачу крові. Більш швидкий спосіб – кріодеструкція, тобто вплив рідким азотом.

Дієта – важлива умова одужання

Не менш важлива і лікувальна дієта, що передбачає перегляд раціону. З її допомогою необхідно стабілізувати консистенцію фекалій і знизити навантаження на запалений кишечник.

Які продукти і в якому вигляді можна вживати

Для одужання улюбленцю знадобиться багато клітковини і легкозасвоюваних продуктів. Основу раціону має складати нежирне м’ясо (телятина, курка) і субпродукти. Овочі слід відварювати або готувати на пару.

Каші можна і потрібно варити на легкому м’ясному бульйоні. З круп підійде рис, гречка і вівсянка. Вони збагачені всіма необхідними вітамінами і благотворно позначаються на кровоносній системі.

З кисломолочних продуктів рекомендується давати свіжу сметану, сир і кефір. Вибирайте марки з низькою жирністю і невеликим терміном придатності, що виключає додавання консервантів.

Для поліпшення травлення в готові страви рекомендується додавати висівки або пробіотики. Саму їжу слід подавати невеликими шматочками, так як в іншому випадку вона може пошкодити слизові.

Заборонена їжа

З раціону необхідно виключити будь-яку їжу з людського столу: солодощі, випічку, копченості, соління, прянощі, консерви та смажені страви. З круп слід відмовитися від пшонки, манки та кукурудзяної каші.

До одужання вихованцеві не можна давати будь-які кістки (навіть лопатку і грудину), оскільки ці продукти важко перетравлюються.

Промислові корми

Якщо у собаки діагностовано геморой, то їй підійдуть сухі корми з ветеринарної лінійки, призначеної для лікування патологій ШКТ. Такі раціони є у брендів Eukanuba, Hill’s і Royal Canin. Для комфортного перетравлення сухих гранул у вихованця завжди повинен бути доступ до свіжої води.

Які заходи профілактики?

Профілактика геморою у собак базується на попередженні його причин. Для здоров’я улюбленця необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

• Намагайтеся виділяти на прогулянку не менше 1 години на день. Змінюйте звичні маршрути і не забувайте про рухливі ігри з м’ячем, палицею або фрісбі.
• Враховуйте можливості свого вихованця. Службовим породам не можна вести диванний спосіб життя, а декоративним – щодня підкорювати спортивні снаряди. Дотримуйтесь міри, намагаючись тримати під контролем хорошу фізичну форму.
• Проводьте обробку від глистів кожні 3 місяці.
• Не нехтуйте правилами в’язки. Кілька вагітностей за 1 рік – важке навантаження для організму.
• Регулярно відвідуйте ветеринарну клініку з метою профілактичного огляду. Для своєчасного виявлення прихованих патологій достатньо обстежуватися 1 раз на рік. Більш часте відвідування рекомендовано тваринам з групи ризику.
• Використовуйте для годування тільки свіжі продукти або готові корми. Другий варіант набагато простіший, оскільки всі необхідні елементи заздалегідь розраховані виробником. При годуванні домашніми раціонами меню потрібно складати разом із фахівцем, і він обов’язково порекомендує вітамінно-мінеральні добавки.
• Не допускайте зневоднення. Регулярно міняйте воду в мисці, уникаючи її спустошення або зараження бактеріями. Якщо вам належить довга поїздка – візьміть з собою поїлку або пляшку з водою.
• Своєчасно лікуйте захворювання ШКТ і сечостатевої системи. Не припиняйте прийом препаратів до отримання відповідних вказівок від ветеринара.

Не варто забувати і про гігієну. Регулярне очищення ануса антибактеріальними серветками і змащування його жирними кремами допоможуть уникнути запалень і тріщин.

Геморой у собак зустрічається набагато рідше, ніж у людини. Незважаючи на це, захворювання протікає зі схожою симптоматикою і загрожує аналогічними ускладненнями. Якщо ви помітили тривожні ознаки – не поспішайте займатися самолікуванням і зверніться до ветеринарної клініки. Патологію легко сплутати із запаленням параанальних залоз, яке вимагає зовсім інших методів лікування.