Як соціалізувати цуценя або дорослу собаку: основні принципи та правила.

Соціалізація собаки — важлива частина виховання, необхідна для адекватного сприйняття оточення.

Основна причина неадекватної поведінки собаки — недостатня соціалізація. Чимало власників упускають цей важливий момент у вихованні своїх улюбленців, дивуючись через постійну агресію до інших тварин і червоніючи через гавкіт на перехожих. Усіх цих неприємних непорозумінь можна легко уникнути, якщо розібратися в основних принципах і правилах привчання до соціуму.

Що таке соціалізація і з чим її не слід плутати

Соціалізація собаки – важлива частина виховання, що передбачає навчання взаємодії з іншими членами суспільства та адекватного сприйняття різних ситуацій. Це поняття часто плутають із хорошою поведінкою. Різниця полягає в тому, що слухняний, але не соціалізований вихованець дуже вразливий до зовнішніх факторів:

• незнайомців;
• інших тварин;
• самотності;
• гучних звуків;
• людних місць.

Все перераховане викликає страх і агресію, змушуючи поводитися абсолютно неналежним чином. Тобто ідеальне відпрацювання команд у відриві від знайомства з соціумом абсолютно безглузде і ненадійне.

Чому важливо привчити собаку до суспільства?

Несоціалізовані пси та суки становлять небезпеку для оточуючих і для самих себе. Постійний стрес негативно позначається на їхній психіці, змушуючи їх вчиняти абсолютно непередбачувані дії. При зустрічі з чимось незвичним вони або зриваються з повідця і тікають, або нападають на об’єкт, що їх налякав.

Цих проблем можна успішно уникнути завдяки своєчасному привченню до соціуму, що дозволяє:

• подолати страх перед шумом, навіть гучним і раптовим;
• домогтися ідеальної слухняності в різних умовах;
• уникнути псування майна або регулярного виття під час вимушеної самотності;
• усунути спроби гавкати на незнайомців і тварин, зустрінутих на прогулянці;
• привчити до поїздок у громадському транспорті та прогулянок у людних місцях;
• полегшити самостійне прийняття рішень у форс-мажорних ситуаціях.

Правильно виховані вихованці набагато менше схильні до агресії та краще контролюють свої емоції. Вони не завдають своїм власникам неприємностей поганою поведінкою та абсолютно спокійно сприймають нові знайомства.

Етапи соціалізації цуценяти та дорослої собаки

Соціалізація цуценяти завжди проходить легше, оскільки дорослі тварини вже мають усталені звички, і їх доводиться перевиховувати. Залежно від реакції на оточення, весь життєвий період чотирилапого можна поділити на такі етапи:

• Менше 3 тижнів від народження. Новонароджені поступово розплющують оченята та починають чути. На цьому етапі вони живуть за рахунок безумовних рефлексів і пізнають світ у межах свого «гнізда».
• 3-4 тижні. Малюки стають міцнішими та сміливішими. Вони тікають від матері та граються один з одним, набуваючи перших навичок спілкування.
• 1-4 місяці. У 2,5-3 місяці набувається самостійність. Знайомство з іншими людьми відбувається без страху та поділу на «своїх» і «чужих».
• 4-6 місяців. Незалежність зростає, тому малюки роблять перші спроби перевірити господаря на міцність. Вони дуже активні й набувають індивідуальних рис характеру залежно від оточення.
• 6-12 місяців. До цього віку відбувається остаточне формування характеру. Чотирилапі знайомиться з потенційними небезпеками, що виходять від неживих предметів, інших тварин і людей. Формується розуміння «свого» господаря і «чужої» людини.
• 1-3 роки. Психічна зрілість поступово наздоганяє фізичну. У поведінку вносяться останні поправки.
• 3-8 років. Зміни припиняються, тому господар з легкістю може спрогнозувати поведінку улюбленця в різних ситуаціях.
• 8 і більше років. Разом зі старістю приходять не тільки проблеми зі здоров’ям, але й поведінкові відхилення. Соціалізувати на цьому етапі марно, тому з наявною поведінкою доводиться миритися.

Отже, найкращий час для початку виховання — 2,5–4 місяці, коли малюк відходить від материнської опіки й починає самостійне життя. Після 6 місяців виникає дедалі більше проблем, тому з цього віку власники нерідко звертаються по допомогу до кінологів.

Як соціалізувати собаку та цуценя

Адаптацію до зовнішніх подразників краще проводити поетапно. Спочатку обмежте коло спілкування своєю родиною та близькими друзями, а потім плавно переходьте на вулицю в пошуках спілкування з іншими тваринами.

Привчання до знайомих людей

Не всі вихованці люблять надто тісний контакт, тому обов’язково захистіть свого улюбленця від небажаних дотиків. Не дозволяйте дітям турбувати цуценя під час сну чи їжі. Це подарує йому відчуття безпеки у власному домі.

Перш ніж перейти до знайомства з новими людьми, проведіть невелике тренування вдома. Попросіть свою сім’ю та друзів, яких ваш улюбленець вже знає, додати до свого образу щось незвичайне: білий халат, великий капелюх, шарф, тростину або окуляри. Завдяки маскараду чотирилапий зрозуміє, що незвичний одяг не становить для нього небезпеки.

Стосунки з незнайомими людьми

Наступний етап соціалізації собаки – привчання до незнайомих людей. Тут теж можна використовувати друзів, але тільки тих, кого ваш улюбленець ще не знає. Попросіть їх взяти з собою смаколики і зустріньтеся з ними у дворі. Якщо чотирилапий без побоювання піде знайомитися – нагородіть його підготовленим частуванням. Завдяки цьому він зрозуміє, що незнайомці не тільки не страшні, але й дуже добрі.

Привчання до інших собак на вулиці

Найкраще місце для знайомства з іншими собаками – спеціальні майданчики та парки. Перед початком гри обов’язково з’ясуйте, наскільки дружнім є потенційний товариш, щоб уникнути раптової агресії.

Привчання до інших тварин на вулиці

Не можна забувати й про інших мешканців. Не дозволяйте своєму улюбленцю ганяти котів і голубів, якщо хочете, щоб він з ними подружився. Безпосередні стосунки краще налагоджувати в гостях у друзів. Якщо у вас є знайомі, які тримають котів, то можна спробувати подружити ваших улюбленців.

Уміння залишатися на самоті

Тут важливо не робити з вашої відсутності трагедію і не прирівнювати ваше повернення до свята. Почніть привчати свого улюбленця до самотності, залишаючи його в сусідній кімнаті. Переконайтеся, що йому є чим себе зайняти. З нудьгою допоможуть впоратися інтерактивні іграшки або хороша прогулянка. В останньому випадку вихованець просто буде спати і не буде мучити ваших сусідів жаліслим виттям.

Реакція на шум

Познайомившись із вуличними мешканцями у своєму дворі, плавно вирушайте в більш галасливі місця і не лінуйтеся виходити на прогулянки за різної погоди. Це допоможе привчити цуценя до різних опадів, періодичних сигналів автомобілів і дзвінків на велосипедах.

Привчання до людних місць і доріг з автомобілями

Для успішної соціалізації цуценяти намагайтеся гуляти різними маршрутами, щоб охопити якомога більше нових звуків, запахів і різних людей. При виникненні страху переключайте увагу на виконання команд. У кінцевому підсумку ваш улюбленець повинен виконувати віддані накази незалежно від того, що відбувається навколо.

Особливості життя вихованця в міській квартирі та приватному будинку

Соціалізація собаки не відбувається сама по собі. Якщо господар не приділяє уваги своєму улюбленцю, то, залежно від місця його проживання, можливі два сценарії.

У міській квартирі найчастіше страждають дрібні породи. Вони швидко привчаються до лотка, тому деякі господарі скорочують частоту і тривалість їх вигулу. Через довгі перерви маленькі собачки дичавіють і повністю втрачають над собою контроль, коли нарешті опиняються поза звичною обстановкою. Занадто гучні та незнайомі звуки й запахи викликають у нещасних собачок дуже сильний переляк, змушуючи зриватися з повідця й стрімголов бігти куди очі дивляться.

У приватному будинку ситуація дещо інша. Тут прогулянки обмежені лише територією, що призводить до розвитку «синдрому котеджної собаки», коли адекватна реакція спостерігається тільки в межах будинку та двору. При потраплянні в незнайоме місце її замінюють страх і агресія. Від цього чотирилапий повністю втрачає самовладання і стає некерованим.

Проблеми із соціалізацією собаки

За відсутності серйозних психічних проблем адаптація до незвичних умов відбувається досить швидко. Проблеми можуть виникнути у цуценят, які занадто довго жили в «тепличних» умовах, та у окремих особин із непростим минулим: тих, що виросли на вулиці або були покинуті попереднім власником.

У маленьких цуценят і підлітків

Життя в замкнутому просторі сильно обмежує картину світу, адже, в першу чергу, прогулянки потрібні для соціалізації цуценяти, а зовсім не для справляння потреби. Привчання до лотка і пелюшки не повинно виключати вихід на вулицю, оскільки в іншому випадку вам доведеться боротися з дуже неприємними наслідками.

Особливо важко доводиться цуценятам і підліткам, яких тримають в одній кімнаті або навіть клітці, виводячи за їх межі тільки заради відвідування ветеринара. Тобто кожен вихід за поріг завжди супроводжується стресом.

Тварина з притулку

Вихованці з притулків зазвичай довіряють іншим тваринам, але побоюються людей. До того, як вони знайдуть нового господаря, їхнє коло спілкування складається з таких самих чотирилапих, а ось ставлення до людини визначає причина потрапляння до притулку.

Якщо ви вирішили взяти собі такого улюбленця — спробуйте завоювати його довіру в межах знайомої території. Уточніть у волонтерів можливість спільних прогулянок і дайте собі близько тижня, щоб придивитися одне до одного.

Тварина з вулиці

Бродячі собаки, які жили на вулиці цілими поколіннями, можуть поводитися абсолютно по-різному. У великих населених пунктах вони зазвичай намагаються триматися подалі від людини, а ось у селах і селищах про них часто піклується вся громада. Багатьох мотивує до зближення їжа. З цієї причини знайомство один з одним краще починати саме з неї.

Після постійного виживання на вулиці та закріплення певних установок введення чогось діаметрально протилежного сприймається з великою недовірою. З цієї причини з такими вихованцями рекомендується працювати у парі з кінологом або зоопсихологом.

Тварина від інших господарів

Тут все залежить від причини відмови. У разі смерті попереднього власника вам доведеться боротися зі стресом, а при жорстокому поводженні – зі страхом і оборонною агресією.

Як боротися з боязкістю або агресією

Способи боротьби з боязкістю та агресією залежать від їхньої причини. Під час знайомства з навколишнім світом найчастіше турбують такі моменти:

• Незнайомі запахи та звуки. Дайте улюбленцю час на звикання і не піддавайтеся його настроям. Спочатку тримайтеся подалі від галасливих автомагістралей та центральних парків, щоб звести кількість подразників до мінімуму. Найголовніше тут — не забувати про повідець.
• Агресивна або нав’язлива поведінка інших учасників суспільства. Намагайтеся не провокувати чотирилапих, якщо вони не налаштовані на спілкування. Для початку тримайтеся компанії однолітків або влаштовуйте зустрічі з улюбленцями своїх друзів. Також намагайтеся припиняти погладжування незнайомців, якщо вашому улюбленцю це не до душі.
• Негативний досвід спілкування. Багато тварин починають боятися незнайомих людей після щеплень у ветеринара. Тут важливо продемонструвати, що нові знайомства можуть бути приємними. Виходьте на прогулянку з друзями, забезпечивши їх ласощами.
• Можливість втратити увагу господаря. Якщо ваш улюбленець виховується в гордій самотності – намагайтеся не виявляти занадто сильну прихильність до інших тварин, зустрінутих на вулиці. Дозуйте свою любов у рівних пропорціях, щоб уникнути раптових спалахів ревнощів.

Якщо у вас виникають проблеми – не опускайте руки і зверніться за допомогою до кінолога. Найкраще відразу ж записатися на групові заняття, оскільки там ви зможете безпосередньо поспілкуватися і з незнайомими людьми, і з їхніми улюбленцями.

Популярні статті

Чи можуть собаки відчувати сексуальний потяг до людей? Розуміння поведінки собак при сексуальному «наскакуванні» (імітації статевого акту).

Як навчитися розуміти мову собак?

Навіщо собаки нюхають один одного під хвостом і чи нормально це?

Як відучити собаку гавкати на всіх підряд на вулиці?

Чому не варто вигулювати собаку без повідця?

8 поширених проблем у поведінці собак.

Cобака гавкає у квартирі: як відучити?

Як відучити собаку валятися в багнюці?

Як правильно виховувати пітбуля?

Чому собака тягне повідець і як це виправити: професійний кінологічний посібник.

Пізнавальні відео по темі