Цуценя скиглить: причини, що робити власнику?

Цуценя скиглить: причини неспокійної поведінки, рекомендації щодо привчання та поширені помилки.

Скуління, як і дитячий плач, — це спеціальний сигнал, що привертає увагу. Воно може нести в собі абсолютно різні послання, кожне з яких вимагає свого рішення. Саме тому спочатку важливо розібратися з причиною неспокійної поведінки. Це дозволить зрозуміти, що робити, якщо цуценя постійно скулить вночі та вдень.

Можливі причини неспокійної поведінки

Якщо цуценя скиглить після кожного годування або спуску по сходах, то його слід показати ветеринарному лікарю. Подібна закономірність характерна для проблем з травленням і суглобами, що супроводжуються болісними відчуттями.

Перевірте, чи немає у вихованця травм. Він міг поранитися, впавши з дивана.

Не варто виключати й інфекції. Малюк може заразитися від хворої матері. Якщо новонароджений не ссе груди, не набирає вагу й відстає у розвитку від своїх братів і сестер, то він може загинути від виснаження. Після обстеження його необхідно перевести на штучне вигодовування або передати під опіку іншій суці, у якої є молоко.

За відсутності симптомів хвороби причину скиглення слід шукати у фізіологічних та психологічних факторах. До них належать:

• Голод. Бажання поїсти викликає сильний дискомфорт, тому малюк обов’язково нагадає про себе, коли зголодніє.
• Спека та холод. Некомфортна для тіла температура, як і голод, викликає відчуття дискомфорту. Аналогічні відчуття також провокує задуха.
• Переповнений сечовий міхур або кишечник. Привчений до прогулянок улюбленець буде терпіти до останнього, але не мовчати. Він обов’язково поскаржиться і кілька разів підбіжить до дверей, намагаючись показати, що йому треба на вулицю.
• Нудьга. Тварини можуть привертати до себе увагу господаря, якщо їм немає чим зайнятися.
• Самотність. Деякі породи категорично не переносять розлуку незалежно від її тривалості.
• Спроба вибачення. Винуватий вихованець опускає очі та притискає вуха.
• Тривога. Характерна для етапу адаптації, коли відбувається звикання до нового місця проживання. У середньому триває не більше тижня.
• Страх. На відміну від тривоги, страх завжди конкретний. Це не гнітюче відчуття тяжкості, а реакція на потенційно небезпечні для організму ситуації та предмети: звук грому, вибух петарди, укол у ветеринарній клініці. Якщо собака вам довіряє, то вона триматиметься поруч або наполегливо притискатиметься у пошуках захисту.
• Маніпулювання. Найхитріші тварини скиглять у надії щось випросити.
• Підкорення. Як і страх, супроводжується підтягуванням живота. Улюбленець покірно опускає голову або демонструє животик.

Окремо варто відзначити емоційне перезбудження. Воно характерне для маленьких собак, які надто сильно радіють поверненню господаря або майбутній прогулянці.

Чому цуценя скиглить вночі – і що робити?

Якщо цуценя постійно скиглить вночі після розлуки з матір’ю, то, найімовірніше, йому просто страшно й самотньо. Нові звуки та запахи сильно бентежать, тому постарайтеся зробити так, щоб новому улюбленцю було максимально комфортно. Для цього дотримуйтесь таких рекомендацій:

• Уникайте різких звуків у нічний час. Не вмикайте телевізор і побутові прилади.
• Влаштовуйте активні ігри безпосередньо перед сном. Вибираючи місце, орієнтуйтеся на щеплення. Якщо їх немає – обмежтеся будинком.
• Розподіліть прийоми їжі так, щоб найситніший був увечері. Ситий шлунок – запорука гарного сну.
• Попросіть у заводчика річ із запахом матері малюка. Пізніше її можна буде замінити на улюблену іграшку. Не буде зайвою й грілка, що імітує материнське тепло.
• Розмістіть лежанку на підлозі прямо під ліжком. Почувши чергове скиглення, опустіть руку і погладьте собаку. Скажіть щось заспокійливе, дотримуючись м’якої, але не підлесливої інтонації. З кожним днем відсувайте лежанку трохи далі, доки вона не опиниться на підготовленому для неї місці.

Обмеження доступного простору на етапі привчання до туалету – розумна думка, але це зовсім не означає, що нового улюбленця потрібно закрити в окремій кімнаті або клітці. Не перешкоджайте дослідженню території і будьте поруч.

Якщо наведені поради не допомагають — спробуйте припинити скиглення командою «Фу». Промовте її суворим і рівним голосом, не переходячи на крик. У разі успіху обов’язково похваліть вихованця.

Під час переходу на тверду їжу цуценя може скиглити через розлад шлунка. До його симптомів належать здуття живота, пронос і запор. У разі такої проблеми слід проконсультуватися з ветеринарним лікарем.

Як відучити цуценя скиглити: вночі та вдень

Якщо проблема виникла після етапу адаптації, важливо виключити патологічні причини. Якщо зі здоров’ям усе гаразд — дійте відповідно до ситуації:

• Голод. Не пропускайте прийоми їжі та намагайтеся дотримуватися рівних інтервалів між годуваннями. Якщо у цуценяти немає схильності до переїдання, залишайте в мисці не тільки воду, але й сухий корм. На відміну від вологих консервів, він не зіпсується і забезпечить стабільний перекус.
• Спека та холод. Уникайте прогулянок під палючим сонцем у літню пору та обов’язково одягайте одяг із настанням пізньої осені. Якщо в будинку душно – постарайтеся встановити кондиціонер або придбайте потужний вентилятор.
• Переповнений сечовий міхур або кишечник. Не нехтуйте щоденними прогулянками. Пам’ятайте, що дитячий організм не такий міцний, як дорослий. Якщо ви працюєте весь день – скористайтеся послугами догсіттера.
• Нудьга. Тут теж допоможуть часті й тривалі прогулянки. Приємна втома після фізичної активності – найкращий засіб боротьби з нудьгою.
• Самотність. Тварини бояться залишатися самі, коли господарі надто драматизують свій відхід. Не акцентуйте на цьому увагу і не заохочуйте бурхливий захват після повернення. Також обов’язково переконайтеся, що у вихованця достатньо іграшок, щоб розважити себе на час вашої відсутності.
• Спроба вибачення. У цьому випадку достатньо вашої мовчазної згоди. Якщо ви саме караєте цуценя — припиніть це, але не хваліть його.
• Страх. Не жалійте цуценя, якщо воно скиглить від переляку, і спробуйте відволікти його іграми. Поводьтеся як зазвичай, демонструючи, що все гаразд. Так ваш улюбленець зрозуміє, що загроза минула.
• Маніпулювання. Тут працює лише тотальне ігнорування. Будь-яка інша реакція лише погіршить поточну ситуацію.
• Підкорення. Як і у випадку зі спробою вибачення, просто мовчки прийміть ситуацію. Якщо демонстрація занадто часта, то вихованець відверто вас боїться. Цей момент краще опрацювати з зоопсихологом.
• Емоційне перезбудження. Для багатьох порід це нормально. Корекції вимагають ситуації, коли тварина мочиться від радості. У такому випадку рекомендується не реагувати на прояв почуттів доти, доки цуценя не заспокоїться.

Привчайте до самотності поступово. Почніть із короткочасного перебування у сусідній кімнаті та поступово збільшуйте тривалість.

Якщо у вас вичерпується терпіння, а результатів досі не видно — зверніться за порадою до кінолога. Деякі випадки вимагають індивідуального підходу.

Поширені помилки власників

Тривала відсутність результатів може бути наслідком деяких помилок. До найпоширеніших із них належать:

• Негайна реакція. Не кидайтеся з місця на перший поклик. Якщо цуценя скиглить — дайте йому трохи часу. Із великою ймовірністю воно заспокоїться самостійно.
• Підвищення голосу та фізичні покарання. Ні те, ні інше не діє, а лише ще більше посилює стрес. У підсумку тварина починає боятися господаря, що вкрай негативно позначається на психіці та поведінці.
• Покарання на спальному місці. Ніколи не сваріть цуценя, якщо воно лежить у будиночку або на лежаку. Ці місця повинні асоціюватися з безпекою. Замість покарання використовуйте метод відволікання: ініціюйте гру або розмову.
• Відсутність заохочення. Похвала – запорука слухняності. Не скупіться на ласку та ласощі під час демонстрації бажаної поведінки.
• Реакція на відверті маніпуляції. Не давайте слабину. В іншому випадку ваша жалість буде використана проти вас.
• Спільний сон. У ньому немає нічого поганого, якщо ви спочатку виступаєте ініціатором. Небезпеку становить ситуація, коли малюк спить окремо, але відразу ж потрапляє до вас у ліжко, почавши скиглити. Такий спосіб заспокоєння провокує маніпулювання з метою отримання уваги на перший поклик у майбутньому.

Виховання – справа непроста, але дуже важлива. Запасіться терпінням і не піддавайтеся на провокації. Пам’ятайте, що кінцева модель поведінки тварини залежить саме від вас.

Популярні статті

Кератит у собак — лікування та симптоми.

Вірусні захворювання у собак: 9 хвороб з описом симптомів.

Як зібрати сечу у собаки для аналізу?

Чому собака не ходить у туалет на вулиці?

Англійські клички для собак.

Поширені хвороби бішонів фрізе та профілактика.

Копрофагія у вихованців: чому собака їсть кал?

Цукровий діабет у собак: все про догляд за твариною-діабетиком.

Хвороба Легга-Кальве-Пертеса у собак та її лікування.

Волосоїди у собак: симптоми та лікування в домашніх умовах.

Пізнавальні відео по темі