Холецистит у собак: симптоми та лікування різновидів патології.

Холецистит у собак – запалення жовчного міхура, що загрожує розривом органу та загибеллю тварини.

На жовчнокам’яну хворобу (холелітіаз) страждають не тільки люди, але і їхні вихованці. В результаті ускладнення цього захворювання у собак часто розвивається холецистит – запальний процес у жовчному міхурі. Без своєчасної допомоги тварина може загинути від перитоніту, тому дуже важливо не пропустити перші тривожні ознаки.

Характеристика і небезпеки запалення жовчного міхура у собак

Жовч – жовто-коричнева або зеленувата рідина, що виділяється клітинами печінки. Вона бере активну участь у процесі травлення, допомагаючи організму:

• розщеплювати і всмоктувати жири;
• перетравлювати білки;
• переробляти і виводити надлишки холестерину.

Частина жовчі надходить прямо в кишечник, а залишок зберігається в жовчному міхурі. Видача з цього резервуара відбувається за необхідності, коли запаси в дванадцятипалій кишці вичерпуються.

В результаті запалення природний відтік жовчі порушується. Це призводить до застою і позначається на зміні щільності і складу рідини.

При великому пошкодженні весь вміст витікає в черевну порожнину. Таке ускладнення є летальним, тому потерпілому потрібна термінова операція.

Поширені причини недуги

Можливі причини холециститу у собак поділяють на 4 великі групи. Також простежується генетична схильність у деяких порід. Власникам таких вихованців слід бути більш уважними і хоча б раз на півроку відвідувати ветеринара з профілактичною метою.

Неправильне харчування та ожиріння

Проблеми з травленням провокує неправильне і незбалансоване годування. Картину погіршує недотримання питної норми, а також нестача вітаміну A і каротину.

Винним може виявитися і неправильно підібраний режим харчування. Для улюбленців небезпечне не тільки перегодовування, що призводить до ожиріння, але і тривале голодування.

Отруєння та травми

Ще одна можлива причина – харчові та токсичні отруєння. Отрути, що потрапили в організм, запалюють слизову кишечника, погіршують роботу печінки та сприяють запаленню і набряканню жовчних проток, що порушує відтік жовчі.

Також орган може бути пошкоджений безпосередньо в результаті механічної травми. У даному випадку пошкодження відкриває прохід для бактерій і вірусів, тому запальний процес розвивається на тлі інфекції.

Інфекції та патології внутрішніх органів

Запалення – захисна реакція організму, що бореться з патогенними мікроорганізмами. Цей механізм запускається імунітетом у відповідь на ентерит, чумку та інфекційний гепатит.

Нерідко причина хвороби криється в патологіях внутрішніх органів. Крім холелітіазу, це можуть бути вроджені аномалії самого міхура і його проток, панкреатити, коліти, виразки дванадцятипалої кишки або жирова дистрофія печінки.

Зараження глистами

Отруєння шкідливими речовинами відбувається не тільки при проковтуванні зіпсованої їжі, медикаментів або хімікатів, але і при зараженні паразитами. Гельмінти виділяють токсини в результаті своєї життєдіяльності. Зі зростанням їх кількості стан хворого погіршується.

Генетична схильність

До групи ризику входять тварини середнього та похилого віку. Генетична схильність до захворювання простежується у представників великих порід: мастифів, німецьких вівчарок і тер’єрів.

Схильність до патології може передаватися у спадок. Найчастіше ця закономірність зустрічається у потомства тварин, які перенесли запалення в хронічній формі.

Поділ за видами і формами

За причиною виникнення і швидкістю розвитку холецистит у собак поділяють на кілька видів і форм. Всі вони мають різні прогнози, тому перед початком лікування дуже важливо поставити правильний діагноз.

Обструктивний або необструктивний

Обструктивний вид розвивається через здавлювання проток сусідніми органами, закупорку жовчними каменями або появу новоутворення.

Причиною необструктивного виду є інфекції та паразити. У цьому випадку слизова оболонка міхура запалюється в результаті інтоксикації.

Гострий або хронічний

Гострий холецистит у собаки складно не помітити. Він відрізняється яскравою клінічною картиною і стрімким розвитком. Таке запалення нерідко ускладнюється перитонітом, який лікують строго оперативно.

Хронічна форма зустрічається у собак набагато частіше. Для неї характерні розмиті симптоми, що нагадують легке отруєння. Через це господарі помічають недобре далеко не відразу, привозячи своїх улюбленців до клініки в досить важкому стані.

Симптоматика при гострій і хронічній формах

Основні ознаки холециститу у собак пов’язані з розладом травлення. До них відносяться:

• нудота і блювота шматочками неперетравленої їжі;
• черга проносів і запорів;
• млявість після прийому їжі і швидка стомлюваність;
• часте відригування і метеоризм;
• здуття живота.

Всі перераховані порушення характерні для хронічної форми, тому її початковий етап часто не помічають. При загостренні клінічна картина стає більш вираженою і доповнюється:

• пожовтінням шкіри і слизових;
• підвищенням температури;
• потьмянінням і випаданням шерсті;
• втратою еластичності шкіри і її свербінням;
• зміною кольору сечі на яскраво-помаранчевий і знебарвленням калу;
• гострим болем у правому боці (вихованець скиглить або проявляє занепокоєння при погладжуванні).

З наростанням больового синдрому тварина все частіше лягає на живіт і вигинає спину, зберігаючи цю позу досить довгий час. Помітивши таку поведінку, необхідно звернутися до ветеринара. В іншому випадку хворий орган може не витримати і розірватися під тиском скупченої жовчі.

Діагностика: аналізи та інші дослідження

Діагностика холециститу у собак передбачає такі дослідження:

• аналізи сечі та крові, що демонструють високий вміст білірубіну, незрілих лейкоцитів, трансамінази та лужної фосфатази;
• УЗД черевної порожнини, що оцінює кількість жовчі та стан усіх внутрішніх органів.
• рентген, що виявляє наявність каменів і травм;
• біопсія із забором жовчі, що визначає вид збудника за наявності інфекції.

Після отримання всіх результатів пацієнту ставлять точний діагноз із зазначенням виду і форми захворювання. Це допомагає підібрати ефективний спосіб лікування для кожного випадку.

Методи лікування

Способи лікування жовчного міхура у собак включають інфузійну терапію (встановлення крапельниць), прийом медикаментів, операцію та лікувальну дієту. При наданні своєчасної допомоги та суворому дотриманні всіх рекомендацій хворому тварині дають сприятливий прогноз.

Зняття гострого нападу

При гострому нападі організм сильно зневоднений через інтоксикацію, тому в першу чергу пацієнту виводять всі шкідливі речовини і відновлюють водно-сольовий баланс. Для цього використовують:

• розчини стерофундіну або Рінгера, необхідні для інфузій, що прискорюють виведення токсинів;
• глюконат кальцію, що нормалізує діяльність серця і передачу нервових імпульсів;
• розчин глюкози, що стабілізує обмінні процеси.

Хворого плавно переводять на лікувальний раціон. Як правило, це спеціальні промислові корми.

Призначення медикаментів

Медикаментозне лікування базується на усуненні причини запалення та знятті супутніх симптомів. Залежно від діагнозу, ветеринар може рекомендувати такі препарати:

• антибіотики та противірусні засоби, що борються зі збудниками інфекцій;
• антигельмінтики, що знищують кишкових та інших паразитів;
• протизапальні;
• анальгетики і спазмолітики;
• гепатопротектори, що відновлюють клітини печінки;
• жовчогінні, що стимулюють відтік застояної жовчі.

Також допускається прийом інших препаратів і засобів. Призначає їх суворо ветеринарний лікар, завдання власника – приймати їх відповідно до дозування.

Коли доводиться робити операцію

Оперативне втручання передбачає повне видалення ураженого органу. До нього вдаються при:

• різкому загостренні хронічної форми;
• відсутності ефекту від прийому медикаментів;
• наявності каменів у протоках;
• появі симптомів асциту;
• загрозі розриву жовчного міхура;
• перитоніті.

При успішному завершенні операції і проходженні реабілітаційного періоду тварина повністю відновлюється. Відсутність жовчного міхура не позначається на тривалості його життя, але для цього господареві доводиться повністю переглянути наявний раціон.

Правила лікувальної дієти

Тварину переводять на дробове харчування. Її годують не менше 4 разів на день невеликими порціями, щоб не перевантажувати шлунок. Всю їжу подають у перетертому та рідкому вигляді, а якщо тварина харчується сухими кормами – її тимчасово (кілька днів) годують вологими кормами.

Сухі корми для собак при холециститі слід купувати зі спеціальної ветеринарної лінійки з позначкою i/d або l/d. Такі продукти полегшують травлення, знижують навантаження на печінку і скорочують кількість шкідливих речовин, що утворюються в процесі метаболізму.

Профілактичні заходи

Профілактика холециститу у собак базується на поліпшенні умов утримання та підвищенні імунітету. Для цього необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

• Використовуйте тільки якісні продукти для годування. Це можуть бути промислові раціони або раціони домашнього приготування, складені строго ветеринарним лікарем-дієтологом.
• Дотримуйтесь режиму годування. Годуйте свого улюбленця в один і той же час, щоб уникнути переїдання і голодування.
• Контролюйте питну норму. Слідкуйте, щоб собака випивала достатню кількість води.
• Не підгодовуйте вихованця їжею зі своєї тарілки та іншими.
• Слідкуйте за вагою собаки. Підтримувати хорошу форму допоможе правильне харчування і достатня фізична активність.
• Огороджуйте сміттєве відро, побутову хімію та інші джерела можливого отруєння від тварин.
• Одягайте на вихованця повідець, виходячи на прогулянку в людному місці. З його допомогою ви захистите його від конфліктів з родичами і підбирання з землі.
• Проводьте своєчасну обробку від гельмінтів і вакцинацію.

Пам’ятайте, що багато внутрішніх патологій тривалий час протікають безсимптомно. Єдиний спосіб виявити їх до появи ускладнень – здати аналізи. Проходити таку перевірку потрібно не менше 1 разу на рік, а в разі генетичної схильності – не менше 2 разів на рік.

Висновок

Запущений холецистит у собак може призвести до летального результату, тому не чекайте його загострення і звертайтеся до лікаря, помітивши перші тривожні ознаки.