Шкірні захворювання у собак: симптоми та лікування.

Шкірні захворювання у собак супроводжуються сильним свербінням, а деякі з них передаються людині.

Проблеми зі шкірою у вихованців рідко залишаються непоміченими. Річ у тому, що зміни, які відбуваються, видно неозброєним оком, але далеко не завжди зрозуміло, що саме стало їх причиною.

Деякі шкірні захворювання у собак дуже заразні і можуть передатися людині. Завдяки ознайомленню з ними ви зможете уберегти себе від випадкового зараження.

Причини шкірних проблем

На підставі причини тварині підбирається лікування, тому дуже важливо своєчасно виявити і усунути всі провокуючі фактори. Найчастіше проблеми зі шкірою виникають з вини:

• спадкових захворювань (генетична схильність і вроджені аномалії);
• поганих умов утримання (відсутність гігієни, нестача свіжого повітря, переохолодження);
• контакту з іншими тваринами, які є переносниками;
• неякісного харчування (мізерний раціон, годування дешевими або простроченими сухими гранулами).

До групи ризику входять породи з підвищеною чутливістю: лабрадори, далматини, шарпеї, німецькі вівчарки, кокер-спанієлі, золотисті ретривери, пуделі, чау-чау, мопси. При догляді за такими вихованцями слід бути особливо обережним, оскільки велике облисіння може викликати навіть щільно прилягаючий комбінезон.

Симптоматика, яка повинна насторожити

Кожному захворюванню характерна своя особлива симптоматика. Незважаючи на це, деякі симптоми часто перегукуються. До найбільш поширених відносяться наступні:

• свербіж;
• набряки і почервоніння;
• ломкість і випадання шерсті;
• лупа;
• ранки і гнійники.

Хворий вихованець втрачає апетит, активність і впадає в апатію. Помітивши такі зміни, необхідно уважно вивчити всі супутні ознаки. Завдяки їм ви зможете поставити попередній діагноз і вжити необхідних заходів безпеки.

Паразитарні захворювання шкіри у собак

Збудниками цієї групи хвороб виступають ектопаразити. Вони вражають поверхню тіла тварини або пробираються прямо під шкіру, залишаючись в її верхніх шарах. Їх життєдіяльність викликає сильну коросту. У спробі зняти свербіж заражений вихованець часто розчісується до крові, ускладнюючи паразитарну інвазію вторинною інфекцією.

Блохи

Блохи часто змінюють своїх господарів і абсолютно не гребують людською кров’ю. Вони легко перестрибують на нового носія, що знаходиться в межах 33 см, і швидко розмножуються. Без своєчасного вжиття контрзаходів зараженими виявляються всі домочадці.

Блох нескладно помітити завдяки їх активності. Якщо ви виявили на тілі вихованця підозріле пересування чорних або коричневих крупинок – не затягуйте з лікуванням. Ці паразити часто переносять смертельно небезпечні інфекції, тому їх укуси можуть обернутися досить серйозними неприємностями.

Коростяві кліщі

Ці мікроскопічні кліщі досягають у довжину не більше 0,45 мм. На відміну від бліх, їх не можна розгледіти неозброєним оком. Незважаючи на це, у такого зараження є кілька специфічних ознак:

• почервоніння і розтріскування шкіри, а також поява виразок і пухирців з червонувато-глинистим вмістом – кліщ demodex canis;
• утворення тонких світло-сірих ліній з бульбашкою на різних ділянках тіла – кліщ sarcoptes scabiei;
• численні лусочки, сухі скоринки і дрібний висип – кліщ cheyletiella yasguri;
• часткове облисіння, зморщування і потовщення шкіри – кліщ notoedres cati.

Для людини ці кліщі не є небезпечними. Найперші (demodex canis) зустрічаються тільки у тварин і присутні в їх організмі з самого народження. Всі інші просто не здатні прогризти людський епідерміс, тому надто довго вони там не затримуються.

Прогноз для чотириногих друзів менш сприятливий. Кліщові інвазії, ускладнені бактеріальною інфекцією, знижують шанси на одужання до 50%.

Волосоїди

Основна їжа волосоїдів – шерсть і ороговілі частинки епідермісу. Кров у їхньому меню з’являється тільки завдяки численним розчісуванням. Людині вони не передаються, тому зараженого вихованця можна не боятися.

Паразити нагадують звичайну білу лупу. Їх діяльність сильно послаблює імунітет, тому тривале зараження нерідко ускладнюється гельмінтозами, алергіями, інфекціями та загостренням хронічних патологій.

Грибкові шкірні захворювання у собак

Альтернативна назва цієї групи – дерматомікози. Їх збудниками виступають плісняві та дріжджові гриби.

Трихофітія

Трихофітія, або стригучий лишай, передається людині. Щоб уникнути зараження під час обробки хворого, рекомендується використовувати індивідуальні засоби захисту.

Грибки концентруються на основі хвоста, колінах, ліктях, верхній частині черепа і на області між вухами. В результаті їх життєдіяльності епідерміс запалюється і розпушується. Шерсть на уражених ділянках починає випадати, а шкіра стає червоною і гарячою. Згодом на тілі з’являються асиметричні залисини, вкриті сірою коростою. При їх розчісуванні з ранок проривається гній.

Мікроспорія

Це захворювання менш небезпечне, оскільки не ускладнює роботу внутрішніх органів. Також грибки роду Microsporum canis не розмножуються на людській шкірі. Їх можна побачити завдяки ультрафіолетовій лампі. Під її світлом вони стають зеленими.

В результаті зараження у собаки розшаровуються і жовтіють кігті, а подушечки лап грубіють і лущаться. Всі уражені ділянки сильно сверблять і лисіють, але запальної реакції не виникає.

Бактеріальні шкірні захворювання у собак

Бактеріальні інфекції бувають не тільки вторинними, але і первинними. Найчастіше їх провокують стрептококи і стафілококи, що проникають в організм через невеликі пошкодження. Для ефективного лікування потрібно знати точний вид збудника, так як тривале лікування антибіотиками широкого спектру дії дуже сильно послаблює організм.

Стрептококи

Найчастіше ці бактерії викликають фолікуліт. Він супроводжується утворенням червоних плямок або вузликів навколо шерстинок. Згодом утворення заповнюються жовтувато-зеленим гноєм, а їх розтин при розчісуванні призводить до сильного лущення і випадання шерсті.

Стафілококи

Найнебезпечнішим представником є золотистий стафілокок. Його легко відрізнити за прискореним блювотою і діареєю, які швидко зневоднюють організм.

Без своєчасної допомоги бактерії поширюються по кровотоку, збільшуючи площу ураження. Крім численних фурункулів і ерозій, зараження стафілококами загрожує запаленням у вухах, вагінітом, ендометритом і піометрою.

Алергія та кропив’янка

Причиною алергії є звичайний домашній пил, пилок рослин, собачий шампунь, їжа, тютюн або цвіль. Симптоматика захворювання індивідуальна для кожного вихованця. Хтось обмежується нежиттю і почервонінням очей, а хтось страждає від нестерпного свербіння і висипань.

Кропив’янка – один з видів алергічної реакції. Для неї характерна поява круглих або овальних бляшок, а також почервоніння і потовщення певних ділянок тіла. Ці утворення дуже сильно нагадують опік після близького контакту з кропивою.

Найнебезпечніший прояв алергії – набряк Квінке. Він супроводжується великим набряком, нападом задухи, зблідненням або посинінням слизових. Без своєчасної допомоги тварина ризикує загинути, тому її необхідно негайно доставити до лікаря.

Інші патології

До останньої групи входять екземи, атопічний дерматит і себорея. Фото собак з цими шкірними захворюваннями можна побачити нижче.

Екзема

Власники рідко помічають екзему на ранній стадії, оскільки всі зміни маскує шерсть. Симптоми цього запального захворювання залежать від його форми:

• Мокнуча. Супроводжується вираженим больовим синдромом, ознобом і підвищенням температури. Численні гнійники періодично прориваються, зволожуючи своїм вмістом шкіру. Засохлий ексудат склеює шерсть, надаючи їй неохайний вигляд. Через виразки вогнище ураження стрімко збільшується.
• Суха. Епідерміс покриває висип або папули. Вони сверблять, але не заподіюють болю. Через розчісування шкірний покрив сильно лущиться, покриваючись лупою і себорейними бляшками. Шерсть повільно рідшає, а потім починає випадати цілими пасмами.

Захворювання не передається людині та іншим домашнім тваринам. В першу чергу воно небезпечне для хворого, оскільки ранки на його тілі дуже привабливі для патогенних мікроорганізмів.

Атопічний дерматит

Атопія – різновид алергії, що виникає через генетичну схильність. Найчастіше вона проявляється у віці 1-5 років і супроводжується:

• нестерпним свербінням;
• облисінням окремих ділянок тіла;
• потовщенням шкіри та порушенням її пігментації;
• численними нагноєннями на місці розчухів.

У рідкісних випадках атопічний дерматит призводить до отиту і кульгавості. Для цієї хвороби характерна низка ремісій і загострень. Залежно від тяжкості перебігу, напади можуть спостерігатися кожні півроку, щомісяця або на постійній основі.

Себорея

Найчастіше від себореї страждає лінія вздовж хребетного стовпа, лапи і живіт. Секрет, що накопичується там, надає шерсті неохайний вигляд і неприємний запах.

Залежно від причини порушення, лупа буває сухою або жирною. У першому випадку винні неправильно підібрані шампуні і занадто часте миття, що знімають захисний шар зі шкірного покриву. У другому випадку проблема криється в занадто інтенсивній роботі сальних залоз.

Як проводять лікування

Схема лікування підбирається індивідуально і тільки після з’ясування причини порушення. Для цього проводять ряд клінічних та інструментальних досліджень.

Необхідність діагностики у ветклініці

До постановки діагнозу рекомендується уникати обіймів і погладжувань, щоб виключити зараження. Також хворого вихованця слід ізолювати від дітей та інших тварин.

Після збору анамнезу та огляду ветеринарний лікар визначає список необхідних досліджень. Він може включати:

• загальний та клінічний аналізи крові, що виявляють наявність внутрішнього запалення та антигенів до інфекцій, що проникли в організм;
• біопсію зразків з пошкоджених ділянок, що визначає вид паразитичних грибків і характер ексудату всередині ранок і пухирів;
• посіви на бактеріальне і грибкове середовища, що ідентифікують точний вид збудника і його чутливість до препаратів;
• діагностику лампою Вуда, що застосовується при трихофітії та мікроспорії.

Після отримання всіх результатів пацієнту ставлять точний діагноз і підбирають лікування. Якщо його захворювання заразне, то господареві видають докладні рекомендації щодо безпечної обробки хворого.

Що призначить ветеринарний лікар

При лікуванні шкірних захворювань собак необхідно усунути причини, що їх викликали, та наявні наслідки. З цією метою чотириногим пацієнтам призначають такі препарати:

• протипаразитарні, що знищують певний вид або групу ектопаразитів;
• антимікотики, що борються з патогенними грибками;
• антибіотики, що вбивають збудників бактеріальної інфекції і загоюють ранки при мокнучій екземі;
• антигістамінні та глюкокортикостероїди, що пригнічують алергічні реакції і застосовуються при сухих екземах;
• протисеборейні шампуні, що усувають сухість і відновлюють природний жировий шар.

Симптоматичну терапію проводять за допомогою імуномодуляторів, гепатопротекторів, протизапальних, знеболюючих і седативних препаратів. При нанесенні мазей на тварину одягають спеціальний комір, що захищає від злизування і нових розчісувань.

Зверніть увагу, що при зараженні паразитами і грибками всі особисті речі тварини необхідно продезінфікувати або викинути. У цьому вам допоможуть звичайна хлорка і кип’ятіння.

Правила обробки хворої тварини: як не заразитися самому

При лікуванні шкіри у собак потрібно дотримуватися максимальної обережності. Під час обробки рекомендується використовувати захисні рукавички і маску. Відразу після нанесення препаратів необхідно ретельно вимити руки, використовуючи мило. Для більшої надійності їх можна додатково обробити антисептиком.

До одужання намагайтеся не торкатися тварини або не лінуйтеся мити після цього руки. Пам’ятайте, що після погладжування хворого не можна торкатися свого обличчя та інших оголених ділянок. Таким чином ви ризикуєте перенести паразитів, бактерії або грибки.

По можливості, поселіть улюбленця в окремій кімнаті або на лоджії – за умови тепла взимку або захисту від сонця влітку. Частіше відвідуйте його, але інших тварин до нього не пускайте.

Профілактичні заходи

Найкращий засіб боротьби зі шкірними патологіями – їх профілактика. Для захисту вихованця необхідно подбати про протипаразитарну обробку та зміцнення його імунітету.

Планова обробка від ектопаразитів

Графік обробки від ектопаразитів залежить від обраного засобу. Найдовше діють краплі та спреї. Їх достатньо наносити лише раз на місяць.

Спреї краще розпилювати щодня. Вони досить швидко випаровуються і не завжди досягають епідермісу через занадто густий волосяний покрив.

Максимальна активність кліщів та інших паразитів реєструється з квітня по жовтень. У цей час до перерахованих препаратів рекомендується додати нашийники. При відсутності алергії їх носять на постійній основі.

Підтримка імунітету вихованця

Найчастіша причина падіння імунітету – неправильне харчування. Приділіть цьому моменту особливу увагу:

• Відповідний корм. При використанні промислових раціонів віддавайте перевагу продуктам, які підходять собаці за розміром, віком, породою, рівнем активності та іншими показниками.
• Свіжі продукти і збалансований раціон. При годуванні домашньою їжею вибирайте тільки якісні продукти і дотримуйтеся меню, яке прописав ветеринарний лікар-дієтолог. Пам’ятайте, що самостійно скласти збалансований раціон домашнього приготування неможливо.
• Достатня кількість води. Зневоднення призводить до поступової відмови всіх внутрішніх органів, тому обов’язково переконайтеся, що ваш улюбленець випиває свою добову норму.
• Пам’ятайте, що змішувати різні види харчування суворо заборонено. Це може призвести до розладу травлення.

Підвищити захисні сили допоможуть і своєчасні щеплення. З їх допомогою вихованець отримає імунітет проти найнебезпечніших вірусів, уникнувши реального зараження.

Висновок

Захворювання шкіри у собак не можна залишати без уваги. Відсутність своєчасного лікування може обернутися безліччю небезпечних ускладнень, включаючи передчасну загибель тварини.