Як відучити собаку гарчати під час їжі?

Що таке харчова агресія у собак, як вона проявляється — і що з нею можна зробити?

Собаки з лідерськими якостями нерідко вдаються до грізного гарчання та демонстрації оскалу під час захисту території від чужинців та з’ясування стосунків усередині зграї. Коригування така поведінка не вимагає, оскільки вона є варіантом норми. Втручання власника необхідне лише при виникненні харчової агресії, коли у собаки дуже сильно підвищується тривожність під час їжі.

Чому собака гарчить, коли їсть

Якщо ваша собака захищає їжу і не дає до неї підійти, то, швидше за все, у неї був якийсь травматичний досвід. Така реакція часто зустрічається у колишніх вуличних тварин і вихованців, взятих у притулку. В обох випадках їжа стає цінним ресурсом. Її завжди не вистачає, тому за неї доводиться конкурувати з оточуючими.

З дитинства ситі цуценята, придбані у заводчика, спочатку цілком спокійно реагують на те, що їм забирають миску з кормом або витягують з пащі вкрадений шматочок ковбаси. Їхня дещо байдужа та розгублена поведінка — наслідок відсутності негативного досвіду. Вони просто не знають, що хтось може забрати їхню їжу й не повернути. За відсутності правильного виховання в майбутньому ці вихованці теж можуть вдатися до захисту корму за допомогою гарчання та оскалу.

Іноді схильність до небажаної поведінки помітна вже незабаром після народження, коли цуценя відштовхує своїх однопомітників від наймолочніших сосків матері, які розташовані ближче до задньої частини тіла.

Що таке харчова агресія у собак

Під цим поняттям розуміють інстинктивний захист їжі як цінного ресурсу. До такої поведінки схильні всі представники родини псових. Розмір вихованця не має значення.

У дикій природі цей захисний рефлекс забезпечує виживання. Він обумовлений еволюцією і закріплений на генетичному рівні. З його допомогою тварини демонструють своє невдоволення і відстоюють особисті кордони.

Важливо зазначити, що захисна реакція проявляється тільки при нападі, в тому числі умовному. До можливих провокуючих факторів належать:

• будь-які дотики до тіла вихованця під час їжі;
• спроба відібрати їжу (забрати миску або витягнути щось з пащі);
• різкий рух у бік миски з кормом;
• відволікаюча ходьба неподалік (у зоні годування).

До укусів собаки вдаються далеко не відразу. Якщо їм щось не подобається, то вони починають демонструвати попереджувальні сигнали, які потрібно знати і правильно трактувати. До їх числа входить і гарчання.

Як усунути харчову агресію у собак

Незважаючи на те, що в природі така поведінка є нормою, під час проживання поруч із людиною вона все одно потребує обов’язкової корекції. Повна свобода дій може призвести до дуже неприємних наслідків.

Способів корекції небажаної поведінки декілька. До кожної домашньої тварини потрібен індивідуальний підхід, тому за можливості слід проконсультуватися з кінологом або зоопсихологом.

Спосіб №1

Ні в якому разі не моріть вихованця голодом. Для початку підрахуйте добову норму і розділіть її на кілька порцій, виходячи з кількості прогулянок.

Виходячи на вулицю, займайтеся дресируванням. Заохочуйте успішне виконання команд заздалегідь припасеним кормом і видавайте його з рук.

Такий метод сприяє налагодженню стосунків із вихованцем і позитивно впливає на процес навчання. Мінус полягає в тому, що він не підійде тим, хто дотримується раціону з домашньою їжею.

Спосіб №2

Спробуйте завоювати довіру, перейшовши на годування з рук. У цьому випадку ви станете не потенційним джерелом загрози, а цінним джерелом їжі.

Якщо задумка увінчалася успіхом – поверніть миску, але поки що не насипайте в неї корм. Тримайте її вільною рукою на рівні очей вихованця, а іншою рукою видавайте йому їжу на рівні дна миски. На цьому етапі посуд повністю втратить свою цінність, а ваша рука почне все міцніше асоціюватися з їжею.

Під час годування уникайте того, щоб нависати над твариною, і сядьте на підлогу, щоб бути з улюбленцем на одному рівні.

Якщо ваш улюбленець продовжує гарчати — ігноруйте його до наступного годування. Не залишайте миску у вільному доступі й не давайте йому під час очікування жодних ласощів. Під час чергового годування поверніться на крок назад, тобто до годування без миски. Так потрібно робити аж до закріплення адекватної поведінки.

Досягнувши позитивного результату, почніть підкладати корм у миску, але все ще тримайте її вільною рукою. Кладіть «добавку» строго після з’їдання вже покладеної порції. Поступово збільшуйте жменю, яку ви кладете, і насипайте її в той момент, коли тварина все ще продовжує їсти.

Наступний етап — висипання корму в миску, що стоїть на підлозі. Порядок дій тут такий самий, як і ваша позиція. Стойте ближче до підлоги й не вставайте, доки годування не закінчиться.

Зрештою, процес годування можна супроводжувати двома командами: «Сидіти» і «Можна». Так ваш улюбленець знатиме, що порядок у домі встановлюєте саме ви, але при цьому не є його ворогом і просто вимагаєте взаємної поваги.

Спосіб №3

Останній спосіб базується на пропозиції обміну. Собака повинна з власної ініціативи віддати вам свою їжу, не перешкоджаючи її взяттю. У цьому випадку на допомогу прийде більш привабливий і смачний ласощі, від якого ваш улюбленець точно не зможе відмовитися.

Коригування поведінки відбувається за наступним алгоритмом:

• Пройдіть повз улюбленця, який саме їсть, і нібито випадково киньте кілька невеликих ласощів. Уникайте зорового контакту та поступово скорочуйте відстань. Кидайте ласощі лише тоді, коли ваш улюбленець не показує зуби.
• Спробуйте налагодити контакт. Проходячи повз, трохи пригальмуйте, скажіть своєму вихованцеві щось приємне, зустріньтеся з ним поглядом і киньте на підлогу ласощі. Якщо ви відчуваєте або бачите напругу від ваших дій – зробіть крок назад.
• Навчіть залишати цінний ресурс. Підійдіть ближче, зберігши відстань у пару метрів, присядьте навпочіпки і покличте свого улюбленця. Дайте йому ласощі відразу після того, як він підійде, і не перешкоджайте його відбіганню назад. Продовжуйте цю вправу аж до того, поки собака не перестане намагатися повернутися до залишеної їжі.
• Підійдіть ще ближче, практично впритул, і присядьте навпочіпки збоку від собаки. При скороченні відстані обов’язково враховуйте реакцію і давайте ласощі з руки.
• Спробуйте забрати їжу, видавши натомість щось більш цінне, а потім обов’язково поверніть її назад.

Повторюйте вправи приблизно 1 раз на 3-5 днів, а після закріплення потрібної реакції – у міру необхідності. Пам’ятайте, що занадто часте відбирання їжі може підвищити тривожність, тому не провокуйте свого улюбленця даремно.

Спосіб №4

Якщо проблема виникає виключно на вулиці і зосереджується на підбиранні з землі, то вам знадобляться команди «Віддай» або «Плюнь». У процесі гри обережно забирайте однією рукою іграшку з пащі, пропонуючи натомість ласощі. Супроводжуйте цю дію відповідною командою і обов’язково віддавайте іграшку назад при успішному виконанні вправи.

У міру закріплення навички іграшку можна замінити на щось більш цінне, тобто їжу або підібрану прямо на вулиці річ. На цьому етапі важливо замінити вихідні ласощі на більш привабливі, щоб обмін, як і раніше, залишався для собаки вигідним.

Помилки, які погіршать ситуацію

Уникайте психологічного тиску та будь-яких форм насильства. У кращому разі ваш улюбленець просто почне вас боятися і підкорятися зі страху, але це руйнує довірчі стосунки та сприяє перенесенню негативних емоцій на слабших членів сім’ї.

Під час корекції поведінки важливо уникати таких помилок:

• Ігнорування попереджувальних сигналів. Не турбуйте цуценя під час прийому їжі. Демонструючи зуби, воно показує, що йому неприємно і що хоче спокійно поїсти в тиші. Тригером може стати банальна ласка.
• Відбирання їжі силою. Не забувайте про важливість обміну. Грубе порушення особистих кордонів сприймається як напад, тому собака інстинктивно проковтне підібрану на вулиці їжу, щоб не віддавати її своєму кривднику.

Не дійте необдумано і вчіться читати мову тіла собаки. Якщо ваш улюбленець облизується, напружується всім тілом або відступає назад – не наближайтеся до нього. Така поведінка вказує на те, що в даний момент він боїться і просто хоче поїсти. Ваша напористість проблему не вирішить, але зате призведе до ескалації конфлікту.

Обов’язково попереджайте словами, що плануєте щось забрати (команда «Дай»), і майте при собі щось смачне, що може стати в нагоді для обміну в екстреній ситуації (підбирання з землі).

Профілактика та рекомендації щодо виховання

Гармонійні стосунки ґрунтуються на довірі та правильному вихованні. Небажану поведінку можна запобігти, дотримуючись таких рекомендацій:

• Дотримуйтесь режиму годування. Прийоми їжі за одним і тим самим графіком сприяють розвитку дисципліни та усувають страх перед можливим голодуванням.
• Періодично підкладайте в їжу шматочки корму прямо під час годування. Так ваші руки будуть асоціюватися виключно з чимось приємним.
• Уникайте конкуренції за ресурси. Годуйте домашніх тварин у різний час або в різних куточках будинку, а також не дозволяйте дітям підходити до миски, коли ваш улюбленець з неї їсть.
• Припиняйте підгодовування зі столу. Більша частина людських продуктів небезпечна для домашніх тварин, а періодичні подачки можуть провокувати ображене гарчання на тих, хто продовжує дотримуватися заборони.
• Проводьте зі своїм улюбленцем якомога більше вільного часу. Гуляйте, грайте, займайтеся дресируванням, підтримуйте у складні моменти та задовольняйте базові потреби. Все це дозволить сформувати міцні довірчі стосунки, що виключають спроби самооборони та захисту ресурсів.

Фахівці настійно не рекомендують боротися з харчовою агресією у собак без допомоги кінолога або зоопсихолога, особливо якщо мова йде про дорослу та велику тварину. Корекція далеко не завжди проходить гладко, тому при наявності проблеми слід заручитися підтримкою професіонала. Сам же власник повинен зосередитися на вихованні цуценяти і займатися ним з раннього віку, щоб не допустити розвитку небажаної поведінки в майбутньому.

Популярні статті

Перитоніт у собак: небезпека, симптоми та лікування.

Чому собака багато п’є води?

Чи впливає кастрація на поведінку собак?

Яка нормальна температура у собак?

Антифібринолітичні препарати у ветеринарній медицині дрібних тварин.

Чому чихуахуа тремтять без причини?

Чому собака чхає, і чи є це проблемою?

ДВЗ-синдром у собак (дисеміноване внутрішньосудинне згортання) — симптоми та лікування.

Чому собака стукає зубами?

Скільки триває тічка у німецької вівчарки і коли починається?

Пізнавальні відео по темі