Зміст статті
Флюс у собаки – інфекційне запалення окістя, що супроводжується скупченням гною і загрожує втратою зубів, менінгітом і зараженням крові.
Деякі господарі сумніваються і не можуть точно сказати, чи буває флюс у собаки, чи ця хвороба характерна тільки для людини. Відповідь проста – буває. Основна причина захворювань ротової порожнини – недостатня гігієна. При відсутності грамотного догляду та наявності інших провокуючих факторів домашні улюбленці не менш вразливі, ніж їх господарі.
Одне з можливих ускладнень флюсу – менінгіт, тобто запалення мозкових оболонок. З цієї причини хвору тварину необхідно оглянути у ветклініці відразу ж після появи перших тривожних симптомів.
Що таке періостит, або флюс у собаки
Захворювання являє собою інфекційне запалення окістя – тканини, що оточує щелепу. Через інфекцію у верхній частині хворого зуба накопичується серозний ексудат, який поступово трансформується в гній. Згодом він проникає в кісткову тканину і осідає в окісті.
Крім менінгіту, відсутність своєчасного лікування патології загрожує деформацією щелепи і втратою зубів, утворенням флегмони або абсцесу, а також зараженням крові.
Різновиди патології
За характером і тривалістю перебігу виділяють 4 різновиди патології. До них відносяться:
- Серозна. Найлегша форма, яка не вимагає тривалого лікування. Виникає через механічні травми (удари в бійці або при невдалих стрибках).
- Гнійна. Важка форма хвороби, що спостерігається на пізнішій стадії розвитку разом з появою гнійного ексудату.
- Дифузна. Найнебезпечніша форма, що розвивається на тлі запущеного гнійного запалення. Згодом частина гною потрапляє в кровотік, викликаючи сепсис.
- Хронічна. Зустрічається рідше за інші форми і характеризується млявим перебігом і слабо вираженими симптомами. Спостерігається у тварин зі слабким імунітетом.
Перш ніж звернутися за допомогою, спробуйте проаналізувати можливі причини запального процесу. Ці відомості допоможуть ветеринару під час діагностики.
Причини утворення пухлини
Основна причина появи флюсу у собаки – недостатня гігієна ротової порожнини. Через відсутність регулярного чищення зубів на емалі накопичуються і тверднуть частинки їжі. Утворений зубний камінь розширює простір між яснами і зубами. Шматочки їжі, що застрягли в цій щілині, гниють і створюють патогенну мікрофлору, яка притягує бактерії.
Крім недостатньої гієни, господарям слід звернути увагу і на інші провокуючі фактори:
- ускладнення інших патологій порожнини рота (стоматиту, пульпіту, гінгівіту);
- травми ясен твердими і гострими предметами;
- переохолодження, простудні захворювання і стреси, що ослаблюють імунну систему;
- нестача твердої їжі в раціоні, що перешкоджає природному зняттю нальоту з емалі (зловживання м’якими консервованими кормами);
- вторинна інфекція після видалення хворого зуба;
- запалення ясенної кишені – улюбленого місця більшості шкідливих мікроорганізмів.
В результаті затяжного запального процесу на морді тварини виникає односторонній або двосторонній набряк. Уражена сторона збільшується в розмірах, лякаючи господарів своїм зовнішнім виглядом.
Симптоматика на різних етапах хвороби
На початковому етапі з’являються поведінкові зміни. Вихованець часто підходить до годівниці, але через біль їсть тільки на одному боці або випльовує їжу в момент пережовування. Аналогічна ситуація відбувається і з водою, оскільки больові відчуття охоплюють всю щелепу.
Серозна форма супроводжується набряком щелепи і набряком окістя. На цьому етапі біль терпимий, тому порушень сну і підвищеного занепокоєння не спостерігається. Можлива поява хропіння.
З появою гною на яснах з’являються ранки. Вся ротова порожнина сильно набрякає і червоніє. Щока з ураженого боку роздувається. Відзначається рясне слиновиділення і підвищення температури тіла.
При переході в дифузну форму тварина постійно теребить морду, скиглить і погано спить. З рота з’являється неприємний запах гнилі і часто тече кров, яку можна виявити в мисках з їжею і водою. Зуби розхитуються і починають випадати. При проникненні інфекції в носоглотку симптоматика доповнюється носовими кровотечами.
Іноді гнійник розкривається назовні: тоді його прориває з боку щоки.
Діагностика у ветеринарній клініці
При підозрі на періостит краще якомога швидше записатися на прийом до ветеринарної клініки. Для постановки діагнозу потрібно не тільки оглянути щелепу, але і зробити її рентген, необхідний для відстеження прихованих пошкоджень. Його проводять під анестезією, так як через запалення процедура виявляється занадто болючою.
Як проходить лікування
Ветеринар вирішує, що робити, враховуючи вид флюсу у собаки. Залежно від стану чотириногого пацієнта, виникле запалення усувають 2 шляхами: консервативним або оперативним.
Антибіотикотерапія
У більшості випадків у виникненні запального процесу винна бактеріальна інфекція. Для запобігання її подальшого розвитку використовують антибіотики широкого спектру дії (Амоксицилін, Ципровет, Цефтріаксон). Антибіотикотерапію призначають на початковій стадії патології або після хірургічного втручання.
Не менш важлива і симптоматична терапія, що включає прийом:
- знеболюючих, що знімають больовий синдром;
- протизапальних, що купірують вогнища запалення;
- імуномодуляторів, що стимулюють імунну відповідь.
Якщо ж нарив повністю сформований, то одного прийому медикаментів буде недостатньо. У цьому випадку гнійник розкривають, промиваючи і ополіскуючи утворену порожнину антисептиками.
Промивання і полоскання
Крім розтину гнійника, може знадобитися видалення зубного каменю. В обох випадках проводять обов’язкову санацію порожнини рота. Для промивання використовують настоянки з кори дуба, ромашки і календули. Ці рослини мають знезаражувальний ефект і перешкоджають розвитку вторинних інфекцій.
Хірургічне втручання
До більш радикального вирішення проблеми відноситься видалення зуба. Операцію проводять при запущеній формі захворювання, використовуючи загальний наркоз. Втручання проводять в клініці, а після нього відправляють пацієнта доліковуватися додому.
Чи можна проводити лікування флюсу у собак в домашніх умовах?
На початковій стадії, що виключає відсутність гнійника, тварині дають знеболююче і протизапальне. Після цього ротову порожнину промивають трав’яним відваром. Для його приготування необхідно залити 1 л окропу 180 г сушеної суміші звіробою, шавлії та кори дуба. Після 2 годин настоювання суміш охолоджують, проціджують і використовують для обробки ураженої зони.
Якщо періостит виник вперше і в будинку немає препаратів для зняття запалення і болю – обов’язково проконсультуйтеся з ветеринаром. Самостійний підбір медикаменту небезпечний.
Незалежно від стану, після проведення всіх маніпуляцій вихованця доведеться відвезти до ветклініки. Повноцінне лікування в домашніх умовах можна проводити тільки після діагностики, тому обмежте свої дії наданням першої допомоги. В іншому випадку можна не помітити супутні захворювання і зіткнутися з новим запаленням – вже в більш запущеній формі.
Догляд за твариною
На час лікування забезпечте улюбленцю повний спокій. Тимчасово обмежте його активність, відмовившись від дресирувань і участі в спортивних дисциплінах.
Щоб уникнути проблем з кістками, перегляньте наявний раціон. Основні продукти харчування повинні містити достатню кількість фосфору, кальцію і вітаміну D. Якщо це неможливо, то перераховані вітаміни і мінерали можна отримати зі спеціальних комплексів.
Аж до одужання вся їжа повинна бути м’якою і теплою. Відсутність твердих шматочків і високих температур виключить травмування і без того ураженої ротової порожнини.
Чистіть миски з-під води і їжі більш ретельно, ніж раніше – м’якими миючими засобами і великою кількістю теплої води. Місце годування тварини повинно бути бездоганно чистим – щоб у вторинної інфекції не було ніяких шансів.
Заходи профілактики
Для здоров’я собаки не забувайте про профілактичні рекомендації. Проблем з ротовою порожниною можна легко уникнути за допомогою:
- Регулярного чищення зубів. Придбайте зубну пасту з м’ясним смаком, щоб знизити недовіру до цієї неприємної процедури. Також для очищення підійде звичайна марля, змочена в розчині з соди.
- Грамотного поєднання твердої та м’якої їжі. Зловживання першим видом може призвести до підвищеної кровоточивості ясен, а другим – до утворення зубного каменю, розпушення ясен і подальшого випадання зубів. Також для очищення від нальоту підійдуть спеціальні жувальні іграшки, що продаються в зоомагазинах.
- Щорічних оглядів у ветеринарній клініці. Для карликових порід частоту відвідувань слід збільшити в 2 рази, оскільки вони більше за інших страждають від стоматологічних захворювань.
При утворенні зубного каменю відразу ж звертайтеся до ветеринара. Наліт можна усунути за допомогою ультразвукового чищення, попередивши розвиток ускладнень.
Періостит – небезпечне захворювання, яке може спричинити безліч ускладнень. Незважаючи на це, воно досить легко піддається лікуванню на початковому етапі. Для виявлення патології необхідно уважно стежити за поведінкою свого вихованця, намагаючись не пропускати навіть найнезначніші зміни.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.У нас є невелике прохання. Ми намагаємося створювати якісний контент, який допомагає піклуватися про домашніх вихованців, і робимо його доступним безоплатно для всіх, тому що віримо, що кожен заслуговує на точну і корисну інформацію.
Рекламні доходи покривають лише невелику частину наших витрат, і ми хочемо продовжувати надавати контент без необхідності збільшувати кількість реклами. Якщо наші матеріали виявилися вам корисними, будь ласка, підтримайте нас. Це займе всього хвилину, але ваша підтримка допоможе нам скоротити залежність від реклами і створювати ще більше корисних статей. Дякуємо!
