Коефіцієнт де Рітіса у собак: співвідношення АЛТ і АСТ.

Коефіцієнт де Рітіса у собак — важливий показник співвідношення АСТ до АЛТ.

Багато захворювань тривалий час протікають у прихованій формі. Через це їх абсолютно неможливо виявити за поведінкою або зовнішніми ознаками. Єдиний спосіб уникнути ускладнень – регулярно здавати біохімічний аналіз крові (БАК).

До найважливіших показників цього дослідження відносять ферменти АЛТ і АСТ. Якщо у собаки спостерігається їх підвищення, то для визначення небезпеки ситуації використовують коефіцієнт де Рітіса. При серйозних відхиленнях від норми тварині потрібна обов’язкова медична допомога.

Не забувайте, що здача аналізів крові проводиться виключно після голодування протягом 8–10 годин. Багато показників можуть бути хибно змінені у разі недотримання правил забору крові.

Показник АЛТ

АЛТ, або аланінамінотрансфераза, — важливий фермент (ензим), який відповідає за перенесення амінокислот з однієї молекули на іншу, тобто за їхній метаболізм. Переважно він міститься у двох органах: печінці та нирках. Також невелика його частина синтезується в скелетних м’язах і кардіоміоцитах – м’язових клітинах серця.

Норма

Зазвичай цей фермент знаходиться виключно всередині клітин, тобто не поширюється за межі зазначених вище органів. У кров потрапляє лише невелика його частина. Норма для чотирилапих улюбленців — 9–52 од./л.

Під впливом ряду несприятливих факторів клітинні мембрани пошкоджуються. Аланінамінотрансфераза, що міститься в них, вільно проникає в кровотік, а її рівень різко підвищується.

Причини підвищення

Якщо АЛТ у собаки підвищений більш ніж у 5 разів, то з великою ймовірністю проблему слід шукати в печінці. Серед можливих патологій:

• гепатити;
• токсичні та вірусні ураження;
• доброякісні пухлини та онкологія;
• жирова дистрофія;
• холангіт, або запалення жовчних проток;
• травми та удари в області органу.

На відміну від людської, собача аланінамінотрансфераза є більш специфічною. У 95% випадків її підвищення пов’язане із захворюваннями печінкових тканин.

Не варто забувати й про ті ферменти, що знаходяться поза печінкою. Якщо з цим органом усе гаразд, то відхилення від норми зазвичай пояснюється такими причинами:

• термічні та хімічні опіки;
• шоковий стан;
• отруєння ліками або побутовою хімією;
• серцева недостатність;
• панкреатит, або запалення підшлункової залози;
• травми скелетних м’язів і некроз тканин серця (інфаркт міокарда).

У ряді випадків причини зростання показника не є небезпечними. До них належать:

• вагітність;
• високі фізичні навантаження;
• прийом деяких ліків (антибіотики, протизапальні, протипухлинні) та валеріани.

До групи ризику входять службові породи, які активно займаються спортом або задіяні в різній роботі (рятувальні операції, пошук і конвоювання злочинців). Надмірна активність – прямий шлях до перенапруження, що провокує перенавантаження печінки.

Занадто низький рівень також не можна ігнорувати. Показник нижче 9 од./л може свідчити про дефіцит вітамінів групи В або масове руйнування клітин печінки (гепатоцитів), відповідальних за синтез цього ферменту.

Залежно від причини підвищення показника у хворої тварини можуть спостерігатися такі симптоми:

• млявість і малорухливість;
• відмова від їжі;
• погіршення якості шерсті, лупа та свербіж;
• пожовтіння слизових оболонок і шкіри;
• нудота та блювота;
• рясне слиновиділення;
• потемніння сечі;
• знебарвлення калових мас або зміна їхнього кольору на світло-сірий або чорний;
• підвищення спраги та прискорене сечовипускання.

Яскравість симптоматики та наявність симптомів, в принципі, безпосередньо залежать від стадії хвороби. Якщо вона початкова, то собака може почуватися як зазвичай. У цьому випадку дізнатися про хворобу можна лише за допомогою профілактичної здачі БАК.

Показник АСТ

АСТ, або аспартатамінотрансфераза, як і АЛТ, також міститься в гепатоцитах і так само є найважливішим показником функціонального стану печінки. З цієї причини обидва ферменти часто називають печінковими.

Норма

Значна частина аспартатамінотрансферази також синтезується в серці, а найменша кількість – у нирках і скелетних м’язах. Як і аланінамінотрансфераза, цей фермент практично не присутній у крові. Для чотириногих улюбленців його норма – 11–42 од./л.

При зростанні показника виникле відхилення залежить від ступеня пошкодження клітин. Чим запущеніший процес, тим більше ферменту викидається в кровотік.

Зазвичай печінкові ферменти змінюються одночасно. Тому їх завжди досліджують разом.

Причини підвищення

Причини підвищення рівня печінкових ферментів значною мірою збігаються. Насамперед до них належать ті самі патології печінки:

• різні форми гепатиту;
• гепатози;
• печінкова недостатність;
• цирози;
• онкологія;
• холангіти різного походження;
• ліпідози;
• холелітіази та холецистити.

Збільшення показника у 2–3 рази є допустимим у новонароджених. Таке відхилення не є патологією і самостійно нормалізується у міру дорослішання.

Якщо у собаки підвищений рівень АСТ у період підготовки до змагань, то враховують супутні симптоми. За їх відсутності рівень ферменту нормалізується незабаром після закінчення сезону та заслуженого відпочинку.

До інших небезпечних причин, не пов’язаних з печінкою, належать:

• тяжка форма зневоднення;
• цукровий діабет;
• панкреатит;
• високий рівень холестерину;
• тяжкі анемії;
• захворювання серця (серцева недостатність, вади клапанів, інфаркт міокарда);
• гіпер- та гіпотиреоз;
• травми скелетних м’язів;
• теплові удари та опіки;
• різні отруєння.

При інфаркті міокарда рівень АСТ підвищується у 8-10 разів, а рівень АЛТ – лише у 1,5-2 рази.

Нерідко до інтоксикації організму призводить безконтрольний прийом лікарських препаратів, що активно засуджується ветеринарами. До найнебезпечніших з них належать людські анальгетики, які є практично в кожному домі: парацетамол, ібупрофен та аспірин.

Коефіцієнт де Рітіса — важливий показник у встановленні діагнозу

Значення АЛТ та АСТ не є показовими окремо одне від одного. Для встановлення діагнозу велику роль відіграє їхнє співвідношення, яке дозволяє зрозуміти, якого ферменту в організмі катастрофічно більше і де саме слід шукати порушення.

Співвідношення АСТ до АЛТ називається коефіцієнтом де Рітіса. Його норма – 0,91–1,75. Відхилення у більшу сторону характерне для руйнування кардіоміоцитів, а в меншу – для руйнування гепатоцитів.

Якщо проблема криється в серці, то у собаки можуть спостерігатися такі симптоми:

• швидка стомлюваність;
• порушення сну та координації;
• зменшення маси тіла;
• лихоманка;
• болі в грудній клітці;
• поблідніння ясен і посиніння язика;
• сильні напади кашлю та задишка;
• збільшення та ущільнення живота;
• короткочасні непритомності.

Коефіцієнт де Рітіса розраховують тільки при виявленні підвищення рівня аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази.

Додаткові аналізи та лікування

Насамперед ветеринар уважно вивчає результати загального аналізу крові (ЗАК), які вже є в наявності. Наявність патологій підшлункової залози та нирок визначається за показниками панкреатичної ліпази, креатиніну та сечовини.

До додаткових досліджень, необхідних для встановлення діагнозу, належать:

• Загальний аналіз крові (ЗАК). Допомагає виявити запалення та анемію. У першому випадку в результатах відзначається зростання лейкоцитів, а в другому – зниження еритроцитів та гемоглобіну.
• УЗД. Дозволяє виявити пухлини, надлишки рідини (випоти), зміну розмірів та форми органів.
• Рентген. В першу чергу застосовується для виявлення травм та інших ушкоджень, але також корисний для оцінки перистальтики кишечника.

Подальше лікування базується на усуненні першопричини, знятті супутніх симптомів та нормалізації стану організму. Залежно від діагнозу, можуть використовуватися такі препарати:

• антибіотики, що борються з інфекційними ураженнями;
• спазмолітики та анальгетики, що знімають спазми та больові синдроми;
• глюкокортикостероїди, що пригнічують запальні реакції;
• жовчогінні засоби, що стимулюють відтік жовчі;
• поживні та регідратаційні розчини, що нормалізують обмін речовин;
• інгібітори АПФ, що уповільнюють прогресування серцевої недостатності;
• діуретики, що полегшують виведення зайвої рідини при застійних явищах;
• вазопресори та кардіотоніки, що збільшують силу скорочення серця та зменшують об’єм циркулюючої крові.

До операцій вдаються при своєчасному виявленні пухлин без метастазів, холелітіазі та холециститі. Якщо онкологія діагностована пізно, то для уповільнення росту та розміру новоутворень використовують хіміотерапію.

Під час реабілітації особливу увагу приділяють харчуванню. Якщо коефіцієнт де Рітіса у собаки знижений, то в раціоні обов’язково зменшують кількість жирів. Для цього використовують спеціальні дієтичні корми, призначені для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту.

Коефіцієнт де Рітіса на сьогодні майже не застосовується у ветеринарії.

Для зменшення навантаження на уражені органи кількість прийомів їжі збільшують до 4–6 разів на добу. Щоб уникнути набору ваги, добову порцію залишають без змін або трохи зменшують. При запаленнях у шлунково-кишковому тракті тверді гранули зазвичай замінюють на вологі паштети або м’ясні паучі.

Висновок

Своєчасне проведення БАК та інших базових аналізів – найважливіша частина профілактики більшості відомих захворювань. Рекомендована частота обстеження – 1 раз на рік, але за умови відсутності хронічних патологій та молодого віку тварини. Якщо вам дороге здоров’я вашого улюбленця – обов’язково дотримуйтесь усіх вказівок ветеринара та не ігноруйте важливість диспансеризації – навіть при відмінному самопочутті.

Популярні статті

Акліматизація у собак.

Як гуляти із собакою під час тічки?

GPS-трекер для собак.

Чи можна мити собаку людським шампунем?

Кардіоміопатія у собак.

Крипторхізм у собак (неопущення яєчок).

Сезон кліщів — що робити?

Копрофагія у вихованців: чому собака їсть кал?

Як підстригти кігті собаці?

Як виміряти зріст собаки?

Пізнавальні відео по темі