Переломи кісток у собаки.

Перелом у собаки буває відкритим і закритим. Кожен із них вимагає абсолютно різної першої допомоги.

Енергійні чотирилапі нерідко потрапляють у різні халепи. У дикій природі отримані ними травми зазвичай призводять до загибелі, але в цивілізованому світі на допомогу завжди приходить люблячий господар. До найбільш поширених механічних ушкоджень у собак відносять переломи, симптоми та способи лікування яких залежать від конкретного місця ураження.

Які види переломів зустрічаються у собак

Найчастіше тварини ламають лапи. Це пов’язано з підвищеною крихкістю трубчастих кісток, з яких вони складаються. Незважаючи на це, постраждати можуть і інші частини тіла.

Передніх лап

При переломі передніх лап у собак зазвичай страждає променева кістка. Набагато рідше ушкодження стосуються зап’ястків і п’ясток, а також ділянок ліктів і плечей.

Залежно від тяжкості ушкодження, переломи поділяються на поодинокі та множинні. Основна причина перших – невдалі стрибки з невеликої висоти, а других – потрапляння під машину та випадання з вікна.

Задніх лап

Переломи задніх лап у собак трапляються рідше. В основному страждає стегнова кістка, але іноді замість неї страждають п’ясткові та плюсневі кістки.

Причини ушкодження тут точно такі ж. Окремо варто додати побутові травми, пов’язані з необережністю, тобто випадкове прищеплення дверима, наступання на лапу або її забій предметом, що впав зверху.

Хребта і хвоста

Причини перелому хребта у собак ті ж, що й при множинних ушкодженнях кінцівок. Найчастіше винуватцем нещастя стає автомобільна аварія.

Проблеми з хвостом більш прозаїчні. Їхня головна причина – необережність. Винуватцем може стати маленька дитина, яка занадто сильно смикнула свого улюбленця, або дорослий, який не помітив хвіст під час зачинення дверей.

Таза

На відміну від котів, у собак причиною перелому таза зазвичай є не падіння, а дорожньо-транспортні пригоди. Хоча перше теж можливе, якщо порода маленька і любить гуляти по підвіконню. У цьому випадку з міркувань безпеки краще придбати «антикішку».

Ребер

Головна небезпека порушення цілісності реберних кісток – повна беззахисність легенів, що знаходяться за ними. Пошкодження судин може призвести до скупчення рідини, а самого легеня – до скупчення повітря в плевральній порожнині, або пневмотораксу. Обидва стани вкрай небезпечні і вимагають термінової ветеринарної допомоги.

Щелепи

Травми щелеп далеко не завжди пов’язані з механічними ушкодженнями. Крім них, травмам можуть сприяти різні патології порожнини рота: запалення, новоутворення та запущений пародонтоз

Найбільш вразлива ділянка — область між премолярами та іклом на нижній щелепі.

Як визначити перелом у собаки: симптоми та ознаки

Найлегше виявити відкриті переломи, коли фрагменти кістки видно неозброєним оком і спостерігається кровотеча. Якщо ж м’язи та шкіра неушкоджені, то симптоматика залежатиме від того, яка частина тіла постраждала.

Кінцівок

Ознаки перелому лап у собак однакові для всіх чотирьох кінцівок. До них належать:

• набряк та збільшення розміру ураженої ділянки;
• різкий біль при дотиках та уникнення їх;
• нездатність спиратися на травмовану кінцівку та її згинання;
• ізольований рух лапи, що сильно відрізняється від рухів інших кінцівок (таке вільне бовтання характерне для зміщень).

Місце пошкодження практично завжди стає гарячим. Підвищення місцевої температури зазвичай не залежить від виду ураженої частини тіла.

При сильно вираженому болю тварина може скалитися і гарчати. Така поведінка характерна навіть для найдобріших вихованців.

Інші частини тіла

Для кожної частини тіла характерні свої специфічні ознаки:

• хребет – порушення координації, біль у ділянці спини, частковий або повний параліч, порушення сечовипускання та дефекації;
• хвіст – утворення гематоми та припухлості, часте лизання хвоста, скиглення або прояви агресії при будь-яких спробах огляду, неприродне положення хвоста та нездатність ним рухати;
• таз – порушення опори на задні лапи, поява крові в калі та сечі, болючість у паху та попереку;
• ребра – прискорене поверхневе дихання, деформація грудної клітки, сильні болі;
• щелепи – відмова від їжі, рясне виділення слини, кровоточивість ясен, нездатність зімкнути щелепи.

При виявленні хоча б одного з перерахованих симптомів тварині потрібно надати першу допомогу та доправити її до ветеринарної клініки.

Різновиди ушкоджень

Окрім класифікації за типом ураженої частини тіла, існують й інші класифікації. На їхній основі всі існуючі травми поділяють на такі різновиди:

• Відкриті. Кістки виходять назовні, прориваючи шкіру, а їхні гострі краї травмують нерви та м’язи.
• Закриті. Не мають видимої рани, що виключає вторинне інфікування.
• Незміщені. Зламана кістка зберігає своє природне положення.
• Зміщені. Кінці кістки розходяться, травмуючи сусідні тканини. У місці пошкодження з’являється гематома і горбок.
• Тріщини в кістці. Не мають видимих ознак пошкодження, крім легкого кульгання. Не пошкоджують саму кістку, але, на відміну від нешкідливого удару, можуть ускладнитися під впливом фізичного навантаження.
• Вбиті. Один з уламків кістки міцно входить в інший, але це видно тільки на спеціальному обладнанні. Може призвести до ускладнень, включаючи повне знерухомлення.
• Повні та неповні. Пошкоджено або всю окружність кістки, або її частину.
• Поперечні, косі або осколкові. Лінія перелому проходить перпендикулярно або під гострим кутом до осі трубчастої кістки, або ж єдиної лінії немає, а кістка роздроблена на окремі осколки.

Найчастіше від тріщин страждають цуценята та особини з великими розмірами тіла.

Незалежно від виду ушкодження, необхідно пройти обов’язкову діагностику, оскільки візуальний огляд не завжди дозволяє визначити небезпеку ситуації.

Перша допомога в домашніх умовах

Рекомендації щодо надання першої допомоги при переломах залежать від їхнього типу. Деякі дії можуть погіршити стан потерпілого, тому насамперед слід зважати на дві речі: ризик ушкодження хребта та видимість пошкодженої кістки.

При відкритому переломі

Щоб уникнути укусів на морду тварини, обов’язково надягають намордник. Після цього допомога зводиться до зупинки кровотечі:

• Накладіть джгут трохи вище місця поранення, скориставшись повідцем, шарфом або будь-якою іншою підходящою річчю.
• Очистіть рану від бруду наявним антисептиком і накладіть на неї суху пов’язку, щоб уникнути інфікування.
• Дочекайтеся зупинки кровотечі та зафіксуйте пошкоджену кінцівку. Для великих тварин підійде широка палиця або дерев’яна дошка, а для дрібних – смужка щільного картону. Для закріплення цих речей підійде той самий повідець, хустка або ремінь.

Надавши першу допомогу, обережно розмістіть вихованця на задньому сидінні машини та відвезіть його до ветеринарної клініки. Представників карликових порід краще транспортувати прямо на руках або в переносці.

Не намагайтеся самостійно вправити кінцівку, щоб не погіршити ситуацію.

При закритому переломі

У цьому випадку алгоритм надання першої допомоги є таким самим, за винятком зупинки кровотечі та обробки рани. Собаці зі зламаною лапою на травмовану ділянку накладають шину.

При пошкодженні ребер краще зробити щільну, але не тугу пов’язку з широких бинтів, а при аналогічній ситуації з щелепою – надіти намордник або перебинтувати щелепи, попередньо очистивши пащу від крові.

Якщо постраждав таз, то тварину ні в якому разі не можна ставити на лапи. Замість цього її потрібно покласти на ковдру і разом з помічником донести до транспортного засобу, попередньо зафіксувавши пошкоджені кістки перев’язкою.

При переломі хребта

У цьому випадку важлива повна нерухомість. Для цього потерпілого кладуть на тверду поверхню (дно пластикової переноски або широку дерев’яну дошку) і фіксують бинтами в одному положенні. Будь-які перевертання та постановка на лапи суворо заборонені.

Діагностика та лікування у ветеринара

Після прибуття до ветклініки чотирилапому пацієнту вводять знеболююче і оглядають. Подальше лікування підбирають на підставі діагнозу.

Необхідні обстеження

Найбільш інформативним обстеженням при травмуванні кісток є рентген. Його проводять у двох проекціях під наркозом, щоб забезпечити повну нерухомість протягом усього огляду. На додаток до рентгену можуть бути призначені КТ, МРТ, УЗД, аналізи сечі та крові.

Після постановки діагнозу тварині або вручну вправляють травмовану кістку, або відправляють на операцію. Підставою для хірургічного втручання є повне знерухомлення кінцівки, сильне зміщення, наявність осколків і будь-які відкриті різновиди.

Оперативне втручання

Хірургічне лікування переломів у собак передбачає застосування остеосинтезу, мета якого – правильне вправлення та фіксація кісткових уламків у природному положенні за допомогою спеціальних конструкцій. До них належать:

• апарати Ілізарова та Кіршнера-Емера;
• штифти та пластини;
• гвинти, шурупи та скоби;
• спиці та дріт.

Щоб уникнути ускладнень, ветеринари рекомендують проводити операцію протягом першої доби. Пізніше втручання несе більше ризиків, а при пошкодженні хребта зростає ймовірність відмирання нервових закінчень та втрати рухової функції.

Відновлення та догляд за твариною

Відновлення після перелому лап у собак у середньому займає 1–2 місяці. Аналогічний термін характерний і для інших частин тіла за умови проведення операції. Після закінчення терміну чотирилапому роблять повторний рентген, щоб переконатися, що все зрослося в потрібному положенні. Якщо ознак пошкодження немає, то встановлені раніше конструкції витягують.

Якщо вихованець вже літній, то його організм відновлюватиметься у 2 рази довше, ніж молодого.

• У період реабілітації вихованцеві потрібно забезпечити повний спокій. Насамперед рекомендується обмежити активність, оскільки надмірне навантаження, особливо біг і стрибки, може звести нанівець усі результати.
• Великих собак краще виводити лише для того, щоб вони могли справити нужду, а маленьких — взагалі носити на руках, щоб вони могли подихати свіжим повітрям. Решту часу слід використовувати лоток і пелюшки.

Через вимушене обмеження рухової активності тварина може набрати вагу, тому її раціон замінюють на низькокалорійний. Також спочатку краще скоротити добову порцію, щоб організм зміг звикнути до нового виду корму.

Профілактика та зміцнення кісток

Незважаючи на періодичні випадки побутових травм, основна небезпека все ж таки пов’язана з прогулянками. З цієї причини профілактика ґрунтується на таких рекомендаціях:

• Обирайте безпечні для вигулу місця, де немає вибоїн, ям та сторонніх предметів, об які можна легко спіткнутися.
• Не залишайте вихованця без нагляду, щоб не допустити випадкового падіння з висоти або вибігання на автомобільну дорогу.
• Використовуйте повідець. Тварина без амуніції може злякатися вибуху салютів або захопитися котом, що пробігає повз, і випадково вибігти на дорогу.
• Уникайте невідповідних для породи фізичних навантажень. Регулярна активність дійсно корисна для здоров’я, але тільки за умови дотримання міри.
• Будьте уважні під час поїздки в громадському транспорті. Слідкуйте, щоб хвіст тварини не затиснули двері, що зачиняються, а її лапи не застрягли на ескалаторі метро.

Особливу увагу слід приділити зміцненню кісток. До групи ризику входять цуценята та представники великих порід. І тим, і іншим рекомендується додавати в їжу підібрані ветеринаром хондропротектори – або перейти на корми, що їх містять.

Висновок

Незначні ушкодження, такі як тріщини, не піддаються візуальній діагностиці. Незважаючи на це, вони теж становлять небезпеку і можуть погіршитися за відсутності належного догляду. Якщо ви помітили, що ваш улюбленець кульгає або не дозволяє торкатися певних частин тіла – зверніться до ветеринарної клініки, щоб виключити розвиток ускладнень.