Догляд за шпіцом та особливості утримання цієї породи.

Догляд за шпіцом: необхідні речі, перші дні в будинку, організація харчування, гігієна, турбота про здоров’я.

Миловидні «померанці» нагадують плюшеві іграшки та входять до ТОП найпопулярніших порід. Окрім чарівної зовнішності, їм також притаманні безмежна відданість і вірність. Ці особливості підкуповують багатьох любителів собак, але перед придбанням цуценяти дуже важливо правильно оцінити свої можливості. У нашій статті ми надамо докладні рекомендації щодо утримання помаранського шпіца в квартирі та догляду за його розкішною шерстю, які стануть у нагоді всім майбутнім власникам.

Відмінності у догляді за помаранським шпіцом та іншими різновидами породи

Власники-початківці часто не розуміють, який догляд потрібен для шпіца, оскільки всередині породи існує поділ на кілька різновидів. Незважаючи на це, всі представники мають однаково пишний шерстяний покрив з густим підшерстям. Доглядати за ним слід за схожою схемою. Істотних відмінностей у рекомендаціях немає.

Різниця полягає лише в особливостях утримання. Кеесхонди, гроссшпіци, міттельшпіци та кляйншпіци мають більші розміри. Тому їм набагато комфортніше жити в приватному будинку. На відміну від декоративного «померанця», ці собаки, як і раніше, використовуються за своїм прямим призначенням і залучаються до охорони будинку. Вони активніші за своїх маленьких побратимів і більше потребують фізичних навантажень.

Що потрібно для утримання померанського шпіца

Будь-яке цуценя, як і дитина, пустотливе та непосидюче. Воно максимально вразливе до травм, тому ще до переїзду в новий будинок важливо прибрати всі потенційно небезпечні предмети:

• проводи;
• крихкі та гострі предмети;
• важкі меблі, які можуть впасти;
• отруйні рослини;
• побутову хімію;
• ліки;
• сміттєве відро.

Переконайтеся, що між стінами та меблями немає вузьких щілин, у яких можна застрягнути. Такі простір потрібно ізолювати та чимось закрити.

Доступ на балкон і лоджію також краще обмежити. Особливу небезпеку становлять незасклені простори. За наявності домашніх тварин на вікна рекомендується встановити спеціальні сітки.

З базових речей цуценяті знадобляться:

• миски для їжі та води;
• пелюшки (або лоток);
• переноска;
• іграшки;
• корм та ласощі;
• лежанка;
• засоби для догляду та інструменти для грумінгу.

Поспішати з придбанням амуніції не потрібно. З моменту покупки до першої прогулянки цуценя трохи підросте, тому нашийник або шлейка, обрані за початковими мірками, можуть виявитися замалими.

Вибір і купівля цуценяти, його перші дні вдома

Придбаного «померанця» потрібно дбайливо доправити додому, бажано на власному автомобілі або таксі. Відразу після переїзду розпочнеться процес адаптації до нового місця, який потребуватиме вашої участі.

Організація місця та привчання до нього

У маленького вихованця має бути свій особистий куточок. У перший тиждень зону для відпочинку та сну можна об’єднати з місцем для годування та справляння природних потреб. Таке обмеження простору, особливо із застосуванням манежу для собак, дозволить мінімізувати кількість небажаних калюж і знизить загальну тривогу від переїзду.

Вибираючи особистий куточок, орієнтуйтеся на зручність, затишок і безпеку. Добре підійде кімната, що не є прохідною, віддалена від джерел гучних звуків і захищена від протягів.

Щоб привчити цуценя спати саме на лежанці, регулярно кладіть туди втомлене цуценя, промовляючи команду «Місце». За відсутності опору використовуйте заохочення у вигляді ласощів та похвали. Якщо ж вихованець намагається переміститися кудись ще – спокійно поверніть його назад. Повторюйте цю дію доти, доки він не здасться і не засне. У цьому випадку успіх залежить виключно від вашої витримки.

Згодом місце для сну та відпочинку потрібно буде доповнити ігровою зоною та місцем для годування.

Привчання до домочадців

Не варто перевантажувати цуценя, яке перелякане переїздом, великою кількістю нових облич. У перші дні з ним має спілкуватися одна або не більше двох дорослих осіб. Знайомство з галасливими дітьми та іншими домашніми улюбленцями слід відкласти на кілька днів.

Дочекайтеся, коли ваш новий улюбленець осміліє і почне досліджувати незнайому територію. У цей момент його можна познайомити з молодшими членами сім’ї, яким потрібно заздалегідь розповісти про правила спілкування з домашніми тваринами.

З іншими собаками та котами краще знайомити за допомогою запахів. Для цього потрібно натерти ганчіркою цуценя, а потім нею ж потерти інших улюбленців. Трохи пізніше можна дати їм трохи більше свободи та можливість спостерігати одне за одним з боку. Перше знайомство «ніс до носа» краще проводити на нейтральній території, наприклад, у передпокої.

Базові навички

У перші дні після переїзду потрібно вибрати кличку і зайнятися привчанням до неї. Зазвичай цуценята дуже швидко запам’ятовують своє ім’я, оскільки в основному його використовують для привернення уваги до чогось приємного: їжі, гри або ласки.

Не використовуйте ім’я під час покарання. Воно має викликати виключно позитивні емоції.

Паралельно необхідно закласти основи слухняності. У цьому допоможе встановлення заборон на такі дії:

• крадіжки зі столу та зі сміттєвого відра;
• жебрацтво;
• безпричинний гавкіт і виття;
• кусання рук і ніг, навіть під час гри;
• випорожнення в недозволеному місці;
• підбирання їжі з підлоги.

Порушення заборони слід припиняти командою «Фу». Її потрібно вимовляти суворим, але не грубим голосом. Слухняність у цьому випадку не вимагає заохочення, оскільки стимулом виступає відсутність покарання (ваше невдоволення).

Виконання природних потреб

Зберегти чистоту в домі допоможе своєчасне привчання до виконання природних потреб у певному місці. До завершення всіх обов’язкових щеплень цуценя має вміти ходити на пелюшку, а після цього — терпіти до наступної прогулянки.

На пелюшку

Пелюшку краще розташувати ближче до ігрової зони. Улюбленець, який загрався, може не встигнути добігти до іншої локації, оскільки в ранньому віці йому важко контролювати свої позиви.

Добре допомагають показові вигули після прийомів їжі та пробудження. Обидві події сприяють активізації роботи кишечника та сечового міхура, тому зазвичай цуценя справно робить свої справи за певним розкладом.

Безпосередній навик ходіння в одне й те саме місце закріплюється за допомогою заохочень. Від покарань же, навпаки, слід відмовитися. Негативне підкріплення може закріпити страх та інстинктивне бажання робити свої «справи» в більш затишному куточку.

Привчання до вулиці та прогулянок

Після вакцинації від сказу необхідний 2-тижневий карантин для формування імунітету. Після його закінчення можна перейти до знайомства з вулицею.

До звикання до нашийника та повідця краще приступити заздалегідь, щоб на момент прогулянки цуценя вже звикло до них.

Перші прогулянки мають бути короткими, але частими. На вулицю слід виходити після годування та сну, щоб організм зміг швидше пристосуватися до режиму випорожнення.

Для формування адекватної реакції на оточуючих важливо регулярно відвідувати різні місця, в тому числі спеціальні майданчики для собак. Тут ваш улюбленець зможе познайомитися з іншими тваринами і звикнути до товариства незнайомих людей.

Організація харчування

Цуценят годують часто, але потроху. У 2-3 місяці їжу дають 5-6 разів на день. У міру дорослішання кількість прийомів їжі плавно зменшують до 2. До цієї норми приходять вже в 10 місяців для мініатюрних різновидів, але більших собак переводять на «доросле» харчування тільки після року.

Годування проводять після фізичної активності, але не відразу, а приблизно через 20 хвилин. Усе, що залишилося не з’їденим, прибирають. У вільному доступі залишають лише питну воду.

Тип харчування власник визначає самостійно, але при виборі раціонів домашнього приготування меню повинен підібрати ветеринарний дієтолог. Без його допомоги не обійтися, оскільки звичайні продукти не можуть дати організму все необхідне. Їх потрібно доповнювати вітамінно-мінеральними добавками.

Використовувати готові корми набагато простіше. Вони вже збалансовані за всіма поживними речовинами. Головне – вибрати відповідний раціон. Представникам породи підійдуть продукти, розроблені для активних дрібних собак. Вони бувають сухими та вологими. Обидва види можна змішувати один з одним у межах одного виробника.

Гігієна та догляд за шерстю

Гігієнічні процедури необхідні не тільки для підтримання охайного зовнішнього вигляду, а й для загального здоров’я. До них слід привчати з раннього віку.

Купання та розчісування

До купання вдаються не частіше 1-2 разів на місяць. Шпіцу миють зоошампунем для довгошерстих собак. Для легшого розчісування його доповнюють кондиціонером. Після завершення процедури шерсть акуратно промокають рушником і за необхідності (наприклад, взимку) досушують феном.

Густа шерсть схильна до утворення ковтунів. Її розчісують у напрямку росту шерстини за допомогою гребінця з довгими зубцями та пуходерки не менше 2 разів на тиждень, а в період линьки — щодня. Перед розчісуванням шерсть трохи зволожують водою.

Чи потрібна стрижка

Коротка стрижка даній породі протипоказана. Вона псує структуру шерсті та позбавляє собаку природного захисту від негативного впливу зовнішніх факторів.

До допустимих видів стрижки належить гігієнічна. Вона включає в себе періодичне вкорочення волосинок між пальцями лап, в районі ануса, біля вух та навколо очей.

Догляд за очима, вухами та кігтями

Очі оглядають щодня. У них накопичуються природні виділення та бруд, що налипає зверху. Для очищення слизових оболонок використовують ватні диски без ворсу або марлю. Перед використанням їх змочують у спеціальному розчині, ромашковому відварі, слабкому чайному настої або чистій теплій воді.

Стоячі вушка менш вразливі. Вони провітрюються природним шляхом і не схильні до отитів. Їх чистять тим самим способом, що й очі, але не частіше 1 разу на тиждень.

Кігті підрівнюють щомісяця або кігтерізом, або шліфувальною машиною. Другий інструмент використовувати простіше й безпечніше, оскільки він також виконує функцію пилки та захищає від випадкового пошкодження пульпи.

Чищення зубів

Дрібні породи схильні до захворювань порожнини рота, а під час зміни молочних зубів на постійні у них може розвинутися персистенція. Так називають стан, при якому в ротовій порожнині зберігаються 2 ряди зубів. Персистенція може зіпсувати прикус, тому зайвий ряд видаляють хірургічним шляхом під анестезією.

Чистити зуби рекомендується щодня або хоча б 1 раз на тиждень. Окрім зубної щітки (або марлі, намотаної на палець) та ветеринарної пасти, видаленню нальоту також сприяє розгризання сухих крокеток. Якщо ж собака категорично відмовляється від механічного чищення і харчується м’якою їжею, то їй може знадобитися регулярне ультразвукове чищення. Таку процедуру проводять у ветклініці.

Необхідність носіння одягу

Густий шерстяний покрив надійно захищає «померанців» від впливу низьких температур. Одяг може знадобитися тільки в сльоту. Взимку ж знадобляться черевики, що запобігають прямому контакту зі шкідливими речовинами. Проблема в тому, що далеко не всі вихованці погоджуються їх носити. Тому як альтернативу рекомендується використовувати вазелін або спеціальний віск для захисту лапок.

Турбота про здоров’я

Середня тривалість життя породи – 12-16 років. Вона безпосередньо залежить від стану здоров’я тварини, тому при утриманні «померанця» важливо приділяти увагу базовим профілактичним рекомендаціям.

Дрібні породи схильні до вивиху колінної чашечки. До групи ризику входять цуценята з незміцнілим опорно-руховим апаратом. Вони можуть травмуватися на слизькій поверхні або під час стрибка з висоти.

Вакцинація

Обов’язкову вакцинацію у ранньому віці проводять згідно з календарем щеплень. Вакцину від поширених інфекцій вводять двічі: у віці 2–2,5 місяців та через 21–28 днів. Порядок вакцинації собак віком понад 1 рік визначає ветеринарний лікар, але найчастіше ревакцинацію проводять щорічно.

Обробка від паразитів

Протипаразитарну обробку проводять через місяць після народження. Відомості про препарати, що використовуються, та частоту проведення цього заходу зазначають у ветеринарному паспорті. Там же вказують детальну інформацію про всі введені вакцини.

Профілактичну дегельмінтизацію, або обробку від глистів, проводять щоквартально. Препарати від бліх і кліщів (зовнішніх паразитів) дають за необхідності, зокрема в сезон їхньої активності.

Кастрація та в’язки

Кастрації підлягають усі вихованці пет-класу, включаючи псів-крипторхів, та хворі особини – тобто ті, яким не можна брати участь у розведенні. Дана операція також показана шпіцам, які не беруть участі в племінній роботі за бажанням власника. Вона запобігає передачі вад і спадкових захворювань новим поколінням, захищає від небажаної вагітності та знижує ризик розвитку патологій сечостатевої системи.

До в’язок допускають особин не нижче брід-класу. Для сук орієнтиром для першого спарювання служить третя тічка, а для псів – вік не менше 1,5 років. Раннє зачаття може бути небезпечним і для самих батьків, і для їхніх дитинчат, оскільки статева зрілість настає раніше за фізіологічну. Тобто собаки можуть зачати потомство, але ще не здатні його виносити.

Як доглядати за помаранчевим шпіцом в особливих випадках

На деяких етапах життя організм стає більш вразливим, ніж у звичайному стані. У такі моменти вихованцеві потрібен підвищений догляд.

Ранній вік

У разі хвороби матері або її відсутності новонароджених годують за допомогою спеціальних штучних сумішей. Вони забезпечують організм тими самими поживними речовинами, що й справжнє материнське молоко.

Незбиране коров’яче та козяче молоко відрізняються меншою жирністю та недостатнім вмістом білка, а їхнє тривале вживання може спричинити діарею, що загрожує зневодненням та затримкою у рості.

Прикорм вводять після появи перших зубів. При годуванні готовими раціонами використовують корми з маркуванням Starter. Вони мають невеликий розмір і легко розмочуються у воді до стану кашки.

Після відлучення від матері (або після завершення штучного вигодовування) «померанців» повністю переводять на тверду їжу. Корм Starter замінюють на Puppy. Він теж має високу калорійність і збалансований за всіма поживними речовинами склад. Такий раціон показаний на другому етапі росту. Його використовують аж до настання 10 місяців.

Літній вік

До літніх відносять собак старше 8 років. З цього моменту всі внутрішні процеси, включаючи метаболізм, сповільнюються. Збереження звичної порції корму може призвести до набору ваги. Тому рекомендується використовувати раціони з позначкою Senior або 8+. Вони мають меншу калорійність і містять поживні речовини, що підтримують здоров’я суглобів і запобігають виникненню запорів.

Похилий вік — один із факторів ризику. Щоб уникнути розвитку небезпечних захворювань, частоту профілактичних оглядів збільшують до двох разів на рік, а до базових аналізів додають регулярне УЗД серця.

Наявність хронічного захворювання

Лікування захворювань часто супроводжується дієтотерапією. Якщо хвороба хронічна, то особливого харчування дотримуються протягом усього життя. При годуванні готовими раціонами лікар може порекомендувати перехід на ветеринарні дієти – спеціалізовані корми, що підтримують здоров’я внутрішніх органів і систем.

Також потрібно бути готовим до частих здач аналізів у ветклініці – вони будуть потрібні для контролю стану улюбленця, який не вміє розповісти, як себе почуває. Деяких медичних маніпуляцій доведеться навчитися робити самостійно.

Вагітність і лактація

На енергетичні потреби організму впливає не тільки кастрація та вік, а й період виношування та вигодовування потомства. Вони забирають дуже багато сил, тому колишнього розміру добової порції стає недостатньо. Але її збільшення проблему не вирішує. Потрібний обсяг їжі просто не поміщається в шлунок, тому звичний раціон замінюють на більш калорійний.

Зростання апетиту відзначається через місяць після запліднення. З 42 дня вагітності корм Adult («Для дорослих») протягом тижня плавно замінюють на раціон, призначений для цуценят на першому етапі росту, тобто на Starter. Ним годують аж до закінчення лактації.

Зазвичай вагітність у собак протікає легко, але нагляд ветеринара не буде зайвим. Також бажано, щоб він був присутній (або хоча б був доступний за викликом) під час пологів. Після народження цуценят за сукою потрібно ретельно стежити та допомагати доглядати за потомством.

Статева охота

Статеве дозрівання починається в 6-8 місяців. У сук його визначають за першою тічкою, а у псів – за проявом інтересу до спарювання. Представники обох статей можуть здійснювати наскоки на іграшки, ноги власника та один на одного.

У період активної статевої охоти спостерігається зміна поведінки. Собаки стають неслухняними та конфліктними. Тому і дівчаток, і хлопчиків потрібно вигулювати строго на короткому повідку, щоб вони не втекли і не створили проблем оточуючим.

Особливого догляду потребують суки в тічці. Вони можуть залишати сліди на підлозі та м’яких меблях. Для збереження чистоти в будинку знадобляться спеціальні трусики або підгузки для собак. Їх слід носити не тільки в квартирі, але й на вулиці, щоб мінімізувати ймовірність інфікування статевих органів.

Пригнічувати статевий потяг за допомогою гормональних препаратів не рекомендується. Вони можуть спровокувати розвиток онкології. Більш безпечне рішення – проведення кастрації. Молоді тварини легко переносять анестезію і швидко відновлюються після самої операції.

Висновок

Знаючи, як доглядати за шпіцом, ви зможете тверезо оцінити свої сили перед тим, як ухвалити відповідальне рішення. Це допоможе уникнути розчарування після придбання та заздалегідь підготує вас до можливих проблем.

Якщо після зважування всіх «за» і «проти» ви все-таки зробили вибір на користь нового вихованця, то постарайтеся дотримуватися описаних вище рекомендацій. Вони допоможуть вам у перші дні перебування цуценяти в будинку, а в спірних ситуаціях ви завжди зможете заручитися підтримкою ветеринарного лікаря або заводчика.