Чому собаки та коти ворогують?

Чому собаки та коти ворогують: причини ворожнечі та умови для дружби.

Багатьох власників домашніх тварин цікавить, чому собаки часто ганяються за котами і не дружать з ними. Така поведінка зазвичай не залежить від породи і справді характерна для більшості представників обох видів. Незважаючи на це, винятки з правил теж існують. Тому в нашій статті ми розповімо не тільки про головні причини багатовікової ворожнечі родини псових і котячих, але й про те, як створити умови для того, щоб ці улюбленці жили в мирі та злагоді.

Перша і головна причина – інстинкти

Обидва види тварин наділені древнім територіальним інстинктом. Він спонукає їх захищати свої володіння від посягань будь-яких чужинців. Поведінка, зумовлена цим інстинктом, спостерігається і у безпритульних представників, і у домашніх. При зіткненні ніс до носа багато котів воліють рятуватися втечею, оскільки вони – одинаки, а собаки, що протистоять їм, – стайні істоти, які, як правило, перевершують їх за розміром.

Ще один спільний інстинкт — мисливський. Він спонукає переслідувати дрібніших тварин — потенційну здобич. Тут собаки знову мають перевагу в розмірах, тому коти зазвичай ганяються лише за гризунами та птахами.

Не можна не згадати й різну поведінку, зокрема манеру спілкування. Кішки – типові інтроверти, які «гуляють самі по собі». Вони уникають частих і надто швидких контактів. Напористість під час знайомства з боку собак може їх дратувати й лякати.

Непорозуміння виникає і при інтерпретації мови тіла. Дружнє виляння хвостом з боку в бік і боязке притискання вух до голови з метою примирення кішка «зчитує» з точністю до навпаки. Для неї ці знаки – готовність до атаки, а значить, потрібно або тікати, або захищатися.

Чому не зовсім вірно, що собаки та коти не люблять одне одного

У процесі одомашнення представники родини псових та котячих дедалі частіше стикалися одне з одним. Собак люди залучали до полювання, охорони будинку та стада, а котів — до захисту зернових запасів від дрібних шкідників. Так собаки стали охороняти територію будинку зовні, а коти — всередині. Це знову породило територіальне суперництво і навіть боротьбу за ресурси.

У XXI столітті обидва види тварин все частіше купуються як компаньйони. Вони рідко виконують якусь важливу роботу і живуть пліч-о-пліч з людиною виключно для того, щоб радувати її своєю присутністю. У таких умовах власник намагається приділяти увагу кожному вихованцеві і не шкодує коштів на умови для їхнього комфортного утримання.

У повністю домашніх улюбленців, особливо молодих, немає жодної неприязні один до одного. На відміну від диких предків, яким доводилося якось виживати, багато порід котів і собак цілком можуть жити разом і навіть дружити. Зрозуміло, теплі стосунки формуються не відразу. Обидві сторони повинні звикнути одна до одної і не мати негативного досвіду. Для цього необхідна наявність певних умов, які допоможуть усунути вроджену недовіру до іншого виду та налагодити контакт.

Фобії на підсвідомому рівні потрібно опрацьовувати разом із зоопсихологом. Вони можуть виникати в обох сторін після невдалої зустрічі та подальшого отримання травми. До групи ризику входять тварини, взяті з вулиці та з притулків.

Умови для того, щоб кішка і собака подружилися

Якщо ви вирішили поселити в одному будинку представників різних сімейств, то не намагайтеся в перший день зіштовхнути їх ніс до носа, ініціюючи таким чином дружбу. Подібний контакт точно не піде на користь обом сторонам. Будьте терплячі і створіть умови, в яких кожному з ваших вихованців буде комфортно і не страшно.

Умови утримання інші, ніж у дикій природі

У дикій природі будь-який чужинець – потенційний ворог, який може відібрати територію та ресурси. Незважаючи на це, випадки дружби між безпритульними тваринами різних видів – не вигадка, а справжнісінька реальність.

Дружні стосунки розвиваються в результаті міжвидової соціалізації. Різні види тварин добровільно змінюють свою поведінку, намагаючись пристосуватися до «товариша» і навіть вивчають його «мову», якщо їм це вигідно. Наприклад, кішка, яку підгодовують старенькі, може ділитися їжею з собакою за умови, що той захищає її від своїх побратимів та інших ворогів.

Головна перевага домашньої обстановки — відсутність постійного стресу. У такій атмосфері набагато легше звикнути до іншого вихованця, особливо якщо вони живуть разом з раннього віку.

Вчені з найбільшого університету Ізраїлю дослідили поведінку домашніх тварин різних видів і з’ясували, що 65% вихованців живуть у мирі та злагоді, 25% — виявляють байдужість, а лише 10% уникають будь-якого спілкування.

Пристосовуючись до спільного життя з цуценям, кошеня ніби вивчає «іноземну мову». Воно вчиться розрізняти сигнали свого партнера та правильно їх інтерпретувати. Те саме стосується й цуценяти. Проблеми з розумінням простежуються в більш дорослому віці, коли кошеняті на момент знайомства виповнюється 6 місяців, а цуценяті – 1 рік. Тому важливо не пропустити цей момент, а також взяти участь у вихованні обох вихованців.

Участь людини

Третя сторона у відносинах відіграє одну з головних ролей. Людина може стимулювати та заохочувати бажану поведінку з кожного боку. Така допомога дозволяє уникнути негативного досвіду.

До взаємодії найбільше схильні собаки, а не кішки. Тому познайомити цуценя з кошеням або вже дорослим котом набагато простіше. Воно саме виявить інтерес до потенційного приятеля. Завдання власника – мінімізувати можливий стрес для кішки і не дати образити недосвідчене цуценя.

Спільне дорослішання двох дитинчат — найідеальніший варіант. У них інстинкти розвинені в меншій мірі, і вони не мають упереджень, що заважають спілкуванню з іншим видом. Також їм легше дається чужа «мова», яку, як правило, вони опановують у процесі гри.

Мисливські породи можуть гірше за інших собак уживатися з котами. Їх можна привчити не чіпати кішку, але суто в межах дому. Вуличних тварин вони все одно можуть інстинктивно переслідувати.

Якщо один із улюбленців дорослий, то в цьому випадку на користь може зіграти материнський інстинкт (причому іноді він є навіть у самців). Найлегше буде за наявності матері, яка годує дитинчат. Вона може самостійно виховати не тільки своїх дитинчат, а й чужих. Такі випадки часто спостерігаються в зоопарках.

З двома зрілими тваринами доведеться займатися довше. У цій ситуації дуже важливо правильно провести знайомство:

• Уникайте зіткнення ніс до носа. Здійсніть «обмін запахами», натерши однією ганчіркою всіх своїх вихованців.
• Не приділяйте занадто багато уваги комусь одному. Це може призвести до спалахів ревнощів.
• Розділіть квартиру або будинок на кілька зон, тимчасово поселивши тварин на різних територіях.
• Почніть знайомство через напіввідчинені двері, щоб улюбленці могли один одного бачити і відчувати.
• Проведіть близьке знайомство на нейтральній території, наприклад, у коридорі. Будьте уважні до мови тіла і не допускайте виникнення конфлікту.

Дозуйте спілкування і не втомлюйте ним, насамперед кішку. Не залишайте своїх улюбленців наодинці і запасіться терпінням. В середньому на звикання до нового члена сім’ї йде близько тижня.

Достаток ресурсів і відсутність необхідності в конкуренції

Навіть домашні улюбленці, які мирно уживаються між собою, можуть боротися за їжу. Щоб уникнути небажаних конфліктів, кошеня та цуценя рекомендується годувати в різний час або в різних місцях, щоб вони не заважали одне одному під час трапези.

Якщо ваші улюбленці постійно намагаються залізти в чужу миску, то недоїдену їжу потрібно буде прибирати після кожного годування. У цьому випадку доведеться відмовитися від «буфетного» типу харчування, який передбачає вільний доступ до їжі та рекомендований для котів.

Крім їжі, важливо подбати про наявність особистого простору. Свій куточок повинен бути у кожного улюбленця. Посягання на нього іншою стороною потрібно припиняти.

Спалахи ревнощів можна попередити проявом уваги до кожного. «Новачок» не повинен отримувати більше ласки, ніж «старожил». Останній повинен відчувати впевненість у тому, що він, як і раніше, головний і все ще дуже улюблений. Тому його можна гладити й обіймати в присутності нового вихованця, але навпаки робити не варто. Дотримуватися такої схеми потрібно протягом першого тижня після знайомства.

Висновок

Ворожість між представниками родини псових і котячих дійсно закладена на інстинктивному рівні, але лише частково. У домашніх умовах неприйняття тварини іншого виду зазвичай пояснюється негативним досвідом та відсутністю виховання. Тому завдяки участі господаря кішка цілком може порозумітися з собакою і стати її другом. Головне – правильно організувати перше знайомство та уважно стежити за подальшим спілкуванням, заохочуючи бажану поведінку з обох боків.

Популярні статті

Собака часто дихає: це небезпечна ознака чи все в межах норми?

Чи можна кішкам диню?

Чому собаку називають найкращим другом людини?

Чи можна залишати кота без нагляду вдома протягом кількох днів?

Не мерзни, хвостик: готуємо вихованця до холодів.

Тварини проти таблеток: як вихованці впливають на наше здоров’я та настрій.

Як назвати шпіца-дівчинку — 500 ідей імен і красивих кличок.

Ендоскопічне вилучення сторонніх предметів.

Імена для кошеня-дівчинки. Нова добірка імен та прізвиськ / кличок 1000+.

Чому собака спить на спині?

Пізнавальні відео по темі