Чому собака їздить на попі: повний перелік причин.

Чому собака їздить на попі? Відповідь на це питання полягає в нестерпному свербінні, яке неможливо вгамувати лапами, і причин у нього декілька.

Зрозуміти, чому собака їздить на попі по підлозі, досить просто – таким способом вона намагається вгамувати свербіж в задньому проході, оскільки почухати це місце лапами досить проблематично. З’ясувати точну причину занепокоєння свого улюбленця потрібно якомога швидше: в іншому випадку наявна проблема призведе до серйозних наслідків.

Причин всього 7

Незалежно від причини, їзда по підлозі на п’ятій точці – тривожний симптом, що вимагає уваги. На щастя господарів, можливих варіантів всього 7, тому попередній діагноз можна поставити самостійно.

Зараження гельмінтами

Якщо вихованець їздить по килиму або треться на прогулянці об землю – перевірте його на паразитів. Більшість гельмінтів вражає саме кишечник. При запущеній глистяній інвазії частина з них виходить назовні через анальний отвір, викликаючи сильне подразнення.

Проблеми з параанальними залозами

Якщо собака їздить на попі, але у неї немає глистів – огляньте параанальні залози на предмет запалення. Ці невеликі мішечки з пахучим секретом розташовані по обидва боки від ануса з внутрішньої сторони.

Вміст параанальних залоз полегшує процес дефекації і використовується для мічення території. Через стреси і при порушеннях роботи шлунково-кишкового тракту, а також при пригощанні собак кісточками секрет згущується, закупорюючи протоки і викликаючи запалення. Найчастіше від цієї проблеми страждають дрібні породи собак.

Травми ануса

Рани та садна біля анального отвору супроводжуються печінням, свербінням і болем. Особливо небезпечна тріщина заднього проходу, вона означає розрив слизової анального каналу. Тріщина виникає при хронічних запорах, тривалій діареї або занадто твердому стільці.

Нагноєння, свищ

Нагноєння розвивається при пошкодженні тканин або ускладненні деяких захворювань. На пошкодженій ділянці з’являється абсцес – ущільнення з гнійним вмістом, що нагадує прищик. При відсутності лікування на місці абсцесу утворюється свищ – наскрізний канал, що з’єднує внутрішні тканини із зовнішньою частиною тіла. До аналогічної ситуації може призвести запалення параанальних залоз.

Запор

Часті запори ускладнюють випорожнення. Тварина може сідати і їздити на п’ятій точці, намагаючись полегшити стан.

Захворювання кишечника

Ще одна можлива причина, що пояснює, чому собака їздить на попі, – захворювання кишечника. До них відносяться:

• Геморой. Патологічне розширення вен виникає при ожирінні, занадто високій або низькій фізичній активності, гормональних порушеннях.
• Коліт. Запальний процес у товстій кишці викликають неправильне харчування, потрапляння сторонніх предметів у кишечник, патології ШКТ і гельмінтози.
• Ентероколіт. Основні причини коліту викликають і більш обширне запалення, що зачіпає не тільки товсту, але і тонку кишку.

Відрізнити ці захворювання одне від одного можна за допомогою симптомів. Всі вони будуть розглянуті нижче.

Недотримання гігієни

У довгошерстих порід волоски під заднім проходом чіпляють частинки калу, сечі та інших забруднюючих речовин. Замість облизування геніталій собаки очищають забруднені «штанці» простішим способом – шорканням по підлозі.

Як визначити причину

Якщо собака катається на попі – не поспішайте її лаяти. Замість цього одягніть захисні рукавички, підніміть хвіст вихованця і уважно огляньте задній прохід на предмет:

• забруднень;
• сторонніх запахів;
• припухлостей, ущільнень та інших утворень;
• черв’яків і личинок.

Крім візуального огляду, допоможуть і супутні симптоми. Вони будуть відрізнятися залежно від причини свербіння:

• Гельмінтоз. Супроводжується чергуванням проносів і запорів, зниженням ваги, поганим станом шерсті і присутністю крові в калі.
• Запалення параанальних залоз. Через сильний біль вихованець втрачає апетит, погано спить і жалібно скиглить, перешкоджаючи обстеженню ануса. Анальний отвір набрякає і виразкується. Ущільнені мішечки відчутні при пальпації.
• Травми. Пошкодження заднього проходу супроводжується гострим болем не тільки під час, але і після дефекації. У калових масах з’являються вкраплення крові.
• Нагноєння, свищ. Викликає підвищення температури і сильну слабкість. У місці утворення шкіра червоніє і набрякає. Лопнувший абсцес може викликати кровотечу.
• Запор. Живіт стає твердим і здутим. Фекалії ущільнюються і висушуються. Їх кількість скорочується. Тверді частинки травмують кишечник, викликаючи кровотечу.
• Захворювання кишечника. Залежно від патології, у тварини можуть з’явитися запори, підвищене газоутворення, кривавий стілець, гострий біль у животі, неприємний запах з рота, блювота і сірий наліт на язиці.

Якщо проблема криється в звичайному забрудненні, то тварині можна допомогти в домашніх умовах – просто промити шерсть або обстригти штанишки. В інших випадках краще звернутися до ветеринара, оскільки неправильне лікування може призвести до ускладнень.

Коли варто відвезти тварину до лікаря

Термінова допомога лікаря потрібна при появі кровотеч і вузлуватих утворень, але в усіх інших випадках також рекомендується записатися на прийом до ветеринарної клініки. Тільки там зможуть поставити точний діагноз і призначити ефективне лікування.

Прийом антигельмінтиків може призвести до масової загибелі паразитів з подальшим отруєнням організму токсинами. Це може погіршити стан вихованця, тому прийом таблеток або суспензій від глистів краще обговорити з ветеринаром.

Розтин абсцесу проводять хірургічним шляхом. Під час операції тварині видаляють гній і промивають ранку фізіологічним розчином. При параанальному свищі доводиться розтиняти залози і використовувати антибіотики.

Кишкові захворювання лікують спеціальною дієтою, проносними, ректальними свічками, антибіотиками і протизапальними препаратами. Операцію проводять тільки в особливо важких випадках, що загрожують життю чотириногого пацієнта.

Допомога в домашніх умовах

Своїми силами можна провести чистку параанальних залоз. Ця процедура досить неприємна, оскільки пахучий секрет може забруднити не тільки навколишні предмети, але і господаря. Для безпеки вихованця краще відвести його у ванну кімнату, не забувши одягнутися в старий одяг і латексні рукавички.

Процедуру рекомендується проводити з помічником, оскільки через неприємні відчуття собака буде вириватися і заважати процесу. Крім ще однієї людини і захисного обмундирування, знадобляться серветки, вазелін і тазик. Після виконання підготовчих дій необхідно:

• Розташувати улюбленця у ванній, піднявши його хвіст і помістивши під його анальним отвором тазик. Вихованця зі скромними габаритами можна почистити прямо в тазу.
• Знайти два ущільнення шляхом промацування заднього проходу.
• Використовувати вазелін для змащування ануса і акуратно стиснути ущільнення, не забувши підкласти під них серветку.
• Помити вихованця після виходу останньої краплі секрету і змастити йому анальний отвір повторно.

Якщо секрет не виходить – зверніться до лікаря. Це характерно для складних випадків, тому посилене стискання може нашкодити тварині.

Виявлені ранки та садна необхідно обробити антисептиками, щоб попередити розвиток інфекції. Аналогічні дії знадобляться і при розтині абсцесу. Якщо гнійник прорвався без вашої участі – обробіть ранку хлоргексидином, закладіть в неї іхтіолову мазь, накладіть бинт і вирушайте до ветклініки.

При частих кишкових розладах рекомендується змінити корм або переконатися в достатній кількості клітковини при натуральному раціоні. Якщо ж шматочки калу застрягають з вини довгої шерсті – підстрижіть тварину в проблемній зоні. Після гігієнічної стрижки ситуація вирішиться сама собою.

Чому не можна залишати проблему без уваги

Проблема, залишена без уваги, може мати безліч сумних наслідків. До них відносяться:

• летальний результат через інтоксикацію або розрив кишечника при запущеному гельмінтозі;
• вторинні інфекції при травмах ануса;
• сепсис або зараження крові при абсцесі і свищі;
• некроз тканин і пошкодження стінок кишечника при запорі або інших проблемах з ШКТ.

Щоб уникнути перерахованих ускладнень, важливо якомога раніше звернутися за допомогою, уникаючи лікування вдома. Від майбутніх неприємностей захистить правильна гігієна.

Як дотримуватися гігієни

Для здоров’я вихованця необхідно дотримуватися термінів протиглистної обробки та вакцинації. Не забувайте оглядати анальний отвір тварини на предмет запалень та інших тривожних симптомів. Кожні півроку проводьте чистку параанальних залоз. При частому закупорюванні рекомендується скоротити інтервал або вирішити проблему оперативним шляхом.

Собаки – не кішки. Їм складніше підтримувати свою гігієну без допомоги господарів. Регулярно купайте своїх домашніх тварин, вичісуйте їх шерсть і робіть стрижку.

Підтримуйте фізичну активність улюбленця за допомогою рухливих ігор, нових маршрутів або аджиліті. Також профілактикою ожиріння стане збалансований раціон.

Домашні тварини не можуть розповісти про свої проблеми людською мовою, тому дуже важливо навчитися вловлювати зміни в їх поведінці та самопочутті. Незважаючи на невелику кількість можливих причин свербіння в анальному отворі, уникайте самолікування до постановки діагнозу ветеринаром. Пам’ятайте про наслідки і не намагайтеся заощадити на здоров’ї свого вихованця.

Популярні статті

Собаку заколисує і нудить в машині: як допомогти вихованцеві?

Дресирування та виховання лабрадорів.

Шишки у собаки на різних частинах тіла: що це може бути?

Чому мій собака стрибає на мене та імітує статевий акт під час менструації у мене?

Як правильно в’язати йоркширського тер’єра – все про в’язку породи.

Скільки триває тічка у джек-рассел-тер’єра і коли починається?

Як правильно в’язати той-тер’єра – все про в’язку породи.

Чому собака чеше вухо і трясе головою: причини та лікування.

Скільки разів на день потрібно гуляти із собакою?

Купірування хвостів та вух у собак.

Пізнавальні відео по темі