Аденовірус у собак: симптоми та ознаки, лікування, ймовірність ускладнень.

Аденовірус у собак буває двох видів. Один вражає дихальну систему, а інший – органи шлунково-кишкового тракту.

Аденовірусна інфекція у собак – група респіраторних захворювань, що вражають дихальну систему і шлунково-кишковий тракт. Її небезпека полягає у високій ймовірності летального результату у вихованців з групи ризику та відсутності довгострокового імунітету у тварин, що перехворіли. Єдиним надійним способом захисту залишається своєчасна вакцинація.

Що являє собою аденовірусна інфекція

Інфекцію викликають 2 види вірусу, що провокують розвиток порушень в дихальній системі і гепатиту. Симптоматика хвороби залежить від виду збудника, що проник в організм.

Збудник

Собак вражає сімейство аденовірусів 2 видів: CAV-1 і CAV-2. Через високу заразність хвору тварину потрібно якомога швидше ізолювати від здорових.

Способи передачі

Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом через дихальні шляхи. Також вона може потрапити в організм:

через пошкоджені слизові оболонки і шкіру разом зі слиною;
шляхом обнюхування фекалій хворого;
через використання заражених особистих речей (миски, підстилки, іграшки).

З цієї причини спалахи захворювання відбуваються в місцях масового скупчення тварин: виставках, притулках, розплідниках, зоомагазинах і ветклініках.

Етапи розвитку хвороби

Вірус осідає на мигдалинах і починає активно розмножуватися. По кровотоку він швидко поширюється по організму, захоплюючи унікальні макрофаги печінки – клітини Якубовича-Купфера.

В першу чергу від атаки вірусу страждають печінка, нирки, органи дихання і очі. У цих органах шкідливі клітини починають активно розмножуватися, викликаючи незворотні зміни в легеневій тканині, ендотелії кровоносних судин і паренхімі (епітелії).

Стійкість до зовнішніх факторів

Аденовіруси у собак дуже живучі і добре адаптуються до будь-яких погодних умов, зберігаючи патогенність у сильні морози і спеку:

• 9 місяців при 4°C;
• 2-3 місяці при 20-30°С;
• 30-40 хвилин при 50-60°С.

Звичайної дезінфекції тут недостатньо. Збудника можна знищити 2-хвилинним кип’ятінням або сильними лугами і формальдегідами.

Чим небезпечний аденовірус у собак

Основна небезпека захворювання – незворотні зміни в легеневій тканині та печінці. Без своєчасного лікування вихованець може загинути від відмови внутрішніх органів, а у вагітної собаки може статися мимовільний аборт.

Важливо відзначити, що у перехворілих собак аденовірус залишається в організмі протягом декількох років. З цієї причини господареві необхідно ретельно дотримуватися всіх заходів безпеки під час вигулу, щоб уникнути поширення інфекції.

Групи ризику

До групи ризику входять короткоморді породи, літні особини та цуценята, які перебувають на грудному вигодовуванні. Також ймовірність зараження підвищується при:

• скученому утриманні на невеликій території;
• гельмінтозах, що ослаблюють імунну систему;
• спадкових проблемах з системою дихання;
• низькому імунітеті, пов’язаному з хронічними захворюваннями, тривалою антибіотикотерапією або недавніми пологами.

Не варто забувати і про нещеплених вихованців. Відсутність імунітету до вірусів погіршує перебіг хвороби і підвищує ймовірність ускладнень.

Два типи хвороби

Симптоми і лікування аденовірусної інфекції у собак залежать від її типу. Найбільш небезпечним є CAV-1, або вірус першого типу.

Тип 1

CAV-1 викликає інфекційний гепатит. Він вражає печінку та інші важливі органи травного тракту. Вірус знищує лейкоцити і вільно переміщається в організмі по кровотоку. Якщо форма захворювання виявляється легкою, то під удар потрапляє зір. У тварини з’являються рогівкові виразки і розвивається глаукома, що загрожує втратою зору.

Тип 2

CAV-2 викликає аденовіроз, або «розплідниковий кашель». Він вражає носоглотку, слизові оболонки очей і легені. Випадків летального результату при зараженні CAV-2 набагато менше, ніж при CAV-1. Також у тварин, які перехворіли, зберігається більш стійкий імунітет.

Симптоматика залежно від типу

Крім типу вірусу, на яскравість симптоматики впливає стійкість імунної системи і ступінь ураження внутрішніх органів. У тварин з міцним імунітетом симптоми можуть не проявлятися кілька місяців. Незважаючи на це, вони залишаються небезпечними для оточуючих.

Інкубаційний період інфекційного гепатиту становить 2 тижні. Після його закінчення у хворого відзначається:

• підвищена сонливість, втрата активності та апетиту;
• сильна спрага;
• стрімкий стрибок температури до 40°С;
• пронос і блювота;
• помутніння рогівки і світлобоязнь (вихованець ховається від прямих сонячних променів і яскравого штучного світла);
• потемніння сечі і зміна її запаху;
• болісність живота.

На відміну від CAV-1, CAV-2 рідко протікає в блискавичній формі, а його інкубаційний період може розтягуватися до цілого місяця. Симптоми аденовірозу у собак включають:

• млявість і сонливість;
• утруднене дихання з хрипами;
• сильний сухий кашель, що провокує напади блювоти і часте відригування;
• посилення нападів кашлю під час фізичних навантажень;
• збільшення шийних лімфовузлів;
• почервоніння гортані;
• серозні виділення з носових пазух і очей.

Температура тіла хворого зберігається на нормальному рівні, тому її раптове підвищення може свідчити про ускладнення у вигляді пневмонії. У цьому випадку кашель стає вологим і супроводжується мокротою.

Форми аденовірусу

За яскравістю симптомів виділяють 3 форми захворювання: гостру, блискавичну і звичайну. Найсприятливіший прогноз характерний для звичайної форми, яка не викликає серйозних порушень у роботі внутрішніх органів.

Гостра

Відрізняється досить швидким проявом симптомів. Хвора тварина втрачає апетит і впадає в апатію вже на другу добу після зараження. Незабаром до симптомів додається пронос, блювота і помутніння рогівки. При своєчасному лікуванні одужання настає через 10 днів.

Блискавична

Протікає стрімко і підкошує цуценят з ослабленим імунітетом. Через ураження кровоносної та нервової системи смерть настає протягом декількох годин, що знижує шанси на виживання практично до нуля.

Звичайна

Для звичайної форми характерна розмита симптоматика і тривалий перебіг, що становить не менше 1 місяця. Зміни, що виникають, нагадують звичайну застуду і не становлять небезпеки для життя вихованця.

Незважаючи на це, він продовжує залишатися носієм і може заразити оточуючих. Хвороба супроводжується низкою ремісій і рецидивів, але добре піддається лікуванню незалежно від часу звернення за допомогою.

Як проводять діагностику

Для визначення типу вірусу та виключення патологій зі схожою симптоматикою пацієнту проводять всебічну діагностику. Вона включає такі дослідження:

• біохімія крові та ОАК (загальний аналіз крові);
• аналіз калу та сечі;
• коагулограма та гемостазіограма;
• бактеріологічне дослідження змивів з носових ходів та гортані;
• рентген грудної клітки та УЗД черевної порожнини.

Якщо у хворого яскрава симптоматика, що вказує на блискавичну або гостру форму хвороби, а результати УЗД і рентгена виявилися позитивними – ветеринар вирішує, як лікувати аденовірус у собаки, до отримання результатів дослідження біологічних рідин. Такий підхід пояснюється високою ймовірністю летального результату. Надалі лікування може бути скориговано.

Методи лікування

Специфічної терапії не існує. Вибираючи, чим лікувати аденовірус у собаки, ветеринар відштовхується від наявних симптомів. Крім прийому медикаментів, тварину обов’язково саджають на дієту, щоб знизити навантаження на хворі органи.

Медикаментозна терапія

CAV-1 лікують антибіотиками, оскільки він часто ускладнюється пневмонією і бронхітом. Для CAV-2 використовують:

• муколітики;
• відхаркувальні препарати;
• засоби для інгаляції.

В обох випадках для зміцнення імунітету призначають імуномодулятори та вітаміни групи B і С. За допомогою підшкірних ін’єкцій глюкози і фізіологічних розчинів усувають наслідки інтоксикації і зневоднення.

Тривалість терапії становить від 10 днів до 5 тижнів залежно від перебігу захворювання і стану пацієнта. Для відстеження ефективності терапії проводять повторний рентген грудної клітки через 2 тижні після зникнення симптомів.

Дієта та догляд

У перший день лікар може порекомендувати голодну дієту, але це необов’язкова умова. Тварині дають тільки воду, щоб уникнути зневоднення. На наступну добу її годують вологим кормом, який можна розвести водою для більшої зручності вживання.

При використанні готових раціонів рекомендується підібрати заміну з ветеринарної лінійки кормів для тварин із захворюваннями ШКТ. Вони відрізняються малою кількістю жирів і кращою засвоюваністю.

Лікування проводять в домашніх умовах, тому, крім щадної дієти, вихованцеві необхідно підготувати комфортне і тепле місце, захищене від протягів. При сильному риніті може знадобитися періодичне очищення носових ходів.

Особливості лікування цуценят

Аденовірус у цуценяти дуже небезпечний, тому його лікування не завжди дає позитивні результати. Через слабкий імунітет і низьку вагу використовують менші дозування препаратів, а від частини медикаментів доводиться відмовитися через їх непереносимість у дитячому віці. З цієї причини господарям легше попередити хворобу за допомогою своєчасної вакцинації.

Поширені ускладнення та загальний прогноз

Прогноз залежить від типу вірусу, особливостей перебігу захворювання та імунітету хворого. Найлегше переноситься звичайна форма хвороби, викликана CAV-2 у дорослих вихованців. Зворотна ситуація характерна для блискавичної форми, викликаної CAV-1 у цуценят.

До можливих ускладнень відносяться:

• пневмонія;
• фарингіт;
• гастроентерит;
• втрата зорової функції;
• летальний результат.

Через відсутність довгострокового імунітету аденовірус у собак може розвинутися повторно в більш важкій формі. З цієї причини господарям необхідно приділяти більше уваги профілактичним рекомендаціям.

Чи існує профілактика?

Основний спосіб попередження хвороби – вакцинація. Щеплення не є обов’язковим і включається в рекомендований список тільки при наявності несприятливої епідеміологічної ситуації в регіоні. Незважаючи на це, його можна зробити в будь-якій ветеринарній клініці за бажанням господаря.

Крім вакцинації, слід подбати про імунітет і утримання свого вихованця:

• Не заводите багато домашніх тварин на невеликій території.
• Переконайтеся, що ваш улюбленець отримує достатню кількість вітамінів. При натуральному годуванні обов’язково включайте в раціон додаткові вітамінні та мінеральні комплекси, рекомендовані ветеринаром.
• Не вигулюйте цуценят на вулиці, поки вони не пройдуть всі обов’язкові щеплення.
• Виключіть контакти з безпритульними тваринами. Під час прогулянки тримайте вихованця на повідку.
• Не допускайте обнюхування чужих фекалій. Для запобігання небажаних дій розучіть команди «фу» і «не можна».

Дотримання перерахованих рекомендацій може істотно знизити ризик зараження. Якщо щеплений вихованець захворіє, то завдяки імунній відповіді він зможе уникнути ускладнень і перенесе хворобу в легкій формі.

Незважаючи на відсутність специфічної терапії, хвороба, виявлена на ранній стадії, успішно піддається лікуванню. З найменшими наслідками зараження переносять щеплені вихованці, тому обов’язково поцікавтеся у ветеринара про можливість зробити щеплення від аденовірусної інфекції.