Як привчити цуценя ходити в туалет на пелюшку?

Як привчити цуценя ходити на пелюшку? Через стрес цуценя часто забуває всі свої навички, тому навчання доводиться починати спочатку.

Після покупки собаки господарі часто ламають голову, намагаючись зрозуміти, як привчити цуценя до туалету на пелюшці. Без щеплення малюкові забороняють виходити на вулицю, тому він справляє свої потреби прямо на підлозі. Якщо не навчити малюка манерам, то ваш будинок швидко перетвориться на громадський туалет. Незважаючи на деякі труднощі, процес навчання не такий складний. Головне – дотримуватися базових правил і робити поправку на породні особливості.

Що таке пелюшки для собак і навіщо вони потрібні

Привчання цуценяти до пелюшки допомагає скоротити кількість прогулянок, знизити їх обов’язковість і попередити утворення калюж в недозволеному місці. Пелюшки добре вбирають вологу і неприємні запахи. Деякі види підходять для прання і сушіння, тому їх можна використовувати кілька разів.

Які бувають пелюшки

Навчання цуценяти схоже на привчання дитини до підгузка. Пелюшки складаються з безлічі вбираючих шарів. Найнижчий виконаний з поліетилену, тому є надійний захист від протікання. У зоомагазині та ветеринарних аптеках пропонують два варіанти гігієнічних товарів: одноразові та багаторазові. Останні коштують дорожче, але окупаються тривалістю можливого використання.

Деякі вироби ароматизовані. Вони залишають легкий приємний запах і ефективно усувають неприємні аромати. Розмір підбирається індивідуально, але зазвичай наявні варіанти підходять тільки для цуценят і маленьких собачок. Тваринам з більшими габаритами буде комфортніше в просторому лотку. Якщо навчити їх мочитися на пелюшку з дитинства, то з дорослішанням досить перенести її в лоток. Знайомий запах і інстинкти підкажуть правильні дії.

Завдяки спеціальному матеріалу пелюшки не ковзають по підлозі. Ризик розриву щільної тканини при справленні потреби мінімальний. Багаторазові моделі не обов’язково прати вручну: вони витримують до 300 машинних прань в делікатному режимі.

Як використовують пелюшки для собак і цуценят

Привчання до нового місця для випорожнення проходить швидко і займає не більше місяця. Пелюшки незамінні в наступних ситуаціях:

• Часті фізіологічні позиви. Місячні та двомісячні малюки погано контролюють сечовипускання та дефекацію. Відходи життєдіяльності з’являються після активних ігор, сну та годування. Прибирати доводиться щогодини. Це сильно виснажує і не підходить працюючим господарям.
• Відсутність щеплень від інфекцій. До 3,5 місяців вихованець вразливий перед вірусами і не в силах протистояти їм при зараженні. Варіант з прогулянкою на вулиці навіть не розглядається, поки не закінчиться вакцинаційний карантин.
• Необхідність нічних вигулів. Сильне бажання справити потребу часто з’являється посеред глибокої ночі. Замість того, щоб вигулювати вихованця в темряві і втрачати недовгі хвилини сну перед роботою, простіше навчити його ходити в певному місці прямо вдома.
• Хвороба або похилий вік. Після операції або через вік вихованець не може гуляти на вулиці, як зазвичай. Порятунком стають пелюшки або памперси.

Пелюшковий туалет – справжній порятунок для людей з щільним графіком. Він дозволяє відмовитися від прогулянок у сильні морози та зливи без шкоди для вашого улюбленця.

Перші та основні правила: заохочення та покарання

Найголовніше під час навчання – правильне використання заохочень та покарань. Перед покупкою вихованця застеліть одну з кімнат поглинаючими пелюшками. Після повернення посадіть собаку на підготовлене місце і дочекайтеся, коли він справить потребу. Похваліть улюбленця словами і запропонуйте корисне частування. Згодом пригощайте собаку через раз, а потім і зовсім відмовтеся від подібних заохочень. Це закріпить потрібну звичку не як трюк за частування, а як повсякденну дію.

Якщо щеня не ходить на пелюшку, а робить свої справи поруч з нею – зробіть йому суворе зауваження. Не зривайтеся на крики і не використовуйте фізичні покарання. Це не дасть результатів, а лише налякає тварину. Вихованець повинен вловлювати ваше невдоволення, а не гнів. Слідкуйте за тонкою межею між цими поняттями.

Якщо ви помітили калюжу або купку через деякий час – заспокойтеся і обробіть «місце злочину» слабоконцентрованим оцтовим розчином або спеціальним спреєм, що знищує неприємні запахи. У цій ситуації покарання безглузде. Тварина зрозуміє лише те, що випорожнення «нелегальні», а значить, їх треба приховувати від господаря. Це часто призводить до копрофагії (поїдання екскрементів) або справляння потреби за диванами.

Під час навчання враховуйте:

• Улюблені місця. Простежте за твариною. У момент сечовипускання і дефекації вона беззахисна, тому часто вибирає темні куточки подалі від сторонніх очей.
• Площа навчальної зони. Чим менше територія, тим швидше ви впораєтеся. Кінологи радять обмежувати територію малюків невеликим загоном. Укомплектуйте його пелюшками і поступово зменшуйте їх кількість.
• Швидкість переміщення собачої підстилки. Якщо вам шкода залишати тварину в манежі – застеліть більшу частину квартири. Це не менш ефективно, але вимагає більше часу. Щодня пересувайте поглинаючі підстилки в межах 10 см у бік потрібного місця, попутно скорочуючи їх кількість.
• Любов до м’якої поверхні і чистоти. Тимчасово позбудьтеся килимів і регулярно міняйте або періть використані пелюшки.

Не забувайте про постійність. Більшість малюків випорожнюються відразу після пробудження і незабаром після їжі. Перед цим вони починають скиглити, обнюхувати підлогу і кружляти на одному місці. Помітивши таку поведінку, відразу ж віднесіть улюбленця в необхідне місце. Після вдалої операції похваліть чотириногого улюбленця і сміливо випускайте на прогулянку по будинку.

Особливості привчання різних порід

Техніка привчання однакова для всіх, але іноді треба враховувати деякі породні особливості. Ці нюанси доведеться освоїти господарям:

• Йоркширських тер’єрів. Йоркам спочатку обмежують вільний простір. В іншому випадку навчання сильно затягується. Застеліть пелюшками невеликий вольєр і облаштуйте його всім необхідним.
• Хаскі. Цуценята цієї породи довго навчаються самостійно. До півроку їх виховує мати. При більш ранньому відлученні всі турботи покладаються на господаря. Заводчики рекомендують привчати їх до газети, так як в іншому випадку під ударом опиняється будь-яка м’яка поверхня.
• Той-тер’єрів і чихуахуа. Прискорений метаболізм цих собачок обертається частим сечовипусканням. Їх доведеться садити на підстилку після кожного годування. Якщо її трохи намочити теплою водою, то у вихованця спрацює сечовипускальний рефлекс. Вихованці добре вловлюють настрій господаря, тому добре розуміють, що від них хочуть.
• Шпіців. Ці цікаві собачки обожнюють пізнавати світ. Утримати їх в манежі не вийде, тому запасіться багаторазовими виробами, здатними покрити більшу частину вашої квартири.
• Лабрадорів. Лабрадори входять в десятку найрозумніших собак, швидко навчаються командам і добре розуміють свого господаря. При спробі справлення потреби в недозволеному місці скажіть «Ні» або «Фу», підхопіть улюбленця і перемістіть в необхідне місце. У разі успіху не забудьте про заохочення.

Під час покупки цуценяти попросіть у заводчика особисту пелюшку вашого вихованця. На новій території губиться навіть привчена тварина. Знайомий запах зорієнтує в потрібному напрямку і запобіжить помилкам.

Як проходить процес привчання

Процес привчання залежить від віку тварини. Дорослі собаки, навчені базовим командам, набагато швидше розуміють людину, ніж нерозумні малюки.

Привчаємо цуценя

Процес навчання починають через місяць після народження. Якщо зайнятися цим пізніше, то доведеться витратити більше часу. До 2 місяців за собакою закріплюються вироблені поведінкові звички. Якщо він звик випорожнюватися по всьому будинку, то довести йому інше правило буде важко.

У перший час чотириногого малюка складно відрізнити від людської дитини. Він мало розуміє в тому, що відбувається, і сідає там, де застає потреба. Згодом тварина починає вловлювати різницю між звичайною підлогою і пелюшковим туалетом. У першому випадку лапки намокають і починають мерзнути, а в другому – залишаються абсолютно сухими. Вибір швидко зміщується на користь останнього варіанту.

Помітивши зміни з боку улюбленця, не забудьте підбадьорити його і похвалити за успіхи. Схвалення господаря зміцнить правильність зробленого вибору. Собака почне наполегливо шукати пелюшку навіть у нічний час.

З 2 місяців частота походів в туалет скорочується. Після їжі, пробудження і активних ігор саджайте малюка поруч з пелюшкою, але вже не на неї. Це закріплює самостійність. Не забувайте про похвалу.

З 3 місяців кількість походів скорочується до 2-3 разів на день. Самостійність підвищується, тому кількість підстилок можна скоротити. Залиште лише кілька запасних в тих місцях, де собака робив найчастіші промахи.

Деякі заводчики наполягають на тому, щоб починати навчання не раніше 3 місяців. Правда лише в тому, що в цьому віці тварина легше піддається управлінню командами. Немає нічого поганого в тому, щоб займатися вихованням собаки раніше. Якщо ви – не заводчик, то приступайте до дресирування відразу після покупки, не відштовхуючись від віку.

Весь процес навчання можна описати наступними діями:

• Підготовка місця. Уникайте прохідних і галасливих кімнат. Приберіть з підлоги всі м’які покриття, що відволікають увагу. Пелюшки можна відразу розташувати в лотках. Це підходить для декоративних порід, які часто справляють нужду вдома. Вбираюча підстилка повинна бути недалеко від лежанки, щоб собака встиг добігти до неї відразу після пробудження.
• Врахування часу і симптомів. Позиви в туалет з’являються не тільки після сну, але і через 10-15 хвилин після ситного обіду. Помічайте поведінкові зміни і своєчасно на них реагуйте.
• Заохочення і покарання. Похвала і частування роздаються тільки в разі успіху, а суворий тон застосовується при виявленому промаху.
• Своєчасне прибирання. Якщо запізнитися з прибиранням, то улюбленець віддасть перевагу більш чистому місцю неподалік, тобто сходить повз.

При дотриманні всіх рекомендацій навчання може скоротитися до 1-2 тижнів. Такий швидкий результат характерний для порід з високим інтелектом і терплячих господарів, які не зриваються на крики.

Доросла собака

Процедура навчання дорослої тварини аналогічна. Поглинаючі підстилки використовують для представників декоративних порід, хворих або занадто старих псів, які не здатні виходити на вулицю. Дорослі собаки більш тямущі і рідше справляють нужду, тому легше піддаються дресируванню.

Виберіть одну з кімнат і розмістіть в ній пелюшковий туалет. Приверніть увагу вихованця і дайте йому обнюхати нове пристосування. Заохочуйте інтерес до цього місця під час появи першого поклику. У разі невдачі промокніть сечу підстилкою і дайте понюхати собаці. Згодом він зрозуміє, що до чого, і почне ходити в призначене місце.

Для швидшого звикання використовуйте гігієнічні килимки, що імітують газон. Для псів є спеціальні комплекти зі стовпчиком.

Складнощі виникають тільки в тому випадку, якщо собака була взята з вулиці в зрілому віці. Доведеться витратити багато сил і часу, але не варто впадати у відчай – у терплячих господарів все обов’язково вийде.

Що може піти не так?

Якщо цуценя вперто не пісяє на пелюшку – спробуйте розібратися в причині. Винним нерідко виявляється сам господар, який допускає поширені помилки:

• Недостатня кількість підстилок. Спочатку пес не вловлює різницю між звичайною підлогою і пелюшкою. Він може просто не встигнути добігти до потрібної ділянки і залишитися там, де йому зручніше.
• Використання тілесних або запізнілих покарань. Відшмагавши вихованця, ви лише вселяєте страх, руйнуючи довіру. Також нерозумно карати собаку через більш ніж 15 секунд після помилки.
• Занадто ретельне прибирання. Гігієна – це добре, але іноді калюжу сечі можна використовувати як свого «союзника». Протирайте їх прямо підстилкою, щоб малюк помітив взаємозв’язок. Після видалення сечі подбайте про знищення запаху в недозволеному місці відлякуючим спреєм. Також не поспішайте міняти туалет відразу після використання. Феромони, що залишилися, вберуться, але будуть відчутні лише для собаки. Через деякий час можна зайнятися пранням або заміною.
• Ігнорування поведінкових змін. Не лінуйтеся відносити малюка на призначене місце. Регулярне повторення цієї дії швидко відкладеться в його голові.

Після декількох успіхів не поспішайте різко скорочувати кількість вбираючих підстилок. Така поведінка не завжди пояснюється вже виробленим рефлексом. Іноді це просто випадковість.

Не всіх собак влаштовує матеріал пелюшкових туалетів. В особливо важких випадках можна вдатися до газет і ганчірок.

Незважаючи на переваги пелюшкових туалетів, не забувайте про важливість прогулянок на вулиці. Вони потрібні не тільки для справляння потреби, але і для підтримки м’язового тонусу. Регулярні розминки допоможуть підвищити імунітет, запобігти ожирінню і уникнути проблем з опорно-руховим апаратом.

Популярні статті

Літній одяг для собак.

Як вигулювати цуценя або собаку під час дощу?

Коли цуценята відкривають очі після народження?

Менінгіт у собак — симптоми та лікування.

Як зробити будиночок для собаки?

Атопічний дерматит у собак: фото, особливості та лікування.

Чому собака постійно лиже і гризе лапи?

Гінгівіт у собак: ознаки, як розвивається, лікування.

Як зробити будку для собаки?

Чому собака багато п’є води?

Пізнавальні відео по темі