Як відучити собаку гавкати: 5 прийомів для всіх порід.

Як відучити гавкати собаку? Кінологи запевняють, що причина гавкання є завжди, а небажану поведінку майже завжди можна усунути виховними заходами.

Гавкіт – природний спосіб комунікації чотириногих друзів, звичний для вуха собачників. Проблема з цією манерою спілкування з’являється лише тоді, коли вона починає дратувати через тривалість і відсутність причини. У цьому випадку господареві доводиться шукати відразу кілька способів, оскільки відучити гавкати собаку – не завжди просто.

Чому собаки гавкають

Перш ніж розібратися, як відучити гавкати собаку, необхідно знайти причину небажаної поведінки. Пам’ятайте, що вона є завжди.

Називати гавкіт способом спілкування не зовсім правильно, оскільки найчастіше в розмові один з одним собаки використовують скиглення або гортанні звуки. Якщо вони гавкають, то це відбувається через надмірне збудження. Зазвичай в цей стан їх приводять:

• нудьга;
• страх;
• стрес;
• радість.

Проаналізуйте ситуацію, в якій улюбленець зривається на гавкання. Це допоможе з’ясувати причину збудження.

На самоті

Вихованець, який залишився в квартирі один, намагається захистити її від потенційних грабіжників. Він гавкає, щоб відлякати недоброзичливців.

Тварин не можна надовго залишати на самоті, оскільки вони швидко починають нудьгувати. Особливо емоційні та гіперактивні собаки намагатимуться привернути увагу навіть у тому випадку, коли господар просто пішов у сусідню кімнату. Їх можна заспокоїти тривалою прогулянкою або рухливими іграми. За відсутності достатньої уваги виникають більш серйозні поведінкові порушення.

Якщо ж пес боягузливий і не впевнений у собі, то тривала відсутність людини може викликати сильний страх. Він буде реагувати на будь-який шум, намагаючись відлякати можливу загрозу. Також до частих причин переляку відносяться гроза, феєрверки або інші гучні звуки.

Вночі

Собаки – не кішки. Вночі їх зір сильно погіршується, ускладнюючи орієнтацію в просторі. Їх можуть налякати будь-які безформні силуети або колихаються тіні. Саме тому чотириногі улюбленці намагаються ночувати поруч зі своїми господарями.

На вулиці

Звуки на вулиці набагато яскравіші, ніж у тихій квартирі. Тут гуляють інші тварини, бігають діти, проїжджають машини і велосипедисти. Гавкаюча тварина відлякує потенційну загрозу або просто проявляє домінантну поведінку.

Якщо ж собака живе в будці, то він може сильно сумувати за своїми господарями. Гучний гавкіт привертає увагу, сповіщаючи про бажання погуляти і отримати ласку.

Перед дверима

Тварина, яка гавкає прямо під дверима, зазвичай реагує на стукіт, дзвінок або домофон. Залежно від того, хто стоїть на порозі, вона може гавкати від щастя, страху або просто займати оборонну позицію.

Без причини

Якщо очевидної причини немає, то улюбленець може виявитися хворим. За допомогою гавкання він намагається повідомити людину про своє нездужання, при цьому вихованець буде надриватися, поки на нього не звернуть увагу.

Ще одна причина – заклик до дії. Домашні улюбленці – вмілі маніпулятори, які розуміють, що господарі по-різному реагують на видавані звуки. Якщо собака гавкає, то він може хотіти їсти, вийти на прогулянку або пограти.

Безпричинне гавкання часто виникає у літніх собак, які втратили слух. Здатність сприйняття звуків спотворюється, тому голос подається без очевидної причини.

Чи можна відучити собаку поводитися шумно

Найлегше зрозуміти, як відучити гавкати цуценя – малюки швидко вбирають нову інформацію, тому швидше піддаються дресируванню.

З дорослими все складніше. З віком звички закріплюються, тому нові навички даються не так просто. Якщо ви взяли вже підрослого вихованця – запасіться терпінням. Рано чи пізно один з популярних методів відучення обов’язково спрацює, але на це піде багато часу і сил.

Крім віку, важливо враховувати породу. Деяким представникам властива підвищена «балакучість» від природи. Позбутися її не вийде, тому з цією особливістю краще ознайомитися до покупки цуценяти.

Методи відучення

Для початку постарайтеся уникати дратівливих факторів. На час роботи гучної пральної машини, запуску новорічних феєрверків та інших гучних звуків забирайте вихованця в дальню кімнату, відволікаючи грою.

Пам’ятайте, що тварину треба виховувати з перших днів появи в будинку. Це виключить закріплення небажаних звичок.

Курс дресирування

Запишіться на курси дресирування. У кінологічному клубі можна детально дізнатися, як відучити собаку гавкати вдома або на вулиці. Можна записатися на індивідуальні курси з професійним тренером або проходити навчання разом. Другий варіант є більш кращим, оскільки закріплює зв’язок між твариною і господарем.

Якщо ви впевнені в своїх силах, то можете спробувати скорегувати поведінку самостійно. Основне завдання дресирування – вироблення реакції на конкретні звуки з ігноруванням інших. Працювати над проблемою доведеться регулярно, оскільки відсутність дисципліни увінчається нульовими результатами.

Ігнорування

Намагайтеся не піддаватися на маніпуляції. Якщо собака гавкає, коли ви відокремлюєтеся у вбиральні – спокійно закінчіть свої справи, не дозволяючи йому пройти з вами. Незабаром тварина зрозуміє, що подібні трюки не працюють, і здасться.

Не намагайтеся заспокоїти вихованця, передражнювати його або пригощати чимось смачним. Пам’ятайте, що подібна реакція розглядається як заохочення, а значить, небажана поведінка, нагороджена увагою, буде тривати нескінченно. Підійдіть до тварини лише тоді, коли вона повністю заспокоїться.

Дана техніка не застосовується лише до охоронної функції, коли улюбленець намагається попередити про небезпеку і захистити свою людську сім’ю. У цьому випадку підійдуть заборонні команди.

Переключення уваги

Техніка переключення уваги працює не гірше за інші способи. Відволікаючись, вихованець швидко забуває про те, що спонукало його подати голос. Спробуйте зацікавити улюбленця наступними діями:

• Злегка плескіть по крупу або клацніть по мордочці, ніби запрошуючи грати.
• Бризніть на морду водою з пульверизатора.
• Зробіть масаж вух або акуратно схопіть їх.
• Голосно плескіть у долоні.
• Видайте писк за допомогою м’яча або іншої іграшки в сусідній кімнаті.

Відразу після припинення гавкання пригостіть тварину чимось смачним. Таке заохочення закріпить бажану поведінку.

Іноді достатньо просто витратити зайві сили за допомогою аджиліті, фрісбі або звичайної прогулянки. Таке рішення підходить гіперактивним вихованцям, які гавкають через надлишок енергії.

Навчання командам

Всі команди, що використовуються при навчанні тварин, для простоти розуміння складаються з одного слова. Недосвідчені власники намагаються перервати гавкання за допомогою «Фу» і «Не можна». Насправді ці команди заборони використовуються зовсім для інших цілей і не підходять для даної ситуації.

Для початку відпрацюйте подачу голосу за вашим сигналом. З цією метою використовуйте команду «Голос». Промовляйте її, коли собака починає гавкати. Через кілька хвилин акуратно стисніть пащу долонями і скомандуйте «Тихо». Якщо трюк вдався, то обов’язково похваліть вихованця і пригостіть ласощами. Регулярно повторюйте цю послідовність, поки не досягнете результатів без додаткових маніпуляцій з пащею і пропозицією ласощів.

Якщо голосистий улюбленець намагається захистити вас від потенційної загрози – не припиняйте подібних дій. Покличте собаку ближче, похваліть за пильність, дайте ласощі і скомандуйте «Місце» або «Сидіти». Тварина зрозуміє, що її почули, але не проігнорували. Помітивши спокій господаря, вона незабаром заспокоїться і сама.

Команди універсальні. Їх зручно використовувати і для переключення уваги. Якщо вихованець заливається в галасливій або незнайомій компанії – скомандуйте йому «До мене» або «Дай лапу». Після успішного виконання команд дружно похваліть порушника спокою. Він зрозуміє, що ваші друзі не небезпечні і навіть захоплюються його навичками.

Поступове привчання до самотності

Повністю виключити години самотності неможливо. Більшість господарів працює поза домом, тому їм доведеться навчити вихованця залишатися наодинці з собою. Для привчання до самотності скористайтеся наступними хитрощами:

• Придбайте побільше іграшок, щоб зайняти улюбленця на час розлуки.
• Перед тим, як йти на роботу, постарайтеся вимотати тварину прогулянкою, щоб вона заснула.
• Уникайте контакту перед самим виходом. Не розмовляйте і не намагайтеся жаліти собаку. Виходьте тихо і спокійно, так, ніби ви йдете не на роботу, а у ванну кімнату.
• Відразу після повернення намагайтеся ігнорувати радісну серенаду. Злегка погладьте тварину по голові, але не розмовляйте з нею, поки вона не заспокоїться.

Спочатку можете потренуватися, стоячи за дверима. Вийдіть у коридор і дочекайтеся, поки все затихне. Для цього може знадобитися близько 15 хвилин. Потім увійдіть і продемонструйте своє захоплення. Трохи побудьте всередині і знову вийдіть за поріг. Повторіть попередні дії кілька разів, щоб закріпити результат.

Помилки та заборонені прийоми

Основи успішного виховання – послідовність і впевненість у своїх діях. Розібравшись із правилами, зверніть увагу й на зворотний бік. Далеко не всі господарі знають, що не можна робити, якщо собака гавкає, і через це роблять помилки вже на самому початку. До заборонених дій належать:

• Фізичні покарання. Фізичну силу можна застосовувати тільки в одному випадку – при безпосередньому нападі з метою самооборони. У виховних цілях таке поводження призведе до недовіри, боягузтва або підвищення агресії.
• Крики і лайки. Навіть команди треба не викрикувати, а промовляти спокійним, але твердим голосом. Не намагайтеся погрожувати розправою. Це лише призведе до перезбудження і викличе зворотний ефект.
• Відсутності регулярності у вихованні. Без щоденного повторення матеріалу пес ніколи не запам’ятає те, чого ви намагаєтеся його навчити.
• Ігнорування до з’ясування причини. Це хороший метод навчання, але тільки в тому випадку, коли ви розумієте, що призводить до гавкання. В іншому випадку ви можете не помітити пожежу, зловмисника або хворобу улюбленої тварини.
• Виконання примх. Якщо причина заливистого гавкання – ароматна котлета у вашій тарілці, то ні за яких обставин не давайте її чотириногому маніпулятору. Виконання бажаних дій після певного звуку швидко закріпиться в пам’яті у хитрого песика.

Всі перераховані помилки лише відстрочать бажані результати, тому намагайтеся їх уникати. Власникам з крихкими нервами підійде варіант з дресируванням у кінолога. Ця послуга не безкоштовна, але зате вона гарантовано усуне небажану поведінку.

Крайні та нерекомендовані заходи

Крім перерахованих методів відучення, є й інші варіанти. Більшість з них негуманні та шкідливі для здоров’я, тому використовуються тільки в крайніх випадках.

Заспокійливі

Найбезпечніший альтернативний варіант – використання седативних препаратів з рослинних компонентів. Вони знижують збудливість і викликають сонливість, але не підходять для тривалого застосування. Подібні ліки не вирішують проблему назавжди, а лише допомагають впоратися з ситуацією в певний момент часу. Наприклад, седативні препарати стануть у нагоді під час переїзду, поки собака не звикне до нового житла, або на період новорічних свят, коли всюди гудуть феєрверки.

Спеціальні нашийники

Ще один безпечний варіант – використання нашийника з аромамаслами. Як тільки тварина починає гавкати, пахуче масло лаванди або цитронелли починає випаровуватися. Собака ненавидить запахи цих рослин, тому, розібравшись у взаємозв’язку, перестає подавати голос.

До більш жорстоких варіантів відносяться ультразвуковий або електричний нашийник. Перший подає неприємний лякаючий звук, який не вловлюється людським вухом, а другий б’є невеликим розрядом струму.

Мінус подібних пристроїв не тільки в неприємних відчуттях, але і в раптовості. Від страху тварина може заскиглити, почати вити або зовсім втратити контроль над сечовим міхуром.

Крім того, тварина не завжди бачить зв’язок «голос – дія нашийника». Вона починає боятися не тільки гавкати, але й взагалі робити що-небудь. Краще витратити час на дресирування, ніж залякувати тварину.

Підрізання зв’язок

Найжорстокіший спосіб, заборонений у ряді країн. Операція на голосових зв’язках призводить до повної втрати голосу або зміни тональності.

Крім операційних ризиків (ускладнення на серці, сильна кровотеча, набряк гортані, летальний результат) висока ймовірність розвитку психічних відхилень. Через неможливість комунікації посилюється лякливість і агресія. Саме відновлення займає багато часу і супроводжується сильним болем в пошкодженому горлі.

Найбільш «балакучі» і «небалакучі» породи

При виборі чотириногого улюбленця враховуйте породні особливості. До найбільш «балакучих» відносять дрібних декоративних собачок, які не впевнені в своїх силах. Гучний голос – захисна реакція, що допомагає уникнути можливої небезпеки. До таких порід відносяться:

• йорки;
• чіхуахуа;
• пекінеси;
• померанці;
• такси;
• фокстер’єри;
• мальтійські болонки;
• карликові пуделі;
• біглі;
• цвергшнауцери.

Більші представники рідше гавкають через дрібниці, але і там трапляються винятки. Особливе виховання буде потрібно самоїдам, чау-чау і ньюфаундлендам. Придушити цю вроджену особливість не вдасться, тому досить обмежитися корекцією поведінки.

Серед тихих порід виділяють:

• мастифів;
• акіта-іну;
• англійських бульдогів;
• німецьких догів;
• ірландських вовкодавів;
• сенбернарів.

Також поціновувачам тиші підійде басенджі. Цей пес рідко подає голос і в принципі не вміє гавкати: замість цього він видає бурчачі грудні звуки.

Гавкіт завжди пояснюється фізіологічними або психоемоційними причинами. Найефективніше використовувати метод переключення уваги, відволікаючи вихованця на виконання певних команд. Використання альтернативних методик сумнівне не тільки через їх можливу шкоду, але і через нездатність усунути першопричину.