Зміст статті
Цироз печінки у собак — хронічне захворювання, що порушує функціональність органу.
Усі печінкові патології є вкрай небезпечними, при цьому вони тривалий час протікають у безсимптомній формі. До них належить і цироз печінки у собак. Як і у людини, його основною причиною є інтоксикація організму, але не спиртними напоями, а зовсім іншими речовинами.
Що являє собою ця патологія
Гепатоцити, або печінкові клітини, захищають організм від чужорідних речовин і надлишкових продуктів розпаду. Їх виснаження позначається не тільки на функціональності самого органу, але й на всіх внутрішніх системах.
Характеристика цирозу
Цироз являє собою хронічну печінкову патологію, що супроводжується розростанням фіброзної (сполучної і, по суті, марної для печінки) тканини. Таке порушення призводить до появи вузликових утворень, які негативно позначаються на функціональності органу і провокують розвиток печінкової недостатності.
Головна особливість гепатоцитів — здатність до регенерації, тому на початковій стадії орган може практично повністю відновитися.
Захворювання, схоже за характером перебігу, — фіброз. Воно також супроводжується розростанням рубцевої сполучної тканини. Різниця полягає в тому, що ця тканина не заміщує печінкову паренхіму і не змінює структуру здорових клітин. У більшості випадків фіброз є оборотним, але за відсутності лікування може перейти в менш оптимістичний за прогнозом цироз.
Різновиди та стадії
Печінка складається з двох часток: правої та лівої, кожна з яких також поділяється на сегменти. Залежно від особливостей розростання фіброзної тканини, патологію поділяють на 2 види:
- Гіпертрофічний. Тканина розростається безпосередньо всередині часток, сприяючи збільшенню розміру ураженого органу.
- Атрофічний. Тканина розростається між частками, що призводить до зменшення та ущільнення органу.
У своєму розвитку захворювання проходить через 3 стадії. До них належать:
- Компенсаційна (початкова). Симптоми відсутні. Частина клітин, що збереглася, продовжує свою роботу.
- Субкомпенсаційна. З’являються перші поведінкові та фізіологічні симптоми. Запаси здорових клітин вичерпуються, а уражений орган перестає виконувати свої функції в повному обсязі.
- Декомпенсаційна (запущена). Резерви гепатоцитів повністю вичерпані. Настає печінкова кома і загибель організму.
При постановці діагнозу на початковій стадії прогноз на одужання найоптимістичніший. Проблема в тому, що зробити це можна тільки за допомогою ветеринара.
Причини розвитку цирозу печінки у собак та групи ризику
Окрім розглянутої раніше класифікації, існує ще одна. Вона враховує причину розвитку. На її основі захворювання поділяють на первинне та вторинне.
Первинний різновид – самостійне захворювання, що розвивається внаслідок таких факторів:
- нестача мікро- та макроелементів;
- тривале отруєння отруйними речовинами (неякісний корм, побутова хімія, лікарські препарати);
- тривалий перебіг інших патологій (фіброз, холангіт, гепатоз, холецистит, гепатит);
- портальна гіпертензія, що супроводжується застоєм крові у ворітній вені.
Вторинні різновиди не є самостійними і розвиваються як ускладнення вже існуючого захворювання. Найчастіше їх провокують паразити (гельмінти, піроплазми), віруси (парвовіруси, збудники панлейкопенії та чуми м’ясоїдних) і бактерії (сальмонели, лептоспіри). До інших можливих причин належать захворювання ШКТ (гастрит) та аутоімунні захворювання (системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит).
До групи ризику входять собаки зі слабо розвиненою підшкірною жировою клітковиною: тер’єри, кокер-спанієлі, лабрадори-ретривери, добермани, лайки та пуделі. Власникам цих порід потрібно обов’язково стежити за здоров’ям своїх улюбленців і ретельно дотримуватися всіх профілактичних рекомендацій.
Основні симптоми
Симптоми цирозу печінки у собак з’являються з великим запізненням. Це пояснюється ще однією особливістю гепатоцитів — неповним використанням наявних ресурсів. Для підтримання працездатності органу достатньо лише 75 % клітин. Усі інші перебувають у резерві й задіюються лише тоді, коли основні сили гинуть. До цього моменту тварина може почуватися як зазвичай.
До основних симптомів захворювання належать:
- апатія, мала рухливість і втрата апетиту;
- порушення дихання та серцевого ритму;
- здуття живота;
- пожовтіння шкіри та слизових оболонок;
- тривала діарея, запор і блювота;
- освітлення або потемніння калових мас;
- невеликі крововиливи на райдужці або рогівці;
- утворення виразок на тілі та сухість шкірних покривів;
- підвищена спрага та збільшення об’єму сечі.
При гіпертрофічному типі печінку можна промацати з правого боку в районі діафрагми, а при атрофічному типі живіт хворої собаки набуває форми груші через надмірне скупчення вільної рідини.
Як і інші хронічні захворювання, розглянута патологія розвивається дуже довго: від кількох місяців до декількох років. На запущеній стадії перераховані вище симптоми доповнюються порушеннями координації та сну, а також зміною звичної поведінки на деструктивну.
Діагностика в клініці
Головне завдання діагностики — диференціювання захворювання від схожих патологій. Гіпертрофічний тип легко сплутати з гепатитом, оскільки в обох випадках печінка виступає за межі ребер.
До найбільш інформативних досліджень належать:
- УЗД та рентген, що дозволяють оцінити зміни в ураженому органі та супутні порушення;
- гістологія, що використовується для визначення злоякісності при підозрі на онкологію;
- аналіз крові, що підтверджує проблеми з печінкою при дефіциті кров’яних білків (альбумінів і фібриногену) та збільшенні кількості печінкових білків (глобулінів).
Решта досліджень призначаються для виявлення причини хвороби.
Лікування та догляд за твариною
Лікування цирозу печінки у собак – суто симптоматичне. Його головне завдання – полегшення стану хворої тварини. Сама хвороба невиліковна, але при усуненні провокуючих факторів вона може перейти в ремісію.
Медикаментозна терапія
Для виведення шлаків і токсинів застосовують детоксикаційну терапію. Крапельниці встановлюють або у ветеринарній клініці, або в домашніх умовах. Також призначають такі препарати:
- гепатопротектори, що захищають гепатоцити від негативного впливу та сприяють їх регенерації;
- сечо- та жовчогінні препарати, що полегшують виведення зайвої рідини та шкідливих речовин;
- протизапальні та знеболюючі;
- глюкокортикостероїди, що запобігають розвитку шкірних уражень.
При наявності запущеного асциту зазвичай потрібне хірургічне втручання. Операцію проводять під наркозом і повторюють не менше 2 разів на тиждень.
Дієта
Хвору тварину переводять на спеціальну лінійку лікувальних низькокалорійних кормів з малим вмістом жирів і білків. Додатково до раціону додають вітамінно-мінеральні комплекси, призначені ветеринаром.
Також в обов’язковому порядку змінюється режим годування. Одноразові порції зменшують, щоб знизити навантаження на ослаблений організм, а кількість прийомів їжі збільшують до 4-5 разів.
Прогноз щодо одужання
Прогноз залежить від стадії захворювання. У разі встановлення діагнозу на початковій стадії, своєчасної зміни раціону та підтримуючої терапії собака може дожити до похилого віку.
На всіх інших стадіях і при наявності небезпечних для життя ускладнень прогноз несприятливий. У найкращому випадку хворій тварині вдається прожити рік, але найчастіше летальний результат настає через 3-4 місяці.
У разі виявлення патології під час вагітності рекомендується або її штучне переривання (на ранніх термінах), або обов’язкове переведення новонароджених на штучне вигодовування.
Профілактика та правильне харчування
Профілактика захворювань ґрунтується на запобіганні їх можливим причинам. Для збереження здоров’я улюбленця необхідно:
- Використовувати для годування лише якісні готові корми.
- Усунути будь-яке підгодовування зі столу та убезпечити сміттєвий бак від доступу домашніх тварин.
- Не запускати вже діагностовані хвороби і ні в якому разі не переривати їх лікування без дозволу ветеринара.
- Дотримуватися графіка щеплень та обробки від різних видів паразитів.
- Зберігати побутову хімію, лікарські препарати та інші потенційно небезпечні речовини в недоступних для домашніх тварин місцях.
- Щорічно відвідувати ветеринарну клініку з метою базової перевірки організму.
Якщо ваш улюбленець входить до групи ризику, то його рекомендується оглядати частіше за інших. У більшості випадків періодичність диспансеризації для таких тварин становить 1 раз на півроку.
Висновок
При цирозі печінки у собак вкрай рідко буває позитивний прогноз. Найчастіше це пов’язано з надто пізнім виявленням хвороби. Саме тому ветеринари настійно рекомендують не забувати про важливість періодичної перевірки здоров’я своїх улюбленців. Завдяки регулярним профілактичним оглядам проблеми з внутрішніми органами можна діагностувати ще на початковій стадії, виключивши розвиток небезпечних для життя ускладнень.
⚠️ Усі висновки на нашому порталі ми пропонуємо вам прочитати і взяти до відома на ваш розсуд. Не займайтеся самолікуванням! У наших статтях ми збираємо останні наукові дані та думки авторитетних експертів у галузі здоров'я. Але пам'ятайте: поставити діагноз та призначити лікування може лише лікар.
Портал призначений для користувачів старше 13 років. Деякі матеріали можуть не підходити для дітей молодше 16 років. Ми не збираємо персональні дані у дітей молодше 13 років без згоди батьків.У нас є невелике прохання. Ми намагаємося створювати якісний контент, який допомагає піклуватися про домашніх вихованців, і робимо його доступним безоплатно для всіх, тому що віримо, що кожен заслуговує на точну і корисну інформацію.
Рекламні доходи покривають лише невелику частину наших витрат, і ми хочемо продовжувати надавати контент без необхідності збільшувати кількість реклами. Якщо наші матеріали виявилися вам корисними, будь ласка, підтримайте нас. Це займе всього хвилину, але ваша підтримка допоможе нам скоротити залежність від реклами і створювати ще більше корисних статей. Дякуємо!
