Трахеїт у собак: лікування та симптоми.

Трахеїт у собак — запалення трахеї, яке може призвести до задухи через дихальну недостатність.

Трахеїт – запальне захворювання, що розвивається всередині трахеї. За відсутності своєчасного лікування воно призводить до пневмонії, що загрожує летальним результатом через порушення дихальної функції. Щоб врятувати тварину, важливо не пропустити перші симптоми запалення і негайно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки.

Особливості трахеїту у собак

Трахея – один з органів нижніх дихальних шляхів, розташований між гортанню та бронхами. Вона являє собою порожнисту трубку і складається з напівкруглих хрящів. До її функцій належать:

• доставка кисню до легенів;
• обволікання чужорідних елементів слизом і їх виштовхування назад у гортань за допомогою війок;
• нагрівання та просування повітря до голосових зв’язок.

Під впливом різних негативних факторів слизова оболонка трахеї запалюється і набрякає. Це призводить до звуження просвіту, порушення газообміну та утруднення дихання. За відсутності лікування токсини із запаленою слизовою проникають у все глибші й глибші відділи, провокуючи там нові запалення та інтоксикацію.

Від інших запальних захворювань дихальних шляхів (бронхіту та пневмонії) трахеїт відрізняється значним утрудненням дихання та дуже болючим кашлем.

Причини виникнення трахеїту

До причин виникнення патології належать різні провокуючі фактори інфекційного та неінфекційного характеру. Їх можна розділити на 6 груп.

Зараження інфекцією

Зустрічається найчастіше. Збудниками інфекцій виступають глисти, бактерії, віруси, грибки та найпростіші мікроорганізми (мікоплазми, хламідії, бордетелли). До групи ризику входять нещеплені цуценята.

Переохолодження та інші зовнішні фактори

Переохолодження викликає намокання під дощем, сон на протязі, холодній підлозі та вологому лежаку. До інших зовнішніх факторів належить порушення умов годування. Розвитку запального процесу сприяє вживання крижаної води та замороженого м’яса, а також повністю протилежний фактор – годування надмірно гарячою їжею.

Ускладнення після інших захворювань

Патологія рідко розвивається сама по собі. У більшості випадків вона виникає як ускладнення інших захворювань дихальної системи: бронхіту, ларингіту, пневмонії.

Алергія або реакція на сильний подразник

Підвищена чутливість до алергенів провокує рефлекторний кашель і бронхоспазми, що в кінцевому підсумку призводить до значного запалення. Аналогічну реакцію можуть спровокувати й інші сильні подразники: пил, дим, хімічні речовини, розпечене в спеку повітря.

Травми та пошкодження

Стискання та пошкодження трахеї викликають неправильно підібрані нашийники, сильні ривки повідця під час прогулянки, удари та рани. У рідкісних випадках до запалення призводить проковтнутий сторонній предмет.

Породна схильність

До групи ризику входять лисі породи, які легко застуджуються при низьких температурах і вдома під вентилятором. Також до переохолодження вразливі собаки-охоронці, які цілий рік живуть у погано облаштованому вольєрі без додаткового утеплення.

Ще одна вразлива порода – німецький шпіц. Її представники хворіють на трахеїт частіше за інших.

Форми захворювання

Залежно від особливостей розвитку, захворювання поділяють на гостре та хронічне. Перша форма виникає стрімко і характеризується яскравою клінічною картиною, а друга протікає довго і практично непомітно – з чергуванням періодів ремісій та рецидивів.

Ще одна класифікація враховує походження трахеїту. Якщо він розвивається самостійно, то його називають первинним, а якщо на тлі інших патологій — вторинним.

Основні симптоми

Головна ознака патології – нападоподібний кашель, який поступово змінюється з сухого на вологий. Він сильно виснажує хворого вихованця і робить його дратівливим.

Кашель посилюється під час будь-яких фізичних навантажень та при одяганні нашийника, тому тварина намагається менше рухатися і відмовляється від прогулянок.

До інших симптомів запалення трахеї належать:

• млявість, сонливість і малорухливість;
• хрипи та задишка;
• втрата апетиту та виснаження;
• блювотні позиви та чхання;
• незначне підвищення температури в межах 1°C;
• поява прозорих або каламутних виділень з носа.

Через різноманітність можливих причин підібрати ефективне лікування без діагностики неможливо. Саме тому при появі одного або відразу декількох тривожних симптомів необхідно негайно звернутися за допомогою до ветеринарної клініки.

Діагностика у ветеринарній клініці

У більшості випадків трахеїт протікає у гострій формі. Стан тварини різко й стрімко погіршується, тому з обстеженням краще не зволікати.

Для встановлення діагнозу використовуються такі дослідження:

• мазок із глотки на мікрофлору, що дозволяє виявити збудника інфекції;
• аналіз крові, що дозволяє оцінити загальний стан організму на момент звернення;
• УЗД та рентген, що визначають наявність сторонніх предметів та цілісність трахеї.

За відсутності чіткої картини на рентгенівському знімку вдаються до бронхоальвеолярного лаважу, або бронхоскопії. Це дослідження проводиться суворо під загальним наркозом.

Як відбувається лікування

Спосіб лікування трахеїту у собак безпосередньо залежить від причини запалення. Головні завдання терапії — усунення провокуючого чинника, зняття симптомів та відновлення функцій уражених внутрішніх органів.

Медикаментозна терапія

При сильній інтоксикації тварину залишають на кілька днів у стаціонарі під крапельницями з поживними та детоксикаційними розчинами. Залежно від діагнозу, їй також призначають такі препарати:

• антигельмінтики, антибіотики, антимікотики та противірусні засоби, що борються зі збудником інфекції;
• муколітики та жарознижуючі;
• кардіопротектори, що знижують навантаження на серце та зменшують вираженість впливу негативних факторів на його клітини;
• антигістамінні та глюкокортикостероїди, що пригнічують алергічну та запальну реакцію;
• вітаміни та імуномодулятори, що підвищують опірність організму.

Якщо собака не може дихати самостійно – їй роблять трахеостомію. Ця операція передбачає створення хірургічного отвору в трахеї для полегшення дихання.

Догляд та особливості утримання

Тривалі прогулянки, як і активні фізичні навантаження, тимчасово виключають. Хворому улюбленцю забезпечують повний спокій і розміщують у теплому, захищеному від протягів місці.

Поточний раціон замінюють на більш калорійний, але легкий у плані засвоєння. Для цього використовують спеціальні готові корми з лікувальної лінійки. Сухі гранули попередньо розмочують, а вологі консерви дають підігрітими до кімнатної температури.

Під наглядом і строго за призначенням ветеринарного лікаря допускається вживання трав’яних настоїв, що полегшують відходження мокроти. Порядок їх приготування, спосіб застосування та дозування підбираються індивідуально.

Якщо у собаки немає температури та інших протипоказань, її шию прогрівають спеціальними лампами та укутують шарфом на вулиці.

Що робити при хронічній формі

Лікування хронічної форми аналогічне гострій. Тут також важливо усунути першопричину та полегшити симптоми. Різниця полягає лише в тому, що така форма захворювання часто зберігається на все подальше життя. Щоб уникнути ускладнень, власник хворої тварини повинен вчасно купірувати напади та дотримуватися рекомендацій щодо їх запобігання.

Запобігання ускладненням

Трахеїт у собак – дуже підступне захворювання. Запалення може охопити всі близько розташовані органи. Особливу небезпеку становить ураження легенів. Через пневмонію, що розвинулася, тварина ризикує загинути від задухи. Саме тому будь-яку патологію дихальної системи краще лікувати на ранній стадії.

Чи можливе зараження людей та інших тварин

Саме по собі запалення трахеї не є заразним. Незважаючи на це, інші домочадці теж можуть захворіти, якщо причина патології інфекційна. Деякі віруси та бактерії передаються лише між тваринами, але є й такі, що небезпечні для людей.

Знизити ймовірність зараження допоможуть базові заходи безпеки. Якщо у вашого улюбленця діагностували гельмінтоз, вірусну, бактеріальну або якусь іншу інфекцію – обов’язково ізолюйте його в окремій кімнаті. Проводьте всі маніпуляції в захисних рукавичках і масці та не забувайте мити руки.

Профілактика респіраторних захворювань

Профілактика респіраторних захворювань базується на усуненні та мінімізації контактів з основними провокуючими факторами. До її рекомендацій належать:

• Своєчасна вакцинація та протипаразитарна обробка.
• Створення сприятливих умов утримання. Якщо ваш улюбленець цілий рік живе у вольєрі – утепліть його так, щоб у ньому можна було зимувати.
• Суворе дотримання всіх призначень, отриманих від ветеринарного лікаря, під час лікування виявлених патологій.
• Ретельне миття лап після прогулянки. Саме на них тварини приносять основну частину паразитів і бактерій. Також не варто забувати про миття вуличного взуття та його безпечне зберігання в закритій секції шафи.
• Сувора заборона на куріння та використання пахучих будівельних матеріалів у присутності улюбленця.
• Виключення з раціону кісток, занадто холодної та гарячої їжі. В якості ласощів краще давати м’ясні смаколики, куплені в зоомагазині.
• Купівля іграшок, призначених спеціально для тварин і таких, що не містять дрібних деталей.
• Обмеження контактів з безпритульними собаками та кішками.
• Підбір відповідного за розміром нашийника та перехід з повідця на халті або шлейку.
• Використання комбінезона під час прогулянки за несприятливих погодних умов та обмеження виходів на вулицю в сильний мороз і спеку.

Якщо ви помітили у свого улюбленця кашель — обов’язково покажіть його ветеринарному лікарю. Цей симптом у жодному разі не можна ігнорувати, особливо якщо він раптово зник сам по собі. Кашльові рецептори знаходяться в гортані, трахеї та на самому початку бронхів. У легенях їх немає, тому запалення, що спустилося так глибоко, може не супроводжуватися кашлем і створити тимчасовий ефект спонтанного одужання.