Чому у собаки випадають зуби в різному віці.

У собаки випадають зуби не тільки при появі корінного ряду і старості, але і при небезпечних патологіях.

Від стоматологічних захворювань страждають не тільки люди, але і їхні вихованці. Причому для лікування останніх завжди доводиться використовувати загальну анестезію, що передбачає обов’язкову реабілітацію. Для збереження здоров’я порожнини рота необхідно розуміти, в якому віці у собак випадають зуби з фізіологічних причин, а коли слід потурбуватися про звернення до ветеринара.

Скільки зубів повинно бути у собаки

У здорової собаки їх повинно бути рівно 42. Рівно 20 виростає на верхній щелепі, а 22 – на нижній. До них відносяться:

• 4 ікла;
• 10 молярів;
• 12 різців;
• 16 премолярів.

Велику роль у збереженні цілісності відіграє прикус. Мінімальна сточуваність і стирання характерні для ножицеподібного виду – золотого стандарту для більшості порід.

Нормальні випадки випадання зубів у собак

Випадання зубів у собак і цуценят вважається нормою тільки в 2 випадках: при зміні молочного ряду і при настанні старості. У всіх інших ситуаціях потрібна допомога ветеринара.

Зміна зубів у цуценят

На рентгенівському знімку можна побачити, що у всіх цуценят цілих 2 зубних ряди. У самому низу розташований корінний. Він змінює молочний після розчинення його коренів. Повне оновлення завершується до кінця першого року життя.

Відповідальний процес протікає у всіх по-різному. Деякі цуценята відчувають легке нездужання, мучаючись від свербіння і невеликої температури. Інші ж поводяться абсолютно звичайно, тому їх власники помічають втрату тільки під час чищення.

Допомога ветеринара в цій ситуації потрібна лише при відставанні від стандартного графіка – або при появі тривожних симптомів. До найбільш небезпечних відносять запах гнилі, рясні кровотечі і непритомність.

Настання старості

Неможливо точно відповісти, у скільки років у собаки випадають зуби від старості. Тут все дуже індивідуально. Деякі вихованці примудряються зберегти цілісність обох щелеп до самої смерті. У більшості випадків це пояснюється ретельною гігієною ротової порожнини і хорошою генетикою.

У літньому віці зв’язковий апарат, що утримує зубний ряд всередині лунок, слабшає, тому він починає розхитуватися і випадати. Неабияку роль відіграє і підвищена стовбурчастість.

Іноді обламування виникає прямо біля кореня, залишаючи в лунці лише крихітний осколок. У таких ситуаціях вихованця слід записати до ветклініки, оскільки збережені частинки можуть спровокувати запалення.

Можливі патології

Обов’язковий огляд у ветеринара необхідний в той момент, коли у дорослої собаки починають випадати корінні зуби. Якщо її вік далекий від похилого, то причина виниклого порушення криється в патології.

Захворювання ротової порожнини

Стоматологічні захворювання вражають м’які слизові або тверді кісткові тканини. До найбільш поширених хвороб відносяться наступні:

• карієс – гнильне руйнування твердих тканин, що нерідко ускладнюється періодонтитом і пульпітом;
• періодонтит – запальний процес, що охоплює сполучну тканину між лункою і коренем;
• пульпіт – запалення внутрішніх тканин, включаючи нерви і судини;
• стоматит – ураження слизових оболонок ротової порожнини;
• гінгівіт – запальний процес, що охоплює виключно ясна і не зачіпає зовнішні м’які тканини;
• пародонтит – ускладнення гінгівіту, що зачіпає всі навколишні тканини.

Всі ці захворювання потребують обов’язкового лікування, оскільки дуже часто вони ускладнюються вторинними інфекціями. Також при запущеному процесі підвищується ймовірність втрати не тільки частини, а всього зубного ряду.

Бактеріальні та вірусні інфекції

У появі розглянутих патологій зазвичай винні бактерії та віруси, що проникають в рот прямим шляхом. Продукти їх життєдіяльності викликають гостру інтоксикацію. Для знищення збудника організм використовує запальну реакцію.

Неправильне харчування

При харчуванні виключно м’якими продуктами зубний наліт недостатньо зчищається. Згодом він може перетворитися на зубний камінь, який відсуває ясна, оголюючи корені зубів і іноді викликаючи їх розхитування і випадання.

Не менш небезпечним є вживання трубчастих кісток. Вони травмують м’які тканини, відкриваючи шлях для хвороботворних мікроорганізмів.

Травми і пухлини

Причиною проблеми можуть стати важкі щелепно-лицьові травми, пов’язані з механічними пошкодженнями. У цьому випадку тварина розлучається зі своєю білосніжною посмішкою безпосередньо при ударі або забитті.

Також рекомендується перевірити вихованця на наявність новоутворень. Злоякісні пухлини мають руйнівний вплив на слизові оболонки.

Супутні симптоми, що допомагають визначити причину проблеми

Якщо у собаки хитаються зуби – необхідно звернути увагу на супутні симптоми. Саме за ними можна поставити попередній діагноз і зрозуміти, наскільки страшна ситуація:

• неприємний запах, невеликі дірки, коричневі або чорні плями на емалі – карієс;
• різкий біль при надкушуванні, наявність свищів, набрякання ясен і морди – періодонтит;
• болючість при пальпації, пережовування строго на одній стороні і відмова від холодної їжі – пульпіт;
• підсилене слинотеча, виразка слизових оболонок ротової порожнини – стоматит;
• кровоточивість під час прийому їжі, почервоніння і запалення ясен – гінгівіт;
• оголення коренів, витікання гною і запалення підщелепних вузлів – пародонтит;
• викривлення прикусу, набряклість і поява крові з рота і носа – травма;
• наявність підозрілих наростів в ротовій порожнині, різка втрата ваги, ротові кровотечі – злоякісні новоутворення.

Помітивши перераховані симптоми, обов’язково зверніться за допомогою. Для визначення точної причини потрібно здати аналізи. До цього моменту ви можете лише полегшити стан вихованця, переглянувши його харчування на більш щадне.

Група ризику за породами

До групи ризику входять дрібні представники декоративних порід. При нормальному розмірі зубного ряду їх щелепа відрізняється більш компактним розміром і тонкою кісткою. До таких тварин відносяться:

• шпіци;
• той-тер’єри;
• чіхуахуа;
• йорки;
• пекінеси;
• японські хіни.

Крім генетичної схильності до перерахованих патологій, такі вихованці часто страждають від персистенції – незвичайної аномалії, при якій зберігаються деякі тимчасові зуби, що не змінилися на постійні. Цю проблему можна вирішити тільки хірургічним шляхом.

Що робити, якщо у собаки випадають зуби

Способи лікування виниклої патології безпосередньо залежать від першопричини. Визначити її можна тільки після діагностики.

Проходження діагностики

Крім візуального огляду, вихованцеві потрібно пройти рентген і пробу Шиллера-Писарєва. Перший метод дослідження встановлює ступінь пошкодження кісткової тканини, а другий – наявність запального процесу.

Залежно від діагнозу, тварині проводять ультразвукову санацію (чистку) ротової порожнини, роблять шинування або видаляють проблемний зуб. Додатково призначають ряд препаратів, спрямованих на лікування першопричини та усунення її наслідків.

Медикаментозне лікування першопричини

Для знищення бактерій і вірусів використовують антибіотики та противірусні препарати. Тривалість такої терапії займає близько 10 днів.

Крім основного лікування, застосовують і симптоматичне. Залежно від клінічної картини, пацієнту можуть порекомендувати такі препарати:

• антисептики;
• ферментні засоби, що поліпшують процес травлення;
• знеболюючі;
• протизапальні;
• імуномодулятори.

Пухлини лікують, відштовхуючись від ступеня їх злоякісності та різновиду. Для пригнічення їх росту застосовують антибластомні препарати та хіміотерапію. Але найефективнішим способом залишається їх висічення, яке застосовується строго до появи метастазів.

Призначення спеціальної дієти

В першу чергу слід відмовитися від занадто твердих продуктів, які можуть травмувати і без того вразливі ясна. Під час лікування вихованця годують вологими кормами або перетертими продуктами домашнього приготування. Необхідну для здоров’я кісткової тканини тверду їжу вводять лише після усунення першопричини і нормалізації стану ротової порожнини. З утворюється нальотом добре справляються сухі галети для собак, а також спеціальні ласощі.

Шинування

Цей метод застосовують для запобігання розхитування і зміцнення зубного ряду, що залишився. Під загальною анестезією пацієнту накладають дріт або скловолокно, що скріплює пошкоджені зуби зі здоровими.

Такий протез вставляють при травмах і періодонтиті. Термін його придатності становить від 1 місяця до декількох років. Після закінчення цього часу застарілу конструкцію замінюють.

Що буде, якщо вихованець втратить зуби

Навіть невелика втрата відбивається на процесі жування. Крім неприємних відчуттів і високої ймовірності ускладнень на сусідніх тканинах, спостерігаються періодичні проблеми з боку шлунково-кишкового тракту. Вся справа в тому, що їжа, яка потрапляє туди, погано перемелюється. Через це шлунку і кишечнику потрібно більше сил на її перетравлення.

В результаті масової втрати зубів у тварини порушується прикус, що робить її непридатною для участі у виставках. Такого вихованця доводиться переводити на м’яку і рідку їжу, що може викликати нові ускладнення з боку ясен.

Профілактика та гігієна порожнини рота

Щоб уникнути проблем з ротовою порожниною, необхідно регулярно оглядати її цілісність і приділяти увагу гігієні. Собак із групи ризику рекомендується відводити на огляд до стоматолога кожні півроку, щоб не пропустити розвиток порушень.

При зміні зубів у цуценят

Якщо у цуценяти випадають зуби – купіть йому прорізувач. Завдяки охолодженню води, що міститься в ньому, можна істотно зменшити свербіж і запалення.

Гарний і здоровий прикус вимагає багато кальцію і фосфору, тому обов’язково
проконсультуйтеся з ветеринарним лікарем з цього приводу, якщо годуєте вихованця раціонами домашнього приготування. Фахівець допоможе скласти збалансоване меню для цуценяти.

Введення готових вітамінних комплексів теж краще обговорити з ветеринаром. В іншому випадку можна спровокувати розвиток гіпервітамінозу.

При годуванні промисловими раціонами про дефіцит необхідних речовин можна не переживати. Справа в тому, що всі продукти, призначені для цуценят, вже мають у своєму складі все, що потрібно для росту і розвитку.

Чищення щіткою і пастою

До чищення потрібно привчати з раннього дитинства, коли в роті цуценяти тільки-тільки з’являються його перші молочні різці. Процедуру проводять раз на місяць або кожні 2 тижні. Більш часте очищення призначається ветеринаром при наявності схильності до захворювань ротової порожнини.

Емаль очищають спеціальною щіткою, що надягається прямо на палець, і ветеринарною пастою або очисним гелем. Більшість засобів має приємний м’ясний смак, що полегшує процес привчання.

Висновок

Якщо у собаки випав зуб, а її стан залишає бажати кращого – обов’язково зверніться за допомогою до ветклініки. Завдяки своєчасній діагностиці можна попередити подальше випадання, зберігши цілісність і здоров’я більшої частини зубного ряду.