Чому у собаки бурчить у животі?

У собаки бурчить у животі не тільки через голод і переїдання, але й через деякі патології.

Бурчання в животі у собаки далеко не завжди пов’язане з голодом або переїданням. Причиною характерного звуку також виступають різні патології. Запідозрити недобре можна за супутніми симптомами. У ряді випадків не обійтися без допомоги ветеринара, тому не поспішайте надавати першу допомогу своїми силами – спочатку треба переконатися в джерелі проблеми.

Коли бурчання в животі у собаки має насторожити

Незважаючи на можливу небезпеку стану, не поспішайте впадати в паніку завчасно. Шлунок досить часто бурчить після прийому їжі. Це природний процес, пов’язаний з перистальтикою – хвилеподібним скороченням стінок порожнистих органів шлунково-кишкового тракту. Він полегшує процес просування їжі від стравоходу до кишечника.

Насторожитися слід лише в 3 випадках:

• частота і тривалість появи бурчальних звуків наростає;
• вихованець відчуває занепокоєння, проявляє агресію при погладжуванні живота або відмовляється від їжі;
• спостерігаються різні фізіологічні симптоми (підвищення температури, блювота, порушення стільця).

Зверніть увагу, що бурчання – лише симптом, а не самостійна хвороба. Його дійсно можна усунути засобом від метеоризму, але ефект від такого лікування буде тимчасовим.

Чому у собаки бурчить у животі: безпечні причини

Усі безпечні причини пов’язані з особливостями вихованця та помилками в його годуванні. В обох випадках з виниклою проблемою можна впоратися самостійно.

Сильний голод

Булькаючі звуки через тривале голодування турбують не тільки тварин, але і їх господарів. Насправді органи шлунково-кишкового тракту видають їх на постійній основі. У процесі активного перетравлення звук глушить їжа, тому після її розчинення або виведення чутність підвищується.

Переїдання

Можлива і зворотна ситуація. При надмірній кількості їжі потрібно більше шлункового соку для перетравлення. Також зростає кількість кишкових бактерій, що сприяють посиленому газоутворенню.

Швидке ковтання їжі, потрапляння повітря в шлунок

Поспішне поїдання корму характерне для вихованців, які харчуються двічі на добу. Через наближення голоду вони з жадібністю накидаються на їжу, забуваючи про ретельне пережовування. Разом з шматками їжі в шлунок надходить багато повітря. Надлишкова частина виходить або у вигляді відрижки, або разом з газами.

Швидке, неакуратне пиття

Аналогічна ситуація виникає і при швидкому питті. Тут, крім бурчання, часто з’являється характерне булькання.

Чому у собаки бурчить у животі: небезпечні причини та супутні симптоми

Небезпечних причин набагато більше. Якщо шлунок вашого улюбленця бурчить все частіше і частіше – перевірте його на перераховані нижче патології.

Неправильно складений раціон

Проблеми з раціоном не можна віднести до хвороби, але вони часто стають її причиною. В основному помилки допускаються в наступному:

• змішування натуральної їжі і сухого корму;
• годування забороненими для собак продуктами.

Одночасне вживання звичайної їжі і готових гранул дуже сильно перевантажує шлунок. Кожен продукт перетравлюється за різних умов і в різний час. Через цю невідповідність виникає сильне навантаження на стінки органів і подразнення слизових. Все це виражається здуттям, посиленим газоутворенням і відрижкою.

Для травної системи чотириногих небезпечні перловка, пшоно і бобові. Вони погано засвоюються і провокують метеоризм. Також заборона накладається на жирні сорти риби і м’яса, солодощі, випічку, консерви і копченості.

Зараження гельмінтами

Заразитися гельмінтами можна як через їжу (сира риба і м’ясо), так і через людське взуття. Через це від хвороби не застраховані навіть ті, хто сидить на сухому кормі і рідко виходить на вулицю.

При гельмінтозі причиною звуку стають відходи життєдіяльності паразитів. Вони накопичуються в шлунку і кишечнику, викликаючи сильну інтоксикацію.

При кишкових гельмінтозах у собаки бурчить в животі, вона відмовляється від їжі і стає апатичною. Симптоматика доповнюється блювотою, втратою ваги, здуттям живота і порушенням стільця.

Отруєння

Отруїтися можна не тільки неякісною їжею або отрутою, але й іншими речовинами: ліками, кімнатною рослиною, побутовою хімією, ртуттю, лугом або кислотою. Симптоми інтоксикації залежать від її джерела, але найчастіше проявляються такі:

• апатія або гіперактивність;
• прискорене дихання;
• рясне слиновиділення;
• блювота;
• тремтіння, судоми і параліч.

При важкому отруєнні симптоматика наростає протягом години. Якщо ви не впевнені в джерелі інтоксикації – обов’язково покажіть тварину ветеринару.

Захворювання кишечника

До цієї групи відносять дисбактеріоз, ентерит, коліт, ерозії, виразки та різні пухлини. Крім метеоризму, на проблеми з кишечником вказують сильні болі в животі, порушення стільця, поява крові в калі, блювота, сильна слабкість, мала рухливість і втрата апетиту.

Непереносимість корму або натуральних продуктів

До групи ризику входять декоративні породи. При наявності непереносимості поїдання продукту-алергену супроводжується гучним бурчанням, діареєю, свербінням, почервонінням і висипаннями на шкірі.

З натуральних продуктів особливо небезпечні курячі яйця, морепродукти, курка і молоко. В останньому випадку проблема криється в лактозі. Непереносимість проявляється тільки в дорослому віці і практично не зустрічається у цуценят.

Інфекції

Якщо собака не їсть і у неї бурчить у животі, то, крім гельмінтів, її слід перевірити на віруси і бактерії. Ці симптоми не специфічні і характерні для дуже багатьох інфекцій: парвовірусного ентериту, чуми м’ясоїдних, лептоспірозу, парагрипу і навіть сказу.

Стресовий стан

Не можна виключати і психосоматику. При тривалих стресах сили імунітету слабшають. Це підвищує вразливість перед патогенними мікроорганізмами і призводить до загострення хронічних захворювань.

Розпізнати стрес можна не тільки по поганому або спотвореному апетиту (поїдання неїстівних предметів), але і по множинних поведінкових симптомах. Нервові тварини часто роблять одні й ті ж монотонні дії, вигризають шерсть, пускають слину, відмовляються виконувати команди або роблять дивні стрибки по квартирі.

Що робити, якщо у собаки бурчить у животі

Перед тим як почати лікування або звернутися до лікаря, проаналізуйте і зафіксуйте всі наявні симптоми, а також події, що відбулися напередодні. З їх допомогою ви зможете поставити попередній діагноз і визначити ступінь небезпеки стану свого улюбленця.

Допомога своїми силами

Прийом препаратів в домашніх умовах сильно обмежений. До найбільш нешкідливих відносять:

• адсорбенти, що стимулюють виведення шкідливих речовин;
• обволікаючі препарати, що знімають подразнення слизової;
• вітрогонні засоби, що зменшують газоутворення.

Стан шлунка полегшує і ромашковий відвар. Він усуває процеси бродіння, знімає набряклість тканин, знижує кислотність і нормалізує секрецію шлункового соку.

Самостійне використання антигельмінтних препаратів допустимо при пропуску запланованого прийому або вже скорому прийомі за графіком. В інших випадках порядок застосування і саме ліки краще обговорити з ветеринаром.

Допомога при отруєнні можлива тільки в тому випадку, коли ви впевнені в його причині. Залежно від виду подразника використовують промивання, обробку пошкодженої шкіри, прикладання льоду, постановку клізм або сечогінні препарати. Але краще перед будь-якою процедурою проконсультуватися з ветеринаром, хоча б по телефону.

У стресовій ситуації допоможе проста увага. Ласка і розмови часто сприяють заспокоєнню, так як при переляку тварина орієнтується на емоції господаря, а при нестачі уваги – на можливість більш тривалого спілкування і спільних ігор.

Коли потрібно звернутися до ветеринара

Якщо перераховані способи не допомагають, собаку турбують численні супутні симптоми, а її стан стабільно погіршується – вирушайте на огляд до ветклініки. Після здачі аналізів чотириногому пацієнту складуть індивідуальний план лікування залежно від його діагнозу:

• антигельмінтики при гельмінтозі;
• противірусні та антибіотики при інфекції;
• седативні при стресі;
• антигістамінні та глюкокортикостероїди при алергії.

При серйозному ураженні організму може знадобитися постановка крапельниць і навіть оперативне втручання. Це стосується більшості захворювань кишечника і гострих форм отруєння.

Профілактика та правильне харчування

В основному профілактика бурчання базується на поліпшенні режиму харчування та перегляді раціону, а також на попередженні перерахованих захворювань. Вона включає в себе наступні рекомендації:

• Зміна частоти годування. Намагайтеся робити рівні інтервали між прийомами їжі. Якщо у вас немає можливості годувати собаку занадто часто – придбайте автогодівницю.
• Зменшення обсягу порцій. Актуально для тих, хто перегодовує своїх вихованців. Не піддавайтеся чарам жалісних очей і орієнтуйтеся виключно на вагу. Якщо вона вище норми і не зменшується, то обсяг порції все ще занадто великий.
• Купівля миски для повільного годування. Спеціальні поділки виключають швидке заковтування корму і перешкоджають переїданню. У процесі довгого виколупування гранул собака часто здається на етапі насичення і не їсть більше, ніж їй потрібно.
• Виключення заборонених продуктів і змішаного типу годування. При виникненні гострої необхідності переходу на новий вид їжі не поспішайте з повною заміною корму. Підмішуйте новий вид до старого з поступовим збільшенням на користь першого протягом 1-2 тижнів.
• Щоквартальна обробка від гельмінтів. Вибір препарату краще довірити ветеринару. Крім віку, протипоказанням до застосування деяких антигельмінтиків є вагітність і лактація.
• Обов’язкове викидання їжі, що залишилася після годування. Поза холодильником продукти швидко псуються і заражаються бактеріями. Те ж саме стосується води. Її потрібно міняти щодня, а в жарку погоду – 2 рази на день.
• Навчання команді «Фу» і дбайливе зберігання потенційно небезпечних речовин. Не дозволяйте своєму улюбленцю підбирати з землі і розмістіть побутову хімію подалі від підлоги.
• Акуратне введення нових продуктів. Обов’язково відзначайте реакцію на незнайому їжу. Це допоможе швидше виявити алерген і усунути його з раціону до появи ускладнень.
• Своєчасне проведення щеплень. Графік вакцинації залежить від віку тварини та епідеміологічної ситуації в регіоні проживання. Всі подробиці слід уточнювати у лікаря.
• Мінімізація стресів. Причини нервового напруження індивідуальні. Виявивши джерело стресу, постарайтеся його усунути. Якщо це неможливо, то спробуйте седативні препарати. Їх призначає ветеринар на підставі аналізів.

Окремо варто відзначити щорічні профілактичні огляди у ветеринарній клініці. З їх допомогою можна виявити приховані патології на ранній стадії ще до появи помітних симптомів.

Висновок

При дотриманні профілактичних рекомендацій ймовірність патологій близька до нуля. Незважаючи на це, не варто ігнорувати бурчання, якщо загальний стан вихованця викликає у вас хоч якісь сумніви. Захворіти може навіть той, хто утримується в ідеальних умовах, тому не соромтеся перевіряти свої теорії спільно з ветеринаром. Своєчасне звернення за допомогою допоможе уникнути ускладнень і прискорить одужання.