Собака після наркозу: нормальний стан і ускладнення.

Собака після наркозу часто впадає в апатію і потребує постійної уваги власника. Щоб уникнути ускладнень, важливо дотримуватися рекомендацій ветеринара.

Використання анестезії для собак – звичайна практика у ветеринарії, яка викликає питання серед власників. Насправді небезпека цієї процедури сильно перебільшена. При правильному догляді за прооперованим вихованцем ймовірність ускладнень зводиться до мінімуму.

Види наркозу для собак і відповідні препарати

Вибір препарату залежить від складності операції. Ветеринарний лікар визначає і дозування, і призначення.

Всі анестетичні препарати знижують чутливість пацієнта, не вводячи його в глибокий сон. Це скорочує час пробудження і знижує навантаження на серцево-судинну систему.

Анестезія для собак вводиться внутрішньовенно, внутрішньом’язово або інгаляційним способом. Також допускається застосування декількох видів наркозу одночасно.

Загальний

Загальний наркоз для собак використовують не тільки при оперативному втручанні, але і під час неприємних маніпуляцій: чищення зубів, ендоскопії. Крім знеболювання, він допомагає знерухомити пацієнта, полегшивши роботу хірурга або ветеринара-терапевта.

Внутрішньовенне введення більш безпечне, ніж внутрішньом’язове. Речовина швидко розноситься по організму, викликаючи медикаментозний сон протягом хвилини. Анестезіологу легше відстежити кількість введеного препарату, не допустивши ускладнень.

До недоліків загальної анестезії відносять:

• зменшення частоти серцебиття;
• ймовірність тривалого пригнічення дихання;
• зниження артеріального тиску.

Тварині потрібно кілька годин, щоб повністю прийти до тями. Щоб уникнути наслідків, улюбленця залишають у стаціонарі до повного пробудження.

Місцевий

Більш легкий наркоз для собак – місцевий. За технікою виконання він буває:

• Поверхневим. Використовується при маніпуляціях в ротовій порожнині. Дозволяє знеболити слизові шляхом заморожування їх чутливості.
• Інфільтраційним. Передбачає нанесення ліків навколо ураженої ділянки, що полегшує видалення зубів, розтин абсцесів і зашивання невеликих кусаних ранок.
• Провідниковим. Анестезуючу речовину вводять в тканину, розташовану поруч з нервом. Це запобігає проходженню нервових імпульсів, забезпечуючи повне знеболення залежних органів і тканин. Проводиться строго під седацією, оскільки будь-який зайвий рух може призвести до пошкодження нервових закінчень. Ефективний при переломах ребер, видаленні репродуктивних органів, операціях на сечовому міхурі і навіть ампутаціях.

Незважаючи на відносно низьку небезпеку, найкраще використовувати газовий вид. Він передбачає введення речовини прямо через легені, що виключає її осідання у внутрішніх органах.

Газовий

Газовий, або інгаляційний наркоз для собак рекомендований для пацієнтів із захворюваннями печінки та нирок. Препарат вводять через спеціальну маску або ендотрахеальну трубку.

Крім зручності застосування, газовий вид приваблює відсутністю побічних ефектів і швидкою швидкістю пробудження. Тварина приходить до тями через пару хвилин після закінчення процедури. Єдиний мінус – можливий термін використання, що становить не більше 2 годин.

Коли наркоз необхідний

Основне завдання анестезії – зовсім не зняття болю – з цією проблемою справляються анальгетики. Незважаючи на відсутність больових відчуттів, пацієнт навряд чи буде терпіти свердління зуба або втручання в його внутрішні органи. Страх робить поведінку тварин абсолютно непередбачуваною, тому лікарі намагаються обмежити їх активність для обопільної безпеки. Тому наркозний сон – це знерухомлення, а не знеболювання.

До основних показань для застосування анестетиків відносяться:

• операції на кінцівках і внутрішніх органах;
• неприємні косметичні та діагностичні процедури;
• сильний стрес або безконтрольна агресія з боку пацієнта.

Додатково в організм вводять міорелаксанти, що розслаблюють м’язи. Протягом усіх маніпуляцій за станом організму стежать спеціальні датчики, що запускають вентиляцію легенів в екстреній ситуації.

Підготовка тварини

Основна причина ускладнень у післяопераційний період – різке падіння імунітету. Для комфортного відновлення рекомендується заздалегідь подбати про захист вихованця, попередивши можливі неприємності.

Домашні приготування

Для запобігання зараження паразитами тварину обробляють від глистів за 1,5 тижні до оперативного втручання. Захист від вірусних інфекцій забезпечує своєчасна вакцинація. З моменту її проведення має пройти не менше місяця. В іншому випадку організм не встигне сформувати імунну відповідь. У цьому випадку рекомендується використання сироваткової ін’єкції, що дає аналогічний результат протягом 2 тижнів.

За 6-12 годин до початку операції повністю виключіть годування. Нехтування цими рекомендаціями може обернутися аспіраційною пневмонією через напад блювоти.

Аналізи та огляд у ветклініці

Під час обстеження у ветклініці важливо визначити, наскільки шкідливим є використання анестетика. Це залежить від ступеня анестезіологічного ризику.

Особливо важко переносять маніпуляції тварини з 5 ступенем. До цієї групи входять пацієнти із запущеними патологіями та протипоказаннями, тому власника обов’язково попереджають про всі можливі ризики. Хірурги намагаються уникати подібного оперативного втручання, якщо ймовірність позитивного результату близька до нуля.

За пару днів до процедури у тварини беруть аналіз крові. Їй роблять рентген, УЗД та електрокардіограму. Отримані результати допомагають оцінити можливі ризики та підібрати безпечне дозування.

Стадії входження в наркоз

При складному оперативному втручанні або сильному стресі за 10-15 хвилин до анестезії проводять премедикацію. Ця підготовча процедура розслабляє пацієнта за допомогою внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення седативних препаратів. Додатково вводять ліки, що запобігають зупинці серця.

Для введення анестетика тварині ставлять внутрішньовенний катетер. В середньому для повного засинання потрібно 10-30 хвилин. Вільний доступ кисню забезпечує інтубація трахеї. Больові відчуття усувають анальгетиками. Пацієнта підключають до датчиків, що відстежують частоту дихання і серцевий ритм.

Залежно від дозування і виду наркозу, тварина втрачає рухливість на 1-3 години. Для більшості операцій цього часу цілком достатньо, тому додаткове введення анестезуючих препаратів практично не застосовується.

Перший день після операції

Ветеринар обов’язково розповідає господарям, скільки часу і як саме собака відходить від наркозу після стерилізації, кастрації або іншої операції. Це полегшує подальше відновлення і допомагає своєчасно виявити можливі відхилення.

Поведінка: як собаки відходять від наркозу

Найчастіше лікарі віддають тварину строго після пробудження. До цього часу її тримають у стаціонарі, щоб оперативно допомогти в разі ускладнень.

При введенні в сон всі функції організму сповільнюються. Через знижену температуру тіла виникає сильний озноб. Заздалегідь підготуйте теплий плед, щоб обігріти вихованця на зворотному шляху. Після прибуття додому не використовуйте грілок і опалювальних приладів – вони можуть стати причиною запалення.

Крім тремтіння і сильної слабкості, у тварини тимчасово порушується дихання. У перший день доведеться стежити за частотою вдихів.

Залежно від виду анестезії, допускається тимчасова відмова задніх лап і порушення координації. Розмістіть прооперовану тварину на підлозі і не допускайте стрибання на високі предмети. Намагайтеся не відходити від улюбленця, чекаючи, поки він повністю прийде до тями. Через обмежену рухливість вихованець буде сильно наляканий і може завдати собі травм.

Не лякайтеся різких перепадів настрою. Багато вихованців приховують свій страх у перенаправленій агресії. Не докучайте своєю увагою, але постарайтеся заспокоїти тварину в разі необхідності.

Нездужання в межах норми

Не лякайтеся, якщо собаку трясе і рве після наркозу. Тремор допомагає зігрітися, а одноразовий напад нудоти незабаром покращує загальне самопочуття.

Агресивна і ляклива поведінка може зберігатися аж до повернення координації. Будьте готові до того, що тварина буде хитатися, завалюватися на бік, смикати лапами, скиглити або просто не рухатися з місця.

При відсутності апетиту не намагайтеся годувати вихованця насильно. Голодна дієта протягом доби не є небезпечною.

Що повинно насторожити

Тривалість нездужання індивідуальна, але не повинна перевищувати добу. При збереженні симптоматики на наступний день обов’язково зверніться до лікаря. Також до числа тривожних симптомів входять:

• поява кровотеч;
• розходження або нагноєння шва;
• посиніння слизових;
• дводенна гіпертермія або блювота;
• слабке переривчасте дихання;
• задишка, кашель і хрипи.

Якщо вихованець постійно кашляє або у нього виник набряк в прооперованому місці – поспішіть за допомогою. Порушення дихальної функції і гостре запалення можуть призвести до летального результату.

Догляд і годування в наступні дні

Тривалість відновного періоду індивідуальна і визначається лікарем. Для догляду за прооперованим вихованцем знадобиться:

• Підготувати тепле місце, захищене від шуму і протягів. Не підпускайте до тварини дітей та інших вихованців, поки вона не прийде до тями.
• Тимчасова дієта. Поїти вихованця дозволяється через годину після його пробудження, змочуючи губи вологою ганчіркою або подаючи рідину прямо зі шприца. Годувати краще трохи пізніше, коли у собаки самостійно прокинеться апетит. Їжа повинна бути легкою і м’якою. Підійдуть вологі консерви, шматочки м’яса з паучею або пюрована домашня їжа.
• Підстеліть вбираючі пелюшки під лежанку і регулярно міняйте спальне місце. У перші дні тварина погано контролює позиви до дефекації і сечовий міхур.
• Виключіть прогулянки на вулиці на 2 тижні. Дотримання карантину особливо важливо для цуценяти, яке не має імунітету проти вірусів.

У більшості випадків рани затягуються протягом 10 діб. На цей час на тварину надягають захисний комір, щоб попередити пошкодження і забруднення швів. Захищайте рану від намокання, що гальмує відновлення тканин. Пам’ятайте, що всі мазі застосовуються тільки за призначенням лікаря.

Негативний вплив анестетиків

Завдяки появі препаратів з щадним впливом шкода від анестезії зведена до мінімуму. При правильно обраному дозуванні і суворому дотриманні підготовчих дій побічних ефектів не спостерігається.

Шкода для внутрішніх органів

При газовому вигляді шкода для внутрішніх органів виключена, оскільки чужорідні речовини виводяться з організму під час дихання. Неприємні наслідки можливі тільки при наявності протипоказань. У таких випадках застосування анестетиків допустиме лише тоді, коли можливі ризики менші за вже існуючу загрозу.

Протипоказання

Використання анестезуючих препаратів не рекомендується при наявності факторів, що ослаблюють організм. До них відносяться:

• тічка, вагітність і лактація;
• гострі вірусні інфекції і хронічні захворювання сечостатевої системи;
• патології серцево-судинної та дихальної систем;
• похилий вік, що становить більше 10 років.

Якщо ж ситуація передбачає нехтування рекомендаціями, то ветеринар обов’язково попереджає про можливі ускладнення і ризики. У таких випадках оперативне втручання проводять строго після письмової згоди господаря.

Можливі ускладнення та ризики

Небезпечні ускладнення після наркозу у собак виникають рідко. Більшість з них є короткочасними і є звичайними побічними ефектами.

Набряк легенів або мозку

Подібне ускладнення виникає через порушення кровообігу. Воно характерне для сильно ослаблених тварин з високим ступенем анестезіологічного ризику.

Порушення серцевого ритму

Тимчасове зниження частоти серцебиття і уповільнення дихання не є небезпечними, але вимагають контролю. Особливу увагу слід приділити власникам мопсів, спанієлів і бульдогів. У представників цих порід часто спостерігається інсульт після оперативного втручання.

Тремтіння і втрата координації, судоми

Собака сильно тремтить після наркозу тільки першу добу, поки її терморегуляція приходить в норму. Власнику достатньо просто стежити за зміною температури за допомогою градусника.

Проблеми з координацією пояснюються пригніченням м’язової активності. Вона теж відновлюється самостійно через кілька годин.

Дійсно небезпечними є лише судоми, що вказують на пошкодження в ЦНС. При їх появі необхідно терміново зв’язатися з ветеринаром.

Алергічна реакція

Алергію на основні компоненти препарату неможливо передбачити до його використання. Через це рекомендується залишити тварину на кілька годин у стаціонарі під наглядом лікарів.

Запор або невиведення сечі

До ветеринарної клініки доведеться звернутися, якщо тривалість запору становить більше 2 діб. Скупчення калових мас загрожує розривом стінок кишечника.

Для сечовипускання більш суворі обмеження – не більше доби. Для усунення проблеми ветеринари використовують проносні засоби або катетер для виведення сечі.

Вибираючи клініку, відштовхуйтеся від наявного обладнання та відповідальності персоналу. Не соромтеся задавати питання і уточнювати наявні ризики. Щоб уникнути неприємних наслідків, суворо дотримуйтесь підготовчих і післяопераційних заходів, рекомендованих ветеринаром.