Чому цуценя стало погано їсти: 12 причин.

Буває, що цуценя погано їсть через якісь неявні причини. Вони можуть бути як нешкідливими, так і небезпечними для здоров’я улюбленця.

Організм, що росте, потребує дуже великої кількості енергії, тому здоровий маленький улюбленець ніколи не відмовляється від запропонованої їжі і з легкістю справляється зі своєю добовою порцією. Зворотна ситуація – вагомий привід для занепокоєння, оскільки поганий апетит – один із симптомів багатьох захворювань. У нашій статті ми розповімо, чому цуценя може нічого не їсти і в яких випадках його слід показати лікарю.

Ненебезпечні причини, через які цуценя відмовляється від їжі

Якщо цуценя мало їсть, але виглядає здоровим, то, швидше за все, можна не хвилюватися. До ненебезпечних причин погіршення та втрати апетиту належать:

• Несмачна їжа та невідповідний раціон. Не забувайте про індивідуальні смакові вподобання. Є ймовірність, що ваш улюбленець не в захваті від курки і набагато більше полюбляє ягнятину або рибу. Також він може не справлятися з розгризанням занадто великих і твердих крокеток, призначених для дорослих тварин.
• Різкий перехід на новий тип харчування. Будь-який раціон вимагає звикання, тому не варто міняти звичну їжу на нову за один день.
• Погана якість продуктів або не дуже чисте оточення в місці годування. Неприємний запах від їжі або миски теж може відлякати, тому обов’язково стежте за терміном придатності продуктів і чистотою мисок.
• Відсутність режиму годування та безконтрольне давання ласощів. Маленький улюбленець може просто переїсти або маніпулювати вами, щоб отримати смачне частування замість звичайного корму.
• Нудьга. У цьому випадку голодування — інструмент для привернення уваги. Деякі собаки вдаються до нього через брак спілкування та малу кількість іграшок, з якими можна погратися наодинці.
• Стрес. Крім зміни місця проживання, його може провокувати відсутність власника, зміна способу життя, ремонт та інші тривожні події.
• Спекотна погода. Їжа сприяє ще більшому нагріванню тіла, тому організм тимчасово знижує апетит і підвищує потребу у воді.
• Занадто висока або низька фізична активність. Довгі прогулянки та тренування збільшують вироблення гормонів насичення, а їхня відсутність призводить до зниження енергетичних потреб.
• Зміна зубів. Супроводжується неприємними відчуттями в яснах, зокрема під час розгризання корму. Частковий інтерес до їжі зазвичай зберігається.
• Початок статевої охоти. У цей період вихованець зосереджений лише на пошуку пари і часом забуває поїсти.

Перераховані причини можуть поєднуватися між собою. У такій ситуації вам доведеться боротися одразу з кількома провокуючими факторами, оскільки усунення лише одного з них не дасть бажаного результату.

Небезпечні причини, через які цуценя стало погано їсти

Часткова або повна відсутність апетиту, що супроводжується іншими супутніми симптомами, характерна для патологічних причин. Ігнорування цього явища може призвести до розвитку серйозних ускладнень.

Захворювання

Можливих варіантів досить багато. Відмова від їжі може бути зумовлена будь-якою з таких причин:

• паразитарні інвазії (гельмінтоз, піроплазмоз);
• вірусні та бактеріальні інфекції (сказ, чума м’ясоїдних, лептоспіроз);
• захворювання шлунково-кишкового тракту (кишкова непрохідність, гастрит, ентерит);
• патології печінки та нирок;
• захворювання серця та органів дихання;
• захворювання порожнини рота (запалення ясен, періостит);
• патології опорно-рухового апарату;
• піометра;
• онкологія.

Особливу небезпеку становлять паразити, віруси та бактерії. Деякі з них можуть передаватися іншим домашнім тваринам і людині. Щоб уникнути зараження, потенційно хворого вихованця слід ізолювати від інших мешканців до встановлення діагнозу.

При захворюваннях ротової порожнини апетит зазвичай зберігається. Голодне цуценя постійно підходить до миски, але не їсть через біль, що його мучить.

Патологічні стани

До другої групи входить усе, що не є самостійним захворюванням, але також позначається на здоров’ї. До таких станів належать:

• Тепловий удар. Розвивається при тривалому перегріванні. До групи ризику входять північні породи з довгою шерстю, собаки з плоскою мордочкою та улюбленці з чорним забарвленням.
• Переохолодження. Переводить організм у режим енергозбереження і супроводжується зниженням температури тіла.
• Свербіж. Поширений симптом, що спонукає розчісувати шкіру. Виникає при дерматиті, алергії та в результаті життєдіяльності паразитів.
• Біль. Як і свербіж, позначається на поведінці. Цуценя може скиглити та привертати до себе увагу власника або, навпаки, ховатися в темні кутки.
• Отруєння. Підрозділяється на харчове та нехарчове. У першому випадку його провокують подразники, що потрапили через рот (харчові продукти, ліки, побутова хімія). У другому випадку інтоксикація виникає при вдиханні токсинів або їх потраплянні на шкіру та слизові оболонки (гази, хімікати, засоби від паразитів).
• Травми та сторонні предмети в шлунково-кишковому тракті. Відмова від їжі може бути пов’язана з пошкодженням щелепи або предметом, що застряг десь усередині (шкарпеткою, пакетом, іграшкою).
• Чутливе травлення. Являє собою часткову або повну непереносимість одного або відразу декількох поживних речовин. Часто супроводжується порушенням стільця та підвищеним газоутворенням. Може ускладнюватися запальними захворюваннями ШКТ.
• Поствакцинальні реакції та ускладнення, а також побічні ефекти при прийомі ліків. Розвиваються при алергії на компоненти, при неправильному дозуванні та порушенні термінів і умов зберігання, а також при наявності протипоказань. Часто спостерігаються при прийомі антибіотиків та інших сильнодіючих препаратів.
• Гіпоглікемія, або різке зниження рівня цукру в крові. До групи ризику входять вихованці віком до 4 місяців.

Організм цуценят слабкіший, ніж у дорослих тварин, і набагато більш схильний до ускладнень. З цієї причини будь-яке порушення апетиту потрібно тримати під контролем.

Коли слід звернутися до ветеринара: тривожні симптоми

У разі відмови від їжі важливо оцінити тривалість голодування та загальний стан. Для тварин віком до 1 року небезпечною є відсутність апетиту, що триває понад добу. Крім того, необхідно врахувати наявність таких симптомів:

• здуття та втрата м’якості живота;
• багаторазова блювота та діарея (швидко призводять до зневоднення) або запор, що триває понад 12 годин;
• сильна спрага або, навпаки, ігнорування води;
• часте або, навпаки, занадто рідкісне сечовипускання;
• поява сторонніх домішок у сечі, калі та блювотних масах;
• збільшення тривалості сну, виражена пригніченість та апатія (улюбленець відмовляється від ігор та прогулянок);
• зміна кольору шкіри та слизових оболонок, поява запаху ацетону з пащі або від тіла;
• підвищення або зниження температури тіла;
• порушення дихання та кашель, гнійні виділення з очей та вух;
• судоми, кульгавість і хитка хода.

При виявленні одного або відразу декількох перерахованих симптомів улюбленця потрібно якнайшвидше доставити на огляд до ветеринарної клініки. Залежно від причини нездужання, йому може знадобитися медикаментозне або хірургічне лікування.

Візьміть із собою зразки блювотних мас, калу та сечі. Вони стануть у нагоді під час встановлення діагнозу.

Лікування та профілактика захворювань

Відмова від їжі — лише один із симптомів. Для встановлення точного діагнозу можуть знадобитися такі обстеження, що проводяться у ветеринарній клініці:

• аналіз сечі та крові;
• мазок для бактеріологічного посіву;
• УЗД черевної порожнини;
• рентген грудної клітки;
• ЕКГ;
• ендоскопія;
• цитологія.

Перелік необхідних досліджень підбирають індивідуально, а після отримання всіх результатів визначають порядок лікування. При медикаментозній терапії часто використовують:

• протипаразитарні засоби та антибіотики, що борються зі збудником інфекції;
• гепатопротектори, що запобігають руйнуванню клітин печінки;
• інфузійні розчини, що відновлюють водно-сольовий баланс;
• гастропротектори, що захищають пошкоджені ділянки слизової оболонки шлунка;
• сорбенти, що стимулюють виведення токсинів;
• анальгетики, бронхолітики, протиблювотні та протидіарейні засоби.

Хірургічне втручання передбачено при видаленні пухлин та сторонніх тіл, а також при наявності ускладнень, що не піддаються лікуванню звичайними медикаментами. Якщо ж проблема криється в зубах, то для її усунення може знадобитися чистка під седацією.

У разі проблем із диханням тварину можуть тимчасово помістити в кисневу камеру для стаціонарного лікування.

Для відновлення апетиту та прискорення процесу одужання часто використовують спеціальні корми — ветеринарні дієти. Необхідний раціон та тривалість його вживання визначає ветеринарний лікар.

Щоб уникнути повторної відмови від їжі через патологічні причини після одужання, необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

• Дотримуйтесь графіка щеплень та обробки від зовнішніх і внутрішніх паразитів. Запобігайте вилизуванню шерсті після нанесення протипаразитарних препаратів за допомогою спеціального нашийника.
• Використовуйте зоокосметику, призначену спеціально для тварин.
• Не займайтеся самолікуванням і обов’язково тестуйте зовнішні препарати на невеликій ділянці шкіри, щоб виключити алергію.
• Приберіть побутову хімію та медикаменти подалі від підлоги.
• Регулярно оглядайте свого улюбленця на предмет травм та інших пошкоджень, особливо після прогулянки.
• Запобігайте підбирання з землі за допомогою команди «Фу», повідця та намордника.
• Купуйте іграшки виключно в зоомагазині та не беріть товари з надто дрібними деталями, які можна легко розгризти та проковтнути.
• Не підгодовуйте улюбленця зі столу та не давайте йому продукти, заборонені для домашніх тварин.
• Одягайте свого улюбленця відповідно до погоди та підтримуйте комфортну температуру в будинку.
• Заохочуйте активність і уникайте перегодовування.

Пам’ятайте про профілактичні огляди. Завдяки їм хворобу можна виявити ще на початковій стадії, тобто до появи небезпечних для життя ускладнень. Диспансеризацію необхідно проходити не рідше 1 разу на рік, а при наявності схильності до певних захворювань – кожні півроку.

Що робити, якщо цуценя нічого не їсть, але здорове

Якщо у цуценяти немає апетиту, але огляд у ветеринара підтвердив відсутність захворювань, то з цією проблемою можна впоратися самостійно. Головне — з’ясувати її причину.

Перегляд раціону

Спробуйте підібрати інше джерело білка. Якщо зараз ваш улюбленець їсть (точніше, не їсть) корм з куркою – замініть його на корм з ягням, яловичиною або рибою. Пробудити інтерес до їжі також здатні більш привабливі за запахом і смаком вологі корми, тобто м’які паштети та шматочки в соусі або желе.

Точні рекомендації щодо норми годування вологими продуктами можна знайти на упаковці.

Переконайтеся, що обраний раціон відповідає віку. На першому етапі росту слід використовувати корми з позначкою «Starter». Після 2 місяців їх можна замінити на «Puppy». Обидва варіанти відрізняються високою калорійністю та дрібними крокетами, що підходять для щелеп цуценят.

Не економте на якості продуктів. Не купуйте корми на вагу і обов’язково зберігайте сухі крокети в щільно закритій упаковці або герметичному контейнері. При тривалому перебуванні на відкритому повітрі вони набувають неприємного присмаку гіркоти.

Якщо ви вирішили зупинитися на раціонах домашнього приготування — не забудьте проконсультуватися з ветеринарним лікарем щодо меню. Таке харчування передбачає обов’язкове додавання вітамінів.

Не поспішайте змінювати раціон до завершення адаптації цуценяти в новому домі. Зачекайте щонайменше 7 днів, щоб мінімізувати можливий стрес. Після цього плавно додавайте до звичного корму новий, поступово збільшуючи його кількість у загальному обсязі добової порції.

Перегляд режиму харчування

Поганий апетит у цуценяти може бути наслідком занадто частого годування або занадто великих порцій. Залежно від поточного віку, намагайтеся дотримуватися такого графіку:

• 6-8 разів з 1,5 до 2,5 місяців;
• 5-6 разів з 2 до 3 місяців;
• 3-4 рази з 3 до 6 місяців;
• 3 рази з 6 до 12 місяців.

Окрім віку, важливо враховувати особливості породи, зокрема її розміри. Дрібні собаки дорослішають швидше, ніж великі. Їх годують 3 рази на день до 10 місяців. Якщо ж у вас алабай або хтось із подібними габаритами, то триразового харчування краще дотримуватися аж до 15-18 місяців.

Мийте миски з їжею після кожного годування, щоб запобігти поширенню неприємного запаху та розвитку патогенної мікрофлори.

Не забувайте коригувати добову порцію у міру зростання вашого улюбленця. Її регулярне перевищення може призвести не тільки до відмови від їжі, а й до ожиріння. Також обов’язково прибирайте все, що залишилося не з’їденим, щоб уникнути отруєння зіпсованими продуктами. Якщо вихованець так і не доторкнувся до корму, то просто запропонуйте його ще раз пізніше – на обід або вечерю.

Годуйте тварину виключно після фізичної активності. Такий режим запобіжить завороту шлунка та допоможе їй зголодніти.

Ласощі: додавати чи виключати

Додавання ласощів доцільно лише під час зміни зубів, оскільки за їх допомогою можна мінімізувати неприємні відчуття в роті. Усе з’їдене слід враховувати в добовій порції. Кількість ласощів не повинна перевищувати 10% від загальної добової калорійності. В іншому випадку маленький улюбленець або погладшає, або почне вибагливо ставитися до їжі та відмовлятися від основного раціону.

Змішувати ласощі з кормом для підвищення апетиту не потрібно. Така тактика дуже рідко дає бажаний результат. Натомість вона формує взаємозв’язок із відмовою від звичайної їжі та подальшим отриманням ласощів. У результаті вихованець починає вдаватися до регулярних маніпуляцій, прагнучи отримати смачнішу та привабливішу їжу.

Виховання та вирішення поведінкових проблем

Не заохочуйте жебрацтво та не годуйте свого улюбленця їжею зі своєї тарілки. Обговоріть проблему з іншими членами сім’ї та дійте спільно з ними.

Не залишайте продукти на столі та миски з їжею інших домашніх тварин у вільному доступі. В іншому випадку ваш улюбленець може пристраститися до крадіжок.

Якщо відмова від їжі зумовлена стресом або нудьгою – постарайтеся усунути провокуючий фактор. Приділяйте достатньо часу спільним іграм, прогулянкам і дресируванню, але не переборщуйте з увагою в період адаптації.

Проблему з відмовою від їжі в період статевої охоти можна вирішити за допомогою кастрації. У цьому випадку слід врахувати свої плани на майбутнє. Операція показана всім статевозрілим собакам, які не підходять для розведення або не беруть у ньому участі.

Висновок

Відсутність апетиту не завжди пов’язана з хворобою, але все ж може бути одним із тривожних симптомів. З цієї причини за улюбленцем, який відмовляється від їжі, краще пильно стежити. Якщо стан ніяк не змінюється більше доби або взагалі погіршується – обов’язково зв’яжіться з фахівцями у ветеринарній клініці, щоб записати свого улюбленця на огляд. Раннє встановлення діагнозу дозволить уникнути розвитку серйозних ускладнень, тому краще перестрахуватися і помилитися у своїх припущеннях, ніж упустити потрібний момент.