Волосоїди у собак: симптоми та лікування в домашніх умовах.

Волосоїди у собак викликають триходектоз, що супроводжується інтенсивним свербінням.

Більшість зовнішніх паразитів, що живуть на поверхні тіла, є переносниками інфекцій. У домашніх тварин найчастіше знаходять бліх і кліщів, але є й інші, не менш небезпечні шкідники. До них відносяться представники сімейства пухоїдів, що викликають у собак триходектоз. Незважаючи на схожість симптоматики з блошиними і кліщовими інвазіями, це паразитарне захворювання має ряд відмінностей, що стосуються її збудника.

Волосоїди у собак і як вони виглядають

До пухоїдів, що паразитують на чотириногих вихованцях, відносять вошей-волосоїдів. Довжина цих жовтувато-сірих комах становить не більше 2 мм навіть після дозрівання до статевозрілої особини. При огляді неозброєним оком їх легко сплутати зі звичайною лупою.

На відміну від інших вошей, пухоїди безкрилі. Вони чіпляються за свого господаря гачкоподібними щелепами і міцними кігтями. Харчуються ці паразити кератиноцитами, тобто волосяними і шкірними клітинами.

Воші-волосоїди вражають своєю плодючістю. Одна особина може відкласти до 100 яєць, які проходять весь цикл розвитку всього за 28 днів. Без своєчасного лікування колонія паразитів стрімко розростається, викликаючи у зараженої тварини сильний свербіж.

Відмінність від інших ектопаразитів

Симптоми і способи лікування коростявих кліщів, волосоїдів і бліх у собак схожі, але на фото добре помітні відмінності між цими ектопаразитами. Розмір пухоїда набагато більший, ніж у кліща, а його голова ширша за блошину.

Ще одна відмінність – спосіб харчування. Воші-волосоїди мешкають строго на поверхні шкіри, а їх ротовий апарат не пристосований для висмоктування крові. Незважаючи на це, вони із задоволенням ласують лімфою, що з’являється з ранок в результаті розчісувань.

Через відсутність крил і погану стрибучість пухоїди не прагнуть покинути тіло свого господаря. Це відрізняє їх від бліх, які люблять смакувати різні види крові і часто перебираються на нових жертв.

Небезпека зараження та ускладнення

Триходектозом може заразитися будь-яка домашня тварина, тому на час лікування хворого обов’язково ізолюють. Незважаючи на це, безпосередня передача паразитів відбувається лише через деякий час після зараження. До цього моменту маленькі шкідники не поспішають змінювати свого господаря.

Варто відзначити і те, що собачий волосоїд відрізняється від котячого. Кожен з цих ектопаразитів тяжіє до певного виду тварини і прагне покинути тіло «неправильного» господаря. Якщо в будинку живе кіт, то найбільшу небезпеку для нього представляє не пухоїд, а переносимі ним захворювання.

Завдяки своєму «гризучому» ротовому апарату воші-волосоїди довгий час залишаються непоміченими. Їх укуси не такі болючі, як у бліх, тому симптоми зараження на початковому етапі практично непомітні. З цієї причини триходектоз часто ускладнюється і призводить до:

• вторинного інфікування грибками і бактеріями, які вільно проникають в розчесані ранки;
• алергії, що провокується продуктами життєдіяльності шкідників;
• загострення хронічних патологій, що виникає через ослаблення імунної системи;
• виснаженню організму і анемії;
• глистним інвазіям, що розвиваються при передачі яєць і личинок гельмінтів через укуси пухоїда.

Останнє ускладнення спостерігається частіше за інші. Вся справа в тому, що при покусуванні сверблячих ділянок гельмінти потрапляють прямо в рот.

Шляхи та джерела зараження

Основний механізм передачі збудника – контактний. Волосоїди у цуценят з’являються від зараженої матері, оскільки в перші 2 місяці малюки перебувають на суворому карантині. У дорослому віці інфікування відбувається через статеві контакти, вилизування, обнюхування, бійки та спільні ігри.

Крім прямого контакту з хворою твариною, можливий і непрямий механізм передачі, тобто через предмети гігієни, іграшки, посуд і вуличне взуття.

Ще рідше зустрічається зараження через гризунів-носіїв. Таким способом зазвичай інфікуються кішки, які полюють на мишей і щурів.

До групи ризику входять мешканці собачих притулків. Через скупчене утримання для масової епідемії достатньо всього одного зараженого. Також ймовірність інфікування підвищує слабка імунна система, зумовлена:

• високим рівнем вологості, що ускладнює патологію дихальної системи;
• неповноцінним раціоном;
• імунодефіцитом;
• занадто малим або похилим віком;
• нехтуванням гігієною.

Триходектозу характерна сезонність. Найбільша активність паразитів спостерігається в осінньо-зимовий період.

Основні симптоми

Незважаючи на слабо виражену симптоматику і малі розміри збудника, уважний господар легко може його виявити. Основні зміни стосуються поведінки і зовнішнього вигляду собаки. До них відносяться:

• втрата активності, поганий апетит і дратівливість;
• інтенсивний свербіж, що позначається на якості і тривалості сну;
• поява лупи і погіршення якості шерсті (ломкість, поява ковтунів) в результаті активного відлущування епідермісу;
• вогнищеве випадання волосся в основі хвоста, на внутрішній частині стегон, голові і вухах, що супроводжується запаленням і почервонінням пролісин.

Помітивши ці симптоми, обов’язково проведіть невеликий тест. Наведіть на свого улюбленця увімкнену лампу і прогрійте йому шкіру протягом 10 хвилин. Пухоїди люблять високі температури, тому вони обов’язково виберуться ближче до джерела тепла. У цей момент їх можна буде розгледіти під лупою.

Переконавшись у наявності триходектозу, відразу ж запишіться до лікаря. Всі інсектицидні препарати дуже токсичні, тому їх дозування і тривалість прийому підбираються індивідуально.

Чи може заразитися людина?

Волосоїд у собак передається людині та іншим домашнім тваринам. Але в обох випадках реальну небезпеку становлять лише алергічні реакції та інфікування гельмінтами. На людській шкірі паразит гине протягом 2-3 годин. Причиною загибелі стає мізерний волосяний покрив і занадто низька температура тіла.

Як позбутися від волосоїдів у собак

Після взяття зіскрібку ветеринар визначає тяжкість захворювання і пояснює, чим лікувати волосоїдів у собаки. На початковій стадії обмежуються інсектицидами, а на запущеній – додають антибіотики і антимікотики, що борються з вторинною інфекцією.

Обробку інсектицидами проводять двічі. На першому етапі вбивають всіх дорослих особин, а на другому – личинок, що вилупилися з яєць.

Шампуні

Шампунь – найщадніший вид інсектицидних препаратів, але в цьому і його мінус. Він занадто швидко змивається, тому ефективний лише при легкій формі триходектозу. Крім знищення збудника, він покращує стан шерсті і послаблює свербіж.

Спреї

Спреї розпилюють прямо на шерсть, уникаючи злизування препарату до повного вбирання. В іншому випадку вихованець може отруїтися. Також слід побоюватися безпосереднього вдихання. Для цього під час обробки рекомендується використовувати захисну маску.

Краплі

Найпоширеніша форма випуску препаратів від волосоїдів для собак – краплі. Їх виготовляють з натуральних олій або хімічних речовин, що викликають загибель паразитів.

Ще одна особливість цього засобу – тривала дія. При нанесенні на шкіру він захищає тварину від шкідників протягом 2 місяців.

Мазі

Для частого застосування при великому ураженні призначають мазі. Їх наносять двічі на день після миття шампунем. Такі препарати відрізняються найменшою токсичністю і рідко викликають алергію.

Таблетки

Тривалість дії таблетованої форми становить до 3 місяців. При ковтанні таблетки активні речовини потрапляють прямо в кров, тому паразити гинуть незабаром після укусу.

Нашийники

Інсектицидні нашийники ефективні при профілактиці триходектозу, блошиної та кліщової інвазії. Для відлякування паразитів їх просочують спеціальними хімічними речовинами, що часто стає причиною виникнення алергії. При випаданні шерсті і почервонінні шкіри в місці прилягання нашийник рекомендується замінити на більш безпечний аналог.

Народні засоби

До народних засобів від вошей для собак відносять різні трав’яні відвари на основі череди, ромашки та чистотілу. У них хворого вихованця купають до зникнення симптомів. Такий спосіб обробки підходить для цуценят і тварин з чутливою шкірою, які не мають алергії на перераховані рослини.

Дозування та застосування ліків

Лікувальний курс займає не менше місяця, тому дуже важливо дотримуватися всіх рекомендацій ветеринара. Закинувши обробку до знищення всіх паразитів або перевищивши безпечні дозування, ви можете нашкодити своєму вихованцеві.

При застосуванні ліків обов’язково дотримуйтесь наступних правил:

• Не поспішайте змивати шампунь, нанесений на мокру шерсть. Ефект проявляється лише через кілька хвилин, тому ретельно втирайте його в шкіру і залиште там на деякий час. Особливу увагу приділіть сильно забрудненим ділянкам з ковтунами. Для їх очищення потрібно більше миючого засобу.
• Після змивання шампуню ретельно висушіть шерсть і прочешіть її гребінцем. Це допоможе позбутися значної частини шкідників.
• При розпилюванні спреїв намагайтеся уникати їх потрапляння в очі та на інші слизові оболонки.
• Наносьте краплі строго на холку або вздовж лінії хребетного стовпа. На цих ділянках тварина не зможе їх злизати, але для безпеки на неї краще надіти захисний нашийник.

Обробку проводять у кілька етапів з тижневим або двотижневим інтервалом. Якщо симптоми зникли практично відразу – не поспішайте радіти і скасовувати призначені ліки до повторного огляду у ветклініці.

Обробка особистих речей вихованця і дезінфекція будинку

Пухоїди, які покинули шерсть, можуть затаїтися в будь-яких предметах побуту, тому боротьба з ними не обходиться без ретельної дезінфекції. Всі горизонтальні поверхні необхідно обробити інсектицидами або трав’яними відварами.

Особливу увагу слід приділити собачим іграшкам і підстилкам. Їх слід випрати в гарячій воді разом з інсектицидним шампунем або обробити парою, а потім добре проморозити на балконі. Влітку необхідну температуру можна знайти в морозильній камері. Для знищення теплолюбних шкідників достатньо потримати там випрані речі протягом ночі.

Профілактика зараження

Кліщ волосоїд у собак приносить чимало неприємних наслідків, тому краще заздалегідь зробити все можливе, щоб уникнути зараження. Для цього необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

• Припиняйте контакти з безпритульними тваринами, контролюючи пересування свого улюбленця за допомогою повідця.
• Покращіть умови утримання, виключивши перебування пса в приміщенні з надто високою вологістю або на протязі.
• Регулярно оглядайте шерсть і шкіру вихованця на предмет ектопаразитів, а також не забувайте про грумінг. Чистоту і якість шерсті потрібно підтримувати її миттям і вичісуванням.
• Використовуйте інсектицидні нашийники в періоди підвищеної активності пухоїдів.
• Слідкуйте за збалансованістю раціону. Не забувайте, що при натуральному годуванні в їжу обов’язково потрібно додавати вітаміни.
• Дотримуйтесь графіка дегельмінтизації і щорічно перевіряйтеся у ветеринара з метою профілактики.

Щоб уникнути спалаху триходектозу серед домашніх тварин, влаштовуйте перевірку для кожного чотириногого «новобранця». Вирішивши прихистити бездомного пса, обов’язково переконайтеся в його безпеці для оточуючих, перш ніж привести додому.

Висновок

Інфекції та гельмінти, що переносяться вошами-волосоїдами, небезпечні не тільки для домашніх тварин, але й для їхніх господарів. Якщо ваш чотириногий улюбленець постійно чухається – запишіть його на огляд до ветеринарної клініки.