Кокцидіоз у собак і цуценят: симптоми, лікування, шляхи зараження.

Кокцидіоз у собак – інфекція, що викликає сильне зневоднення. Вважається найбільш небезпечною для цуценят.

Латентний перебіг деяких захворювань істотно ускладнює ранню діагностику. Подібну небезпеку представляє і кокцидіоз у собак, що вражає шлунково-кишковий тракт (ШКТ). У більшості дорослих тварин він тривалий час протікає безсимптомно. До появи ряду несприятливих факторів такі вихованці не страждають від можливих ускладнень, але виступають переносниками і заражають більш вразливих особин.

Характеристика захворювання

Кокцидіоз у собак – інфекційне захворювання, що провокується одноклітинними паразитами-споровиками – кокцидіями. При проникненні в організм збудник вторгається в слизову оболонку тонкого кишечника і починає активно розмножуватися. В результаті своєї життєдіяльності він пошкоджує кишкові клітини і суміжні органи ШКТ, викликаючи сильне зневоднення, погане самопочуття, без допомоги тварина може загинути.

Залежно від виду кокцидій, інфекцію поділяють на 2 види: ізоспороз та еймеріоз. Ізоспорами найчастіше заражається сімейство псових, а еймеріями – велика рогата худоба.

Причини та шляхи зараження

У деяких регіонах захворюваність на ізоспороз серед собак досягає 60%. Паразити проникають в організм аліментарним шляхом, тобто через рот.

Переносник-збудник

У своєму розвитку збудник проходить кілька стадій. У хворих собак кокцидії виділяються разом з фекаліями, тому зараження відбувається наступними способами:

• поїдання зараженого калу;
• облизування шерсті носія;
• годування грудним молоком інфікованої матері;
• використання особистих речей хворого вихованця (годівниці, іграшки);
• вживання води, що містить спори паразитів.

Хвороба передається не тільки серед родини псових, але і через інших тварин: гризунів, птахів і комах.

Разом з фекаліями всередину проникають ооцисти, тобто незрілі яйця кокцидій. Всередині вони перетворюються на здатних до розмноження спорозоїтів, які створюють нові ооцисти.

Велика кількість заражених пояснюється надзвичайною стійкістю паразитів до різних медикаментів і дезінфікуючих речовин. Кокцидіоз дуже погано піддається лікуванню, тому ветеринари рекомендують робити основний акцент на його профілактиці.

Групи ризику

До групи ризику входять цуценята молодше 6 місяців і літні особини. Всіх їх об’єднує слабка імунна система, не здатна дати відсіч інфекції. З цієї причини вони часто гинуть через гостру або хронічну форму перебігу.

Дорослі та здорові вихованці переносять кокцидіоз безсимптомно, поширюючи його серед інших тварин. У їхньому випадку важкий перебіг зустрічається тільки при різкому ослабленні імунітету.

Несприятливі фактори

До факторів, що негативно впливають на імунну систему, відносять наступні:

• різка зміна типу годування або виду корму;
• тривалі і часті стреси (участь в собачих виставках, переїзд, зміна господаря);
• утримання в антисанітарних умовах;
• недостатнє або неякісне харчування (недоїдання, нестача або надлишок мікроелементів);
• перехід на тверду їжу після годування грудним молоком, тобто повна втрата материнського імунітету;
• переохолодження;
• зараження глистами та іншими інфекціями.

Всі ці моменти враховуються при профілактиці хвороби. Завдяки грамотному догляду та дотриманню основних правил утримання можна звести до мінімуму ймовірність зараження.

Основна симптоматика

Симптоматика кокцидіозу у собак неспецифічна. Її легко сплутати з отруєнням, гельмінтозом і вірусними інфекціями, оскільки у хворих тварин з’являються:

• млявість і слабкість (збільшення тривалості сну і відмова від ігор);
• погіршення або втрата апетиту;
• водянистий стілець зі слизом і навіть кров’ю (через часті позиви улюбленець випорожнюється там, де його застане потреба);
• гіперсалівація, тобто підвищене слиновиділення;
• часте блювання, що посилює зневоднення організму.

При появі хоча б одного з цих симптомів обов’язково зверніться до ветеринарного лікаря. Особливу увагу приділіть улюбленцям з групи ризику. До постановки діагнозу ізолюйте потенційних хворих від інших домашніх тварин.

При підтвердженні діагнозу дотримуйтесь карантину протягом усього лікування – і ще 1 місяць після одужання. У цей період інфікований виступає переносником і може заразити оточуючих.

Форми хвороби та її прояви

Інкубаційний період триває 3-14 днів з моменту зараження. Чим слабкіший імунітет, тим раніше проявляються симптоми. Залежно від їх яскравості, інфекцію поділяють на 2 форми: гостру і хронічну.

Гостра

Гостра форма характерна для цуценят. До її основних симптомів відносять наступні:

• втрата активності;
• різке схуднення і відставання в рості;
• часті напади блювоти і кривавий пронос;
• інтенсивне вироблення густої слини;
• збільшення живота, викликане зміною об’єму жовчного міхура і печінки;
• потьмяніння і погіршення якості шерсті;
• збліднення слизових;
• судоми і м’язові спазми.

Відхилення температури в більшу або меншу сторону допустиме, але зустрічається вкрай рідко. Через стрімке зневоднення організму гостра форма призводить до летального результату.

Хронічна

Хронічна форма розвивається відразу або в результаті відсутності лікування гострої. В обох випадках ознаки кокцидіозу з’являються тільки після руйнування більшої частини кишкових клітин. На цьому етапі вони вже не встигають відновлюватися, що викликає наступні симптоми:

• чергування проносу із запором і поява фрагментів їжі в калі;
• прогресуюча втрата ваги, викликана активним заміщенням корисної мікрофлори кишечника на патогенну;
• розвиток вторинних захворювань на тлі дисбактеріозу.

Запущена хронічна форма, що супроводжується некрозом слизових, погано піддається лікуванню. Більша частина ліків діє тільки в просвіті кишечника, а не в його стінках. Через це дисфункція органу зберігається навіть після знищення збудника. Хворому потрібна тривала реабілітація і грамотна профілактика, що знижує ймовірність рецидивів.

Діагностика у ветеринарній клініці

Для постановки діагнозу потрібно здати аналізи, пройти загальний огляд і ряд обов’язкових досліджень. Вони включають:

• аналіз калу, що підтверджує наявність ооцист;
• змазок з прямої кишки, що визначає точний вид і кількість паразитів;
• клініку і біохімію крові, що фіксують загальний стан організму;
• УЗД черевної порожнини і рентген, що виявляють ступінь ураження внутрішніх органів.

Зверніть увагу, що виявлені кокцидії не завжди є головною причиною появи симптомів. Їх можуть викликати вторинні інфекції, що приєдналися на тлі ослаблення імунітету. У цьому випадку доводиться лікувати не одне, а відразу кілька захворювань.

Лікування, призначене ветеринарним лікарем

У завдання лікування входить знищення самих паразитів і усунення викликаних ними наслідків. Специфічна терапія передбачає використання антибіотиків. До більшої частини з них збудник не сприйнятливий, тому ефект дають тільки нещодавно зареєстровані препарати.

При важкому перебігу тварину госпіталізують і лікують в стаціонарі. Для відновлення водно-сольового балансу використовують крапельниці. Залежно від симптомів, ветеринар призначає такі ліки:

• протизапальні;
• гепатопротектори, що відновлюють клітини печінки;
• антигельмінтики, що борються з глистами;
• анальгетики і спазмолітики;
• антидіарейні та протиблювотні;
• травні ферменти, що стимулюють кишкову перистальтику;
• імуномодулятори, що відновлюють роботу імунітету.

Тривалість терапії індивідуальна. Вона залежить від ступеня ураження організму і віку чотириногого пацієнта.

Небезпека та ускладнення

В першу чергу, кокцидії у собак можуть спричинити летальний результат. Кількість інших ускладнень залежить від тривалості зараження. При сильному пошкодженні кишечника відзначаються такі порушення:

• погіршення всмоктуваності поживних речовин;
• ослаблення імунітету;
• розвиток харчової непереносимості;
• захворювання ендокринної системи;
• вторинні вірусні, бактеріальні та паразитарні інфекції.

Тварини, які перехворіли, набувають імунітету до збудника, але можуть назавжди залишитися його носієм. У таких випадках їх тримають у довічній ізоляції від інших вихованців. При наявності декількох тварин дотримуватися цієї умови дуже складно, тому основний акцент краще зробити на профілактику.

Небезпека кокцидій собак для людини

Кокцидії-ізоспори, що зустрічаються у собак, абсолютно нешкідливі для людей. Незважаючи на це, при спілкуванні з хворою твариною рекомендується дотримуватися базових заходів безпеки. Така обережність пов’язана з можливістю перенесення інших різновидів збудника. Вони становлять підвищену небезпеку для людей з ослабленим імунітетом:

• ВІЛ-інфікованих;
• пацієнтів, які нещодавно перенесли операцію або проходять хіміотерапію;
• дітей до 3 років і літніх осіб;
• людей з хронічними захворюваннями.

Під час прогулянки обов’язково утилізуйте екскременти хворої тварини. Для їх збору використовуйте спеціальні біорозкладні пакети, що не завдають шкоди навколишньому середовищу.

Заходи профілактики

Щеплення від кокцидіозу у собак не існує, тому його профілактика спрямована на усунення несприятливих факторів і попередження основних причин зараження. Для збереження здоров’я вихованця необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

• Навчіть вихованця командам заборони, щоб не допустити поїдання калу. Якщо самостійне дресирування не вдається – зверніться за допомогою до кінолога.
• Здавайте аналізи на паразитів перед кожним в’язкою і своєчасно ізолюйте заражених.
• Купіть всім домашнім тваринам індивідуальні миски і обов’язково мийте їх після кожного прийому їжі.
• Використовуйте тільки відфільтровану або бутильовану воду, а також не дозволяйте своєму улюбленцю пити зі стоячих водойм або купатися в них.
• Уникайте різкого переходу на новий вид годування. Для звикання організму потрібно не менше тижня.
• Підтримуйте здоровий психологічний клімат у родині. При виникненні стресової ситуації запишіться до ветеринара за рецептом на заспокійливі препарати.
• Дотримуйтесь чистоти в будинку і не допускайте переохолодження вихованця. Розмістіть його спальне місце подалі від протягів і не забувайте дезінфікувати його особисті речі.
• Захистіть цуценя від впливу зовнішніх факторів до постановки всіх обов’язкових щеплень.
• Дотримуйтесь графіка вакцинації та обробки від екто- та ендопаразитів. Пам’ятайте, що відвідувати ветеринарного лікаря з метою профілактичного огляду потрібно не рідше 1 разу на рік.

Легкий перебіг кокцидіозу діагностують у собак старше 1,5 років. При дотриманні всіх перерахованих рекомендацій їх організм позбавляється від паразитів власними силами. З цієї причини заводчикам слід зайнятися профілактикою захворювання ще до народження цуценят, а власникам – відразу після появи нового вихованця в їхньому будинку.

Популярні статті

Синдром Кіарі (Кіарі-подібна мальформація) у собак — симптоми і лікування, причини.

Чому собака нюхає між (поміж) ніг людини?

Як правильно в’язати той-тер’єра – все про в’язку породи.

Як зрозуміти цуценя?

Як правильно в’язати ши-тцу – все про в’язання породи.

Екзема у собак: лікування мокнучої та сухої форми.

Повідці-рулетки FLEXI — надійність і якість, перевірена часом.

З якого віку з цуценям можна гуляти?

Хвороба Легга-Кальве-Пертеса у собак та її лікування.

Лікування та симптоми авітамінозу у собак.

Пізнавальні відео по темі