Групи крові у собак: чи потрібна ця інформація власникам?

Група крові у собак визначається не так, як у людини. Найчастіше увагу приділяють тільки одному виду.

Більшість людей може з легкістю назвати свою групу крові, а деякі – навіть свій резус-фактор. Ця інформація дуже важлива в критичних ситуаціях, коли життя людини опиняється під загрозою, а також при плануванні вагітності або участі в донорстві.

Щодо тварин діє той самий алгоритм, але мало хто з власників знає настільки докладні дані про своїх улюбленців. Незважаючи на це, ветеринарні лікарі настійно рекомендують визначати групу крові всіх домашніх улюбленців. У ряді випадків це знання зможе вберегти їх від смерті.

Склад крові собак

Склад представлений 2 основними компонентами: плазмою і різними кров’яними клітинами. Плазма містить в собі гормони, поживні речовини, білки і вітаміни і становить 70% від загальної маси. Решта 30% припадають на тромбоцити, лейкоцити і еритроцити.

Функції крові

Кровоносна система – одна з найважливіших в організмі. Вона виконує такі функції:

• Захисна. Так працюють лейкоцити. Вони відповідають за імунну відповідь і захищають організм від чужорідних мікроорганізмів.
• Механічна. Завдяки кровотоку тканини внутрішніх органів перебувають у напруженому стані, або тургорі. Це зменшує швидкість старіння клітин.
• Гомеостатична, або саморегулююча. Кровоносна система забезпечує сталість внутрішнього середовища організму, тобто відповідає за водно-електролітний баланс, кислотно-лужну рівновагу та інші важливі обмінні процеси.
• Транспортна. По кровотоку до органів доставляється кисень, поживні та біологічно активні речовини (гормони). Також він відповідає за виведення шкідливих і непотрібних продуктів обміну, регулювання температури тіла.

Рясна крововтрата може обернутися загибеллю організму, оскільки в цьому випадку кров’яні клітини, що залишилися, просто не впораються зі своїми функціями.

Як склад впливає на групу крові собаки

Основну роль відіграє особливість взаємодії антигенів і антитіл. Антигени містяться на поверхні еритроцитів, або червоних кров’яних тілець – головних переносників кисню. До них відносяться білки та інші речовини, які організм сприймає як чужорідні.

Антитіла знаходяться в плазмі і призначені для нейтралізації патогенів. Вони бувають:

• природними (присутні в організмі з народження і успадковуються від обох батьків);
• набутими (утворюються після переливання, або гемотрансфузії, від несумісного донора або передаються з материнським молоком).

Тобто зрозуміти, яка група крові у собаки, можна за наявністю цих речовин на поверхні еритроцитів і всередині плазми.

Чи є у собак резус-фактор

Резус-фактор – 1 із систем груп крові, яка у собак не застосовується. В її основі лежить визначення наявності антигену Rho (D). Він є тільки у людини, а у сімейства псових є його аналог – фактор DEA, або Dog Erythrocyte Antigen, що перекладається як еритроцитарний антиген собак. При його виявленні результат буде позитивним (+), а при відсутності – негативним (-).

Скільки груп крові у собак

Для початку розглянемо загальну кількість і використовувані позначення. Тут собаки істотно обходять людину.

Кількість груп

На відміну від людини, у собак не 4 групи крові, а більше 12. Для їх класифікації використовують вже згадану вище систему DEA. Вона враховує не тільки наявність і відсутність антигену, але і його різновид. Тобто можна сказати, що це складний аналог людської системи AB0 і резус-системи.

Позначення

При позначенні використовують арабські цифри і латиницю. До найпоширеніших видів відносять наступні:

• DEA-1 (A);
• DEA-3 (B);
• DEA-4 (C);
• DEA-5 (D);
• DEA-6 (F);
• DEA-7 (Tr).

Зверніть увагу, що перераховані види коректніше називати системами. Наприклад, у 3 групі крові у собак можуть бути присутні або відсутні антитіла до антигену DEA-3. Тобто в даному випадку буде 2 види: позитивний і негативний.

Найбільший інтерес представляє перша. Вона підрозділяється на 4 фенотипи: DEA-1.1, 1.2, 1.3 і 0. Тип 1.1 – домінантний, тобто найчастіше успадковується саме він. Решта успадковуються в порядку убування, тому 1.3 і 0 зустрічаються рідше і практично не вивчені.

Найуніверсальніша група крові у собак

В основному при обстеженні собаки вивчають тільки DEA-1.1. Він виявляється у 40-60% особин залежно від місця їх проживання. Саме його заносять до ветеринарного паспорта, оскільки за наявності антитіл тварину визнають універсальним реципієнтом (можна робити переливання від будь-якого донора), а за їх відсутності – універсальним донором (можна бути донором для будь-якої тварини).

Чи потрібно власнику знати групу крові своєї собаки?

Гемотрансфузія несумісного типу загрожує важкими гемолітичними реакціями і навіть смертю. У таких випадках організм починає руйнувати донорські еритроцити з чужорідними для нього антигенами.

Де і як визначають

Для визначення випускають спеціальні експрес-системи, але їх самостійне використання часто дає недостовірний результат. В ході цієї процедури дуже важливо дотримуватися певної послідовності, так як будь-яка помилка може спотворити підсумкові дані. Тому набагато простіше і надійніше звернутися за допомогою до ветеринара.

В основному собак тестують тільки на DEA-1.1, так як гострі гемолітичні реакції при несумісності донора і реципієнта характерні саме для цього антигену. Такий тест проводиться в звичайному порядку, а отримані дані фіксуються у ветпаспорті тварини.

При плановому переливанні проводять більш складну процедуру, яка називається «основна перехресна відповідність». Вона досліджує реакцію плазми реципієнта на еритроцити донора, адже у тварини можуть бути присутні антитіла відразу до декількох антигенів. На відміну від DEA-1.1, інші антигени рідше дають негативні реакції при несумісності.

Переливання та інші випадки, коли знання знадобляться

Основна причина – термінова гемотрансфузія. Якщо власник не володіє необхідними знаннями, а його улюбленець ніколи не отримував донорські еритроцити, то процедуру проводять без додаткового тестування.

Справа в тому, що вихованці з негативним фактором спочатку не мають антитіл до чужорідного антигену. Чутливість до білка з’являється тільки після переливання, що виключає його повторне проведення за участю позитивного донора. Це відрізняє їх від кішок.

Таким чином, можливі наступні варіанти:

• DEA-1.1+ → DEA-1.1- (тільки 1 раз);
• DEA-1.1+ → DEA-1.1+;
• DEA-1.1- → будь-який варіант.

Зверніть увагу, що порода в даному випадку не відіграє ніякої ролі. За умови сумісності переливання проводять не тільки між німецькими вівчарками, але і від вівчарки до чихуахуа.

Ще один випадок, в якому вам знадобляться докладні знання про свого вихованця, – в’язка. Цуценята, народжені від негативної матері і позитивного батька, можуть загинути від гемолітичної анемії. Якщо сука була реципієнтом від позитивного донора, то під час вагітності її антитіла легко проникнуть через плацентарний бар’єр і спробують знищити еритроцити плодів з DEA-1.1+.

Висновок

У тестуванні потребує кожна собака, так як отримана інформація може врятувати життя в майбутньому не тільки їй, але і її побратимам. Якщо за результатами вашого улюбленця визнали універсальним донором, то сміливо пропонуйте свою допомогу в разі НП у ветклініці або грумінговому салоні. Але не забувайте про важливий момент. При взятті біоматеріалу у чотириногого донора не повинно бути хронічних захворювань та інших протипоказань, здатних вплинути на безпеку процедури.

Популярні статті

Приберіть ікру та олів’є! Названо найнебезпечніші для собак страви на новорічному столі.

Хламідіоз у собак, його симптоми та лікування.

Як обрати / вибрати ветеринарного лікаря для собаки?

Що зібрати в аптечку для собаки на довгу прогулянку?

Чому у собаки опухла щока або вся морда?

Поширені хвороби золотистого ретривера та загальне здоров’я.

Коли сивіють собаки?

Що таке водянка, або асцит, у собак?

Чи є у собак почуття часу?

У собаки гноїться око: 9 можливих причин і план лікування.

Пізнавальні відео по темі