Виховання та дресирування чихуахуа.

Дресирування чихуахуа: особливості характеру та корисні поради для власників — особливо для початківців.

Мініатюрні породи, розмір яких не перевищує розмір кішки, ідеально підходять для невеликих квартир і не потребують багато їжі. Купуючи таких вихованців, власники нерідко пускають їх виховання на самоплив, вважаючи, що нічого страшного не трапиться. Насправді ж абсолютно будь-яка неслухняна собака може принести величезну кількість проблем, і чихуахуа – не виняток. Дізнатися, як виховувати та дресирувати цю крихітку, можна трохи нижче. У нашій статті ми зібрали докладні рекомендації від заводчиків породи та поширені помилки, яких слід всіляко уникати.

Чи можна дресирувати чихуахуа

Ці милі улюбленці – досить розумні та кмітливі створіння. Не варто думати, що мозок у їхній маленькій голівці занадто крихітний для запам’ятовування команд, адже головне – не розмір, а кількість звивин.

Ці чарівні крихітки здатні швидко засвоювати нову інформацію, але лише за умови спільної роботи з людиною. Чекати дива не варто. Поведінка вашого улюбленця — ваша відповідальність, тому постарайтеся докласти трохи зусиль — і вже зовсім скоро ви зможете побачити перші результати.

Особливості характеру та темпераменту породи

• Під час дресирування чихуахуа важливо заздалегідь врахувати основні особливості породи. До найважливіших з них належать:
• Самолюбство. Будь-яку неповагу собачки зустрічають холодним презирством.
• Безмежна відданість власнику. Маленькі улюбленці прагнуть отримати схвалення і щиро люблять похвалу.
• Схильність до маніпуляцій. «Мексиканці» чудово розбираються в людських емоціях і знають, кому з домочадців можна «сісти» на шию.
• Конфліктність. Крихітні бешкетники не соромляться своїх розмірів і нерідко кидають виклик більшим опонентам.
• Упертість. Якщо представники породи не хочуть щось робити, то прийняте ними рішення непохитне.

Таким чином, чихуахуа – досить примхливі хлопці, але все ж чуйні й далеко не дурні. За умови позитивної атмосфери навчання під керівництвом улюбленого господаря та регулярного заохочення вони здатні освоїти абсолютно всі базові команди – і навіть деякі трюки.

Як проводити дресирування

Почнемо з основних правил. Їхнє розуміння допоможе уникнути поширених помилок.

Вік, з якого можна починати

До дресирування чихуахуа приступають незабаром після переїзду в новий будинок. Для мінімізації стресу чекають близько 1 тижня. Цей час потрібен на адаптацію. Чекати 5-6 місяців не потрібно. У такому віці можна записуватися на повноцінні курси слухняності, проходження яких істотно полегшить отримання базових навичок і знання простих команд.

Регулярне дресирування з раннього віку сприяє формуванню міцного зв’язку та підвищує довіру до господаря.

Місце та час

Обидва ці фактори впливають на ефективність дресирування. Неправильно обране місце може призвести до постійних відволікань, а занадто тривалі заняття — до втрати інтересу.

Перші тренування краще проводити вдома, приділяючи їм близько 5–10 хвилин на день. Набагато більшу роль відіграє постійність. Нетривалі, але регулярні заняття тренують витримку і закріплюють слухняність.

Додавання відволікаючих факторів починають після виходу на вулицю. Там же плавно збільшують загальний час занять до 15-20 хвилин. У дорослому віці собаку можна дресирувати і цілу годину, але обов’язково робити перерви при перших ознаках втоми.

Заохочення та покарання

Безмежна відданість господареві перетворює на заохочення будь-яку увагу з його боку: ласку, похвалу та спільну гру. Не менш ефективно діють собачі ласощі. Головне — не переборщити з кількістю та врахувати все з’їдене у добовій калорійності.

Не обійтися й без покарань. Вони корисні при встановленні заборон. До дійсно гуманних методів належить відсутність заохочення. Також допускається прояв суворості в голосі. Собаки чутливі до інтонацій і швидко розуміють, що зробили щось не так, почувши, що господар розсердився або засмутився.

Різниця у вихованні хлопчиків і дівчаток

Власники породи відзначають, що хлопчики набагато частіше проявляють впертість, а дівчатка – намагаються хитрувати або маніпулювати. Реальних досліджень, що підтверджують істотну різницю в поведінці різностатевих вихованців, немає.

Кінологи рекомендують дресирувати собак, дотримуючись стандартних правил. Іноді винятки допустимі для сук, але не кастрованих. Під час тічки вони втрачають звичну концентрацію і стають більш розсіяними. У такі дні від проведення занять краще відмовитися.

Базові навички

Перший етап виховання відбувається в домашніх умовах. Більша частина базових навичок ґрунтується на формуванні довірчих стосунків із господарем і слугує основою для подальшого навчання.

Вивчення імені

Швидкість запам’ятовування залежить від звучності та простоти імені. Оптимальна довжина — 1–3 склади.

Кличку вимовляють щоразу, коли хочуть привернути увагу цуценяти. Для одночасного запам’ятовування інших корисних слів її вимовляють у поєднанні з дією: «Їсти», «Грати», «Гуляти».

Кличка має викликати виключно позитивні асоціації.

Ознайомлення з місцем

Придбайте зручний лежак і розмістіть його у вільній кімнаті, клітці або манежі. Дочекайтеся, коли вихованець, що награвся, почне вкладатися на підлогу або ліжко, обережно перенесіть його у потрібний куточок і чітко скажіть слово «Місце». Повторюйте цю процедуру щодня і обов’язково заохочуйте самостійне засинання на лежаку.

Ніколи не використовуйте особистий куточок собаки для покарання. Він, як і ім’я, має викликати лише позитивні асоціації.

Привчання до пелюшки або лотка

До того, як цуценя познайомиться з вулицею, йому доведеться справляти нужду на пелюшці та в лотку. Принцип привчання до цих речей однаковий. Доступний простір максимально застеляють пелюшками, щоб цуценя точно не промахнулося у свій перший раз. Усі вдалі спроби обов’язково заохочують

У перші дні цуценя висаджують на пелюшку після тривалого сну, годування та активних ігор. Згодом такий графік стане звичкою, і цуценя буде бігати в туалет самостійно. У міру закріплення навички кількість пелюшок поступово зменшують і, за потреби, переміщують їх у бік лотка.

Перші прогулянки

У післявакцинальний карантин привчають до носіння амуніції, поступово збільшуючи час перебування в нашийнику та ходіння на повідку. Через 2 тижні після останнього щеплення вперше виходять на вулицю.

Перші прогулянки повинні бути частими, але не надто довгими. Сечовий міхур і кишечник у дитячому організмі не здатні терпіти нарівні з органами дорослих, тому хоча б за один із шести рекомендованих виходів на вулицю цуценя точно справить там нужду. У міру дорослішання тривалість прогулянок збільшують до 1,5-2 годин на добу, а їх кількість – до 2-3 разів на день.

Перебування на самоті

Маленькі «мексиканці» дуже залежні від власника, тому привчання до перебування на самоті для них життєво необхідне. Для тренувань знадобиться клітка.

Якщо цуценя вже звикло до неї і спокійно спить усередині – почніть зачиняти двері на час його відпочинку. У цей момент йдіть до сусідньої кімнати й спокійно займайтеся своїми справами. Спочатку достатньо буде розлуки всього на 10 хвилин, але потім її тривалість потрібно буде збільшити до 1 години і більше.

Як навчити чихуахуа командам

Найпростіший і найнаочніший варіант — переглянути відео з дресируванням чихуахуа та спробувати повторити все побачене зі своїм улюбленцем. На особливу увагу заслуговують такі команди:

• «Фу». Відноситься до найскладніших, оскільки виключає заохочення. Використовується для позначення заборон.
• «Стій» або «Чекай». Корисна для переключення уваги з небажаної дії та в різних побутових ситуаціях, що передбачають очікування.
• «До мене». Дозволяє покликати собаку практично з будь-якої відстані.
• «Поруч». Контролює безпосереднє пересування. Використовується під час прогулянок на жвавих вулицях і при переході дороги.

Для закріплення навичок регулярно відпрацьовуйте виконання команд у різних ситуаціях. Намагайтеся застосовувати їх за призначенням, щоб вихованець бачив сенс у тому, що він робить.

Представники цієї породи демонструють непогані результати в аджиліті та собачому фрістайлі.

Від чого потрібно відучувати цуценя

Наступний важливий момент — визначення меж дозволеного. Будь-яка небажана поведінка рано чи пізно перетворюється на шкідливу звичку. Ваше завдання — вчасно її виправити та усунути.

Укуси, навіть у пориві гри

Розмір не має значення. Укуси – не норма для будь-якої вихованої собаки. Досить часто потяг до покусувань підстьобують самі власники, заохочуючи ігри з руками та ногами. Така поведінка неприпустима. У дорослому віці зубки чихуахуа стануть набагато гострішими та міцнішими, що точно не сподобається жодному з домочадців.

У разі будь-яких укусів рекомендується застосовувати техніку ігнорування у поєднанні з командою «Фу». Якщо собака вас вкусила — суворо скажіть «Фу», припиніть поточну взаємодію та йдіть в іншу кімнату, залишивши порушника наодинці.

Безпричинний гавкіт

Запам’ятайте команди «Голос» і «Тихо». За їх допомогою можна регулювати початок і закінчення гавкоту.

Якщо чихуахуа гавкає на всіх на вулиці – ні в якому разі не заохочуйте його поведінку, розчулюючись, що ваш малюк успішно налякав всю округу. Також уникайте реакції на очевидно маніпулятивний гавкіт, мета якого – привернути вашу увагу.

Підбирання з землі на вулиці

Вживання сумнівних продуктів, знайдених на вулиці, загрожує важким отруєнням і навіть летальним результатом. Від цього відучують за допомогою команди «Фу» і подальшого натягу повідця, який повинен бути відчутним, але не болючим. До таких дій вдаються щоразу, коли собака має намір взяти щось у рот.

Крадіжка зі столу

Багато видів їжі з людського столу небезпечні для домашніх тварин. Саме тому собак ні в якому разі не можна підгодовувати зі своєї тарілки. Заборону повинні дотримуватися всі члени сім’ї. Якщо ви застали вихованця прямо на місці злочину – використовуйте вже знайому команду «Фу».

Не залишайте недоїдену їжу у відкритому доступі та убезпечте сміттєвий бак від можливого проникнення.

Важливість соціалізації

Не останню роль відіграє й знайомство з навколишнім світом. Своєчасна соціалізація дозволяє досягти ідеальної слухняності в різних умовах: на багатолюдній вулиці, на майданчику для собак, у громадському транспорті та у ветеринарній клініці.

Навіть вихованець, привчений до лотка, повинен регулярно виходити на вулицю. Інакше він боятиметься будь-якого незнайомого звуку та запаху, а також абсолютно неадекватно реагуватиме на перехожих та інших тварин.

Допомога фахівця

У разі виникнення труднощів та при невеликому досвіді можна звернутися за порадою до професійного кінолога. Зазвичай клуби пропонують 2 варіанти занять: групові та індивідуальні. Вони відрізняються кількістю «учнів» і місцем проведення.

Групові заняття та курси слухняності

Корисні для соціалізації. Передбачають дресирування в групах з 8-12 собак. Проводяться на спеціалізованих майданчиках і тривають близько 1 місяця.

Індивідуальні тренування та консультації

Дозволяють самостійно обирати час і місце. Кінолог детально розповідає, як дресирувати чихуахуа, розбирає допущені помилки та допомагає їх усунути. Такий варіант підходить для новачків, які вперше завели собаку.

Привчання до процедур догляду

Знання команд для чихуахуа — великий плюс. Принаймні тому, що деякі з них можна використовувати під час привчання до купання та розчісування.

Процедури догляду – важлива частина профілактики хвороб, тому з їх введенням краще не затягувати. У першу чергу вихованця знайомлять з гребінцями, когтерезом та іншими інструментами. Він повинен уважно їх вивчити та переконатися в безпеці. Після цього можна приступити до безпосередньої процедури.

Уважно стежте за реакцією. Не тримайте наляканого цуценя і дозвольте йому відступити в безпечніше місце. У такій ситуації процедуру потрібно відкласти на завтра або на кілька днів. Головне – не здаватися і обов’язково закріплювати хоча б 5 хвилин спокійної поведінки ласощами та похвалою.

Поширені помилки

При невеликому досвіді помилки неминучі. До найпоширеніших із них належать:

• Занадто швидке додавання подразників. Не виходьте з огородженого двору в галасливе місце тренувань, доки не досягнете стійкого результату та стабільного виконання команд.
• Ігнорування втоми. Не забувайте про перерви. В іншому випадку у собаки розвинеться стійка відраза до дресирування.
• Крики та фізичне насильство. Подібні покарання абсолютно безглузді та небезпечні. Вони провокують лише страх.
• Надмірна жалість. Встановивши заборону, твердо стойте на своєму і не піддавайтеся на маніпуляції. Прояв слабкості в даній ситуації вдарить по вашому авторитету.
• Ситне годування перед початком заняття. Переповнений шлунок робить собаку ледачою і неактивною. Також це підвищує ризик проблем з травленням.
• Відсутність регулярності. Безсистемність ніколи не принесе результату.
• Часте повторення команди. Безвідмовне виконання передбачає лише одне промовляння. Занадто багато слів поспіль спровокують ігнорування.
• Одноманітність. Регулярно змінюйте оточення, щоб вихованець не занудьгував.

Якщо щось із цього збіглося – не засмучуйтеся, а зробіть висновки і рухайтеся далі. Одноразова помилка точно не зруйнує ваше життя. Головне – не повторювати її надалі.

Висновок

Не відкладайте виховання та дресирування чихуахуа на потім. Регулярне та поетапне навчання з раннього віку дозволить виростити слухняного та відданого улюбленця зі стабільною психікою, який не створить проблем ані вам, ані оточуючим.