Чим і як годувати цуценя лабрадора?

Чим годувати цуценя лабрадора: рекомендації щодо організації раціону та режиму годування.

Кожна породиста собака має свої особливості. Головна проблема добродушних та грайливих лабрадор-ретриверів — схильність до набору зайвої ваги. Ставши компаньйонами, ці вихованці втратили колишній рівень активності і виявилися вразливими до ожиріння. Саме тому при годуванні цуценяти лабрадора ні в якому разі не можна допускати перегодовування. Про особливості організації раціону для цієї породи можна дізнатися нижче.

Вибір типу харчування: промисловий або домашній раціон

Перше, з чим потрібно визначитися – тип харчування. Його необхідно дотримуватися протягом усього життя, тому до вибору слід підійти з особливою відповідальністю.

Готові корми

Найбезпечніший і найзручніший у використанні тип харчування — готові корми. Вони поділяються на 2 види:

• Сухі. Гранули сухого корму (які також називають крокетами) виробляють на спеціалізованому заводі. Після подрібнення та змішування основних інгредієнтів під впливом високих температур і тиску суміш збільшується в розмірах і набуває потрібної форми, проходячи через необхідні матриці. Після цього ще м’які та теплі гранули охолоджують і висушують, щоб збільшити термін зберігання та знизити ризик розвитку мікроорганізмів. Середній вміст вологи в сухому продукті – близько 7-10%. Такий корм стимулює процес розгризання і допомагає підтримувати здоров’я зубів.
• Вологі. Випускаються у вигляді м’ясних паштетів і шматочків у соусі або желе. Процес виробництва схожий на виробництво консервів для людини: в його основі лежить стерилізація продуктів. Такі раціони містять близько 60-80% вологи. Вони підійдуть вихованцям із проблемами ротової порожнини, які споживають мало води, або для тварин, схильних до набору маси тіла.

Сухі та вологі корми мають схожий склад, що відповідає всім потребам організму собак. При виборі однієї марки та одного напрямку їх можна поєднувати між собою. Рекомендації щодо процентної пропорції розміщують прямо на упаковці. Допускається годування як сухим або вологим раціоном, так і їх поєднанням.

Широкий асортимент дозволяє підібрати корм з урахуванням індивідуальних потреб конкретного улюбленця, включаючи вік, породу та стан здоров’я.

Домашня їжа

Другий допустимий тип харчування — їжа домашнього приготування, тобто страви зі звичайних продуктів. У цьому випадку весь процес контролює сам власник: від етапу закупівлі інгредієнтів до кінцевого результату. Мінусів тут чимало. Найбільш очевидний – трудомісткість, але є й інші:

• можливість зараження паразитами та отруєння при неправильному приготуванні або зберіганні деяких продуктів;
• складність транспортування під час поїздок;
• необхідність регулярного прийому тваринами вітамінів і мінеральних добавок.

Останній мінус пов’язаний зі складністю досягнення збалансованості раціону. При вживанні домашньої їжі у собак часто виникають дефіцити різних поживних речовин. Саме тому такий тип харчування вимагає обов’язкової консультації ветеринарного лікаря-дієтолога, який підбере меню на основі аналізів вихованця.

Не давайте улюбленцю вітамінно-мінеральні добавки без призначення лікаря. Їх безконтрольне вживання може призвести до надлишку одного або одразу декількох елементів. Це не менш небезпечно, ніж їхній дефіцит, і може спричинити серйозні ускладнення.

Заборонені продукти

Не вся їжа, звична для людини, корисна для собачого шлунка, а деякі продукти з людського столу відверто небезпечні. До них належать:

• Трубчасті та дрібні кістки. Мають гострі краї й можуть пошкодити стінки органів шлунково-кишкового тракту.
• Цибуля, редис і часник. Викликають анемію і подразнюють шлунок.
• Шоколад і шоколадна продукція. Теобромін, що міститься в шоколаді, вкрай небезпечний для тварин.
• Замінник цукру (ксиліт). Може призвести до серйозних захворювань аж до летального результату.
• Кондитерські вироби та цитрусові. Часто викликають алергію.
• Свинина. Часто виявляється зараженою паразитами та містить занадто багато жирів. Можливе вживання лише дієтичної свинини після належної термічної обробки.
• Прянощі та копченості, а також смажені та солоні страви. Велика кількість спецій може нашкодити смаковим рецепторам і нюху, а обсмажування в олії та надлишок солі загрожують захворюваннями печінки та серця.
• Виноград, родзинки та гриби. Отруйні для тварин і загрожують розвитком ниркової недостатності.
• Фрукти та ягоди з кісточками. Великими кісточками можна вдавитися або пошкодити емаль. Також під їх шкіркою нерідко ховається цвіль.
• Макарони та випічка. Провокують швидке набирання ваги.
• Перловка, пшоно, картопля та бобові. Погано засвоюються організмом і викликають здуття живота.

У багатьох чотиримісячних цуценят розвивається непереносимість лактози, тому від вживання молока у дорослому віці теж краще утриматися. В іншому випадку вихованець страждатиме від діареї, блювоти та здуття.

Небезпеку становить і готовий корм, що продається на вагу. Порушення герметичності упаковки сприяє значному осіданню пилу та утворенню патогенної мікрофлори.

Ласощі та смаколики

У тварин набагато менше рецепторів, ніж у людини. Вони не відчувають дискомфорту від одноманітного харчування і можуть їсти одне й те саме протягом усього життя. Незважаючи на це, собаки ніколи не відмовляються від смаколиків і часто набирають від них вагу.

Кінологи та ветеринарні лікарі не закликають відмовлятися від ласощів, але рекомендують давати їх як нагороду та обов’язково враховувати в загальному раціоні. До вибору таких смаколиків теж потрібно підходити з розумом. Плитка шоколаду, яка порадує зажурливу людину, може стати причиною серйозного отруєння або загибелі її улюбленця.

Найбезпечніший і водночас найкорисніший варіант ласощів — спеціальні собачі смаколики: печиво, бісквіти, ковбаски, сушене м’ясо, подушечки з начинкою та багато іншого. Серед них можна знайти особливі смаколики, які призначені для чищення зубів, зміцнення суглобів і кісток, а також низькокалорійні – для боротьби із зайвою вагою.

Ласощі не є повноцінною заміною звичайного харчування і слугують приємним доповненням. Вони повинні становити менше 10 % від загальної калорійності раціону.

Годування за віком

У процесі дорослішання цуценята проходять різні етапи розвитку. Кожен із них має свої особливості, які необхідно враховувати при організації годування.

Годування цуценят

Власнику важливо знати, чим годувати цуценя лабрадора у віці 2 місяців і старше. До цього віку всі турботи, пов’язані з доглядом та утриманням цуценяти, лягають на плечі заводчика. На момент продажу маленький вихованець зазвичай вже привчений до певного раціону. У період адаптації на новому місці йому дають ту ж їжу, що й раніше, щоб мінімізувати можливий стрес. Через кілька тижнів корм можна змінити – але не за один день, а протягом семи. Швидша заміна загрожує розладом шлунково-кишкового тракту.

Сучасні виробники пропонують дуже широкий вибір сухих кормів і вологих консервів. Серед них можна знайти 2 лінійки, призначені для цуценят: Starter і Puppy. Першу використовують як прикорм, коли маленького улюбленця вперше знайомлять з твердою їжею, а другу – з 2 місяців і до досягнення зрілості (у лабрадорів це 15 місяців).

Схема годування виглядає наступним чином:

• Менше 3 тижнів життя. Новонароджених дитинчат годує їхня мати. У разі проблем із лактацією материнське молоко замінюють на готові молочні суміші.
• 3 тижні – 2 місяці. Після появи перших молочних зубів маленьким вихованцям починають давати стартери. Такі корми мають високу калорійність і легко розмочуються до кашоподібного стану.
• 2-3 місяці. Весь молочний ряд прорізується до 1,5-2 місяців. З цього моменту лінійку Starter змінюють на Puppy. Вона теж калорійна, але відрізняється більш твердими і великими крокетами.
• 3-4 місяці. Тримісячних лабрадорів остаточно переводять на тверду їжу. Актуальною все ще залишається лінійка Puppy, оскільки активний ріст вимагає багато калорій. Набір зайвої ваги в такому віці — велика рідкість, якщо дотримуватися норм годування. Все з’їдене йде на формування внутрішніх органів та опорно-рухового апарату.
• 4-5 місяців. Цей етап важливий появою постійних зубів. Раціон зберігається, але через навантаження на ясна допустиме збільшення кількості вологого корму.
• 5-6 місяців. Відзначається помітне нарощування м’язової маси. Підрісший лабрадор важить близько 21-24 кг. Зміна поточного раціону не передбачена.

При купівлі корму слід орієнтуватися на лінійки, призначені для великих порід. Серед них можна знайти спеціальні серії, розроблені спеціально для лабрадорів.

Годування підлітків

Головна подія в підлітковому віці — статеве дозрівання. У сук його легко розпізнати за тічкою, а у псів — за частими спробами спарювання.

Скакання на сук – це також норма. Така поведінка свідчить не лише про статевий потяг, а й про загальне підвищення збудження та нервовий стан. Для скакання можуть використовуватися м’які іграшки, інші домашні тварини, а також рука чи нога людини.

Ще один важливий момент — остаточне формування всіх постійних зубів. Останніми прорізуються моляри. Саме вони формують остаточний прикус.

На цьому етапі лінійку Puppy можна замінити на Junior. Вона відрізняється ще більшим розміром гранул і більш твердою структурою. Деякі корми можна використовувати аж до 1,5 років.

Годування дорослих собак

Лабрадор досягає зрілості лише у віці 15 місяців, коли він набирає близько 30–40 кг. Після остаточного формування органів репродуктивної системи його допускають до племінної роботи. У сук орієнтиром служить третя тічка.

У дорослому віці обмінні процеси сповільнюються. Організму більше не потрібно так багато енергії, тому зайва їжа починає відкладатися у вигляді жиру. При малій активності та постійному перегодовуванні собака швидко набирає вагу.

Щоб уникнути ожиріння дорослих тварин, їх обов’язково переводять на менш калорійний раціон з позначкою Adult. Використання лінійки Puppy допустимо тільки при годуванні вагітних і годуючих сук. Їхній організм витрачає колосальну кількість енергії на розвиток плодів і вироблення молока.

Скільки разів на день годувати цуценя лабрадора

Режим годування також заслуговує на окрему увагу. Його, як і корм, підбирають відповідно до поточного віку тварини. Залежно від кількості місяців, рекомендована схема виглядає наступним чином:

• до 2 місяців — 6–8 разів на день із перервою на нічне годування;
• 2-3 місяці – 5-6 разів на день;
• 3-6 місяців – 3-4 рази на день;
• 6-12 місяців – 3 рази на день;
• старше 12 місяців – 2 рази на день.

Головна перевага дробного годування – невелике навантаження на органи шлунково-кишкового тракту. Шлунок у цуценят менший, ніж у дорослих, і не здатний перетравити занадто великий обсяг їжі. Невеликі, але часті прийоми їжі дозволяють уникнути відчуття важкості та виключають голодування. У дорослому віці до такого харчування вдаються при хворобах, вагітності та лактації.

При переході на дворазове годування між прийомами їжі обов’язково зберігають рівні інтервали. В іншому випадку собака починає голодувати і жадібно накидається на корм. Все це сприяє розтягуванню стінок і збільшує ризики завороту шлунка.

Незалежно від віку, їжу дають строго після фізичної активності, тобто після прогулянки, бігу та рухливої гри. Зворотний варіант може бути небезпечним через вже згадане раніше розширення шлунка та його заворот.

Режим пиття

Ще один важливий момент — контроль режиму пиття. Для забезпечення обмінних процесів організму собаки потрібна певна кількість рідини. Середня норма становить 100 мл на 1 кг ваги. Більш точний об’єм підбирається індивідуально і залежить від низки факторів:

• Вік. Дорослі собаки п’ють менше, ніж цуценята. Їхня норма може знижуватися до 50 мл на 1 кг. Ще менша потреба у рідині характерна для літніх вихованців. Головна причина цього явища – поступове уповільнення всіх внутрішніх процесів.
• Стать і фізіологічний стан. Найбільше води потрібно сукам, особливо вагітним і годуючим. Частина випитої ними рідини йде на вироблення молока.
• Тип харчування. Організм отримує вологу не тільки з рідин, але й з їжі. Найменше її міститься в сухих крокетах, тому при такому харчуванні собака повинна випивати в 2 рази більше, ніж з’їла.

Крім обсягу випитого, слід контролювати і його якість. Наливати воду з-під крана не можна, оскільки домішки, що містяться в ній, можуть спровокувати відкладення конкрементів. У довгостроковій перспективі такі утворення загрожують розвитком сечокам’яної хвороби. Саме тому потрібно використовувати виключно бутильовану або попередньо профільтровану воду.

Оскільки лабрадорів виводили як собак для полювання на водоплавну дичину, вони люблять плавати, і їхня любов до води може зіграти з ними злий жарт. Не дозволяйте їм пити з річок, озер та інших джерел, які можуть бути заражені бактеріями, гельмінтами та іншими патогенами. На прогулянки не забувайте брати з собою пляшку з чистою водою та дорожню миску.

Удома миска з водою завжди має бути у вільному доступі. Її вміст потрібно міняти 1–2 рази на добу. Під час миття посуду краще використовувати органічні гіпоалергенні миючі засоби — або взагалі відмовитися від них.

Контроль ваги

Не варто забувати й про схильність до ожиріння. Помітити неладне можна візуально або за допомогою зважування. У першому випадку достатньо обережно промацати у вихованця ребра. Якщо їх важко знайти під шаром жиру — час сідати на дієту.

Вводити жорсткі обмеження не потрібно. Різке зникнення звичного обсягу їжі є сильним стресовим фактором для організму і може спровокувати ще більший набір ваги. Достатньо просто скоротити кількість смаколиків і підібрати низькокалорійний раціон. Також слід збільшити поточну активність. Якщо надмірна вага перейшла в ожиріння, то вам варто звернутися за консультацією до ветеринарного лікаря, який допоможе розробити програму схуднення.

Періодичне зважування улюбленця протягом життя – найнадійніший варіант контролю ваги, оскільки візуально зміни не завжди помітні. Набагато краще встигнути їх попередити, своєчасно відреагувавши на зафіксоване відхилення.

У перші 4 тижні після народження маленького улюбленця потрібно зважувати раз на тиждень, а потім – щомісяця. Для отримання більш достовірних результатів зважування краще проводити вранці натщесерце.

Якщо ваш улюбленець постійно набирає зайву вагу, але їсть не так вже й багато, залучіть його до занять спортом. Лабрадори особливо добре проявляють себе в канікросі, кінологічному фрістайлі, дог-фрісбі, аджиліті, флайболі, байкджорингу та пітч-енд-гоу.

Висновок

Правильне годування – запорука міцного здоров’я та довгого життя. Його необхідно дотримуватися з перших днів народження цуценяти, щоб захистити його від ожиріння та пов’язаних з ним проблем. Якщо у вас залишилися якісь питання – обов’язково зверніться за допомогою до ветеринарного лікаря. Він допоможе усунути поточні помилки та підбере раціон з урахуванням індивідуальних особливостей тварини.