Що таке атаксія у собак?

Атаксія у собак – досить серйозна патологія, що супроводжується частковою або повною втратою координації.

Невпевнені рухи вихованця повинні насторожити будь-якого відповідального господаря. Подібна клінічна картина характерна для атаксії у собак, лікування якої безпосередньо залежить від причини, що її викликала. Ця патологія часто передається у спадок і підвищує ризик передчасної смерті в результаті супутніх ускладнень.

Атаксія у собак, що це таке

Порушення координації у собак, або атаксія, характеризується хиткою і невпевненою ходою, завалюванням в будь-яку сторону, відмовою рухатися. Це не самостійне захворювання, а лише наслідок порушень.

Характеристика

Патологія, що виникає в результаті, не є самостійною і виступає симптомом захворювань центральної нервової системи та/або вестибулярного апарату. Найчастіше ушкодження виникають у головному та спинному мозку.

Незважаючи на можливе збереження м’язової сили, хвора тварина втрачає орієнтацію в просторі та звичну рухливість. Це позначається на якості життя і нерідко обертається загибеллю через травми.

Породна схильність

Порушення може виникнути у будь-якого вихованця, але деякі породи вразливі більше, ніж всі інші. До них відносяться:

• бобтейли;
• кокер-спанієлі;
• австралійські келпі;
• бордер-колі;
• китайські хохлаті;
• амстафи;
• стаффордширські, шотландські, скотч-, ердель- і джек-рассел-тер’єри;
• зенненхунди;
• шотландські сетери;
• німецькі вівчарки.

Власникам тварин з групи ризику слід записати своїх улюбленців на ДНК-тест. При отриманні позитивного результату слід подбати про їх безпеку за допомогою дотримання профілактичних рекомендацій.

Чому виникає розлад: 11 причин

Залежно від причини виникнення, розлад поділяють на вроджений і набутий. У першому випадку все пояснюється генетичною схильністю: про її наявність можна дізнатися, ознайомившись з детальною інформацією про здоров’я батьків до покупки цуценяти.

У другому випадку патологія виникає з наступних причин:

• Новоутворення. До найбільш небезпечних відносяться злоякісні пухлини, що вражають клітини головного мозку. Також схожі симптоми викликають доброякісні поліпи і кісти, що зачіпають нервові закінчення.
• Запалення вух. Внутрішній і середній отит – одна з найбільш поширених причин, оскільки орган слуху безпосередньо пов’язаний з рівновагою.
• Інтоксикація. Крім отрут, отруєння можуть викликати продукти життєдіяльності гельмінтів. При запущеній формі гельмінтозу розвивається енцефалопатія, що супроводжується патологічною зміною мозкових тканин.
• Офтальмологічні захворювання. Невпевнена хода виникає при будь-яких захворюваннях очей, що послаблюють зір.
• Анемія. Нестача червоних кров’яних тілець призводить до кисневого голодування і поступового ослаблення м’язів.
• Травми. Сюди входять будь-які механічні пошкодження спинного та головного мозку.
• Інфекції. Порушення ходи викликає чумка, мієліт, токсоплазмоз, енцефаліт, криптококоз та інші захворювання, що зачіпають мозкові структури.
• Дефіцит вітаміну B, кальцію або глюкози. Ці речовини необхідні для нормального функціонування мозку, тому їх нестача призводить до критичного стану.
• Зневоднення. При нестачі рідини всередині організму відсутня кількість витягується з власних тканин і клітин. В результаті цього м’язи втрачають свою пружність.
• Судинні захворювання головного мозку. До цієї групи відносяться інсульти, що виникають через порушення згортання крові, артеріальну гіпертензію, гормональні розлади і сепсис.
• Неврологічні патології. Полінейропатія і подібні захворювання можуть спровокувати розвиток порушень в головному мозку.

Лікування безпосередньо залежить від причини, тому дуже важливо не займатися самодіагностикою і обстежитися у ветеринарній клініці при появі перших тривожних ознак. Чим раніше буде надана допомога, тим менша ймовірність появи ускладнень – і сприятливіший прогноз.

Розподіл патології за видами

За локалізацією патологію поділяють на 6 видів. Незважаючи на схожу симптоматику, кожен з різновидів має свої характерні особливості і виникає з різних причин.

Вестибулярна

Вестибулярна атаксія у собак розвивається при пошкодженні мозкового стовбура і внутрішній формі отиту. У хворих тварин втрачається орієнтація в просторі, а будь-яка поверхня здається похилою. Через це вони постійно нахиляються вперед або в сторони, ходять колами і виявляють незвичну загальмованість. При різких рухах у них відзначаються запаморочення і блювота.

Мозочкова

Мозочкова атаксія у собак виникає при втраті нервових клітин кори мозочка. Залежно від особливостей прояву, даний вид поділяють на 2 різновиди: статичну і динамічну. У першому випадку відзначається сильна втрата м’язової маси, що заважає зберегти нерухомість. У другому випадку координація втрачається повністю. Особливо добре це помітно під час пересування.

Мозочок – частина головного мозку, що відповідає за м’язовий тонус, рівновагу і координацію. Він складається з двох шарів:

• зовнішнього, що обробляє інформацію і приймає рішення;
• внутрішнього, що передає дані по всьому організму.

При пошкодженні хоча б одного з шарів мозочок втрачає свої функції.

Сенситивна

Спостерігається при ураженні спинного мозку. Цей вид характерний для онкології, запалень та інших патологій міжхребцевих дисків. Хвора тварина не може згинати та розгинати суглоби. При запущеній формі можливість пересування повністю втрачається.

Сенсорна

Найрідкісніший різновид, що проявляється посиленням симптоматики при закритті очей. Її основна ознака – втрата чутливості в кінцівках, що провокує розвиток часткового або повного паралічу. Виникає при отруєннях, полінейропатії та травмах спинного мозку.

Лобна

Розвивається при ураженні лобової частки або скронево-потиличної області. Супроводжується хиткою ходою з постановкою лап на одній прямій і відхиленням корпусу назад.

Психогенна

Симптоматика цього виду відрізняється від органічних уражень нервової системи. Пересування хворих тварин сильно нагадує катання на ковзанах. Вони ковзають лапами, пересуваючись по ламаній лінії, перехрещують кінцівки або ходять, не згинаючи суглоби.

Які симптоми повинні насторожити

Кількість та інтенсивність симптомів атаксії у собак індивідуальні. Найбільша кількість тривожних проявів відзначається при змішаній формі захворювання, коли діагностують не одну, а відразу кілька різновидів.

У цуценяти

При вродженій формі перші симптоми можна виявити на 4-5 тижні життя. Хворі цуценята дуже незграбні. Вони постійно завалюються на бік після пари кроків і з трудом піднімаються на всі 4 лапки.

Якщо до 4-6 місяців цуценя все ще не вміє тримати рівновагу і постійно падає – зверніться до ветеринара. Подібна незграбність нормальна тільки в перші місяці життя.

Також слід простежити за годуванням. Якщо ваш вихованець дивно вивертає шию і корпус, не потрапляючи мордочкою в миску – поспішіть записати його на обстеження.

У дорослої собаки

Найчастіше хвороба розвивається у тварин старше 6-7 років. Вона супроводжується такими симптомами:

• раптова втрата координації, що проявляється завалюванням корпусу і присіданням на поворотах;
• наростання слабкості, зниження активності і втрата апетиту;
• погіршення слуху і періодичні мимовільні рухи очними яблуками;
• безладні обертання головою і м’язовий тремор;
• безпричинне падіння на рівному місці;
• проблеми з підйомом по сходах або застрибуванням на вертикальні поверхні.

Якщо ви помітили тільки один з перерахованих симптомів – не чекайте погіршення стану і поспішіть звернутися за допомогою. Своєчасно розпочате лікування допоможе попередити розвиток ускладнень.

Методи діагностики

Перед постановкою діагнозу важливо виключити захворювання зі схожими симптомами. Для цього проводять такі дослідження:

• аналіз крові та сечі, включаючи експрес-тести на паразитів;
• УЗД внутрішніх органів;
• огляд вух на предмет травм, запалень і гостроти слуху;
• мазки на цитологію, що виявляють наявність патогенних мікроорганізмів;
• МРТ, КТ і рентген, що визначають наявність пухлин і пошкоджень;
• проба Ромберга, що оцінює координаційні можливості.

Після збору анамнезу, огляду пацієнта та отримання результатів усіх необхідних досліджень ветеринар підбирає лікування, враховуючи різновид і причину патології.

Як лікується атаксія у собак

Препаратів для корекції функцій мозочка не існує, тому вроджена форма лікуванню не піддається. Використовувана терапія спрямована на купірування причин порушення, запобігання ускладнень і поліпшення самопочуття хворого вихованця.

Медикаментозна терапія

Інфекційні хвороби лікують антибіотиками та противірусними препаратами. Всі інші препарати використовують для зняття супутніх симптомів. Вихованцю можуть прописати:

• анальгетики і спазмолітики;
• протизапальні;
• діуретики;
• седативні;
• імуномодулятори.

При отруєнні отрутами або паразитами проводять детоксикаційну терапію і призначають прийом антигельмінтиків. Дефіцити, анемію і зневоднення усувають переглядом раціону і внутрішньовенними ін’єкціями глюкозного розчину. Лікування судинних захворювань передбачає використання медикаментів, що поліпшують метаболізм нервової тканини і стимулюють кровообіг.

У яких випадках показана операція

Оперативне втручання передбачено при новоутвореннях, травмах і деяких офтальмологічних захворюваннях. Під загальним наркозом тварині висікають уражені тканини і усувають наслідки наявних пошкоджень. Додатково може знадобитися проведення хіміотерапії.

Особливості життя, догляду та харчування

Незважаючи на захворювання, багато вихованців продовжують зберігати свою активність. У цьому випадку слід подбати про їхню безпеку:

• Виключіть проживання на вулиці. Хворий повинен жити в просторому приміщенні поруч з власником.
• Розмістіть лежанку або будиночок подалі від потенційно небезпечних об’єктів: загострених кутів і важких предметів.
• Встановіть миски для їжі та води на підставки, що перешкоджають випадковому перекиданню.

При наявності паралічу улюбленцю потрібно робити спеціальний масаж лап і спини. Появи пролежнів можна уникнути своєчасним перевертанням вихованця з боку на бік.

Раціон повинен відповідати собаці за її віком, розміром, рівнем активності, породою, станом здоров’я та іншими показниками. Якщо ви не можете самостійно вибрати промисловий корм або хочете годувати улюбленця раціонами домашнього приготування – зверніться до ветеринарного лікаря-дієтолога.

Прогнози та можливі наслідки

Втрата можливості узгоджувати свої дії часто призводить до травм лап і пальців. Через тремор голови, що заважає пережовуванню їжі, може виникнути небезпечне для життя виснаження.

Сприятливий прогноз характерний для набутої патології вестибулярного та сенситивного типу, виявленої на ранній стадії. При зникненні всіх неврологічних ознак у ході лікування тварина знову отримує можливість жити нормальним життям.

Чи можна вберегти тварину?

Попередити розвиток вроджених порушень можна тільки суворим вибракуванням тварин з генетичною схильністю. У руках господаря – лише зниження наявного ризику. Для цього необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

• Купуйте вихованців тільки в перевірених розплідниках, які не допускають спарювання хворих партнерів.
• Цікавтеся родоводом кожного з батьків.
• Вивчіть рухи цуценят, виставлених на продаж.
• Дотримуйтесь графіка щеплень і обробки від паразитів, що дозволяє захиститися від найбільш поширених інфекцій.
• Подбайте про безпеку, намагаючись не допускати травм всередині будинку і на прогулянці.
• Підтримуйте достатню фізичну активність за допомогою рухливих ігор і вправ.
• Збалансуйте харчування. Переконайтеся, що корм підходить собаці за її особливостями та потребами. У випадку з раціонами домашнього приготування складання меню необхідно довірити фахівцю – ветдієтологу.

Вибравши будь-яку породу з групи ризику, уважно стежте за її самопочуттям. Регулярно проходьте обстеження у ветеринара.

У більшості випадків атаксія виявляється невиліковною, але не варто вважати цей діагноз вироком. При своєчасному виявленні проблеми стан тварини можна наблизити до норми, уникнувши летального результату та інших неприємних наслідків.