Причини агресії у собак і 3 способи їх усунення.

Агресія собак буває спрямована не тільки на незнайомців, але і на власного господаря. У чому причина поганої поведінки?

Попереджувальне гарчання від тварини, яка охороняє довірену їй територію або людину, цілком виправдане і навіть похвальне. Але якщо аналогічна поведінка з’являється по відношенню до власного господаря, то варто серйозно задуматися про її причини. Зрозуміти, що робити при агресії у собаки, досить непросто – іноді для вирішення проблеми доводиться звертатися до кінолога або ветеринара.

Поширені причини агресивної поведінки

Можливих причин агресії у собак дуже багато, але найпоширеніші можна розділити на 3 великі групи. До них відносяться:

• Помилки селекції. Порушення встановлених правил і бездумне схрещування несумісних порід з різноманітними відхиленнями призводять до створення особин з абсолютно непередбачуваною поведінкою.
• Неправильне виховання. Відсутність своєчасної соціалізації і хорошої дресури, а також занадто велика кількість поблажок можуть обернутися неприємними наслідками. Вихованець, який не відчуває авторитет власника і не вміє спілкуватися з навколишнім світом, стає некерованим.
• Погане утримання. Життя у вольєрі або на прив’язі, що виключає спілкування з іншими тваринами і людьми, негативно позначається на психіці. Аналогічно впливають і жорстокі фізичні покарання, що застосовуються за будь-який проступок.

Найчастіше за агресивною поведінкою стоїть людський фактор. Помилки, допущені господарем, можуть спричинити небезпечні події. Постраждати від агресора можуть власні діти власника, сусіди та інші домашні тварини, які не здатні дати відсіч.

На кого може кидатися собака

Крім прямого нападу, попереджувального гарчання і оскалу зубів, агресивність може проявлятися непослухом. Пес відмовляється виконувати команди або не підпускає господаря до своїх іграшок. Пам’ятайте, що будь-яка безконтрольна поведінка є ненормальною і вимагає корекції.

На господаря

Агресія собаки до господаря найчастіше пов’язана з неправильним вихованням або болем. У другому випадку негативна реакція може виникнути під час чищення вух або вичісування шерсті. Але якщо тварина накидається на вас за випадкове виривання волоска, то подібні витівки потребують обов’язкової корекції.

Маленькі діти більш вразливі, тому вони можуть стати жертвою перенаправленої агресії. Вона виникає у тварин, яких заохочують нападати на інших домашніх вихованців. Ніколи не допускайте подібної поведінки заради забави, оскільки вихований вами задирака рано чи пізно обере об’єктом для нападу одного з членів сім’ї – можливо, дитину або тендітну жінку.

На інших людей

Подібна реакція характерна для службових, охоронних, бійцівських і мисливських порід. У них на генетичному рівні закладена недовіра до незнайомців, тому при посяганні на їхню територію або власність вони негайно нападають на порушника.

На інших тварин

На інших тварин часто кидаються пси з поганою соціалізацією, вираженим територіальним інстинктом або домінантною поведінкою. Крім сусідських собак, вони можуть утискати і тих, хто живе з ними в одному будинку.

Види агресії у собак і методи їх усунення

Відрізняються не тільки причини і об’єкти нападок, але і ознаки ворожості. На підставі цих критеріїв виділяють 11 видів агресії, що усуваються різними методами.

Територіальна

Часто зустрічається у бійцівських і сторожових порід через розвинений територіальний і захисний інстинкт. Для адекватного сприйняття ситуації таких тварин необхідно дресирувати з цуценячих років. В іншому випадку вони будуть нападати не тільки на реальних порушників, але і на:

• кішок, що прогулюються вздовж паркану;
• сусідів, які зайшли перекинутися парою слів на вашій ділянці;
• друзів, які несподівано приїхали;
• будь-яких людей, що з’являються за вікном.

Якщо агресор заспокоюється, опинившись не на своїй території – розучіть охоронні команди («Голос», «Охороняй», «Чужий»). З їх допомогою ви уникнете порожнього гавкання на проїжджаючі машини і навчите захищати довірені предмети тільки з вашого дозволу. Якщо своїми силами ви не справляєтеся – запишіться на курси до кінолога.

Власницька

Проявляється в небажанні віддавати іграшки або інші предмети, які собака вважає своїми. Характерно для тварин, які звикли грати в перетягування і не сприймають авторитет власника.

Коригується шляхом правильного виховання. Припиняйте спроби зазіхання на головну роль навіть у грі. Видавайте іграшки, коли вважаєте за потрібне, і обов’язково припиняйте гру, якщо вихованець починає на вас гарчати. У такі моменти собаку необхідно залишити одного, оскільки ігнорування – найдієвіший спосіб покарання.

Обов’язково вивчіть команди «Фу» і «Не можна». Вони допоможуть керувати діями чотириногого друга вдома і на прогулянці, виключивши небажану охорону іграшки або поїдання небезпечних предметів.

Домінантна

Домінування проявляється в ігноруванні команд, нападі на людину і самостійному прийнятті рішень з будь-яких питань. Причиною невдоволення може стати заборона на сон в недозволеному місці, вичісування шерсті, натягування повідця, пильний погляд, крики або застосування фізичної сили. Подібні дії сприймаються як демонстрація переваги, тому незгодний з вашим авторитетом вихованець буде намагатися оскаржити місце ватажка на свою користь.

Доводити своє лідерство у власному домі необхідно з перших днів появи чотириногого друга. Пояснити свою перевагу цуценяті набагато простіше, тому постарайтеся не пропустити цей момент. Встановіть бажані заборони і ніколи не робіть поблажок при їх порушенні. Якщо пес не повинен спати з вами в одному ліжку – не дозволяйте йому цього навіть під час хвороби.

Зверніть увагу, що вихованець зобов’язаний беззаперечно виконувати команди всіх членів сім’ї. Не дозволяйте йому домінувати над дітьми, але й не карайте фізично за непослух. Це лише погіршить існуючу ситуацію.

Не заохочуйте кусання рук під час гри. У майбутньому це може обернутися досить важкими каліцтвами. При непослуху постарайтеся переключити увагу агресора, скомандувавши «Сидіти» або «Лежати».

Хижацька

Розвинений мисливський інстинкт змушує переслідувати рухомі об’єкти, що раптово з’явилися в полі зору: дітей, що біжать, велосипедистів, машини, кішок, гризунів або птахів. У такі моменти собака повністю віддається погоні, втрачаючи зв’язок з навколишнім світом. Захоплений полюванням чотириногий улюбленець може не тільки загубитися, але і завдати своїй цілі досить серйозні каліцтва.

Для попередження негативних наслідків необхідно відвести чотириногого друга на спеціальні курси слухняності. Після цього небажані дії можна буде припиняти командами «Фу», «До мене» або «Лежати», що супроводжуються різким натягуванням повідця.

Харчова

Харчова агресія у собак виражається попереджувальним гарчанням на людей або інших вихованців, які намагаються наблизитися до миски з їжею. Побоюючись за збереження своєї «здобичі», тварина може поспішно заковтувати корм або нападати на конкурента.

Для вирішення проблеми необхідно змінити режим годування, усунувши сторонні подразники. Годуйте свого улюбленця наодинці, не дозволяйте йому їсти шматочками і видавайте ласощі тільки за реальні заслуги. Пропрацюйте наступну вправу:

• Перед накладанням їжі дайте команду «Сидіти».
• Потім поставте миску і скомандуйте «Чекати», не дозволяючи торкатися їжі до отримання відповідного дозволу («Можна»).
• Через деякий час перервіть годування, скомандувавши «Не можна» або «Чекати».
• Зачекайте кілька секунд і дозвольте їсти знову.

При успішному виконанні вправи похваліть свого улюбленця і видайте ласощі. У разі провалу заберіть миску і скомандуйте «Місце». Регулярно повторюйте попередні дії до зникнення небажаної поведінки.

Захисна

Характерна для охоронних і службових порід, які захищають довірену їм річ або людину. За відсутності реальної загрози така реакція є неадекватною.

Навчатись вартово-захисній службі краще під керівництвом кінолога. Самому господареві достатньо попередити зазначені дії за допомогою своєчасної соціалізації. Не замикайте пса одного у вольєрі і дайте йому можливість поспілкуватися з вашими друзями і знайомими, щоб знизити наявну тривожність. Заохочуйте негативну реакцію на сторонніх людей тільки в тому випадку, якщо вони дійсно можуть вам нашкодити.

Материнська

Захист потомства – природна реакція, що з’являється під час виношування і вигодовування цуценят. Найчастіше вона виникає у самок, але іноді відзначається і у самців, які охороняють «гніздо» від посягань потенційних ворогів.

Усунути цей вид неможливо. Він проходить без сторонньої допомоги, коли малюки набувають самостійності. Господареві достатньо допомогти убезпечити місце розташування «гнізда» і уникати провокацій тривожної матері.

Больова або при страху

Характерна для невпевнених або тварин, які зазнали насильства. Якщо ваш улюбленець гарчить, кусає руки і забивається в кут під час грумінгу або при вигляді незнайомців – використовуйте седативні препарати і займіться соціалізацією.

Попросіть друзів підійти до вас на вулиці і пригостити пса ласощами. Кілька таких зустрічей заспокоять чотириногого агресора і знизять наявну тривожність. Ласощі можна давати і після стрижки, щоб викликати приємну асоціацію з лякаючою процедурою.

Окремо варто відзначити біль, викликаний внутрішніми патологіями. Якщо гарчання і оскал виникають при спробах доторкнутися до живота, лап або інших частин тіла – обов’язково запишіться на діагностику до ветеринара.

Внутрішньовидова

Найчастіше відзначається між одностатевими особинами незабаром після статевого дозрівання. Об’єктом нападок стають слабші тварини, не здатні постояти за себе. Агресор не дає їм їсти до закінчення власної трапези, забирає іграшки, не пускає на лежанку або в кімнату.

Для придушення ворожості потрібна кастрація і заспокійливі. Також не можна забувати про поступову соціалізацію. Вигулюйте свого бунтаря на повідку, припиняючи і караючи за спроби нападу на інших тварин.

Під час статевого полювання

Стрибок гормонів спостерігається не тільки під час вагітності, але і під час статевого полювання. Самка стає агресивною незадовго до овуляції і відразу після її закінчення. Агресивність самця більш тривала і пояснюється захистом обраниці від можливих конкурентів.

Найбільш дієвий спосіб усунення цього виду – кастрація. Завдяки видаленню репродуктивних органів гормональний фон стабілізується, виключаючи нові спалахи гніву.

З племінними тваринами цей етап доведеться просто перечекати. Для захисту оточуючих обов’язково одягайте на свого улюбленця намордник і повідець, щоб виключити спроби нападу і бійку.

Немотивована

Немотивована форма не має причини і виникає спонтанно через психічне відхилення. Подібна реакція характерна для особин, народжених в результаті порушення правил селекції.

Такі випадки поодинокі і вимагають обов’язкового втручання ветеринара. Виправити ситуацію власними силами неможливо.

Що робити господареві

Якщо собака стала агресивною, то способи усунення ворожості будуть залежати від її причини. Ситуацію можна вирішити самостійно або звернутися за допомогою до кінолога. Допомога ветеринара знадобиться тільки в крайньому випадку, коли агресивність пояснюється болем через хворобу або є невмотивованою.

Самостійне вирішення проблеми

Якщо ворожість не є вродженою і викликана певним фактором, то в більшості випадків її можна усунути своїми силами. Для цього необхідно усунути рівноправність або придушити авторитет домінантного вихованця. Позиція, яку ви займаєте, повинна відповідати лідеру зграї або дорослій тварині, яка викликає повагу у молодняка.

Правильне виховання виключає будь-яке насильство. Воно підриває довіру і зміцнює страх, підвищуючи озлобленість агресора.

Для початку усуньте всі дратівливі фактори і почніть навчати свого улюбленця базовим командам. Заохочуйте за успіхи, але не піддавайтеся на провокації. При спробах нападу або незадоволеному гарчанні використовуйте відволікаючий фактор або ігнорування.

Займіться соціалізацією: одягніть на улюбленця захисну амуніцію і вирушайте в місця для вигулу, популярні серед собачників. При зустрічах з іншими тваринами контролюйте реакції свого чотириногого друга, пояснюючи різницю між реальною і уявною загрозою.

Звернення до кінолога

Якщо ваші спроби не приносять результату – запишіться на курси в кінологічний клуб. Залежно від ситуації, вам підберуть групові або індивідуальні заняття, де чотириногого друга навчать манерам і правилам поведінки в суспільстві. Кінологи рекомендують проходити курси разом з вихованцем, оскільки це зміцнює зв’язок з господарем.

Звернення до ветеринара

Больовий вид озлоблення, пов’язаний з внутрішньою патологією, проходить самостійно після закінчення лікування. Також допомога лікаря може знадобитися для зменшення підвищеної тривожності і придушення статевого потягу. У першому випадку чотириногому пацієнту підберуть седативні препарати, а в другому – запропонують кастрацію або стерилізацію.

Від прийому гормональних препаратів краще відмовитися. У них занадто багато побічних ефектів, включаючи високий ризик розвитку онкології. Оперативне позбавлення репродуктивної функції набагато безпечніше і ефективніше.

Окремої уваги заслуговує невмотивований вид злості. Він не піддається лікуванню, тому основне завдання терапії – збереження ремісії за допомогою медикаментів і занять із зоопсихологом.

У більшості випадків в агресивності вихованця винен сам власник. Будь-яка домашня тварина вимагає соціалізації і дресирування. Якщо ви не впевнені у власних силах – не беріться за виховання норовливої породи, що має схильність до агресії на генному рівні.

Пам’ятайте, що впоратися з неслухняним собакою набагато легше в ранньому віці. Не відкладайте навчання командам на майбутнє і прищеплюйте своєму улюбленцю правила пристойності з перших днів появи в будинку.