Отит у собак: симптоми, ускладнення, чи можна вилікувати самостійно?

Отит у собак – отоларингологічне захворювання запального характеру. У більшій небезпеці знаходяться породи з групи ризику з висячими і закритими вухами.

Ознаки отиту у собаки – тривожний дзвіночок, що вимагає відповідних дій з боку власника. Запущений процес загрожує не тільки втратою слуху, але й інфікуванням мозку. Щоб уникнути летального результату, ветеринари рекомендують бути пильними і своєчасно звертатися за допомогою. Особливу обережність слід проявляти власникам тварин з групи ризику.

Що таке отит у собак

Захворювання неважко діагностувати самостійно. Набагато складніше визначити точний різновид отиту у собаки і зрозуміти, що робити для його усунення.

Що таке отит

Дана хвороба являє собою запалення вуха собаки. Запальний процес часто супроводжується наявністю інфекції, але не завжди нею пояснюється. Іноді супутні інфекційні захворювання виявляються вторинними і приєднуються в результаті ослаблення імунітету.

Як проявляється хвороба у собак

У хворих тварин відзначаються поведінкові та фізіологічні зміни. Вони постійно трясуть головою, бігають по колу, чухаються і виявляють занепокоєння. У міру розвитку патології всередині вуха наростає біль. При бактеріальних інфекціях мікроби вражають слизові оболонки, приводячи до їх набряклості, появи слизу і нагноєнь.

Ознаки вушного запалення

Дратівливий свербіж і болючість змінюють звичну поведінку вихованця. Він скиглить при дотиках, відмовляється від ігор і улюбленої їжі, катається по підлозі, постійно чухається лапами або об меблі. При пересуванні собака ходить зі схиленою набік головою і періодично струшує її.

Часте і інтенсивне чухання призводить до лущення і утворення залисин. Отит у собаки поповнюється новими ознаками:

• підвищення місцевої температури вух;
• витікання серозної або гнійної рідини з вушних раковин;
• поява різкого солодкуватого або гнильного запаху з вух;
• почервоніння і набрякання зовнішнього вуха;
• запалення підщелепних лімфовузлів;
• поява болю при дотику не тільки зовнішньої, але і внутрішньої сторони вуха;
• утворення кірочок і струпів на вході в слуховий отвір.

При погіршенні стану симптоматика доповнюється косоокістю, виділенням гною з очей, погіршенням слуху і порушенням жувального процесу через інтенсивний біль. При виявленні ознак і симптомів отиту у собак не можна зволікати з лікуванням. Чим раніше буде надана допомога потерпілому, тим більше шансів на запобігання ускладнень.

Фактори, що провокують захворювання

Імовірність появи проблем з вухами підвищується при наявності певних факторів. Більшість з них впливає на працездатність імунітету, відповідального за боротьбу з патогенними мікроорганізмами.

Основні причини

Як і чим лікувати отит у собаки, залежить від його причини. До основних факторів-провокаторів відносяться:

• Атрезія слухового проходу. Природна вентиляція порушується через розростання складок і хрящів, що перекривають вхідний отвір. Це сприяє розвитку патогенної мікрофлори.
• Гормональні збої. Хвороба розвивається як ускладнення на тлі патологій щитовидної залози, сечовидільної системи, а також інших важливих систем і органів.
• Інфекційні захворювання, викликані бактеріями, грибками і вірусами.
• Алергія. Під впливом атопічного дерматиту та харчової алергії підвищується вироблення вушної сірки, що загрожує утворенням пробок.
• Зовнішні паразити. При ураженні вушним кліщем у вихованця розвивається отодектоз.
• Травми. Пошкодити вушні раковини можна не тільки в бійках, але і стороннім тілом. Небезпеку становлять і гострі предмети, і звичайна трава.
• Неправильний догляд. Занадто рідке очищення не менш небезпечне, ніж занадто часте. Останнє порушує природний шар шкірного жиру і сірки, що змащує і очищає вушні канали.
• Новоутворення. Поява пухлин і папілом призводить до тих же наслідків, що і атрезія.
• Затримка рідини у вусі. Вода, що залишилася після купання, приваблює патогенні мікроорганізми.

Через особливості будови тіла деякі породи входять до групи ризику. Для запобігання захворюванню їх доведеться регулярно водити до ветеринара з профілактичною метою.

Які породи входять до групи ризику

До групи ризику входять довгоухі вихованці, представники порід зі складчастою шкірою, надмірним скупченням шерсті всередині вух і схильністю до алергії. До них відносяться:

• тойтер’єри;
• такси;
• колі;
• бульдоги;
• спанієлі;
• чау-чау;
• сеттери;
• шарпеї;
• басети;
• лайки та інші породи з аналогічними проблемами.

У таких тварин з народження порушена природна терморегуляція і вентиляція. Цей факт потрібно враховувати вже при купівлі цуценяти, оскільки гігієні вихованця доведеться приділяти багато часу.

Різновиди отиту у собак

Лікар визначає, як лікувати отит у собаки, тільки після уточнення його різновиду. Під час діагностики враховується 5 класифікацій, що визначають місце і причину ураження, форму перебігу хвороби, характер виділень і послідовність прояву.

За локалізацією

Вухо складається з вушної раковини, барабанної порожнини і перетинчастого лабіринту. Залежно від місця локалізації захворювання буває:

• зовнішнім, тобто охоплює ділянку до барабанної перетинки;
• середнім, коли запальний процес починається в структурах, розташованих далі барабанної перетинки;
• внутрішнім, коли запалення вражає перетинчастий лабіринт.

Зовнішній вид менш небезпечний, оскільки інфекція не проникає за перетинку. В інших випадках відбувається негативний вплив на нервову систему, що може призвести до ураження мозку.

За збудником

За причиною зараження ветеринари виділяють 5 різновидів патології. До них відносяться:

• Паразитарний. Поява паразитів супроводжується свербінням в обох вушних раковинах або утворенням чорно-коричневих крупинок.
• Травматичний. На відміну від вушного кліща, травми викликають занепокоєння тільки з пошкодженого боку.
• Веррукозний. Пов’язаний з утворенням бородавок, що перекривають слуховий канал.
• Алергічний. Алергічна реакція важко піддається самостійній діагностиці, тому звернення до ветеринара – єдиний розумний вихід.
• Інфекційний. Включає вірусний, грибковий і бактеріальний отит у собак. Супроводжується підвищенням температури і рясним виділенням гною, що з’являється при розмноженні патогенних мікроорганізмів.

Деякі грибки присутні в організмі в сплячій формі і прокидаються тільки через зниження імунітету. Часто грибкова форма зустрічається разом з бактеріальною, так як ослаблений організм стає більш вразливим.

За формою перебігу

Залежно від інтенсивності та тривалості, патологія буває гострою та хронічною. Для першого виду характерна яскрава симптоматика, що дозволяє виявити запалення на ранній стадії. Він легше піддається лікуванню, але здатний перерости в хронічну форму. У цьому випадку симптоматика згладжена, але може загострюватися при рецидивах. Така клінічна картина характерна для алергій. Хронічна форма важко піддається лікуванню, тому терапія будується на запобіганні нових нападів і купіруванні гострих симптомів.

За типом виділень

За типом виділень отит у собаки буває гнійним і ексудативним. У першому випадку основний симптом – жовто-зелені виділення з неприємним запахом, у другому – рясне виділення сірки.

За походженням

Захворювання буває первинним і вторинним. У другому випадку воно виникає на тлі вірусних інфекцій, гаймориту, фарингіту та інших захворювань верхніх дихальних шляхів.

Окремо ветеринари виділяють ідіопатичний різновид. Це означає відсутність точних причин, що спричинили захворювання. Незважаючи на наявність характерних симптомів, діагностика не дозволяє відстежити фактор, що спровокував запалення.

Ускладнення та наслідки

Основна небезпека захворювання – можливий розрив або розчинення барабанної перетинки через велику кількість гнійних виділень. Проникнення гною у внутрішнє вухо загрожує втратою слуху або смертю від гнійного менінгіту. Не менш небезпечні і хірургічні операції на мозкових тканинах, пов’язаних з вухами. У спробі врятувати тварину хірург може зачепити нервові закінчення, що відповідають за рухову функцію. Після цього вихованець назавжди залишиться інвалідом.

Діагностика захворювання та його виду

Визначити отит у собаки, спираючись на фото клінічних симптомів, дуже складно. Замість самодіагностики ветеринари рекомендують звертатися за допомогою при перших підозрах.

Після збору анамнезу та огляду пацієнта ветеринар:

• досліджує аналізи сечі, крові, зіскрібів і мазків, що визначають вид збудника;
• робить рентген, що дозволяє оцінити розмір і тяжкість утворень;
• проводить МРТ і КТ, що відстежують глибину ураження.

Після закінчення всіх цих процедур лікар ставить діагноз і вирішує, чи допустиме лікування отиту у собаки в домашніх умовах. При поверхневому ураженні і відсутності ускладнень весь догляд проводиться вдома.

Допомога в домашніх умовах

Перед походом до ветеринара власники намагаються поліпшити стан вихованця своїми силами. Найчастіше це призводить до негативних наслідків, оскільки деякі очевидні дії виявляються під забороною.

Що робити до відвідування ветеринара

Перед відвідуванням ветеринарної клініки господар може самостійно оглянути хворі вуха без сторонніх предметів. Рани, виявлені із зовнішнього боку, обробляють зеленкою або перекисом.

У вуха собаці можна закапати краплі, рекомендовані ветеринарним лікарем. Вони послаблюють біль, знімають свербіж і розм’якшують утворення всередині вух. При появі гною або рясних виділень, що супроводжуються хлюпанням всередині вушної раковини, потрібно якомога швидше показати вихованця лікарю.

Які дії зашкодять

Намагайтеся не використовувати препарати для лікування отиту у собаки до відвідування ветеринарної клініки. При сильних болях, лихоманці або великій кількості гною зв’яжіться з лікарем по телефону і уточніть можливість прийому лікарських засобів.

Пам’ятайте, що спиртовмісними анестетиками обробляють тільки зовнішню частину.

Не намагайтеся очистити вушні раковини ватними паличками. Будь-який неправильний рух може призвести до пошкодження барабанної перетинки. Використовуйте ватні диски.

Категорично забороняється робити прогрівання. Вологе і тепле середовище посилить запалення через ріст патогенних мікроорганізмів.

Проведення лікування

Після постановки діагнозу завдання терапії зводяться до знищення збудника, зняття симптомів і усунення виниклих ускладнень. Більшість випадків лікують медикаментозно. Чотириногому пацієнту виписують препарати і відпускають додому, де господар щодня проводить гігієнічну обробку уражених ділянок.

Стаціонарне лікування та оперативне втручання проводять при гнійних формах, виявленні пухлини або стороннього предмета, а також самостійному заростанні слухового проходу. Після усунення причини захворювання і нормалізації стану вихованця віддають на домашнє лікування.

Які ліки випише лікар

З веррукозним і травматичним видом захворювання розбирається хірург. Для усунення алергічної реакції виписують антигістамінні препарати. При інфекційному отиті у собаки використовують антибіотики. Отруєний паразитами організм відновлюють детоксикаційними розчинами і курсом імуномодуляторів.

До популярних препаратів відносяться:

• антибіотики;
• ранозагоювальні мазі;
• антисептики – перекис водню 3%, хлоргексидин 0,05%;
• детоксикаційні розчини;
• гігієнічні лосьйони;
• імуномодулятори;
• протигрибкові вушні краплі;
• протизапальні, знеболюючі та протисвербіжні вушні краплі;
• протимікробні вушні краплі;
• протипаразитарні вушні краплі.

Всі перераховані медикаменти призначаються індивідуально. Не використовуйте препарати без узгодження з ветеринаром.

Гігієнічні процедури

Протимікробні та протигрибкові вушні краплі від отиту для собак потрібно трохи прогріти в долонях перед застосуванням. Це підвищує їх ефективність. Після прогрівання закапайте засіб у вушні раковини та акуратно помасажуйте основу вуха.

Перед використанням препаратів не забудьте усунути кірочки і забруднення гігієнічними лосьйонами або антисептиками, нанесеними на ватний диск. Щодня обробляйте рани і розчухи протизапальними і ранозагоювальними ліками.

Тривалість антибіотикотерапії становить 5-7 діб і залежить від тяжкості захворювання. При більш ранньому поліпшенні самопочуття лікування не припиняється.

Чому не можна використовувати народні засоби

Лікування травами категорично неприпустимо при алергіях і малоефективне в інших випадках. Іноді ветеринар призначає народні засоби з антисептичною дією в складі комплексної терапії, але найчастіше вибір падає на визнані антисептики.

Профілактика отиту у собак

Для попередження захворювання ветеринари рекомендують не забувати про профілактичне чищення в домашніх умовах. Це допоможе уникнути запалення або виявити його на ранніх стадіях. Крім щоденного огляду слухових проходів і щотижневого очищення раковин від бруду, не забувайте про:

• Безпека під час купання. Намагайтеся не намочити слуховий прохід вихованця і обов’язково видаляйте всю рідину, що потрапила туди.
• Протипаразитарну обробку і обмеження контакту з незнайомими тваринами. Давайте таблетки від глистів щокварталу. Паразити завдають сильного удару по імунітету, послаблюючи захисні механізми.
• Захист вух в холодну пору року. При хронічній патології укутуйте вуха теплою тканиною під час прогулянок.
• Відвідування грумінг-салонів. Регулярні гігієнічні стрижки – порятунок для вихованців з підвищеною кількістю шерсті в вушних раковинах.
• Якість раціону. Довірте складання домашнього меню ветеринарному лікарю-дієтологу і уникайте продуктів-алергенів при виявленні алергічної реакції.

Щорічно записуйтеся на прийоми до ветеринарної клініки в профілактичних цілях. При будь-яких підозрах пройдіть огляд поза графіком, але не використовуйте ліки без призначення лікаря.

Виконуйте гігієнічні процедури, необхідні при догляді за обраною породою. Запущені випадки запалення можуть призвести до важких ускладнень, тому будьте пильні і реагуйте на будь-які зміни в звичній поведінці.