Синдром Кушинга у собак: що це, які симптоми, прогнози та лікування?

Синдром Кушинга у собак — патологічний стан, що розвивається внаслідок надлишку гормону кортизолу.

Більшість життєво важливих процесів регулюється гормонами — біологічно активними речовинами, які виробляють органи внутрішньої секреції. При гормональних порушеннях страждає не тільки фізичне здоров’я тварини, але й її психоемоційний стан. У довгостроковій перспективі вони призводять до скорочення тривалості життя. До таких порушень відноситься і хвороба Кушинга у собак, що розвивається внаслідок синдрому гіперкортицизму.

Що являє собою синдром Кушинга у собак

Прямо над нирками розташований важливий орган – наднирники. Він являє собою парні ендокринні залози і відповідає за вироблення гормону кортизолу, відомого як гормон стресу. Ця речовина регулює вуглеводний обмін і підтримує нормальний артеріальний тиск.

У стресових ситуаціях кількість кортизолу в крові різко збільшується. Це дозволяє організму повністю зосередитися на захисті або нападі. У короткостроковій перспективі такий стан не є небезпечним, але в довгостроковій він призводить до виснаження енергетичних запасів і передчасного старіння, оскільки внутрішні системи та органи позбавляються достатнього живлення та кровопостачання.

Важливо зазначити, що синдром і хвороба Кушинга — це різні поняття. Перший являє собою сукупність симптомів надлишку кортизолу, спричиненого будь-якими причинами, а другий — конкретну патологію, викликану порушенням роботи гіпофіза.

Гіпофіз — частина головного мозку, що регулює кількість кортизолу, який виробляють наднирники. За виконання цієї функції відповідає ще один гормон — АКТГ, або адренокортикотропний гормон.

Класифікація за формами

Залежно від причини виникнення патологію поділяють на кілька форм:

• генетична, що не має очевидної причини, але часто передається у спадок;
• ятрогенна, або екзогенна, що виникає на тлі безсистемного прийому гормональних препаратів;
• АКТГ-ектопійована, зумовлена наявністю пухлини в гіпофізі або прилеглих до нього структурах;
• первинна, що розвивається при порушенні роботи самих надниркових залоз.

АКТГ-ектопійована форма діагностується у 80-90% випадків. Новоутворення розвивається дуже повільно і тривалий час ніяк не дає про себе знати.

Лікування цих станів різне, тому хвору тварину обов’язково повинен оглянути ветеринар.

Причини захворювання

Вище вже зазначалося, що основною причиною синдрому Кушинга у собак є надмірне вироблення кортизолу. Таке порушення виникає під впливом таких провокуючих факторів:

• неправильний або тривалий прийом гормональних препаратів, що спричиняє штучний надлишок;
• аденома гіпофіза, що провокує надсилання неправильного сигналу наднирковим залозам;
• глюкостерома (аденома) або карцинома (рак) надниркових залоз, що стимулюють посилений синтез активних речовин в обхід сигналу, який надходить від мозку.

Генетичний варіант в основному зустрічається у молодих тварин. Найчастіше його діагностують у бассет-хаундів, біглів, вівчарок, пуделів, тер’єрів, такс і боксерів. Незважаючи на це, більша частина виявлених випадків припадає на вихованців старше 7 років.

Симптоми синдрому Кушинга у собак

Хвороба розвивається у кілька етапів, але вже на самому початку з’являються дуже помітні симптоми, які важко не помітити. До них належать:

• часте сечовипускання (тварина не може дочекатися прогулянки і робить калюжі вдома);
• підвищений апетит (тварина їсть більше, ніж зазвичай, але все одно залишається голодною);
• підвищена спрага (собака п’є у великих обсягах і частіше, ніж зазвичай);
• аміачний запах від тіла хворого;
• нерозбірливе споживання їжі (улюбленець їсть навіть те, що раніше ненавидів).

Для звернення до ветеринара достатньо навіть однієї з перерахованих ознак.

Якщо затягнути з діагностикою, то порушення продовжить прогресувати. У цьому випадку клінічна картина доповниться такими симптомами:

• помітне збільшення живота;
• випадання шерсті з утворенням симетричних залисин на боках, животі та спині, що не викликають свербіння;
• часті переломи, спровоковані патологічним витонченням кісток;
• порушення репродуктивної функції (припинення тічки у сук та атрофія сім’яників у псів);
• сильна втрата ваги на тлі постійного голоду та підвищеного апетиту;
• м’язова атрофія та провисання живота;
• витончення шкіри, часте виникнення ранок та ерозій;
• задишка при будь-якому виді рухової активності.

У підсумку здоровий і молодий вихованець перетворюється на немічну собаку з запалою грудиною, обвислим животом і схудлими кінцівками. Його поведінка стає деструктивною, а до наявного захворювання додаються вторинні: аритмія, остеопороз, гастрит, цукровий діабет.

Як проводять діагностику

Незважаючи на досить яскраві та специфічні ознаки, не можна поставити діагноз лише на їхній підставі. При зверненні до ветеринарної клініки улюбленцю обов’язково призначають такі обстеження:

• загальний та біохімічний аналізи крові;
• клінічний аналіз сечі, що дозволяє виявити вміст білка;
• специфічні гормональні тести;
• УЗД черевної порожнини, що визначає наявність пухлин у надниркових залозах;
• МРТ та КТ, що діагностують новоутворення в мозкових структурах.

Подальше лікування підбирається на підставі отриманих результатів. Воно буває оперативним, або хірургічним, та медикаментозним, або консервативним.

Високий рівень кортизолу в крові далеко не завжди пов’язаний із гіперкортицизмом. Підвищення рівня цього гормону може спричиняти стрес від незвичних запахів та маніпуляцій, що проводяться у ветеринарній клініці.

Лікування захворювання

Насамперед ветеринар враховує причину розвитку захворювання. До операції вдаються у разі пухлини в одній або одразу двох ендокринних залозах. У всіх інших випадках обмежуються прийомом специфічних та симптоматичних препаратів.

Оперативним шляхом

При хірургічному лікуванні видаляють одну або відразу дві надниркові залози. При відсутності залоз вироблення необхідної кількості гормонів стає неможливим, тому прооперованій тварині призначають довічний прийом гормональних препаратів.

Операція протипоказана за наявності хронічних захворювань, метастазів та інших небезпечних ускладнень.

Препарати

Головне завдання гормональної терапії — зниження рівня кортизолу до природної норми. Інші необхідні препарати залежать від симптомів та ускладнень і можуть включати:

• протигрибкові, що борються з грибком шкіри;
• протипухлинні, що перешкоджають розвитку виявлених новоутворень;
• імуномодулятори, що підвищують захисні сили організму;
• ліки, що знижують артеріальний тиск і нормалізують роботу серця.

Тривалий прийом гормонів часто призводить до зворотного порушення – занадто низького рівня гормону стресу. У такій ситуації, як і після операції, препарати доводиться приймати на постійній основі.

При злоякісних онкологічних захворюваннях застосовують хіміотерапію, променеву терапію та імунотерапію. Перші два методи впливають на новоутворення безпосередньо, отруюючи його токсинами та опромінюючи радіацією. Останній метод діє опосередковано. Він навчає імунітет розрізняти ракові клітини від здорових, щоб той знищив їх самостійно.

Лікування ятрогенного синдрому Кушинга у собак передбачає поступове відмінення застосовуваних препаратів. Ефективність зниження дози необхідно контролювати за допомогою регулярної здачі контрольних аналізів.

Догляд за твариною

Під час лікування важливу роль відіграє правильний догляд за хворим улюбленцем. Дуже важливо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо прийому ліків, а також змінити існуючий раціон.

Для дотримання дієти підходить спеціалізований корм, розроблений для тварин із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Такий раціон дозволяє:

• нормалізувати роботу травного тракту;
• підвищити активність ферментів підшлункової залози, захистивши організм від розвитку екзокринної панкреатичної недостатності;
• відновити мікрофлору кишечника та поліпшити його моторику.

Також не варто забувати про важливість догляду за ураженими ділянками шкіри. Тут лікування підбирається індивідуально. При зараженні грибком обробку виразок і ранок проводять строго в рукавичках, щоб виключити його поширення серед інших тварин та їхніх господарів.

Прогнози на майбутнє

Гіперкортицизм порушує функціонування багатьох життєво важливих систем, знижуючи опірність організму до різних інфекцій та паразитів. Прогнози щодо цього захворювання залежать від його стадії, причини, наявних ускладнень та віку хворої тварини.

Повне одужання можливе лише за умови своєчасної діагностики ятрогенної форми. У цьому випадку порушення жодним чином не пов’язане з внутрішніми органами, тому після усунення провокуючого чинника стан собаки зазвичай стабілізується. У всіх інших випадках тривалість життя улюбленця зазвичай скорочується до 2,5–3 років.

Чи існує профілактика?

Специфічної профілактики гіперкортицизму не існує. Незважаючи на це, ймовірність захворювання можна мінімізувати, дотримуючись таких рекомендацій:

• Не займайтеся самолікуванням. Пам’ятайте, що безпечну дозу може розрахувати лише ветеринар. Якщо ви хочете використовувати гормональні препарати для пригнічення статевої активності тварини, то краще просто зверніться до стерилізації або кастрації. Ці операції набагато безпечніші та знижують ймовірність розвитку ракових пухлин.
• Контролюйте рівень кортизолу у вихованців із групи ризику. Не економте на регулярних перевірках та здачі аналізів. Чим раніше буде виявлено порушення, тим більше шансів на його лікування.
• Дотримуйтесь графіка щорічної диспансеризації. Крім базових аналізів, рекомендується додати рентген гіпофіза. В першу чергу це важливо для тварин, що мають породну схильність до захворювання.

При правильній організації догляду та лікуванні синдрому Кушинга на ранній стадії якість життя хворого улюбленця можна значно поліпшити. Саме тому не варто залишати без уваги не тільки очевидні ознаки нездужання, але й будь-які незначні зміни в поведінці, нехарактерні для вашого улюбленця.

Популярні статті

Вірусні захворювання у собак: 9 хвороб з описом симптомів.

Як собака обирає господаря в сім’ї?

«Це вікове»: 7 ознак, що у вашого собаки деменція (вона лікується!).

Жетон-адресник для собаки.

Скільки триває тічка у джек-рассел-тер’єра і коли починається?

Розвінчання міфів про собак: наука спростувала «альфа»-тренінг.

Ознаки страху у собак і як допомогти?

Чіпування собак — навіщо це потрібно?

Часті тічки у собаки: небезпечні та безпечні причини.

Чи потрібні собакам черевики в спекотну та холодну погоду?

Пізнавальні відео по темі