Хвороба Ауескі у собак, або псевдосказ.

Хвороба Ауескі у собак — смертельно небезпечна інфекція, симптоми якої нагадують сказ.

Багато вірусних інфекцій є смертельно небезпечними. До їх числа входить і хвороба Ауескі у собак, симптоматика якої схожа на сказ. Ця патологія часто протікає у гострій формі та має вкрай несприятливий прогноз. Саме тому дуже важливо не пропустити її перші симптоми та звернутися за допомогою до ветеринарної клініки ще на початковій стадії.

Опис хвороби та її збудник

Псевдоска – інфекція, що вражає ЦНС і характеризується гострим перебігом. Більшість інфікованих гине.

Вперше інфекцію виявив угорський ветеринарний лікар. Згодом його прізвище стало міжнародною назвою.

Збудник захворювання належить до родини герпесвірусів. Після проникнення в організм він вільно поширюється з потоком крові. Його основна мета — мозок.

Незважаючи на це, вірус активно розмножується у всіх внутрішніх органах, викликаючи масові крововиливи та різні порушення. У кінцевому підсумку летальний результат настає через судоми або впадання в кому на тлі болісного свербіння.

Несприятливий прогноз при псевдосказі пояснюється високою стійкістю вірусу до зовнішніх факторів. Він не боїться низьких температур, антибіотиків та більшості хімічних препаратів. Смертельними для нього є 2 фактори – нагрівання у вологому середовищі при високій температурі (80-100°С) та вплив ультрафіолету.

Збудник хвороби Ауескі зберігає свою патогенність у розкладаючомуся тілі зараженої тварини протягом півроку.

Причини та шляхи зараження

Інфекція вражає всі види домашніх і диких ссавців, але найбільш сприйнятливі до неї собаки та коти. До групи ризику входять дитинчата з несформованим імунітетом.

Вірус передається від хворих тварин. Найбільшу небезпеку становлять свині та щури. У цих ссавців захворювання зазвичай переходить у хронічну форму, що збільшує тривалість його поширення.

Шляхів зараження два:

• Аліментарний, або харчовий. Інфікування відбувається при споживанні необробленого м’яса (свинина, живі та мертві гризуни), вживанні зараженого молока або води.
• Контактний. Збудник потрапляє через мікротріщини при тісному контакті з біологічними рідинами інфікованого: носовим слизом, слиною, екскрементами, вагінальною змазкою, спермою. Контакт може бути прямим і опосередкованим. У другому випадку зараження відбувається через підстилки, годівниці та інші предмети побуту.

Перехворілий вихованець залишається носієм герпесвірусу ще рік після одужання.

У вагітних тварин герпесвірус спричиняє викидні, мертвонародження та муміфікацію плодів.

Симптоми хвороби Ауескі у собак

У результаті своєї життєдіяльності герпесвірус змінює концентрацію гістаміну та ацетилхоліну — основних нейромедіаторів, відповідальних за алергічні реакції. Це призводить до сильного свербіння. Заражені тварини розчісують себе до крові, стають полохливими та дратівливими.

До інших симптомів псевдоска належать:

• погіршення апетиту, а потім і повна відмова від їжі;
• сильне слинотеча з піною та блювота;
• задишка та утруднене дихання;
• підвищення температури на кілька градусів;
• неконтрольована спрага;
• періодична зміна настрою, що переходить у постійну глибоку депресію на другу добу після появи симптомів;
• м’язові спазми;
• хиткість ходи;
• втрата орієнтації в просторі;
• частковий і повний параліч лап і гортані.

Від справжнього сказу інфекція відрізняється відсутністю водобоязні та відвисання нижньої щелепи.

Летальний результат настає стрімко. Від моменту зараження до загибелі проходить не більше 2 тижнів, а від моменту появи перших симптомів — не більше 2 діб. Ослаблені особини гинуть ще швидше — протягом кількох годин.

Діагностика у ветеринарній клініці

На підтвердження хвороби йде кілька діб. Такий термін для зараженого занадто великий, тому діагноз зазвичай ставлять посмертно. Його головне завдання – диференціація від справжнього сказу.

Після ураження ЦНС патологія вже невиліковна. З цієї причини ветеринарні лікарі ставлять хворим тваринам попередній діагноз на підставі видимих ознак та епідеміологічної ситуації в регіоні.

Лікування та прогнози

Зараженого обов’язково поміщають на карантин як підозрюваного на сказ. Специфічного лікування патології не існує. Для запобігання вторинного інфікування використовують антибіотики.

Вірус стримують ін’єкціями гамма-глобуліну — лікарського препарату, що містить противірусні антитіла. Зневоднення та виснаження організму запобігають за допомогою внутрішньовенних крапельниць із глюкозою.

Прогноз вкрай несприятливий. Виживають лише спочатку здорові та молоді тварини, у яких хворобу вдалося виявити ще на початковій стадії. Але навіть у цьому випадку вдається досягти лише ремісії. З плином часу за несприятливих факторів вірус знову може почати розмножуватися.

Небезпека вірусу для інших тварин і людини

Вірус вкрай небезпечний для інших тварин і швидко поширюється при скупченому утриманні. Саме тому в розплідниках і притулках зазвичай хворіють відразу всі. При зараженні годуючої суки її дитинчат потрібно якомога швидше ізолювати і перевести на штучне вигодовування. Хоча навіть цей захід безпеки дає дуже малу надію на їх одужання.

Для людини хвороба Ауескі не є небезпечною, чого не можна сказати про сказ. У рідкісних випадках спостерігається слабкість, почервоніння шкірних покривів і свербіж. Симптоми проходять самі через пару годин або 5-6 днів.

Не знаючи точного діагнозу, ветеринари настійно рекомендують дотримуватися таких заходів безпеки:

• Обов’язково ізолюйте хвору тварину в клітці або окремій кімнаті після появи перших тривожних симптомів.
• Зателефонуйте до державної ветеринарної служби або будь-якої ветеринарної клініки.

Уникайте контактів аж до приїзду фахівців. Їм доведеться передати зараженого вихованця аж до з’ясування ситуації. Такий порядок передбачений з точки зору безпеки. Приховування захворювання загрожує кримінальною відповідальністю, оскільки випадок справжнього сказу може поставити під загрозу безпеку оточуючих.

Чи існує профілактика?

Існуюча вакцина застосовується тільки для щеплення сільськогосподарських тварин. Підтверджені випадки захворювання домашніх тварин дуже рідкісні. Для них специфічної профілактики не існує. Запобігання інфікуванню ґрунтується на дотриманні таких рекомендацій:

• Своєчасна дератизація. У містах її проводять місцеві служби, а за їх межами — самі господарі. Під час прогулянки не забувайте одягати на свого улюбленця повідець і намордник, щоб уникнути спроб полювання та підбирання.
• Сувора заборона на використання сирої свинини, субпродуктів і парного молока. Вживання цих продуктів також небезпечне інфікуванням глистами та проблемами зі шлунково-кишковим трактом. Більш безпечний варіант – використання готових кормів і спеціальних молочних сумішей для цуценят.
• Регулярна дезінфекція приміщення та особистих речей вихованців спеціальними засобами. Незважаючи на стійкість вірусу, таке прибирання все одно знижує його активність.
• Відмова від купівлі кормів на вагу. Такий спосіб зберігання призводить до швидкого псування продуктів і підвищує ймовірність їх забруднення екскрементами гризунів.
• Уникнення контактів з безпритульними та дикими тваринами. Вони є головними переносниками, тому не варто знімати свого улюбленця з повідця поблизу незнайомих собак, хутрових звірів та мешканців ферм.
• Своєчасна стерилізація та кастрація тварин, які не беруть участі у розведенні. Контактний шлях зараження включає і спарювання. Підвищену небезпеку становлять випадкові в’язки.

Особливу увагу слід приділити вихованцям із групи ризику: цуценятам, вагітним і годуючим сукам. Намагайтеся оберігати їх від контактів із зовнішнім світом і регулярно спостерігайтеся у ветеринарного лікаря.

Висновок

Хворобу Ауескі вкрай складно відрізнити від сказу. Саме тому при виявленні симптомів у розплідниках та притулках вводять найсуворіший карантин. Його мінімальна тривалість — 15 днів. Також обов’язково проводиться дезінфекція.

Господарям варто порекомендувати лише одне – не нехтувати заходами профілактики. Імовірність успішного одужання при псевдосказі вкрай мала, тому постарайтеся зробити все можливе для зниження ризиків.

Популярні статті

Фурункульоз у собак.

Навіщо собакам купірують хвости?

Купірування хвостів та вух у собак.

Чому собака чухається: причини та можлива допомога.

Як відучити собаку підбирати на вулиці?

Поширені хвороби кане-корсо та профілактика.

Для чого собакам потрібні вуса?

Менінгіт у собак — симптоми та лікування.

Лімфоцито-плазмоцитарний дуоденіт тварин.

Як видалити зубний камінь у собаки?

Пізнавальні відео по темі