Хламідіоз у собак, його симптоми та лікування.

Хламідіоз у собак зустрічається рідко, але становить серйозну небезпеку при ослабленому імунітеті.

Хламідіоз у собак — інфекційне захворювання, спричинене хламідіями. Від людського «аналога» його відрізняє значно менша поширеність та легший перебіг. Незважаючи на це, патологію все одно не можна ігнорувати. Вона становить серйозну небезпеку для оточуючих і самого вихованця за відсутності у нього сильного імунітету.

Що таке хламідії у собак: інформація про збудника

І у людини, і у собак хворобу викликають хламідії – бактерії, що паразитують і розмножуються всередині клітин. Поза живим організмом тривалість їхнього життя становить кілька діб. Швидка загибель настає лише при нагріванні вище 40°С, а також при обробці дезінфікуючими розчинами.

Збудник інфекції вражає різні органи та системи, але в основному – сечостатеву.

Його головна особливість — стійкість до несприятливих умов всередині організму-носія. Зіткнувшись із сильним імунітетом, хламідії перетворюються на спорову форму, тобто, по суті, «западають у сплячку». У такому вигляді вони не конфліктують з імунними клітинами й спокійно чекають свого часу — але саме до моменту ослаблення захисту.

Згідно з результатами аналізів, багато собак є носіями хламідій, але не виявляють ознак хвороби. Це пояснюється не тільки сильним імунітетом, що пригнічує бактерії, але й їхнім видом. Для собак найбільшу небезпеку становить різновид chlamydophila psittaci (збудник орнітозу). Також у них зустрічаються більш нешкідливі felis (котяча хламідія) і pneumoniae (збудник людської пневмонії).

Причини захворювання

У зовнішнє середовище збудник потрапляє через фекалії та різні біологічні рідини. Його основними переносниками є ссавці (у тому числі люди) та птахи.

Шляхи передачі інфекції

Chlamydophila psittaci найчастіше передається шляхом контакту з інфікованими птахами або через споживання їхнього м’яса. Шляхи передачі felis і pneumoniae більш різноманітні. До них відносять:

• Аерогенний. Інфекція розвивається при обнюхуванні заражених тварин або людини. Збудник поширюється при кашлі через аерозоль (крапельки слини).
• Контактний. Бактерії виділяються на шкірі та слизових оболонках, включаючи статеві органи, а також потрапляють з них на різні предмети (лежак, миска, іграшки). Для зараження тваринам достатньо облизувати одна одну або вкусити під час гри.
• Трансмісивний. Переносниками виступають кровосисні паразити.
• Фекально-оральний. Заражені екскременти можуть потрапити у воду або їжу.
• Трансплацентарний. Хвороба передається і від матері до плоду. Таке зараження дуже часто супроводжується мимовільним абортом.

Статевий шлях передачі хламідіозу у собак зустрічається дуже рідко. Незважаючи на це, безладних спарювань все одно слід уникати.

Середня тривалість інкубаційного періоду становить 2–4 тижні. Після цього в ураженої тварини з’являються перші клінічні симптоми.

Зовнішні чинники

Інфекції можуть вражати всіх тварин, але найважче вона протікає у вихованців зі слабким імунітетом: літніх та ослаблених іншими хворобами особин, цуценят і вагітних сук. Окрім внутрішніх чинників, є й зовнішні:

• тісне утримання, характерне для розплідників;
• погані умови догляду;
• велика кількість голубів або інших пернатих переносників у місці вигулу;
• тривалі стреси.

Якщо ваш улюбленець входить до групи ризику – обов’язково спрямуйте всі свої сили на профілактику його зараження.

Ознаки хламідіозу у собак

Симптоми та способи лікування хламідіозу у собак залежать від локалізації збудника та тяжкості перебігу. У тварин із міцним імунітетом інфекція протікає в латентній формі. Яскраві ознаки зараження відсутні, але ймовірність передачі хвороби оточуючим все одно зберігається.

В інших випадках, а також під впливом негативних зовнішніх факторів у хворого спостерігаються такі симптоми:

• рясні виділення з носа, вух, очей та статевих органів;
• запалення слизової оболонки носа, гортані та трахеї;
• задишка;
• кон’юнктивіт, або запалення слизової оболонки ока;
• підвищення температури тіла;
• втрата апетиту;
• аритмія;
• кульгавість;
• діарея та блювота.

Серед поведінкових змін відзначається сильна млявість та апатія. Тварина багато спить, погано реагує на подразники та відмовляється від рухливих ігор.

Основна причина смерті при зараженні chlamydophila psittaci – випіт у грудну порожнину, тобто надмірне скупчення рідини в легенях, що ускладнює дихання.

Точна діагностика захворювання

Симптоматика хламідіозу у собак дуже різноманітна. Її легко сплутати з іншими, не менш небезпечними патологіями, тому діагностика у ветеринарній клініці є обов’язковою умовою для подальшого лікування. Вона включає такі дослідження:

• загальний аналіз крові, що показує підвищення кількості лейкоцитів;
• серологічне дослідження, що підтверджує наявність збудника;
• ПЛР, що виявляє точний вид бактерій та їх кількість;
• ІФА – додатковий метод діагностики, що застосовується у випадках, коли ПЛР не дає результатів, тобто коли збудник опускається нижче глотки.

Після отримання результатів ветеринарний лікар складає для улюбленця індивідуальну схему лікування.

Схема лікування хламідіозу у собак

Медикаментозна терапія базується на усуненні збудника та наявних симптомів, а також на стабілізації роботи уражених органів і систем. Для цього використовують такі препарати:

• антибіотики, що пригнічують життєдіяльність хламідій;
• гепатопротектори, що відновлюють клітини печінки після прийому антибіотиків;
• ферментні препарати, що позбавляють від розладів травлення;
• антигістамінні препарати, що пригнічують запальні реакції;
• імуномодулятори та вітаміни, що підвищують захисні сили організму.

Крім перерахованих препаратів, ветеринарний лікар може призначити мазі від кон’юнктивіту та спеціальні розчини для промивання запаленої піхви у сук або препуціального мішка у псів.

У середньому тривалість лікування становить 25-30 діб. При поліпшенні самопочуття дуже важливо не переривати курс прийому препаратів до отримання відповідного призначення від ветеринарного лікаря. Те саме стосується і дозування. Його підбирають індивідуально на підставі віку, ваги та тяжкості захворювання тварини.

Небезпека для інших тварин і людини

Важливо розуміти, що хламідіоз — це зооантропонозна інфекція, тобто вона передається не тільки іншим тваринам, а й людині. У разі зараження у власника собаки можуть розвинутися дуже тяжкі ускладнення:

• артрити;
• безпліддя;
• хронічні захворювання сечостатевої системи.

З цієї причини після отримання позитивного діагнозу обстежитися на хламідії повинні всі члени сім’ї: і двоногі, і чотириногі. Особливу небезпеку хвороба становить для вагітних жінок. Для захисту дитини мати повинна ізолюватися від хворого улюбленця аж до його одужання.

Профілактика та щеплення

Через те, що це захворювання серед собак не поширене, вакцини від нього не існує. Щеплення роблять лише котам, які набагато частіше заражаються хламідіозом. Незважаючи на це, не можна забувати про вразливість тварин із групи ризику, а також тих, хто мешкає поруч із хворою собакою.

З метою запобігання патології власникам слід дотримуватися таких профілактичних рекомендацій:

• Збалансуйте раціон. Готовий корм повинен відповідати особливостям улюбленця (віку, розміру, активності), а домашнє меню зможе скласти лише ветеринарний лікар-дієтолог.
• Забезпечте якісні умови проживання. Не розміщуйте лежак улюбленця на протязі або в місці з підвищеною вологістю. Якщо ваш улюбленець живе у вольєрі – переконайтеся, що йому там тепло і сухо. За відсутності розвиненого підшерстя в будинку слід тримати не тільки декоративних собак, а й представників великих порід.
• Не допускайте контактів з бродячими та незнайомими тваринами на вулиці. Особливу увагу приділіть голубам – головним переносникам інфекції в містах.
• Навчіть улюбленця команді «Фу». Під час прогулянки на вулиці забороняйте йому підбирати щось із землі та ритися у смітті. Якщо команда не діє — скористайтеся намордником.
• Уважно перевіряйте документи про здоров’я партнерів перед в’язкою, включаючи результат аналізу на хламідії. Якщо ви не плануєте брати участь у розведенні породи – каструйте свого улюбленця, щоб уникнути незапланованої в’язки на вулиці.
• Дотримуйтесь графіка вакцинації та обробки від паразитів. Незважаючи на відсутність специфічної вакцини, залишається безліч інших, які можуть врятувати вашого улюбленця від різкого падіння імунітету та зараження інфекціями.
• Не забувайте про своєчасну дезінфекцію речей особистого користування. Мийте миски після кожного прийому їжі та обов’язково обробляйте лежак.

Якщо ваш улюбленець все-таки захворів, то ні в якому разі не дозволяйте йому контактувати з іншими тваринами під час прогулянки та дотримуйтесь основних правил особистої гігієни. Послабити пильність можна лише через 6–12 тижнів після закінчення курсу прийому антибіотиків, коли відсутність хламідій підтвердить негативний результат аналізу.

Висновок

Хламідіоз у собак становить небезпеку не тільки для тварин, а й для людей. Щоб уникнути зараження, обов’язково дотримуйтесь перелічених вище рекомендацій і не ігноруйте тривожні ознаки, виявлені у вашого улюбленця. Якщо з симптомів помітні лише млявість і поганий апетит — не розслабляйтеся. Тривале порушення поведінки – не менш тривожна ознака, характерна для дуже багатьох захворювань.

Популярні статті

Як допомогти тонучому собаці?

Скільки триває вагітність у мопса?

Як назвати шпіца-дівчинку — 500 ідей імен і красивих кличок.

Як вивести бліх у собак: причини появи паразитів і способи лікування.

Нетримання сечі у собаки: небезпечні та безпечні причини, вирішення проблеми.

В’язка у собак: все, що потрібно знати про делікатний процес.

Чому собака часто пукає?

Коли найкраще забирати цуценя від матері: оптимальний вік і рекомендації.

Як надати першу допомогу вихованцеві в разі надзвичайної ситуації?

Переохолодження у собак – як зрозуміти, що тварина замерзла?

Пізнавальні відео по темі