Гіперактивна собака чи цуценя: що робити?

Гіперактивна собака: поняття гіперактивності та її причини, способи боротьби з активним цуценям.

Гіперактивні собаки поводяться наче живі вічні двигуни. Вони виявляють підвищену енергійність цілодобово, створюючи незручності не тільки своєму господареві, а й оточуючим. Простими вмовляннями таку небажану поведінку не виправити, оскільки можливих причин у неї кілька. Саме тому лаяти вихованця абсолютно безглуздо. Натомість потрібно розібратися, у чому суть проблеми, і переконатися у відсутності серйозних порушень.

Занадто активне цуценя: це норма чи відхилення?

Практично всі цуценята – справжні непосиди. Така поведінка абсолютно нормальна не тільки тому, що дитячий мозок максимально орієнтований на сприйняття навколишнього світу і любить дізнаватися щось нове. Навіть незначна подія здається йому справжньою пригодою.

Окрім допитливості, незвичайну енергійність пояснює більш тривалий і якісний сон. У віці 3–6 місяців цуценята сплять по 16–18 годин на добу, а до 3 місяців — близько 20 годин. За цей час їхній організм повністю відновлюється і знову сповнений енергії.

Таким чином, висока активність цуценяти – це норма, яка не потребує корекції. Найчастіше вихованець стає спокійнішим після 1,5-2 років.

Поняття гіперактивності

Високу активність дуже часто плутають із гіперактивністю — серйозним поведінковим розладом хронічного характеру. Таке порушення — велика рідкість, тому ймовірність його наявності у тварини вкрай мала.

Діагноз може поставити тільки ветеринарний лікар

Гіперактивність – стан, при якому будь-який, навіть найнезначніший подразник, провокує надмірно активну роботу мозку. На тлі цього порушення тварина місяцями, а іноді й роками відчуває сильне нервове напруження. Тривалий стрес виснажує його організм і порушує роботу всіх життєво важливих органів. Зниження імунітету призводить до загострення хронічних захворювань і приєднання вторинних інфекцій

Запідозрити недобре до появи небезпечних ускладнень можна за такими симптомами:

• Тривале заспокоєння після хвилюючої події, що розтягується на кілька днів. Багато вихованців радісно стрибають навколо господаря, коли той повертається з роботи, але за відсутності порушень безтурботно повертаються до своїх справ через 15–20 хвилин.
• Раптова поява бурхливої реакції на подразник, який раніше ніколи не турбував. Якщо цуценя завжди ігнорувало розмови сусідів на сходовому майданчику, а тепер несамовито гавкає при будь-якому кашлі за дверима – потрібно насторожитися і про всяк випадок записатися на огляд.

Важливо зазначити, що перераховані симптоми характерні не тільки для гіперактивності, але й для інших порушень. Поставити точний діагноз може тільки ветеринарний лікар, тому не поспішайте з висновками і довіртеся професіоналам.

Причини гіперактивної поведінки собак

Гіперактивне цуценя погано піддається дресируванню, не може всидіти на одному місці і навіть нормально поїсти. Воно постійно хвилюється, різними способами привертає увагу господаря, метушиться з боку в бік і провокує конфлікти з іншими тваринами. Причин такої поведінки досить багато. До них належать:

• неприйнятне поводження;
• гормональні збої;
• невралгія;
• нестача уваги;
• відсутність або надлишок фізичних навантажень;
• порушення режиму сну та відпочинку;
• важкі емоційні потрясіння;
• надлишок білка в раціоні;
• прийом деяких препаратів;
• утримання в несприятливих умовах.

Все перераховане провокує серйозний дискомфорт і стає джерелом тривалого стресу, який у кінцевому підсумку призводить до гіперактивності. Такий стан потребує обов’язкової корекції та грамотного лікування.

Лікування стану

Для лікування гіперактивності застосовують заспокійливі препарати. Вони відновлюють пошкоджену нервову систему та запобігають виникненню нових емоційних нападів. Згодом тварина знову починає концентруватися. На цьому етапі поступово переходять до корекції поточного способу життя, дресирування та виховання.

Якщо у виникненні порушення винен не господар, а супутня патологія, то після її усунення гіперактивність може зникнути сама собою.

Як впоратися з активним цуценям або собакою

Якщо діагностика не виявила жодних порушень, можна спробувати обійтися без ліків. Заспокоїти собаку, яка не страждає на гіперактивність, можна як самостійно, так і за допомогою кінолога.

Часті прогулянки

Дуже часто цуценятам просто не вистачає руху та нових вражень. Через це їхня енергія не встигає витрачатися.

Деякі власники виводять своїх улюбленців на вулицю лише для того, щоб вони справили нужду. Назвати це прогулянкою — блюзнірство.

З маленькими цуценятами рекомендується гуляти не менше 3–4 разів на день по 10–30 хвилин, залежно від віку, а з дорослими собаками — не менше 2–3 разів на день по 1,5–2 години. Маршрут потрібно періодично змінювати, щоб улюбленець не втомився від одноманітності.

Інтенсивні фізичні навантаження

Неспішна прогулянка швидко набридає, тому обов’язково доповнюйте її фізичними навантаженнями: вільним бігом, іграми та вправами на снарядах. Підрослих вихованців можна розважити професійним спортом.

Вибираючи навантаження, враховуйте індивідуальні особливості свого улюбленця. Деякі вправи можуть виявитися небезпечними для незміцнілого опорно-рухового апарату цуценяти. Також слід уникати надто частих занять, які призводять тварину до фізичного та нервового виснаження.

Правильна атмосфера в домі

Встановіть суворий розпорядок дня. Виходьте на прогулянки, годуйте та укладайте вихованця спати в один і той самий час. Це дозволить сформувати певну модель очікування, завдяки якій вихованець буде активним лише в певні години.

Обладнайте зручне місце для сну та мінімізуйте ігри у вечірній час. Комфортна обстановка та відсутність подразників полегшать засинання.

Цікаві іграшки та корисні ласощі

Придбайте інтелектуальні іграшки та ласощі, що сприяють концентрації уваги. З цим завданням чудово впораються інтерактивні головоломки та улюблений усіма собаками конг. Взаємодія з такими предметами має заспокійливий ефект і знижує загальний рівень стресу.

Нюанси дресирування та виховання

Уникайте заохочення небажаної поведінки. Якщо вихованець активно метушиться, гавкає і постійно вас відволікає – вдайтеся до ігнорування. У такій ситуації будь-яка увага буде сприйнята як позитивне підкріплення, тому запасіться терпінням і постарайтеся зберегти максимальну відстороненість.

Ніколи не вдавайтеся до насильства. Крики та фізичне насильство лише погіршать ситуацію.

Регулярно давайте цуценяті інтелектуальне навантаження. Відпрацьовуйте з ним команди та апортування предметів, щоб хоч якось зайняти його та довести свою важливість. У разі успішного виконання доручень не скупіться на похвалу та ласку.

Якщо у вас є така можливість – запишіться на групові курси з послуху під керівництвом кінолога. Там ваш улюбленець зможе звикнути до виконання команд при великій кількості відволікаючих факторів, що позитивно позначиться на його витримці та концентрації у дорослому віці.

У яких випадках ветеринарний лікар порекомендує заспокійливі

До заспокійливих вдаються при встановленні діагнозу «гіперактивність» та при хронічному стресі, коли улюбленець не може самостійно впоратися з подразником. Також таке лікування передбачено при надто вираженій конфліктності, що загрожує благополуччю оточуючих, і при вчиненні травмуючих дій (вищипуванні шерсті, розгризанні хвоста).

Найактивніші породи собак

Рівень активності залежить і від породи, що визначає темперамент тварини. До найенергійніших представників належать:

• собаки-мисливці (тер’єри, гончаки, хорти, лайки);
• пастуші породи (австралійські вівчарки, шелті, бордер-колі, вельш-коргі);
• північні їздові (маламути, хаскі);
• собаки-охоронці (німецькі вівчарки, пінчери, добермани).

Усі перераховані вихованці зберігають дивовижну рухливість навіть у дорослому віці. Це пов’язано з їхнім робочим призначенням і закріплено в ДНК завдяки старанням селекціонерів.

Висновок

Гіперактивні собаки виявляють підвищену збудливість за будь-яких обставин. Вони не можуть заспокоїтися навіть у спокійній домашній обстановці й кожні кілька хвилин змінюють вид діяльності. Таким тваринам важко виконувати не тільки складні, а й найбуденніші справи, на кшталт відвідування туалету та сну. Без своєчасної допомоги їхній організм повільно гине від виснаження, тому ігнорувати такий стан вкрай небезпечно.

Популярні статті

Інсульт у собак: симптоми та перша допомога.

Застуда у собак: симптоми, лікування та профілактика.

Перші дні собаки в новому будинку.

Як відучити собаку справляти нужду у вольєрі або у дворі?

Як відучити собаку або цуценя підбирати їжу на вулиці?

Хламідіоз у собак, його симптоми та лікування.

Похідний рюкзак для собак: як вибрати?

Гастрит у собаки: симптоми, лікування та харчування.

Диспансеризація собак: коли і чому це важливо?

Догляд за шпіцом та особливості утримання цієї породи.

Пізнавальні відео по темі