Чому цуценя або собака ганяється за своїм хвостом?

Чому цуценя ганяється за хвостом: безпечні та небезпечні причини, вплив віку, корекція та лікування.

Багато власників помічали, як їхні собаки бігають за своїм хвостом, але про причини такої поведінки замислювалися лише одиниці. Відсутність інтересу до такого нехитрого процесу цілком логічна, адже він виглядає як нешкідлива гра. Насправді ж таке «полювання» може бути ознакою хвороби, що вимагає обов’язкового лікування.

Чому цуценя бігає за своїм хвостом – безпечні причини

Поспостерігайте за цуценям і його рухами. Підвищена активність у юному віці абсолютно нормальна. Обертання навколо своєї осі, що супроводжується «полюванням», – далеко не найдивніше, що можна побачити. Якщо маленький вихованець виглядає бадьоро і через деякий час заспокоюється, переключаючись на щось інше, то за його здоров’я можна не хвилюватися. У цьому випадку ним рухають безпечні причини.

Мисливський інстинкт

Переслідування хвоста дійсно може бути різновидом гри. Підвищений інтерес до цієї частини тіла виявляють цуценята. Вони не усвідомлюють її як частину себе і сприймають весь процес як переслідування ще однієї тварини.

Нудьга

Імовірність переслідування хвостика підвищується у вихованців, які часто залишаються на самоті і не отримують достатньої кількості фізичних та розумових навантажень. Ганяючись за хвостом, вони розважають себе незвичайною активністю і виплескують накопичену енергію.

Привернення уваги

Домашні тварини – вправні маніпулятори. Якщо ви приділяєте цуценяті, що кружляє, занадто багато уваги, то разове переслідування може набути постійного характеру. Улюбленець буде навмисно демонструвати дивну поведінку, розраховуючи на певну реакцію – захоплення, похвалу, сміх.

Стрес

Виконання повторюваних дій – один із способів боротьби з тривогою. Крім лову хвоста, тварин заспокоює вилизування шерсті.

Короткочасний стрес – природна реакція організму на подразник. Зазвичай цуценя приходить до норми протягом кількох годин. Якщо ж тривожність зберігається занадто довго, то стрес стає хронічним. У цьому випадку потрібна допомога ветеринарного лікаря.

Застрягання сміття

Уважно огляньте хвостик на наявність сторонніх предметів. Існує ймовірність, що ваш улюбленець просто намагається дістати колючку, яка застрягла в ньому під час прогулянки.

Свербіж і подразнення шкіри в спеку

До групи ризику входять лисі породи та тварини з чорним забарвленням, які в більшій мірі вразливі до сонячних променів. У короткостроковій перспективі такий вплив нешкідливий, але в довгостроковій здатний призвести до опіків і дерматиту.

Чому собака ганяється за своїм хвостом: патологічні причини

Якщо цуценя або собака бігає за своїм хвостом і кусає його, постійно скиглить, відмовляється від їжі та виглядає апатичною, то їй точно потрібна ваша допомога. Окрім нетипової поведінки, на наявність патології вкажуть прискорене дихання, свербіж, підвищення температури, почервоніння шкіри та інші фізіологічні симптоми.

Гельмінтоз

Життєдіяльність кишкових глистів провокує сильний свербіж в районі анального отвору. У цьому випадку тварина намагається зловити свій хвіст, щоб почухати зубами уражене місце. Ще один поширений спосіб зняття свербіжу в даній ситуації – катання на попі.

Блошина або кліщова інвазія

Сильний свербіж викликають не тільки внутрішні паразити, а й зовнішні. Кліща, що присмоктався, можна визначити візуально, а дрібніших бліх — за невеликими грудочками бурого кольору, помітними під час розчісування шерсті.

Найбезпечніший і найзручніший інструмент для самостійного видалення кліща — щипці Tick Twister.

Інфекції

При гострому перебігу зараження бактеріями та вірусами нерідко супроводжується сильними болями та розладом кишечника. Намагаючись усунути дискомфорт у ділянці ануса, собака починає активно його розчісувати.

Дисфункція вестибулярного апарату

Являє собою порушення рівноваги. Розвивається на тлі гіпотиреозу, новоутворень, запалень вуха та інтоксикації. Виявляється у втраті орієнтації в просторі. Окрім ловіння хвоста, може супроводжуватися такими симптомами:

• часте падіння та завалювання набік;
• надто широке розставлення передніх або задніх кінцівок;
• хитання при ходьбі;
• утримання голови в нахиленому положенні;
• неконтрольоване посмикування очних яблук, або ністагм.

У запущеному стані хворий вихованець повністю відмовляється від їжі та перестає пити. Незабаром після цього він починає ходити під себе та повністю втрачає рухову функцію.

Алергія

Як і паразитози, алергічна реакція часто супроводжується свербінням. Інші її симптоми залежать від виду алергену і можуть включати висипання, випадання шерсті та сухість шкіри.

Травми

Найневинніший варіант – невелике защемлення хвоста, а найнебезпечніший – черепно-мозкові травми та пошкодження хребта. При наявності травми обов’язково спостерігається больовий синдром, що посилюється при дотику до ураженої ділянки.

Погіршення зору

Офтальмологічні захворювання, що погіршують зорову функцію, призводять до тимчасової дезорієнтації в просторі. У такій ситуації спрацьовує той самий рефлекс, що й у цуценят. Собака бачить якесь мерехтіння позаду себе, але не розуміє, що це таке, і інстинктивно нападає, намагаючись усунути загрозу.

Гепатоенцефалопатія (печінкова енцефалопатія)

Являє собою нервовий розлад, що розвивається на тлі запалення та дистрофії печінки. Супроводжується підвищеною збудливістю або загальмованістю, блювотою, кривавим рідким стільцем та епілептичними припадками.

Психічні розлади

До цієї групи належать обсесивно-компульсивні розлади (ОКР) та панічні атаки. В обох випадках кусання відбувається несвідомо. Хвора тварина не здатна контролювати свої дії та силу укусів. Нав’язливі стани повторюються кілька разів на день і тривають до 10 хвилин.

Зоопсихологи, які спеціалізуються на поведінці собак, виявили зв’язок між рівнем холестерину та ОКР (обсесивно-компульсивні розлади). У тварин із нав’язливими станами рівень цієї речовини був значно вищим, ніж у здорових вихованців. Детальні дані про це дослідження опубліковано в журналі Journal of Small Animal Practice.

Чи пов’язана така поведінка з віком тварини?

До періодичного ловіння хвоста схильні цуценята та літні тварини. Перші демонструють дивну поведінку в рамках пізнання навколишнього світу. Їхня підвищена цікавість поступово зникає в міру дорослішання.

Причини переслідування хвоста в похилому віці менш нешкідливі. Найчастіше вони пов’язані з віковою деменцією, що підвищує ймовірність розвитку ОКР та інших психічних порушень.

Чи потрібно щось робити власнику

Відповідні дії залежать від конкретної ситуації та причини. Якщо цуценя просто проявляє цікавість, то до корекції можна не вдаватися. У всіх інших випадках вихованцеві потрібно надати допомогу: придумати йому розваги, забезпечити достатньою увагою, видалити з його шерсті сміття, що прилипло, вкрити від спеки або відвести до ветеринарної клініки.

Як розважити цуценя

Якщо проблема полягає у нестачі фізичних навантажень, то з часом невинна цікавість може перерости у стійкий нав’язливий стан. Запобігти такому ускладненню досить просто. Для цього потрібно підібрати для цуценяти більш привабливі альтернативи.

Подбайте про достатню кількість іграшок різного призначення. Частина з них повинна підходити для ігор без участі людини. До таких іграшок належать інтерактивні головоломки, конгі та гумові вироби, які можна гризти та жувати.

Проводьте зі своїм улюбленцем якомога більше вільного часу. Спільні ігри — найкращий спосіб сформувати міцну прихильність. Поєднуйте їх із відпрацюванням корисних вправ: апортуванням предметів, виконанням трюків та подоланням спортивних перешкод. Так ви зможете забезпечити цуценяті не лише фізичне, а й розумове навантаження.

Коли слід звернутися до ветеринара

Огляд у ветеринарній клініці необхідний при підозрі на патологію. Приводом для термінового звернення є такі симптоми:

• висока температура;
• виражений больовий синдром;
• утворення кров’яних подряпин та залисин;
• відмова від води та їжі (у цуценят понад 12 годин, у дорослих – більше доби);
• багаторазове блювання та рідкий стілець із сторонніми включеннями;
• катання на попі;
• збільшення живота при загальній втраті ваги;
• поїдання неїстівних предметів;
• порушення координації;
• побліднення слизових оболонок і втрата свідомості.

Лікування підбирається індивідуально і тільки після проведення діагностики. При виявленні доброякісних новоутворень може знадобитися операція.

Висновок

Якщо ваша собака ганяється за хвостом — не залишайте її без нагляду. Весела на вигляд поведінка може бути наслідком серйозного розладу, тому зафіксуйте тривалість «полювання» та супутні симптоми для подальшого спостереження. У разі погіршення самопочуття улюбленця негайно звертайтеся за допомогою. Чим раніше буде розпочато лікування, тим більший шанс уникнути ускладнень.

Популярні статті

Купірування хвостів та вух у собак.

Як бачать собаки навколишній світ?

Менінгіт у собак — симптоми та лікування.

Як викликати блювоту в собаки — 6 безпечних способів.

Скільки триває вагітність у ротвейлера?

Як правильно в’язати той-тер’єра – все про в’язку породи.

Правила комфортної прогулянки із собакою.

Як соціалізувати цуценя або дорослу собаку: основні принципи та правила.

Чому собака виляє хвостом: що це означає і навіщо вихованець ним махає?

Як зрозуміти, чи є у собаки зайва вага?

Пізнавальні відео по темі