Отруєння собаки щурячою отрутою: ознаки, перша допомога та подальше лікування.

Отруєння собаки щурячою отрутою вимагає обов’язкового надання першої допомоги та введення антидоту.

Щуряча отрута для собак смертельна. Тварина, яка її проковтнула, потребує обов’язкового надання першої допомоги та термінового медикаментозного лікування. З цієї причини всім власникам слід знати основи долікарської допомоги та характерні ознаки інтоксикації цією небезпечною речовиною – щоб не переплутати з іншими отрутами.

Що відноситься до щурячої отрути

Під цією назвою розуміють групу родентицидів, тобто пестицидів, що застосовуються для боротьби з різними гризунами в сільському господарстві, на виробництві та в домашніх умовах. У вільному продажу на українському ринку можна знайти такі препарати:

• Зоокумарин, або Варфарин;
• Бродіфакум;
• Крисид, або Альфа-Нафтилтіокарбамід;
• Ратиндан.

Всі перераховані родентициди об’єднує їх відносна безпека для людини. Використання більш небезпечних речовин, таких як фосфід цинку, стрихнін, фосфор, сполуки на основі свинцю, миш’яку і талію зазвичай уникають. До них вдаються лише догхантери, які навмисно отруюють бездомних тварин.

Як щуряча отрута діє на організм собаки

Згубна дія щурячої отрути на організм собак пояснюється антикоагулянтами, що входять до її складу. Ці хімічні речовини порушують синтез філохінону (вітаміну К), що контролює згортання крові. Після виснаження всіх внутрішніх запасів у отруєної тварини з’являються численні внутрішні крововиливи (геморагії), що викликають її стрімку і болісну загибель.

Крім геморагії, відзначається ураження ЦНС, серцевої та дихальної систем. А при проковтуванні приманки з фосфідом цинку може постраждати і сам власник. Справа в тому, що в кислому шлунковому середовищі ця речовина стає газоподібною і вільно виходить назовні при метеоризмі.

Де тварина може знайти отруту

Основний спосіб отруєння токсином – аліментарний, тобто через їжу. Найчастіше це трапляється на вулиці, де вихованець знаходить залишену приманку або проковтує зараженого гризуна.

У рідкісних випадках отруйні речовини проникають в організм через подряпини та інші відкриті рани. Це характерно для цікавих цуценят, які часто травмуються під час ігор і люблять обнюхувати будь-які виявлені предмети.

Основні ознаки інтоксикації

Яскравість і швидкість прояву симптомів залежить від дози і різновиду родентициду, що потрапив в організм. Перші тривожні симптоми можуть проявитися з невеликим запізненням після того, як запаси вітаміну К стануть істотно нижче норми.

Симптоми отруєння щурячою отрутою у собаки

До загальних симптомів інтоксикації відносять слабкість, втрату апетиту, збліднення слизових і погіршення координації. Більш специфічні ознаки проявляються після ураження певних внутрішніх органів і систем:

• ШКТ – чорна блювота і темні фекалії з прожилками крові;
• серце і органи дихання – посиніння слизових, кашель;
• кровоносна система – носові кровотечі і поява крові в слині;
• нирки – скорочення добової порції сечі і її забарвлення в рожевий відтінок;
• ЦНС – судоми, часткові та повні паралічі, тимчасова втрата свідомості, впадання в кому.

При такій клінічній картині необхідно негайно надати першу допомогу і звернутися до ветеринарної клініки. В іншому випадку дія токсинів виявиться незворотною.

З чим не варто плутати щурячу отруту?

Симптоми, що викликаються отрутою для щурів, характерні і для інших видів інтоксикацій. Проблема в тому, що їх лікування може відрізнятися. Виявити деякі з них допоможуть наступні ознаки:

• кривава піниста блювота і сильне збудження, яке поступово змінюється пригніченістю – ізоніазид (ліки від туберкульозу) – при проковтуванні спочатку починається гіпертермія (підвищення температури) і сильні судоми, потім настає параліч всіх м’язів;
• набряк гортані, рясне слиновиділення і проблеми з диханням – кислоти і луги;
• прискорення пульсу, розширення зіниць, тремтіння в кінцівках – отруйні кімнатні рослини;
• рясне блювання, судоми і поява виразок на слизовій оболонці ротової порожнини – ртуть.

Якщо ви не впевнені в джерелі отруєння – ні в якому разі не викликайте блювоту. Рух лугу і кислоти в зворотному напрямку може обернутися ще більшими внутрішніми пошкодженнями.

Що робити, якщо собака з’їла щурячу отруту

Якщо собака з’їла щурячу отруту і отруїлася прямо у вас на очах – надайте їй першу допомогу, дотримуючись загальних рекомендацій при отруєнні. Основні завдання – уповільнення процесу інтоксикації та виведення шкідливих речовин з організму. З цією метою тварині промивають шлунок, ставлять клізму і вводять антидот або дають препарати, що поглинають токсини.

Скільки часу є на порятунок

На порятунок відводиться всього 2 години. Після цього часу ймовірність летального результату зростає до 85%, оскільки отруйні речовини вражають більшість внутрішніх органів.

Перша допомога

Шлунок потерпілого промивають соляним розчином, приготовленим зі столової ложки солі та склянки теплої води. Отриману рідину набирають у шприц без голки і вливають прямо в пащу собаки, не забувши акуратно натиснути на корінь язика для викликання блювоти. Також можна використовувати перекис водню в співвідношенні 1:1 з водою.

Експериментувати з іншими інгредієнтами (ліками, травами, марганцівкою) не рекомендується. Вони можуть обпекти слизову або викликати алергію.

Варто відзначити і те, що викликання блювоти суворо протипоказано при:

• непритомності;
• невідомій причині інтоксикації;
• шлунково-кишкових кровотечах, що супроводжуються кашлем і чорною блювотою;
• проковтуванні кислоти, лугу або нафтопродукту.

Кишечник теж очищають звичайною водою, але вже без солі. При проведенні процедури в задній прохід собаки ставлять клізму об’ємом 50-100 мл. Цю дію повторюють після кожної дефекації до тих пір, поки з ануса не потече чиста вода. Єдине протипоказання до цієї процедури – наявність крові у фекаліях.

Щоб уникнути зневоднення і для зниження концентрації отрути кожні 15 хвилин в пащу вихованця потрібно вливати по 5 мл свіжої води.

Ліки, які необхідно мати в аптечці

На подібні ситуації в домашній аптечці необхідно мати сорбенти (Смекта, Ентеросгель, Полісорб, активоване вугілля) і Вікасол. Перші засоби дають при будь-якому вигляді отруєння, а другі – як антидот при інтоксикації родентицидами.

Дозування препаратів залежить від ваги вихованця. Якщо ви не впевнені у своїх розрахунках – зв’яжіться з ветеринаром для уточнення інформації по телефону.

Звернення до ветеринара

Для більш швидкої постановки діагнозу обов’язково візьміть з собою на прийом зразок блювотних мас. Крім їх вивчення буде потрібно:

• здати загальний і біохімічний аналізи крові та сечі;
• пройти УЗД, ЕКГ і рентген.

В екстреній ситуації у пацієнта беруть коагулограму, тобто аналіз на згортання крові. Всі інші дослідження проводять вже після стабілізації стану. Їх результати допомагають виявити завдані збитки і підібрати симптоматичну терапію.

Відновлення тварини

Тваринам, що перебувають у важкому стані, роблять переливання крові. Після цього їх залишають на кілька днів у стаціонарі під наглядом. При стабільному поліпшенні самопочуття пацієнта повертають власнику, надавши докладні рекомендації щодо подальшого лікування, годування та догляду.

Застосування препаратів

Специфічне лікування залежить від виду подразника. У більшості випадків в якості протиотрути використовують Вікасол або Конакіон. Якщо ж причиною інтоксикації стали фосфід цинку або Крисід, то застосовують розчин мідного купоросу або танін відповідно.

Решту ліків підбирають, відштовхуючись від супутніх симптомів. Потерпілому можуть призначити:

• протисудомні та спазмолітики;
• сечогінні та проносні;
• ферменти та імуномодулятори;
• серцеві препарати і гепатопротектори;
• сорбенти;
• анальгетики;
• глюкокортикостероїди.

В обов’язковому порядку проводять інфузійну терапію регідратаційними розчинами (крапельниці). Кількість і частота постановки крапельниць залежить від тяжкості стану пацієнта.

Дієта

У раціон вводять легкозасвоювані страви в рідкому або перетертому вигляді, якщо мова йде про їжу домашнього приготування. Меню складає суворо ветеринарний лікар – він же консультує з усіх супутніх питань.

Звичний режим годування змінюють на дробовий. Для цього їжу видають невеликими порціями близько 5-6 разів на день.

Вихованців, які харчуються готовими сухими кормами, плавно переводять на лікувальний продукт. Для цього підбирають корм, рекомендований для тварин із захворюваннями ШКТ.

Догляд і прогулянки

Крім створення максимально затишного і комфортного спального місця, необхідно приділити увагу скороченню звичних навантажень. Перший час через слабкість, біль і прийом сечогінних засобів вихованець може ходити під себе, тому слід застелити його куточок вбираючими пелюшками.

Час прогулянок доведеться скоротити, а їх кількість – збільшити. Виходячи на вулицю, уникайте контактів з іншими тваринами, бігу, стрибків та інших видів фізичної активності.

Як захистити тварину від отруєнь

Повторний випадок отруєння переноситься набагато складніше, скорочуючи шанси на порятунок тварини. З цієї причини необхідно суворо дотримуватися профілактичних рекомендацій, спрямованих на підвищення безпеки вихованця. У цьому вам допоможе:

• Регулярне використання повідця і намордника на прогулянках.
• Ретельний вибір місця для вигулу. Уникайте міських звалищ і харчових комбінатів. Також намагайтеся обходити стороною паркові зони та дитячі майданчики.
• Безпечне зберігання пестицидів. Переконайтеся, що ваш улюбленець не має доступу до упаковок з родентицидами.
• Відвідування курсів слухняності (ОКД або УГС). Якщо дресирування в домашніх умовах не приносить результату – довіртеся кінологу. Хороший фахівець знайде підхід до будь-якого вихованця.

Контролюйте поведінку вихованця за допомогою команд заборони, не дозволяючи підбирати розкидану їжу і обнюхувати підозрілі предмети. Також не варто заохочувати надмірну довірливість до незнайомців. Пам’ятайте, що трохи підозрілості з боку вашого улюбленця може врятувати йому життя.

Висновок

Намагайтеся вигулювати свого улюбленця на спеціально відведеній території і обов’язково прибирайте залишені ним продукти життєдіяльності. Ваша соціальна відповідальність допоможе знизити ризик отруєння зловмисниками і зробить наш світ трохи чистішим.