Катаракта у собак: лікування та профілактика.

Катаракта у собак — офтальмологічна патологія, що уражає кришталик ока.

Головна небезпека офтальмологічних патологій — часткова або повна втрата зорової функції. До досить поширених захворювань очей у собак належить катаракта. На початковій стадії вона протікає безсимптомно, тому в основному власники звертаються за допомогою лише тоді, коли єдиним можливим лікуванням залишається операція.

Що таке катаракта у собак

Очі, відповідальні за зорову функцію, складаються з безлічі відділів. Кожен з них відіграє свою особливу роль:

• Рогівка. Приймає видиме світло, сповільнюючи та відхиляючи його рух ближче до центру ока.
• Зіниця. Регулює кількість світла, що потрапляє на сітківку, за допомогою зміни власного розміру.
• Кришталик. Відповідає за фокусування на предметах різної відстані. Складається з води та водорозчинних білків.
• Склоподібне тіло. Підтримує форму ока і сприяє проходженню променів до сітківки.
• Сітківка. Направляє сигнал у вигляді перевернутого зображення до мозку, який відновлює вихідне зображення.

За своєю будовою кришталик нагадує лук. Він теж багатошаровий і досягає максимальної щільності ближче до центральної частини.

Під впливом низки несприятливих факторів прозорість кришталика знижується, що призводить до порушення його світлозаломлювальної функції та розвитку катаракти. У результаті зображення, яке сприймає око, спотворюється до розмитої тіні, а зіниця частково або повністю мутніє.

Незважаючи на істотне погіршення якості життя, це захворювання є повністю безболісним, оскільки всередині кришталика немає нервових закінчень.

Залежно від локалізації помутніння, катаракту поділяють на такі різновиди:

• передня або задня, що розташовується на передньому (межа між зіницею та райдужною оболонкою) або задньому полюсі (межа на стику зі склоподібним тілом);
• ядерна, що розвивається прямо по центру кришталика;
• задньокапсулярна, що вражає центр заднього полюса;
• веретеноподібна, що охоплює простір між полюсами;
• кортикальна, що утворюється на периферії і поступово поширюється на центральну частину;
• шарова, що викликає помутніння декількох шарів одночасно;
• тотальна, що покриває всю поверхню кришталика і зазвичай вражає відразу два ока.

Найсприятливіший прогноз характерний для передньої та задньої різновидів, а найнесприятливіший – для тотальної та задньокапсулярної.

Причини розвитку катаракти у собак

До групи ризику входять літні тварини віком понад 8 років. У результаті вікових змін кришталик потовщується, що призводить до розвитку кортикальної форми. Профілактика в цьому випадку не є ефективною.

Якщо причиною розвитку катаракти є вікові зміни, її називають набутою. До інших причин помутніння кришталика після народження тварини належать такі фактори:

• травми (удари, забиття, подряпини, хімічні та термічні опіки);
• переохолодження, перегрів і тривалий вплив ультрафіолетових променів;
• цукровий діабет, аутоімунні порушення, хронічні інфекції;
• різні офтальмологічні патології (глаукома, відшарування сітківки, увеїт);
• отруєння отрутами та токсинами, включаючи продукти життєдіяльності гельмінтів;
• авітаміноз;
• безконтрольний або тривалий прийом деяких медикаментів.

Вроджене помутніння ока при катаракті у собак зустрічається рідше. Воно розвивається при резус-несумісності, інфікуванні вагітної матері або дефіциті кальцію в її раціоні, тобто ще до народження цуценят.

Найчастіше хворобу діагностують у пуделів, голден-ретриверів, йоркширських тер’єрів, кокер-спанієлів, шнауцерів і той-тер’єрів. У 82% випадків тварини успадковують катаракту від своїх батьків, тому хворих особин рекомендується вилучати з розведення.

Симптоми на різних стадіях

Якщо розглянути фотографії з симптомами катаракти у собак, то можна помітити, що ступінь вираженості помутніння значно відрізняється. Воно розвивається поступово і залежить від стадії:

• Початкова. Через відсутність зовнішніх симптомів діагностується лише у ветеринарній клініці. Супроводжується незначним порушенням зору та лікується медикаментами.
• Незріла. Область ураження збільшується. Помутніння стає більш помітним. Тварина все ще орієнтується у просторі, але бачить лише контури предметів.
• Зріла. Каламутна плівка покриває весь кришталик. Тварина перестає бачити навіть обриси і орієнтується виключно на яскравість світла, періодично натикаючись на предмети. Показано суто оперативне лікування.
• Перезріла. Світлочутливість втрачається повністю. Настає повна сліпота.

Відмінна ознака катаракти – білувата пляма або легка димка на зіниці.

У домашніх умовах можна провести тест на рефлекс загрози. Для цього потрібно клацнути пальцями перед мордою собаки. За відсутності проблем із зором вона повинна моргнути. Якщо реакція на подразник відсутня – зверніться за допомогою до ветклініки.

Що робити, якщо у собаки виявили катаракту

При появі перших тривожних симптомів необхідно якомога швидше пройти діагностику, головне завдання якої — визначення причини та стадії захворювання. Залежно від результатів досліджень, порушення усувають спеціальними препаратами або за допомогою операції.

Діагностика у ветеринарній клініці

Щоб зрозуміти, як лікувати катаракту у собаки, ветеринарний лікар оглядає хворе око та проводить такі дослідження:

• Біомікроскопія очного яблука за допомогою щілинної лампи. Використовується для огляду окремих структурних елементів.
• Електроретинографія (ЕРГ). Перевіряє реакцію сітківки на пучок світла. Проводиться під знеболюючим. Дозволяє визначити стадію хвороби та ступінь пошкодження кришталика.
• Тонометрія, або вимірювання внутрішньоочного тиску. Допомагає діагностувати порушення на початковій стадії та визначає ступінь пружності рогівки. Проводиться за допомогою контактного електронного приладу з рухомим щупом, який акуратно торкається рогівки та змушує її прогнутися.
• Офтальмоскопія. Дозволяє вивчити очне дно та зробити його знімок.

Для виключення інших офтальмологічних патологій проводять УЗД очей, або ехоофтальмографію. Також у тварини обов’язково беруть загальний і біохімічний аналізи крові. З їх допомогою визначають наявність супутніх внутрішніх порушень на кшталт діабету, запалення та інтоксикації.

Лікування катаракти у собак на початковій стадії

Лікування катаракти у собак без операції є ефективним лише на початковій стадії. У всіх інших випадках до прийому препаратів вдаються виключно для усунення симптомів та запобігання розвитку ускладнень.

Якщо в погіршенні зорової функції винен цукровий діабет – вихованцеві призначають інсулінотерапію, а якщо інфекції – застосовують антибіотики. Наслідки травм усувають промиванням і зашиванням ран. Особливо глибокі пошкодження змушують вдаватися до хірургічного втручання.

Для уповільнення утворення осаду всередині кришталика використовують спеціальні краплі від катаракти для собак, що покращують живлення тканин. На додаток до них призначають корисні для очей вітаміни A, С, Е та інші.

Обмежте зону, доступну для хворої тварини, одним приміщенням і не забудьте убезпечити її від предметів, на які можна натрапити.

Операція та післяопераційний період

До операції з видалення катаракти у собак вдаються при настанні другої стадії. Не варто чекати повного дозрівання, оскільки ефективність лікування залежить від його своєчасності.

Операцію проводять під загальним наркозом, тому попередньо у тварини перевіряють серце та кров. Залежно від ситуації, застосовують один із таких видів хірургічного втручання:

• Інтракапсулярна та екстракапсулярна екстракція. Повне видалення кришталика через розріз на рогівці або разом із видаленням капсули, або з її збереженням. Перший варіант є більш травматичним, тому до нього зазвичай не вдаються. Після вилучення природної лінзи на її місце вставляють штучну.
• Факоемульсифікація. Застосовується найчастіше і дає позитивні результати навіть на початковій стадії. Помутнілий кришталик дроблять ультразвуком до рідкого стану, а потім виводять через невеликий прокол (до 2 мм) назовні. Далі, як і в першому методі, всередину вводять імплант.
• Лазерна дисизія. Рекомендується при рецидиві, що виник після проведення інших операцій. Оскільки від кришталика залишається лише задня капсула, то помутніння розвивається саме в ній. Для усунення наслідків її висікають лазером.

При одночасному ураженні двох очей їх оперують по черзі: спочатку те, що бачить краще, а через 2,5-3 місяці – те, що бачить гірше.

До хірургічного втручання вдаються у віці від 6 місяців до 12 років. Якщо собака занадто мала або стара, то єдиним лікуванням залишається медикаментозна терапія або видалення кришталика без встановлення протеза.

Окрім віку, до протипоказань для проведення операції належать:

• цукровий діабет;
• надто високий внутрішньоочний тиск, який не піддається стабілізації;
• вагітність або вигодовування цуценят;
• онкологічні захворювання;
• інфекції та запалення очей;
• інсульт та інфаркт, перенесені протягом останніх півроку.

Зір поліпшується вже через добу після операції, але повне відновлення зорової функції займає близько місяця. Швидкість загоєння ран залежить від обраного методу. При факоемульсифікації організму потрібно всього 7-10 днів, оскільки втручання не передбачає накладення швів.

Щоб уникнути пошкодження очей, на вихованця обов’язково надягають спеціальний комір. З медикаментів призначають антибактеріальні та протизапальні краплі, що запобігають розвитку вторинної інфекції та усувають дискомфорт в оці.

Чи допомагають народні засоби

Вилікувати собаку за допомогою народної медицини неможливо. Використання трав’яних відварів та аналогічних засобів допустиме лише як додаткова терапія і суворо під наглядом ветеринарного лікаря.

Небезпека та ускладнення

За відсутності лікування відбувається часткова або повна втрата зору. Незважаючи на очевидне погіршення якості життя, з часом тварина пристосовується до нових умов і починає орієнтуватися в просторі за допомогою інших органів чуття. Проблема в тому, що це ускладнення – не єдине.

Якщо патологія перебуває в запущеній формі, то на додаток до сліпоти можуть розвинутися такі порушення:

• Обскураційна амбліопія. Розвивається при вродженій формі та супроводжується атрофією сітківки. Єдиний спосіб лікування — хірургічний.
• Панофтальміт. Характеризується гнійним запаленням усіх структур ока. Може ускладнитися інфікуванням мозкових оболонок.
• Іридоцикліт, або запалення райдужки та війкового тіла. Супроводжується частим примружуванням, почервонінням слизових оболонок, болем та звуженням зіниці.
• Увеїт, або запалення судинної оболонки очного яблука. Основні симптоми – світлобоязнь, підвищена сльозоточивість та набряк рогівки.
• Офтальмогіпертензія, або підвищення внутрішньоочного тиску. Викликає різкі та раптові напади болю, що провокують нудоту та блювоту.
• Набухаюча катаракта. Супроводжується витіканням кришталика, що лопнув під тиском.

Ускладнення можуть з’явитися навіть після операції. До найбільш поширених з них належать слабко виражений увеїт, відшарування сітківки, короткочасна офтальмогіпертензія та вторинна глаукома.

Не можна забувати й про те, що ця патологія схильна до рецидивів. З цієї причини протягом 6 місяців після операції стан улюбленця перевіряють щомісяця. Далі частоту профілактичних оглядів визначають індивідуально.

Профілактика та збереження зору

Профілактика патології базується на усуненні факторів, що її провокують, та правильному догляді за очима. До основних рекомендацій належать:

• Своєчасне проведення щеплень та прийом антигельмінтиків. Обидві процедури мінімізують ризик зараження. Вакцинацію проводять раз на рік, а протипаразитарну обробку — раз на квартал.
• Безпечне зберігання речовин, здатних викликати опіки, алергію та гостру інтоксикацію. Розміщуйте небезпечні предмети подалі від підлоги, куди ваш улюбленець точно не зможе дотягнутися.
• Підстригання кігтів у міру їх відростання. Улюбленець може з легкістю травмувати свої слизові оболонки невдалим чуханням, тому завжди контролюйте довжину і гостроту його кігтів.
• Видалення занадто довгих волосків на морді. Шерсть, як і кігті, може травмувати слизові оболонки. З цієї причини занадто довгі волоски слід збирати у хвіст або зстригати.
• Правильна організація раціону та графіка годування. Проконсультуйтеся з ветеринаром і підберіть разом із ним готовий корм, що відповідає потребам вашого собаки. Намагайтеся не перевищувати рекомендовану добову норму та обов’язково стежте за зміною ваги.
• Сувора заборона на спілкування з безпритульними та незнайомими тваринами. Контролюйте пересування свого улюбленця за допомогою повідця і не дозволяйте йому знайомитися з вуличними собаками та кішками або залазити в колючі кущі.
• Обов’язкова зміна корму під час вагітності та лактації. Під час виношування та вигодовування цуценят енерговитрати суки значно зростають. Разом з ними змінюється і потреба у вітамінах. Поповнити утворений дефіцит здатні лише спеціальні корми, розроблені з урахуванням потреб вагітних і годуючих тварин.
• Щоденний огляд очей на предмет травм і бруду. Використовуйте для очищення ватні диски, змочені в ромашковому відварі або теплій кип’яченій воді.

На додаток до переліченого слід наголосити на важливості виключення хворих тварин із розведення та вивчення документів обох батьків перед купівлею цуценяти. Якщо цей момент уже пропущено — самостійно перевірте свого улюбленця на наявність схильності до захворювань. У цьому вам допоможуть спеціальні генетичні тести.

Висновок

Катаракта — це не вирок. Завдяки своєчасному лікуванню зір улюбленця повністю відновлюється. Попри це, ця патологія є досить підступною і несе в собі чимало ризиків. Помітити її на початковій стадії без спеціального обладнання неможливо, тому не ігноруйте важливість профілактичних оглядів і обов’язково дотримуйтесь основних рекомендацій щодо догляду.

Популярні статті

Як зрозуміти, що собака мерзне на прогулянці?

Клички для чихуахуа (хлопчиків-дівчаток).

Літній одяг для собак.

Нормальна температура у собак дрібних, середніх і великих порід.

Гінгівіт у собак: ознаки, як розвивається, лікування.

Діарея у собаки: лікування в домашніх умовах або клініці.

Як собака обирає собі господаря серед членів сім’ї?

Як подружити кішку з собакою в квартирі або будинку – чи можливо це?

Гінгівіт, або запалення ясен у собак: як визначити і чим вилікувати?

Як і чим почистити зуби собаці в домашніх умовах?

Пізнавальні відео по темі