Набряк Квінке у собаки: ознаки та допомога.

Набряк Квінке у собак — смертельно небезпечна алергічна реакція, що розвивається дуже швидко.

Прояви алергічної реакції дуже різноманітні. Крім відносно нешкідливого чхання та легкого висипу, до них належать і вкрай важкі стани, що становлять серйозну небезпеку для життя. До таких реакцій належить набряк Квінке, або ангіоневротичний набряк у собак, лікування якого має бути негайним.

Що таке набряк Квінке

Набряк Квінке (ангіоневротичний набряк) – вид алергічної реакції, що розвивається в дуже короткі терміни. Він зачіпає не тільки слизові оболонки та верхній шар шкіри, а й підшкірну клітковину.

Залежно від характеру перебігу, ангіоневротичний набряк буває гострим і хронічним. Перший розвивається одразу після контакту з алергеном і повністю зникає після лікування, а другий супроводжується періодичними нападами протягом 6 місяців.

Відмінність від інших алергічних реакцій

Головна відмінність від інших алергічних реакцій – зона ураження. Набряк розвивається в місцях з розвиненою підшкірною клітковиною: на повіках, щоках, губах і слизових оболонках ротової порожнини.

Механізм розвитку ангіоневротичного набряку схожий на кропив’янку, але остання зачіпає виключно поверхневі шари. Ці реакції можуть протікати одночасно. Якщо ж у собаки спостерігається ураження не тільки шкіри, але й шлунково-кишкового тракту, дихальної або якоїсь іншої системи, то їй діагностують анафілаксію.

Причини виникнення

Усі алергічні реакції пояснюються неправильною реакцією імунної системи, коли організм намагається захиститися від фактично нешкідливих речовин — алергенів. До найпоширеніших з них належать:

• пилок рослин;
• ліки;
• побутова хімія та декоративна косметика;
• укуси комах;
• харчові продукти;
• шерсть самої тварини (загострення відбувається під час линьки).

У відповідь на чужорідні білки організм направляє антитіла, які до них прикріплюються. Утворена конструкція чіпляється за тучні клітини, або мастоцити. Саме вони відповідають за викид гістаміну – життєво важливої речовини, відповідальної за алергічні реакції. Він розширює капіляри і допомагає їм перекачувати більшу кількість крові при високих навантаженнях, але його надлишок призводить до розвитку запалень.

Окрім алергенів, існує ще одна причина — генетична схильність. У цьому випадку в крові собаки спостерігається дефіцит С1-інгібітора, який відповідає за запобігання мимовільній активації захисних білків. Його нестача призводить до викиду брадикініну — аналога гістаміну, який також відповідає за розширення судин.

Пусковим механізмом для активації спадкового набряку Квінке є не алергія. В першу чергу його провокують мікротравми, сильне напруження та стрес. Методи його лікування повністю відрізняються, але такий вид патології зустрічається дуже і дуже рідко.

Ще одна відмінність спадкової форми від алергічної — більш тривалий розвиток. У першому випадку симптоми з’являються через кілька днів після впливу провокуючого чинника, а в другому — через кілька хвилин або годин після контакту з алергеном.

Небезпека та можливі наслідки

Підвищення проникності судин призводить до витікання плазми — рідкої складової крові. Саме вона і спричиняє набряк м’яких тканин. Незважаючи на досить лякальну клінічну картину, небезпека набряку Квінке сильно перебільшена. Він вкрай рідко призводить до летального результату. Єдиний виняток – спадковий різновид. При ньому відзначається сильне набрякання язика та горла, що загрожує задухою.

Ще одна можлива небезпека – анафілаксія, а точніше, її крайня форма – анафілактичний шок. Він супроводжується різким зниженням артеріального тиску і швидко розвиваючимся набряком гортані, що викликає непрохідність дихальних шляхів. У цьому випадку тварині слід надати термінову першу допомогу.

Симптоми набряку Квінке у собак

Важливо зазначити, що ознаки задухи — це наслідок ускладнення, яке вже розвинулося. Їх просто неможливо не помітити, оскільки за лічені хвилини або години слизові оболонки собаки сильно бліднуть або синіють. Додатково відзначається хрипке і шумне дихання, а сам вихованець може знепритомніти. Щоб уникнути такого розвитку подій, необхідно бути пильним і звернутися за допомогою на більш ранньому етапі.

До основних симптомів ангіоневротичного набряку належать:

• набряк морди;
• кашель (лише за умови ураження гортані);
• нудота та блювота;
• шлункові болі;
• пронос.

Контури набряклої ділянки при ангіоневротичному набряку завжди нерівні, а уражені тканини — щільні на дотик.

Не варто забувати і про можливість паралельного розвитку кропив’янки. У цьому випадку до вже перерахованих симптомів додається свербіж, почервоніння шкіри та утворення пухирів.

При спадковій формі кропив’янка, свербіж і бронхоспазм відсутні. Симптоми проявляються менш різко, а після вичерпання активних білків стан нормалізується самостійно. Незважаючи на це, тварині все одно потрібна термінова допомога фахівця, оскільки ризик задухи, як і раніше, зберігається.

Перша допомога

Якщо ви помітили щось із перерахованих симптомів – надайте своєму улюбленцю першу допомогу. Для цього потрібно:

• Усунути контакт з алергеном, якщо він відомий. Якщо причиною ангіоневротичного набряку є препарат для внутрішньом’язового введення, прикладіть до місця уколу холодний компрес або накладіть прямо над ним тугу пов’язку. Це сповільнить поширення речовини. Якщо ж справа в їжі або інших проковтнутих алергенах – використовуйте будь-який сорбент.
• Дайте антигістамінний препарат у таблетованій формі.
• Зробити підшкірну ін’єкцію ще однієї дози антигістамінного препарату в разі відсутності ефекту від першого введення.

Після всіх маніпуляцій потерпілого потрібно терміново доправити до ветеринарної клініки. У разі будь-яких сумнівів завжди телефонуйте лікарям. У екстреній ситуації вони можуть прямо по телефону підказати потрібне дозування та порядок виконання ін’єкцій.

Якщо у вас немає ліків або ви з якоїсь причини боїтеся робити ін’єкції самостійно – викличте бригаду швидкої ветеринарної допомоги або відвезіть потерпілого улюбленця в будь-яку найближчу клініку.

Лікування набряку та алергії

Після надання першої допомоги необхідно здати аналізи з метою встановлення причини та виду алергії. Обов’язково призначають елімінаційну (виключну) дієту та алергопроби. У разі харчової алергії достатньо просто змінити раціон, виключивши з нього всі подразники. Те саме стосується і ліків.

У сучасній ветеринарії та медицині поняття «набряк Квінке» вже давно не використовують. Замість нього в діагнозі пацієнта вказують «ангіоневротичний набряк».

Пилок та інші зовнішні алергени повністю усунути неможливо. У цьому випадку призначають такі препарати:

• антигістамінні, що пригнічують вироблення гістаміну;
• глюкокортикостероїди, що пригнічують імунітет і знімають запалення.

При розвитку анафілаксії та серйозних проблемах з диханням проводять екстрену інтубацію трахеї. Також госпіталізація може знадобитися при гострій інтоксикації. Для її усунення використовують інфузійну терапію.

Профілактика цього стану

Захистити собаку від прояву ангіоневротичного набряку не вдасться, адже до вже встановлених алергенів завжди можуть додатися нові. Непередбачуваним є й укус комах. З цієї причини профілактика цього стану базується на запобіганні важкому нападу. До її основних рекомендацій належать:

• Мінімізація або повне виключення контактів з подразниками. Особливу увагу слід приділити препаратам-алергенам. Їх потрібно внести безпосередньо в медичну картку собаки, тобто у ветеринарний паспорт.
• Сувора заборона на контакти з безпритульними та незнайомими тваринами.
• Більш часте вичісування шерсті та регулярний гігієнічний грумінг.
• Придбання нашийника проти бліх і кліщів.
• Використання гіпоалергенних кормів.

Якщо ваш улюбленець страждає від алергії – заведіть «аптечку першої допомоги» і навчіться робити уколи без сторонньої допомоги. При виїзді на дачу або у відпустку не забувайте брати аптечку з собою, щоб не опинитися захопленим зненацька в дорозі.

Висновок

У більшості випадків набряк Квінке успішно піддається лікуванню і рідко спричиняє ускладнення. Незважаючи на це, ветеринари все одно рекомендують бути пильними та не ігнорувати появу цієї реакції. Наступні напади можуть мати більш яскраву клінічну картину, тому навіть при самостійному і швидкому зникненні тривожних симптомів постраждалого улюбленця все одно потрібно обстежити у ветклініці.

Популярні статті

Чому собаку рве після їжі неперетравленою їжею?

Пієлонефрит у собак — симптоми, лікування, небезпека.

Мити собаку людським шампунем можна чи ні?

Хвороба Ауескі у собак, або псевдосказ.

Чому собаки люблять валятися в багнюці?

Скільки триває вагітність у йоркширського тер’єра?

Бронхіт у собак: симптоми, лікування та різновиди хвороби.

Будка для собаки своїми руками.

Як забезпечити догляд за домашніми вихованцями під час подорожі?

Не перегодовуйте їх: породи собак, схильні до ожиріння.

Пізнавальні відео по темі