Чому цуценя або собака хропе уві сні: 13 причин.

Собака хропе: можливі причини, перша допомога, лікування проблеми та породи, схильні до хропіння.

Хропіння у людей — досить поширене явище. Воно являє собою низькочастотний і неприємно дзвінкий звук, що супроводжує дихання під час сну.

Якщо ви хочете дізнатися, чи нормально, що ваша собака хропе, як людина – постарайтеся встановити причину порушення. Загалом, хропіння – це вібрація м’яких тканин гортані та глотки. Її можуть провокувати не тільки фізіологічні причини, але й патологічні, що вимагають обов’язкового лікування.

Чому цуценя може хропіти уві сні

Цуценя, що хропе, може виглядати мило, але таке явище – серйозний привід для занепокоєння. Причини хропіння у маленьких вихованців ті самі, що й у дорослих. Деякі з них смертельно небезпечні, тому при появі хропіння краще перестрахуватися і проконсультуватися з ветеринарним лікарем.

Пам’ятайте, що дитячий організм дуже вразливий. Якщо нормальне дихання порушено внаслідок хвороби, то з лікуванням краще не зволікати. На тлі інфекції або гельмінтозу у цуценяти може розвинутися гостра інтоксикація, що супроводжується блювотою та проносом. Без своєчасної допомоги такий стан призводить до загибелі організму від сильного зневоднення протягом доби.

Причини хропіння у дорослої собаки

Якщо собака спить і хропе — не будіть її та поспостерігайте за супутніми симптомами. Патологічні стани часто супроводжуються різними тривожними проявами. Точний діагноз може поставити лише ветеринарний лікар, але клінічна картина допоможе визначитися з терміновістю звернення.

Перед тим, як звернутися до ветеринарної клініки, зніміть на відео, як ваш улюбленець хропе. Це допоможе лікареві помітити те, що власники через необізнаність могли пропустити.

Небезпечні

Більшість причин хропіння у собак є патологічними. Якщо в організмі є якась проблема, то він обов’язково про це повідомить. Хропіння в цьому випадку — один із симптомів. Окрім нього, можуть спостерігатися зміни в поведінці або більш явні ознаки, такі як блювота, підвищення температури та кашель.

Ожиріння

Надмірна вага призводить до збільшення кількості м’яких тканин у глотці. Вони звужують природний дихальний просвіт і перешкоджають проходженню повітря. Також зайві кілограми створюють додатковий тиск на грудну клітку, тому огрядні улюбленці часто хрюкають під час ходьби.

До групи ризику належать голден-ретривери, лабрадори, біглі, мопси та англійські бульдоги, схильні до швидкого набору ваги.

Бронхіальна астма та алергія

Розвиваються через гіперчутливість до деяких подразників і спричиняють утворення захисного слизу, який осідає на бронхах. При тривалому перебігу супроводжуються запаленням слизових оболонок та звуженням просвіту для надходження свіжого повітря.

Бронхіальна астма — більш небезпечний стан. Його можна розпізнати за свистячим звуком під час дихання в стані неспання та періодичним прийняттям згорбленої пози з широко розставленими лапами.

Глистяна інвазія

Небезпеку становлять легеневі та серцеві глисти. Перші атакують дихальну систему, окупуючи легені, а другі паразитують безпосередньо в серцевому м’язі. В обох випадках відзначаються проблеми з диханням: хрипи, кашель, задишка.

Сторонні тіла та нарости

Дихальні шляхи закупорюють не тільки жирові відкладення, але й сторонні тіла. Собака може випадково вдихнути або проковтнути травинки, шматочки палички, ґудзик і навіть цілу шкарпетку. При такій непрохідності хрипи нерідко доповнюються рясними носовими виділеннями та кашлем.

Ще одна можлива причина — поліпи. Ці рожевуваті новоутворення є патологічними розростаннями слизової оболонки носових ходів і пазух. Вони спричиняють закладеність носа та погіршення нюху.

Стоматологічні патології

Коріння зубів дуже довгі й глибокі. При запаленні та інфікуванні каналів патогенні мікроорганізми можуть легко дістатися до морди та носових порожнин.

Інфекція

Хропіння викликають будь-які інфекції, що супроводжуються запаленням слизових оболонок і рясним виділенням соплів. До найбільш заразних належить аденовірус, більш відомий як розплідниковий кашель, або собачий грип.

Коллапс трахеї

Трахея – орган, розташований між бронхами та гортанню. Ззовні її огортають жорсткі півкільця, вкриті рухомою мембраною з м’язових волокон з незамкнутого боку. В результаті впливу несприятливих факторів міцний каркас трахеї деформується і сплющується. Через це мембрана провисає всередину і звужує наявний просвіт.

До групи ризику входять декоративні породи собак, які страждають від нестачі фізичної активності.

Параліч гортані

Ця небезпечна патологія розвивається внаслідок порушення функції гортанного нерва, який відповідає за відкриття та закриття голосової щілини під час вдиху та видиху. Через неї тварина вдихає менший об’єм кисню та відчуває дихальну недостатність. У запущеному стані симптоматика доповнюється важкою задишкою, посинінням слизових оболонок та непритомністю.

Безпечні

Якщо улюбленець хропе виключно під час сну, робить це епізодично і виглядає здоровим, то, найімовірніше, його здоров’ю нічого не загрожує. У цьому випадку проблему слід шукати в наступному:

• Старість. Природні процеси старіння супроводжуються втратою м’язового тонусу. Тканини гортані стають слабкішими і можуть вібрувати при проходженні повітря.
• Неправильний прикус. Неправильне змикання щелеп порушує проходження кисню через носову порожнину. Така проблема часто виникає при недокусі та перекусі.
• Прийом деяких препаратів. Розслаблення м’язів горла провокують спазмолітики, знеболюючі та седативні засоби.
• Занадто тепле і сухе повітря. У опалювальний сезон вологість повітря часто опускається нижче норми, викликаючи в носі відчуття закладеності. Згодом на слизових оболонках носових пазух утворюються тверді кірочки, що перешкоджають вільному проходженню кисню.
• Неправильне положення під час сну. Домашні улюбленці, як і люди, схильні хропіти, лежачи на спині. У цьому положенні корінь язика зміщується до задньої стінки глотки, звужуючи просвіт.

У всіх перерахованих випадках, за винятком старості, проблема зникає сама собою після усунення провокуючого фактора. Щодо доцільності виправлення неправильного прикусу слід проконсультуватися з ветеринаром-ортодонтом. Якщо відхилення незначне і не чинить негативного впливу на якість життя, то дефект залишають без змін.

Що робити, якщо собака або цуценя хропе

Способи усунення хропіння залежать від ситуації. Якщо причина не є небезпечною, то улюбленцю можна допомогти самостійно.

Створення комфортних умов для сну

Якщо собака спить на спині, рекомендується змінити лежак. Нова модель повинна дозволяти витягуватися на всю довжину і вільно згортатися в клубок. Уникайте звисання голови через край. Якщо вихованець все одно вкладається на спині – перевертайте його на бік. Згодом таке положення увійде в звичку.

Регулярно провітрюйте приміщення та придбайте зволожувач повітря. Не забувайте чистити лежак роликом-щіткою для одягу 2–3 рази на тиждень і прати чохол 1–2 рази на місяць. За наявності бортиків обов’язково вичищайте бруд, що накопичується під ними. Усі ці заходи дозволять захистити підстилку від алергенів і паразитів.

Коли потрібне лікування

Необхідність і порядок лікування визначає ветеринарний лікар. На огляд слід сходити за наявності додаткових симптомів, стабільного погіршення стану та відсутності змін після вжитих заходів. Також не варто чекати, якщо у вас маленьке цуценя.

Залежно від діагнозу, проблему усувають медикаментозним або хірургічним способом. До другого вдаються при глибокому заляганні сторонніх тіл, при наявності операбельних поліпів, запущеному колапсі трахеї та паралічі гортані.

Породи, схильні до хропіння

Найчастіше хропуть і хрюкають собаки-брахіцефали. Так називають породи з плоскою мордочкою та укороченим черепом. Незважаючи на більш компактну будову в цілому, довжина їхніх м’яких тканин у піднебінні нічим не відрізняється від довжини у звичайних вихованців. Через це надлишки періодично вдихаються в глотку і перекривають дихання.

До брахіцефалів належать:

• німецькі боксери;
• чау-чау;
• тибетські мастифи та бульмастифи;
• бордоські доги;
• гриффони;
• японські хіни;
• кане-корсо;
• ші-тцу;
• мопси;
• шарпеї.

Усі ці породи схильні до брахіцефального синдрому у собак, або БЦС. Його перші симптоми проявляються у цуценячому віці, а найяскравіші — у 3–4 роки. Крім хронічного хропіння, до них відносять підвищене газоутворення, періодичні непритомності, рясне слиновиділення та посиніння слизових оболонок.

Тривала нестача кисню вкрай небезпечна і може призвести до відмови внутрішніх органів. Саме тому при постановці діагнозу БЦС зазвичай проводять ринопластику або палатопластику. Обидві операції найлегше переносяться у віці 4-12 місяців.

Стани, схожі на хропіння

Брат-близнюк хропіння — синдром обструктивного апное сну, або СОАС. Він відрізняється ступенем вираженості порушення дихання. При СОАС дихальні шляхи не просто вібрують, а періодично повністю змикаються приблизно на 20-30 секунд. На цей час легені позбавляються кисню. У довгостроковій перспективі такий стан може призвести до інсульту, інфаркту та раптової смерті уві сні.

Основні симптоми СОАС — гучне й обов’язково переривчасте хропіння, неспокійний сон, денна сонливість і хронічна млявість.

Висновок

Причин хропіння уві сні дуже багато, і лише невелика частина з них є нешкідливими. Якщо ваш улюбленець почав хропіти та хрюкати уві сні — запишіть його на обстеження до ветеринарної клініки. Завдяки своєчасному встановленню діагнозу та грамотній терапії можна уникнути розвитку небезпечних ускладнень, що призводять до незворотної дисфункції верхніх і нижніх дихальних шляхів.

Популярні статті

Клички для мисливських собак.

Непритомність у собаки — причини та перша допомога.

Нетримання сечі у собаки: причини та лікування.

Що робити, якщо собака подавився?

Як зрозуміти поведінку собаки: цікаві факти + таблиця.

Клички для хаскі: красиві імена для хлопчиків-дівчаток.

Чому у собаки став синім язик?

Як вибрати автогодівницю для собаки?

Як зробити іграшку для собаки з непотрібних речей?

Туберкульоз у собак: симптоми, небезпека та лікування.

Пізнавальні відео по темі