Як поставити клізму собаці в домашніх умовах – 5 способів.

Клізма собаці відноситься до одного із способів екстреної допомоги при запорах, проте у неї є і протипоказання.

Проблеми з випорожненням кишечника викликають у собаки сильний дискомфорт, який проявляється млявістю і відсутністю апетиту. Тривалий запор призводить до інтоксикації всього організму, тому тварині однозначно потрібна допомога з боку людини. Одним з ефективних способів стає клізма собаці, яка виконується вдома – але тільки після консультації з ветеринаром.

Навіщо роблять клізму собаці

Клізма – це введення водних, лікувальних і трав’яних розчинів в пряму кишку з метою лікування або очищення. Потрапляючи всередину організму, рідина затримується на кілька хвилин, а потім виходить назовні, виводячи застояні калові маси, токсини і шлаки. Деяка кількість рідини разом з лікувальними елементами всмоктується в стінки кишечника і потрапляє в кров, що добре позначається на загальному стані пацієнта.

Показаннями для проведення маніпуляції стають різні патології:

• застої калових відкладень;
• отруєння;
• підвищена температура;
• захворювання шлунково-кишкового тракту;
• наявність глистів;
• підготовка до аналізів.

Визначити необхідність і кількість процедур клізмування може лише ветеринар, проте заборонено ставити клізму собаці більше 2-3 за місяць. Якщо робити їх частіше, то орган перестане звільнятися від фекалій самостійно, з’явиться синдром ледачого кишечника. Крім цього порушується мікрофлора: корисні бактерії гинуть під впливом розчинів, і для їх відновлення потрібен час.

Коли призначають клізму собаці

Однією з найчастіших причин для штучного очищення кишечника стає запор та інші порушення функціонування ШКТ, пов’язані з ним. Уважний господар повинен звернути увагу на очевидні симптоми недуги, щоб вчасно допомогти вихованцеві.

Лікарі рекомендують проводити необхідну маніпуляцію в ранковий час. Найкраще ставити клізму собаці при запорі через 1-2 години після пробудження, поки шлунок не наповнений їжею. Якщо доводиться займатися очищенням в денний або вечірній час, то вихованця не потрібно годувати кілька годин перед процедурою і як мінімум 2 години після неї.

Коли клізма собаці протипоказана

Як і будь-яке інше втручання в організм, примусове очищення може завдати шкоди, якщо не дотримуватися рекомендацій ветеринара. Існують випадки, при яких клізмування суворо протипоказано. Найсерйознішою ситуацією є вагітність суки, проте є й інші патології, при яких не можна проводити процедуру:

• внутрішні кровотечі;
• онкологія ШКТ;
• заворот кишок і непрохідність;
• геморой;
• виразки і гастрити;
• тріщини в анальному отворі;
• захворювання серцево-судинної системи;
• запущений гельмінтоз;
• важке зневоднення;
• наявність в прямій кишці гострих сторонніх предметів;
• запальні процеси.

Не давайте собаці кістки. Трубчасті кістки можуть призвести до травми органів шлунково-кишкового тракту (вони гострі, легко дряпають і проколюють тканини). Губчасті кістки, згризені у великій кількості, можуть сформувати грудку з дрібних гострих шматочків, яка в процесі руху по кишечнику механічно подразнює слизову оболонку, а також спричиняє болісні відчуття під час дефекації.

Є тривожні сигнали, при яких власник повинен негайно перервати процес і терміново звернутися за консультацією до лікаря:

• судомні прояви;
• втрата свідомості;
• рясне блювання;
• гострий біль у животі;
• кровотеча з анального отвору;
• прискорене дихання і серцебиття;
• різке підвищення або зниження температури.

Будь-який з цих симптомів або їх поєднання відразу насторожує ветеринара і дає підстави для більш ретельного обстеження пацієнта. Не можна допускати їх повторення, тому лікар найчастіше виписує інші методи боротьби із застійними явищами.

Робити клізму цуценяті при запорах самостійно не рекомендується, особливо якщо воно не досягло двомісячного віку. Можна не розрахувати дозу або неправильно вибрати склад рідини – краще довірити лікування ветеринару.

Причини та симптоми запору у собак

Запором називають затримку дефекації на 2-3 дні, серйозним вважається відсутність калу протягом тижня. Причиною патології можуть виступати найрізноманітніші фактори: захворювання ШКТ та інших внутрішніх органів, неправильно складений раціон, інфікування та паразитози, гіподинамія та старечий вік, гормональні порушення, стреси або прийом деяких препаратів. Знайти причину самостійно неможливо, часто потрібна діагностика в умовах ветклініки.

Визначити запор у вихованця нескладно – до його ознак відносяться:

• Перерва в дефекації на 2-3 дні і довше.
• Потуги тварини під час відвідування туалету, що не приносять результату.
• Мізерні екскременти, якщо вони з’явилися, на вигляд дуже сухі і потріскані.
• У животі у вихованця постійне бурчання і здуття.
• Млявість, мала активність, відсутність апетиту.
• Хворобливі відчуття від дотиків до черевної порожнини.

Лікування легкого застою калу зазвичай обмежується прийомом медикаментів і проносною дієтою. Примусове очищення потрібне тільки у важких випадках – і тільки за призначенням лікаря.

Види процедури

За глибиною введення і температурою клізми бувають теплі, холодні, контрастні, глибокі і неглибокі. Глибокими вважаються ті види, які покликані заповнити практично весь кишечник (до них відносяться промивні і зігріваючі).

За видом дії маніпуляції поділяються на лікувальні, поживні, промивні та очисні. У ветеринарії поширені процедури для очищення або оздоровлення організму, а поживні розчини використовують тільки для сильно виснажених особин, які не можуть засвоювати їжу через шлунок.

Лікувальна

Лікувальна клізма призначається для терапії нижніх відділів кишечника. Зазвичай її проводять після очисної, щоб відсоток всмоктування корисних речовин підвищився. Лікувальну процедуру класично проводять у ветклініці, домашнє клізмування не поширене, оскільки має багато нюансів.

Очищаюча

Призначена для виведення застійних калових мас, може мати і послаблюючий характер. Вважається найпростішою і тому може застосовуватися в домашніх умовах. Найголовніше – отримати консультацію щодо її обсягу, складу та частоти проведення у фахівця. Найчастіше використовується вазелінове масло.

Промивна

Це маніпуляція, яка покликана вивести з організму токсини, шлаки і шкідливі речовини. Не потрібно плутати її з очисною – скоріше, це варіація лікувальної процедури, і для неї необхідний менший обсяг рідини.

При підвищеній/зниженій температурі

Призначається ветеринаром при гіпотермії (переохолодженні), гіпертермії (підвищеній температурі) або падінні тиску в комплексі з іншими лікувальними заходами. Температура введеного складу повинна бути строго відрегульована, для цього буде потрібен градусник.

Поживна

Даний вид використовується у ветеринарії рідко – в основному у випадку важких зневоднень або виснажень. Крапельниці визнані більш ефективним методом лікування.

Як правильно поставити клізму собаці

Примусовий процес очищення кишечника не можна назвати приємним. Дискомфорт викличе навіть правильно проведена маніпуляція. Фахівці радять здійснювати її швидко і впевнено.

Щоб все пройшло без затримок, слід заздалегідь підготувати пристосування, вивчити послідовність і знайти помічника.

Що потрібно підготувати

Для початку необхідно знайти інструменти та допоміжні матеріали. Купити їх можна в аптеці або ветеринарній клініці, частина пристосувань без зусиль знайдеться в будь-якому будинку. Все готується з урахуванням віку і розміру вихованця. Для клізми знадобиться:

• Шприц, який зручно використовувати для цуценят. Голка в даному випадку не знадобиться, а на кінчик пластмасового приладу краще надіти трубку від крапельниці. Такий захід допоможе уникнути травмування анального отвору.
• Спринцівка у формі груші застосовується для особин дрібних і середніх порід. Об’єм гумового виробу може бути від 30 до 700 мл.
• Кружка Есмарха, яка підходить для великих тварин. Вона продається у вигляді м’якої грілки з довгим шлангом, іноді має затискачі і регулятори.
• Розчин для введення, який готується незадовго до процедури. Об’єм і пропорції розраховуються залежно від ваги вихованця. Воду використовують тільки кип’ячену, охолоджену до необхідної температури.
• Додаткові матеріали та пристосування: вазелін або дитячий крем для змащення наконечника, гумові рукавички, пелюшки, широкий таз, намордник, фіксатори.

У будь-якому випадку вихованець буде чинити опір, намагатися вирватися і втекти. Потрібно адекватно оцінювати свої сили і звернутися за допомогою. Здійснювати введення рідини і притримувати вихованця одній і тій же людині неможливо. Впораються тільки двоє дорослих – навіть якщо собачка належить до дрібної породи. Той-тер’єри і шпіци можуть чинити серйозний опір, якого від них ніхто не очікує. А великі особини, навпаки, можуть порадувати господаря витримкою і терпінням.

У будь-якій ситуації головне – зберігати спокій і не підвищувати голос на переляканого улюбленця. Ласкаве і вправне поводження допоможе йому перенести неприємне лікування з найменшим стресом.

Як визначити об’єм

Об’єм залежить від показань до проведення процедури і розміру собаки. Глибокі клізми покликані заповнити кишечник цілком – це очищаючі і зігріваючі/охолоджуючі види. Для них проводиться наступний розрахунок: 1 літр розчину для великих порід, 200-500 мл, для дрібних порід вагою менше 5 кг – 100 мл.

Поживні та лікувальні клізми мають менший об’єм. Тут розрахунок робить тільки ветеринар, самостійне призначення виключено.

Як виконати процедуру

Місце, де буде проходити маніпуляція, повинно бути зручним і легко прибиратися. Підлогу застеляють водонепроникною пелюшкою або іншим матеріалом, що не пропускає рідину. Якщо собака почувається добре, то можна робити це у дворі приватного будинку. На неї рекомендують надіти намордник або просто міцно зафіксувати, але не варто завдавати додаткового болю. Алгоритм виконання дій нескладний:

• Погладжуючи і заспокоюючи, укласти пацієнта на бік.
• Одягнувши одноразові рукавички, залити в спринцівку або кружку Есмарха потрібну кількість розчину, змастити гумовий наконечник вазеліном або дитячим кремом. Те ж саме зробити з анальним отвором.
• Гвинтоподібно ввести кінець спринцівки в задній прохід не глибше, ніж на 2-3 см, паралельно хребту. Силу застосовувати не можна: дії повинні бути неспішними і м’якими.
• Повільно, без сильного напору залити воду в пряму кишку. Рідина повинна проходити вільно, не зустрічаючи перешкод. В іншому випадку процедура відразу припиняється.
• Після введення всієї підготовленої рідини наконечник витягують, а хвіст вихованця притискають до анального отвору на 10-15 хвилин. Утримання розчину всередині потрібно для розм’якшення калових мас.
• Через зазначений час підсунути таз, поставити в нього задні лапи тварини і чекати повного спорожнення кишечника.

Після неприємного для вихованця процесу не забудьте його похвалити і викупати. Якщо при введенні рідини всередину органу з’явилася перешкода, потрібно відразу перервати операцію. Можливо, на шляху води виявилося чужорідне тіло, грудка глистів або новоутворення. У будь-якому випадку, терміново зверніться до ветеринарної клініки.

Розчин для введення

Введення рідини всередину кишечника діє в різних напрямках: розм’якшує калові маси, виводить їх з паразитами і токсичними речовинами, відновлює водні запаси, запускає моторику. Лікарські склади, настої і відвари трав благотворно впливають на стінки органу, надаючи заспокійливу, антисептичну і відновлюючу дію.

Найпростішим засобом для клізми собаці при непрохідності калових мас вважається проста кип’ячена вода – тепла або охолоджена. Дозволено додавати в неї настої лікарських трав (ромашки, кори дуба), кухонну сіль і соду, марганцівку, поживні препарати (глюкозу), масляні компоненти (вазелін, гліцерин).

Вибрати варіант складу для очищення допоможе фахівець. З’ясувавши, в чому проблема застою калу, він призначить той розчин, який найкращим чином вплине на тварину. Наприклад, трав’яні відвари і сода сприяють зменшенню запалень, а гліцерин, вазелін і мило швидко розм’якшують екскременти. Застосування марганцівки часто використовується як закріплювач стільця.

До кожної процедури готують новий розчин. Його змішують безпосередньо перед проведенням маніпуляції. Найпопулярніші склади:

• Вазеліновий розчин. Вазелінове масло розводять теплою водою у співвідношенні 1:1.
• Клізма Мікролакс – підходить для дрібних порід собак, продається в звичайній аптеці.
• Настій з ромашки. Ромашку заливають окропом і настоюють протягом 30 хвилин. На 1 літр води беруть 1 столову ложку сухої ромашки. Якщо використовувалися не пакетики, а розсип квіток, то перед процедурою потрібно процідити відвар.

Кожен очисний склад має протипоказання, що впливають на здоров’я собаки. Якщо немає можливості проконсультуватися з ветеринаром, краще використовувати звичайну кип’ячену воду.

Якщо ви не знаєте, як зробити клізму собаці в перший раз, попросіть допомогти родичів або знайомих – тих, у кого вдома теж живе собака.

Небезпека запору

Не варто думати, що запор не є небезпечним. Одноразовий і легкий випадок може пройти без наслідків, але тривала відсутність дефекації або регулярні рецидиви здатні завдати чималої шкоди організму тварини.

Наслідки та ускладнення

Жодне запор не обходиться без інтоксикації – продукти гниття застійних мас проникають через стінки забитого кишечника в організм, не маючи інших шляхів виходу. Це впливає на загальний стан нещасного улюбленця: він стає сумним, втрачає активність і апетит, у нього знижується імунітет.

Друга серйозна неприємність – це внутрішні пошкодження, такі як запалення, тріщини кишки і ануса, мікророзриви. Все це довго і неприємно лікується, а в запущених випадках може залишити відбиток на все життя тварини.

Больові відчуття – не останнє, що турбує вихованця. Він може відчувати всю гаму болю: від слабкого ниючого до нестерпно різкого характеру.

Ускладнення можуть з’явитися навіть після одного-єдиного запору: це внутрішні травми, порушення перистальтики, загибель мікрофлори. Якщо вчасно не з’ясувати причину проблеми, недуга може перейти в хронічну форму.

Коли варто звернутися до ветеринара

Якщо ви спостерігаєте у свого вихованця відсутність стільця вже три дні, варто відвести його в клініку або хоча б зателефонувати ветеринару. Більш серйозними вважаються такі випадки:

• скудний сухий кал зі смердючим слизом або кров’ю;
• сильне здуття живота;
• повна відмова від їжі та води;
• повторна блювота;
• сильні больові відчуття при промацуванні або процесі дефекації.

Господар може і не здогадуватися про те, наскільки погано почувається улюбленець. Тому не варто самостійно призначати лікувальні процедури або чекати, що все пройде само – допомога ветеринара в будь-якому випадку обов’язкова.

Профілактика запорів

Уникнути проблем з травленням допоможуть нескладні заходи. Наприклад, досить активна рухова діяльність собаки добре позначається на роботі органів шлунково-кишкового тракту, перешкоджає запорам та іншим неприємностям. Слід приділяти час вихованцеві, здійснювати з ним тривалі прогулянки, пробіжки, грати в активні ігри на свіжому повітрі. Фізичні навантаження повинні відповідати породі, віку і характеру улюбленця.

У раціоні має бути достатньо клітковини, необхідної для хорошого травлення. Промислові корми вже містять корисні для кишечника компоненти. Дотримання правильного питного режиму, любов і ласка з боку людини допоможуть зберегти домашній тварині міцне здоров’я на довгі роки.

Призначати примусове очищення товстого кишечника може тільки ветеринарний лікар. Завдання господаря – правильно виконати його рекомендації, зрозуміти, як зробити клізму собаці в домашніх умовах, і своєчасно допомогти вихованцеві. Визначити причину запору і призначити вводимий склад можна тільки після огляду пацієнта, так як є ряд протипоказань. Профілактикою стануть фізичні навантаження і збалансоване харчування.