Як відучити собаку мітити в будинку або в квартирі?

Причин, за якими собака мітить в будинку, не одна і не дві – їх набагато більше. Але на кожну є своя «відповідь».

Іноді вихованець абсолютно несподівано для господаря починає залишати мітки по всьому будинку. Причому «збій програми» буває не тільки у псів – суки теж так поводяться. Найчастіше вчинки вихованця не пов’язані з будь-якими захворюваннями – так вони демонструють лідерство, вгамовують тривогу або привертають партнера. Власник повинен зрозуміти, що відбувається, щоб грамотно підібрати спосіб навчання.

Специфіка мічення території

Перед тим, як відучувати собаку залишати пахучі сюрпризи в квартирі, треба з’ясувати, чим відрізняється мітка від звичайного спорожнення сечового міхура.

Призначення міток

Мітка – це залишення специфічних знаків на предметах або стінах приміщення. Найулюбленіші місця пустунів – затемнені кути кімнати, вхідні двері, ліжко або диван господаря.

Перед тим, як зробити капость, тварина ретельно обнюхує обрану поверхню. Пес робить це свідомо, з певною метою: щоб відзначити своє перебування на конкретній території і позначити річ як свою власність.

Потрібно розрізняти мітки і справлення потреби

Не здатні залишати мітки маленькі цуценята у віці до півроку. Якщо в будинку з’явилася калюжа, значить, малюк просто обмочився – йому важко довго терпіти через слабкість мускулатури сечового міхура.

Справляння потреби в приміщенні пов’язане і з тривалим періодом утримання. Доросла тварина може не витримати і зробити мокру справу, якщо проміжки між прогулянками занадто великі.

Не можна вважати проказою і мимовільні спорожнення сечового міхура. Нетримання виникає у чотириногих, які пережили сильний стрес або хворіють на цистит, піометрою, полідипсію, страждають на ниркову недостатність або відчувають сильний біль через травми.

Відрізнити мітку від нетримання просто: перші частіше з’являються на вертикальних поверхнях і не настільки рясні, а другі являють собою калюжі, залишені на підлозі.

Можливі причини

Як реагувати і що робити, коли собака мітить в квартирі, залежить від причини вчинку. Уважний господар повинен простежити, чим викликана така поведінка, і вибрати відповідну реакцію.

Переживання, стрес, образа, помста

Часто пахучі знаки стають проявом серйозних емоційних переживань. Наприклад, таким способом самець або самка демонструє образу або переживання. Може залишати мітки молодий і норовливий улюбленець, якого щойно покарали.

У стресовому стані або в переляку песик починає писати на своїй території, щоб відігнати незнайомця. Так само поводяться і мстиві особини, показуючи тим самим перевагу над оточуючими.

Зрештою, собачка може описатися просто від радості зустрічі з господарем. Таке властиво цуценятам, і таку поведінку коригують вихованням.

Прагнення завоювати лідерство

Намагаючись показати, хто в будинку господар, собака починає справляти нужду на всі навколишні предмети: меблі, стіни, навіть одяг домочадців. Всі випадки неадекватних проявів треба суворо припиняти, показуючи авторитет. Пес повинен розуміти, що ватажок в будинку один – і це людина.

Статеве полювання

Найпоширеніша причина проступків чотириногого друга – прояв статевого інстинкту. Залишати пахучі знаки для представників протилежної статі можуть як суки, так і кобелі. Таким способом вони приваблюють нареченого або наречену, показуючи свою готовність до спарювання.

Конкуренція за територію – з людьми або іншими вихованцями

У природному середовищі існування чотириногі інстинктивно позначають обжиту ними територію. Це допомагає відлякати чужинця і зберегти обід – а іноді і життя.

Домашні улюбленці згадують про природні інстинкти, коли в будинку або квартирі з’являється нова тварина або людина. Однаково погано деякі представники реагують на кошеня або на немовля, вважаючи їх загарбниками.

Хвороба або похилий вік

Бувають хронічні захворювання, які змушують колись слухняного друга писати в кутку кімнати. Неконтрольоване сечовипускання провокує ряд патологій: цистит, ниркова недостатність, цукровий діабет різних типів.

Похилий вік послаблює мускулатуру сечового міхура. Це призводить до розвитку нетримання. Справитися з проблемою самостійно не вийде – необхідна допомога ветеринара і лікування під його контролем.

Небажання гуляти на вулиці

Іноді неадекватні вчинки демонструють явне прагнення собаки залишитися вдома. Небажання йти гуляти може бути спровоковано переляком під час однієї з прогулянок, поганою погодою або важкими психічними розладами.

Як відучити пса мітити в будинку

Крики, ляпаси і спроби ткнути носом вихованця – нерозумні і марні вчинки. Вони не принесуть очікуваного результату, а лише негативно позначаться на довірі до людини.

Кастрація – це вихід?

Статевий інстинкт відноситься до найсильніших інстинктів у тварин старше 10 місяців. Він впливає на поведінку всіх особин репродуктивного віку. Позбавити господарів від усіх супутніх проблем допоможе кастрація вихованця. Ветеринари і досвідчені заводчики вважають цей спосіб найдієвішим.

Після видалення репродуктивних органів у суки або пса зникає потяг до протилежної статі, а значить, і необхідність привертати самця або самку, позначаючи територію або втікаючи на прогулянках.

До кастрації вдаються тільки в тому випадку, якщо господар не планує отримання потомства. Хірургічне втручання при розведенні породи не використовують.

У такій ситуації вихованцеві знаходять пару. Після вдалого спарювання дорослий самець стає набагато спокійнішим. Також можна контролювати поведінку статевозрілого пса заспокійливими засобами на травах – їх порадить ветеринар-терапевт.

Сувора дресура

Рання соціалізація цуценяти – запорука його хорошої поведінки протягом усього життя. Тому домагатися від вихованця дотримання норм поведінки треба з самого раннього віку.

Складніше йдуть справи з дорослим псом. Якщо він демонструє неадекватну поведінку, то її причина криється в неправильному вихованні або отриманих психологічних травмах.

Справитися з проблемами допоможуть досвідчені кінологи, здатні за кілька занять скорегувати поведінку пса і дати рекомендації його власнику.

Іншим фахівцем, до якого можна звернутися, буде зоопсихолог. Він за допомогою поведінкових тестів з’ясує емоційну причину проступків і допоможе з нею впоратися.

Авторитет – у людини

Кричати на винного улюбленця, звичайно, не слід. А ось висловити своє негативне ставлення до вчинку треба обов’язково. Пес повинен побачити невдоволення людини – якщо улюбленець підійде до господаря, то останньому треба проігнорувати його і відвернутися.

Не зайвим буде і присоромити бешкетника фразами «Фу, погано пахне!», «Неслухняний, що ж ти накоїв!». Потім наказати повернутися на місце, давши всім виглядом зрозуміти невдоволення його дією.

Однак подібний метод діє тільки на кмітливих і совісних чотириногих. Вони чітко визнають авторитет власника і намагаються його не засмучувати.

Якщо ж псування речей – це намір самця позмагатися з господарем, то потрібно діяти жорсткіше. Верховенство людини повинно проявлятися у всьому. Люди їдять першими, сплять нагорі (на диванах і ліжках), мають право командувати і забирати їжу у собаки.

Якщо ж підліток або дорослий пес не хоче визнавати власника за лідера, необхідно звернутися до кінолога, поки поведінка тварини остаточно не зіпсувалася.

Почастішання вигулу

Збільшення кількості та тривалості прогулянок – ще один спосіб відучити собаку мітити в будинку. Ветеринари радять вигулювати вихованця не рідше двох разів на день, бажано в один і той же час.

Особливо активними мають бути вечірні прогулянки. Вони і є найтривалішими за часом.

В середньому вигул повинен тривати не менше 1 години і супроводжуватися активними пробіжками, іграми. Корисно під час прогулянки тренувати молоду тварину у виконанні команд.

Достатня рухова активність допоможе виплеснути накопичену за день енергію. У цьому випадку після прогулянки собаці просто не захочеться шкодити. Якщо пустун не нагулявся після дворазового моціону, то можна додати додатковий вигул в обідній час.

Перестановка в будинку

Корисно буде тимчасово обмежити доступ пустуна в ті кути кімнати, які він облюбував. Ці місця можна відгородити за допомогою ширм або меблів.

На ніч або в період відсутності господаря маленького улюбленця садять у великі короби, а для великих представників роблять або купують спеціальні загони.

Допомагає і переміщення лежанки, поїлки або мисок туди, де пес звик справляти нужду. Чотириногий друг точно не буде випорожнюватися там, де він їсть або спить.

Коли потрібно звернутися до ветеринара

Власникам літніх особин і вихованців з хронічними захворюваннями слід відвідувати ветеринара не рідше двох разів на рік. Це допоможе підтримати здоров’я пса в нормальному стані.

Насторожити господаря повинні сліди крові або слизу в сечі улюбленця. Вони є сигналом про розвиток захворювань внутрішніх органів. Діагностувати патологію і призначити лікування зможе тільки ветеринар після огляду пацієнта.

Також захворювання сечостатевої системи супроводжують такі симптоми:

• часте сечовипускання;
• млявість, сонливість, небажання їсти навіть улюблені ласощі;
• болісність живота;
• болі при сечовипусканні;
• виділення зі статевих органів.

При будь-якій підозрі краще звернутися до ветеринара, здати аналізи і отримати грамотну консультацію. Деякі хвороби дуже небезпечні, і краще їх лікувати на ранніх стадіях.

Якщо сука мітить вдома

Самки рідше за самців виявляють бажання залишити свій знак на меблях або стінах. Однак у період тічки вони демонструють дивну, на погляд людини, поведінку, що включає і справлення потреби в стінах рідного дому.

Пахучі знаки також можуть говорити про прагнення захистити гніздо з цуценятами. Так мама відлякує чужинців і показує межі своєї території. Зазвичай подібна поведінка закінчується після того, як цуценята виростають і починають пересуватися по всій квартирі.

В іншому методи боротьби з мітками аналогічні: норовливих самок, які прагнуть до лідерства або схильні до помсти, ретельно дресирують, хворих лікують під контролем ветеринара. Якщо отримання потомства – не мета утримання суки, то проводять стерилізацію.

Допоміжні засоби

Допомогти впоратися з витівками домашнього улюбленця можуть підручні засоби гігієни та спеціальні розчини, які здатні раз і назавжди відбити бажання робити капості в кімнаті.

Прибирання в будинку

Обрані вихованцем місця в квартирі або будинку ретельно миють водою з додаванням миючого засобу і хлору. Останній використовують з особливою обережністю – занадто велика концентрація зашкодить не тільки нюху пса, але і викличе отруєння парами у людини.

Хлор використовують у сильно розведеному вигляді, а після обробки деякий час не допускають чотирилапого до вимитого місця. Хороша альтернатива хлорці – оцет. З ним теж не варто перестаратися, хоча він допомагає видалити неприємні запахи назавжди.

Чим відбити запах

Нюх домашніх тварин дуже чутливий. Цим і слід скористатися, щоб відбити у суки або пса бажання мітити в квартирі. Є речовини, які точно не сподобаються пустуну. Найпоширеніші з них:

• ефірні олії цитрусових;
• тютюн;
• червоний мелений перець.

Ці рідкі або сипучі речовини залишають там, де пустун випорожнюється. Попередньо цю ділянку квартири або будинку ретельно миють, і тільки потім розсипають тютюн або перець. Олію капають на ганчірочку або папірець і залишають в заповітній куточку.

Спреї з ветаптеки

Спеціальні розчини, які продаються в зооаптеках, оснащені розпилювачем. Їх дуже зручно використовувати для обробки будь-якого типу поверхні. Крім того, спреї не є небезпечними для тварин. Серед найбільш популярних товарів варто відзначити:

• Спрей «Adaptil». У його складі є особлива речовина адаптил, яка є синтетичним гормоном. Він має заспокійливий вплив на тварину, що вкрай зручно в період статевого полювання.

Важливо розуміти, що дія всіх синтетичних засобів має короткочасний ефект, спрямований тільки на усунення неприємного запаху і відлякування вихованця. Справитися з небажаною поведінкою чотириногого друга здатна тільки людина.

Висновок

Пес залишає в будинку мітки з різних причин. Вони можуть бути як фізіологічного, так і психологічного характеру. У кожному конкретному випадку треба з’ясовувати, чому улюбленець робить неправильні вчинки. Не можна кричати або бити друга, який нашкодив – стресовий стан і образа здатні погіршити ситуацію. Якщо скорегувати ситуацію самостійно не виходить, то слід звернутися до ветеринара або досвідченого кінолога за порадою.