Непрохідність кишечника у собак: симптоми, небезпека та лікування.

Непрохідність у собак — смертельно небезпечна патологія, що загрожує розривом кишечника та гострою інтоксикацією.

Запізніле лікування кишкової непрохідності у собак загрожує загибеллю, але симптоми цієї небезпечної патології часто ігноруються. Усе через її схожість із легким отруєнням на початковому етапі. Специфічні ознаки з’являються набагато пізніше. Саме тому кожен господар повинен знати, на що саме слід звертати увагу при нездужанні улюбленця та як правильно надати йому першу допомогу.

Причини кишкової непрохідності у собак

Непрохідність кишечника у собак, або ілеус, провокують найрізноманітніші фактори. До найпоширеніших причин патології належать:

• безоари, тобто щільні грудочки з неперетравленої шерсті та частково перетравленої їжі;
• порушення моторики, або перистальтики, органів травлення;
• проковтнуті сторонні предмети (кістки, камінці, шкарпетки);
• защемлення грижі, перекручування кишкових петель, а також вторгнення однієї частини кишечника в іншу (інвагінація);
• клубки з гельмінтів, що виникають при важкій формі гельмінтозу та масовій загибелі паразитів;
• пухлини в ШКТ та травми очеревини, що супроводжуються здавленням внутрішніх органів;
• артеріальна емболія кишечника, що характеризується закупоркою кровоносних судин;
• порушення режиму годування (занадто великий обсяг їжі, з’їдений на голодний шлунок);
• хронічні запори, спровоковані частими стресами, малорухливим способом життя та неправильним харчуванням.

До групи ризику входять улюбленці, які харчуються низькоякісним м’ясом, кістками та сухожиллями. Усі ці продукти погано перетравлюються і закупорюють просвіт у кишечнику, провокуючи гостре запалення через застій калових мас.

Класифікація патології

Залежно від характеру перекриття кишкового просвіту, особливостей перебігу та причини виникнення, патологію поділяють на кілька різновидів:

• Часткова та повна. У першому випадку їжа продовжує циркулювати по шлунково-кишковому тракту, але швидкість її проходження істотно сповільнюється. У другому ж випадку вихід повністю перекривається, тому утворений застій викликає у тварини болісні болі та спазми.
• Гостра та хронічна. Для першої форми характерний раптовий і стрімкий розвиток з яскраво вираженою симптоматикою, а для другої – тривалий безсимптомний перебіг із поступовим погіршенням стану та періодичними рецидивами.
• Обтураційна та странгуляційна. Перший вид розвивається при закупорці просвіту чужорідними предметами, пухлинами та конкрементами, а другий вид – при різних защемленнях, перекручуванні та інвагінації кишечника у собак.

Найчастіше проблема виникає в тонкій кишці. Товстий кишечник уражається рідше. Незважаючи на цей факт, обидва стани смертельно небезпечні і вимагають негайної ветеринарної допомоги.

У деяких випадках чужорідний предмет може перебувати в шлунку тривалий час (до півроку), періодично викликаючи блювоту. Саме тому неодноразова блювота без видимої причини – привід пройти обстеження в клініці.

Перші ознаки та серйозні симптоми

Перші ознаки схожі на отруєння. До них належать:

• поганий апетит;
• млявість, апатія та виражене занепокоєння;
• болі в животі та його здуття;
• нудота та блювота одразу після їжі.

При частковій закупорці напади епізодичні. При ослабленні больового синдрому вихованець знову проявляє інтерес до їжі.

Відрізнити патологію від отруєння допоможуть проблеми з дефекацією. Якщо біль і поганий апетит супроводжуються запором або кролячим калом (дрібними й надто твердими фрагментами) — обов’язково відведіть свого улюбленця до ветеринара. Без своєчасного лікування стан буде тільки погіршуватися і незабаром доповниться більш серйозними симптомами:

• сильним бурчанням у животі;
• прискореним диханням;
• неконтрольованою блювотою, у тому числі зі шматочками фекалій;
• частою і тривалою відрижкою з різким запахом;
• підвищенням температури тіла.

Будь-який вид непрохідності загрожує летальним результатом. Для цуценят непрохідність становить підвищену небезпеку, оскільки слабший дитячий організм дуже вразливий до інтоксикації та зневоднення.

Що можна і що не можна робити господареві

У дорослих і здорових собак непрохідність кишечника викликає летальний результат протягом 2-7 днів. Саме тому ветеринарні лікарі настійно не рекомендують займатися самолікуванням і обов’язково звертатися за допомогою до клініки при появі перших тривожних симптомів.

При ілеусі категорично заборонено робити наступне:

• Насильно годувати або поїти тварину. Надходження нової їжі та води призведе до ще більш важкого стану, тому краще тимчасово відмовитися від годування та влаштувати розвантажувальний день.
• Використовувати проносні засоби, а також ставити клізму. Розрідження мас лише посилить позив до дефекації, але не дасть бажаного ефекту через закупорку.
• Намагатися зупинити блювоту спеціальними препаратами. При непрохідності блювота – єдиний спосіб, що дозволяє знизити загальну інтоксикацію.

Все перераховане не тільки неефективно, але й вкрай небезпечно. Якщо ви не можете звернутися за допомогою протягом найближчих годин, а ваш улюбленець страждає від сильного болю та спазмів – дайте йому анальгетик або спазмолітик.

Обов’язково проконсультуйтеся щодо безпеки обраного препарату з ветеринарним лікарем по телефону. Пам’ятайте, що тваринам у жодному разі не можна давати парацетамол, ібупрофен, аспірин та їхні похідні.

Лікування у ветеринарній клініці

Лікування цієї патології зазвичай хірургічне. Ліки призначають виключно для полегшення симптомів, а також для усунення виявленої причини.

Необхідні обстеження

Для постановки діагнозу ветеринарний лікар збирає анамнез, оглядає пацієнта, пальпує його живіт і вивчає аналізи сечі та крові на предмет інтоксикації. Також в обов’язковому порядку призначається УЗД органів черевної порожнини та рентген у двох проекціях. З їх допомогою вдається визначити точне місце інвагінації та причину закупорки.

Підготовка до операції та сама операція

У більшості випадків операцію проводять відразу ж, тобто в день звернення. Для цього використовують діагностичну, або експериментальну лапаротомію. Ця процедура дозволяє не тільки детально оглянути внутрішні органи, але й усунути непрохідність. Якщо тварина перебуває у важкому стані, то перед хірургічним втручанням їй призначають інтенсивну інфузійну терапію.

Операцію проводять під загальним наркозом. Хірург розрізає живіт по білій лінії, тобто прямо по центру. Залежно від ситуації він або витягує застряглий всередині предмет, або висікає частину відмерлої при перекручуванні ділянки. Після закінчення на черевну стінку накладають шви.

Візьміть із собою теплу ковдру та вбираючі пелюшки, щоб зігріти улюбленця після наркозу та уникнути забруднення салону під час транспортування додому.

Відновлення та догляд у домашніх умовах

У середньому післяопераційне відновлення триває 1 місяць. До повернення до звичного способу життя тварину обов’язково переводять на дієту та захищають від значних фізичних навантажень. Також важливу роль відіграє правильний догляд за швом, оскільки його намокання та забруднення можуть спричинити запалення.

Догляд за швом

Більшість сучасних швів не потребують додаткової обробки. Власникам достатньо просто стежити за їхньою сухістю та чистотою. У разі виявлення крові тварину обов’язково потрібно показати ветеринарному лікарю, оскільки цей симптом характерний для внутрішньої кровотечі.

Для запобігання інфікуванню застосовують антибіотикотерапію. Препарати дають протягом тижня. За необхідності призначають анальгетики, спазмолітики, жарознижуючі та інші протисимптоматичні ліки.

Дієта

Для зняття навантаження на прооперований організм ветеринар може порадити голодну дієту протягом доби, але без обмеження доступу до питної води. Наступного дня в раціон собаки включають вологі корми зі спеціальної ветеринарної лінійки, призначені для тварин із патологіями шлунково-кишкового тракту.

Їжу дають невеликими порціями, але часто. Кількість прийомів їжі збільшують до 4–6 разів. Додатково вихованцеві ставлять крапельниці, що нормалізують водно-сольовий баланс. До твердої їжі повертаються тільки за рекомендацією лікуючого лікаря, який відштовхується від результатів повторного УЗД.

Прогулянки

У перший тиждень собаці забезпечують повний спокій. Розходження швів можуть спричинити навіть короткі прогулянки, тому набагато безпечніше залишити улюбленця вдома та забезпечити йому доступ до пелюшок.

Після нормалізації самопочуття тривалість прогулянок плавно збільшують. Від інтенсивних навантажень (бігу, стрибків) відмовляються аж до повного одужання, тобто приблизно на місяць.

Небезпека стану та прогнози

Кишкова непрохідність у собак супроводжується гострою інтоксикацією та зневодненням. Через порушення циркуляції рідини в травному тракті виникає нестача калію. До найнебезпечніших наслідків патології належать перитоніт, розрив кишок гострим предметом та некроз тканин.

Прогноз при ілеусі залежить від своєчасності виявлення проблеми. За відсутності небезпечних для життя ускладнень він є позитивним. У більшості випадків прооперована тварина одужує. До обтяжуючих обставин належать злоякісні пухлини, які можуть повернутися навіть після їх видалення.

Профілактика проблем зі шлунково-кишковим трактом

Для запобігання розвитку ілеусу та інших проблем зі ШКТ необхідно дотримуватися основних заходів профілактики. До них належать:

• Виключення з раціону кісток та іншої забороненої для собак їжі.
• Сувора заборона підбирати їжу з землі та підлоги.
• Безпечне зберігання дрібних предметів, які легко проковтнути.
• Використання повідця та намордника під час прогулянки.
• Купівля собачих іграшок виключно в зоомагазині.
• Годування спеціальними готовими раціонами, підібраними з урахуванням індивідуальних потреб тварини.
• Дотримання режиму годування, що передбачає видачу їжі за певним графіком і в певній кількості.
• Своєчасне проведення вакцинації та протипаразитарної обробки.
• Контроль за фізичними навантаженнями та вагою вихованця.
• Регулярне обстеження у ветеринарній клініці на предмет прихованих патологій.

Без лікування непрохідність кишечника у собак призводить до летального результату у 100% випадків. Головний симптом цієї патології – проблеми з дефекацією. Якщо ваш улюбленець виглядає апатично, страждає від нудоти і не може сходити в туалет по-великому – не чекайте, поки ситуація вирішиться самостійно, і обов’язково зверніться за консультацією до найближчої ветеринарної клініки.

Популярні статті

Як мити йоркширського тер’єра?

Скільки триває тічка у коргі і коли починається?

Видалення зубного каменю собакам.

Поширені хвороби бішонів фрізе та профілактика.

Блефарит у собак, або запалення повік.

Як правильно в’язати мопса – все про в’язання породи.

Набряк Квінке у собаки: ознаки та допомога.

Рахіт у цуценят і дорослих собак: лікування та догляд.

Гіперпаратиреоз у кішок — симптоми та лікування патології.

Як правильно купати помаранчевого шпіца: 5 етапів процедури.

Пізнавальні відео по темі