Кашель у собаки: можливі причини та відповідне лікування.

Кашель у собаки може бути викликаний різними причинами. Їх визначення – перший і найважливіший крок для початку лікування.

Покашлювання після пиття або прийому їжі – звичайне явище, яке не вимагає медичної допомоги. Необхідність лікування виникає при патологічних причинах кашлю у собаки, що супроводжуються тривожними симптомами. З підвищенням частоти нападів і погіршенням загального самопочуття вихованця краще показати ветеринару. Самолікування може виявитися небезпечним, тому перша допомога допустима тільки при нападі задухи.

Причини кашлю у собаки

Собаки кашляють з двох причин: фізіологічних і патологічних. Перші не є небезпечними, але можуть налякати недосвідчених власників. Другі ж безпосередньо загрожують здоров’ю вихованця і виникають як наслідок механічних пошкоджень або внутрішніх порушень. При їх виявленні доведеться звернутися до ветеринара.

До фізіологічних причин відносяться:

• Анатомічні особливості брахіцефальних порід (мопси, пекінеси). Через укорочену морду у тварин спостерігається синдром «зворотного чхання», що супроводжується рідкісним і швидко проходячим покашлюванням.
• Накопичення шерсті всередині шлунка. Найчастіше зустрічається у довгошерстих порід. За допомогою кашльового рефлексу вихованець зригує накопичені волоски, перешкоджаючи закупорці кишечника. Якщо цього не відбувається – придбайте спеціальну пасту або сухий корм, що розчиняють грудки шерсті прямо в шлунку.
• Неправильний вибір нашийника. Якщо вихованець кашляє при натягу повідця, то його нашийник занадто вузький. У цьому випадку рекомендується придбати шлейку або підібрати більш широкий аналог.

Зрозуміти, як лікувати кашель у собаки, можливо тільки після постановки діагнозу. До провокуючих факторів відносяться алергії, інфекції, гельмінти, злоякісні новоутворення, травми грудної клітки і сторонні предмети, що застрягли в горлі. При цих патологіях кашльовий рефлекс – вторинний симптом, який усувається тільки разом з першопричиною.

Види собачого кашлю та супутня симптоматика

Кашльовий синдром класифікують за кількома показниками. Він буває вологим і сухим, гострим і хронічним, рідкісним і частим, незначним і нападоподібним. Ця інформація знадобиться ветеринару при зборі анамнезу, тому зафіксуйте її до звернення у ветклініку – поспостерігайте за вихованцем якомога ретельніше.

До найширшої класифікації відноситься взаємозв’язок з фізіологічними та патологічними причинами. Розберемо основні види більш детально.

Вольєрний

Вольєрний (розплідниковий) вид названий на честь найчастішої причини зараження – скупченого утримання у вольєрах. При інфікуванні однієї з тварин хворіють всі її співмешканці. Залежно від збудника захворювання (віруси парагрипу, бактерії бордетелли) проявляється така симптоматика:

• запалення лімфовузлів;
• виділення з носових пазух;
• підвищену температуру;
• рясне сльозовиділення.

Змішання вірусної та бактеріальної інфекцій називають трахеобронхітом. Перші ознаки з’являються протягом 10 днів з дня зараження. У собаки виникає нападоподібний кашель, ніби вона подавилася, але лікування потрібне не завжди. Якщо тварина щеплена і має міцний імунітет, то через 2 тижні симптоми зникають самостійно. В інших випадках можливе ускладнення у вигляді пневмонії, тому не забудьте перевірити хворого у ветеринара.

Алергічний

Для алергічного виду, зумовленого цвітінням, характерна сезонність. Сухе кашляння супроводжується:

• виділеннями з очей і почервонінням білків;
• чханням і свербінням;
• набряком слизових оболонок;
• появою шкірних висипань і почервонінь.

Спробуйте з’ясувати, чому собака кашляє, взявши за основу найпоширеніші алергени: пилок, їжу, побутову хімію, тютюн. Якщо напади відбуваються при прямому контакті з одним з алергенів – спробуйте його усунути.

Серцевий

Серцевий вид кашлю у собак легко розпізнати за рожевим мокротинням. Такий колір отримується через кров, що потрапила в легеневі альвеоли. Їх проникність збільшується при підвищеному кров’яному тиску, викликаному застоєм в малому колі кровообігу. Кашльовий синдром супроводжується болісними нападами. Захворілому вихованцеві важко відкашлятися. Симптоматика доповнюється:

• млявістю і слабкістю (вихованець відмовляється від прогулянок і вправ);
• посинінням ясен;
• появою задишки.

Такі ознаки характерні для мітральної недостатності, а у представників великих порід – для дилатаційної кардіоміопатії. Найчастіше проблеми з серцем діагностують у літніх особин.

Сухе покашлювання, що супроводжується свистом і нападами задухи, також характерне для колапсу трахеї. Ця патологія, що викликає розм’якшення хрящових кілець і витончення трахеї, зазвичай зустрічається у дрібних порід вихованців.

Інфекційний та вірусний

Ураження дихальних шляхів вірусами, грибками або бактеріями називається інфекційним. Найнебезпечніший вид – пневмонія, тобто запалення легеневої тканини. Незалежно від збудника, симптоматика захворювання включає:

• зниження активності;
• підвищення температури і поява лихоманки;
• прискорення серцевого ритму;
• зменшення апетиту і різку втрату ваги;
• булькаюче покашлювання, що супроводжується виділенням мокротиння.

Коли собака кашляє сухо, ніби вона подавилася – висока ймовірність захворювання на трахеобронхіт. При відсутності температури допустиме самостійне лікування, але ветеринари рекомендують пройти діагностику.

Астматичний

Під час нападів вихованець починає задихатися і болісно хрипіти. З боку здається, що він поперхнувся їжею або подавився стороннім предметом. Хвороба виникає через тривалий вплив алергенів, несприятливих погодних умов, інфекційних захворювань або стресів. Симптоми бронхіальної астми включають:

• виділення невеликої кількості прозорого і густого мокротиння;
• чхання і почервоніння очей;
• посиніння слизових.

Свистячі хрипи супроводжуються коротким вдихом і довгим видихом. Найчастіше напади виникають після фізичних вправ.

Гельмінтозний

Гельмінтозний різновид зустрічається рідко, оскільки зазвичай глисти мешкають у кишковому відділі. Він діагностується при зараженні трематодами Alaria alata через їжу. У цьому випадку паразити 2 тижні розвиваються в легеневій тканині, а потім мігрують у кишечник, де досягають статевої зрілості.

При відсутності лікування цикл постійно повторюється, викликаючи гостре отруєння організму. Серед інших гельмінтів, нематод, небезпечні дирофілярії. Ці паразити мешкають в серцевих шлуночках, викликаючи закупорку судин.

У хворого підвищується температура і утруднюється дихання, а в мокроті з’являються сліди крові. Відразу після зараження виникає розлад кишечника і болі в шлунку.

Собака подавилася

Коли собака облизується, кашляє, ніби подавилася, і постійно ковтає – загляньте в її пащу. При виявленні застряглої нитки або новорічної мішури акуратно підчепіть їх пінцетом і витягніть назовні.

В інших випадках звертайтеся до ветеринарної клініки. Самостійна спроба вилучення гострих предметів може призвести до травмування гортані. При пошкодженні внутрішніх тканин відзначається виділення піни і крові.

Не зволікайте зі зверненням до лікаря після виявлення тривожних ознак. При тривалому перебуванні в горлі чужорідний предмет може спровокувати запалення дихальних шляхів.

Аденовіроз

Лікування собак від кашлю, викликаного аденовірозом, проводять в ізоляції від інших домашніх тварин. Це респіраторне захворювання дуже заразне і небезпечне для цуценят. З метою профілактики рекомендується проведення вакцинації.

Після зараження вірусом у інфікованого з’являється наростаючий кашльовий синдром і нежить, запалюється гортань. При промацуванні відзначається болючість горла і запалення лімфовузлів. З очей і носових пазух з’являються рідкі виділення каламутного відтінку. Припустиме невелике підвищення температури. На більш пізніх стадіях з’являється блювота, діарея, болі в животі і правому підребер’ї.

Онкологія

Небезпека онкологічних захворювань полягає в безсимптомному перебігу на ранніх стадіях. Єдиний можливий симптом – сухе покашлювання. Пухлину можна помітити за допомогою флюорографії, тому не нехтуйте діагностикою.

На більш пізній стадії симптоматика доповнюється швидкою втомлюваністю, появою задишки і болем у грудях. У відхаркуваному мокроті відзначаються перші сліди крові. Зі збільшенням пухлини підвищується больовий синдром і частота кровохаркання, додаються запаморочення і втрата координації. Без лікування тварина гине через виснаження і повне порушення дихання.

Кашель у собак дрібних порід

Крім брахіцефалів, до групи ризику входять дрібні собаки. Специфічна будова їх дихальних шляхів підвищує вразливість до стоматологічних захворювань і різноманітних інфекцій. Низьке розташування мигдалин призводить до сильного звуження гортані при їх запаленні. Це супроводжується задишкою і утрудненим диханням.

При частому запаленні мигдалин рекомендується їх видалення. З метою профілактики ветеринари рекомендують приділяти особливу увагу гігієні порожнини рота і відвідувати стоматолога не менше 2 разів на рік.

Діагностика у ветеринарній клініці

На прийомі необхідно описати частоту нападів, характер і тривалість кашльового синдрому. Для постановки діагнозу використовують аналіз крові, УЗД, ЕКГ, бронхоскопію та рентген. Збудника інфекції визначають за аналізом мокротиння. Після всебічного дослідження і виявлення причини ветеринар визначає, що дати собаці від кашлю.

Везти собаку до ветеринарної клініки для діагностики доведеться в будь-якому повторюваному випадку кашлю. Одноразовий напад, як правило, не повинен викликати тривоги – тільки якщо він не викликаний стороннім предметом в горлі.

Як допомогти собаці при нападі кашлю

При тривалому нападі і виникненні задухи потрібна термінова допомога. Якщо у вас немає можливості звернутися до ветеринарної клініки – скористайтеся наступними рекомендаціями:

• Затисніть вихованцеві ніс і обережно проведіть долонею по його горлу. Це ефективно при синдромі «зворотного чхання».
• Переверніть собаку на спину, щоб її тіло і лапи опинилися вище голови. Акуратно потрясіть її і поплескайте по спині. Якщо тварина занадто велика – підніміть її задні лапи і поплескайте по грудній клітці.
• Перевірте гортань і звільніть її від сторонніх предметів.

Забезпечте надходження кисню і зробіть масаж серця. Для цього:

• розташуйте вихованця боком на рівній поверхні;
• розкрийте його ніздрі і вдихніть в них повітря своїм ротом;
• розмістіть руки на ребрах тварини за ліктями і натискайте на них кожні 5 секунд;
• продовжуйте повторювати дії не менше 10 хвилин;
• після порожевіння слизових і стабілізації роботи серця викличте ветеринара;
• не переміщайте вихованця і контролюйте його стан до приїзду лікарів.

Глибина і тривалість вдихів через ніс залежить від розміру тварини. Чим більший вихованець, тим глибшими і довшими повинні бути вдихи.

Незалежно від обраної рекомендації, зв’яжіться з ветеринаром. Після виникнення задухи діагностика обов’язкова.

Лікування кашлю у собак залежно від причини

Лікувати кашель у собак до виявлення причини не має сенсу. Симптоматична терапія ефективна тільки в комплексі, що передбачає усунення збудника захворювання.

Усунення алергії

Напади алергії усувають мінімізацією контактів з алергеном. При полінозі («сезонна лихоманка») скорочують час прогулянки і змінюють звичні маршрути, при харчовій алергії – використовують гіпоалергенні корми.

Лікування зводиться до прийому антигістамінних препаратів або АСІТ-терапії, що передбачає введення розведеного алергену з поступовим підвищенням його концентрації. При бронхіальній астмі призначають прийом глюкокортикоїдів або ветеринарного спенсера.

Терапія при простудних та інфекційних захворюваннях

Якщо собака кашляє через інфекцію, то що робити для її усунення, пояснить ветеринар. Незалежно від збудника, використовується комплексна терапія, що включає прийом наступних препаратів:

• антибіотики або противірусні;
• відхаркувальні засоби або муколітики;
• протизапальні;
• жарознижувальні;
• серцеві;
• протиблювотні та інші ліки.

Для відновлення імунітету ветеринар виписує вітаміни та імуномодулятори. На час лікування вихованцеві необхідно забезпечити повний комфорт, захист від протягів і щадне харчування.

Лікування аденовірозу

Медикаментозна допомога базується на внутрішньом’язовому або підшкірному введенні імуноглобуліну або інтерферону. Носові та очні виділення обробляють розчинами борної кислоти, фурациліну або марганцівки.

При кишковій формі призначають протиблювотні та протидіарейні препарати. Також обов’язковий прийом сорбентів.

Допомога при механічних пошкодженнях

Інородні предмети витягуються хірургічним шляхом. Самостійне витягання з використанням масел або препаратів, що стимулюють блювоту, неприпустимо.

Що робити при серцевому кашлі

Тварині обмежують фізичні навантаження і виписують комплекс лікарських засобів, що підтримують роботу серця. Для зняття набряків призначають сечогінні.

У запущених ситуаціях допустиме хірургічне втручання. Через високу вартість і складність операцію проводять рідко. Тривалість життя при такому діагнозі становить не більше 4 років після початку недуги.

Дегельмінтизація

Для усунення гельмінтів використовують антигельмінтики. Найефективнішими визнають комплексні препарати, що впливають відразу на кілька видів паразитів. В ідеалі, глистогінні препарати повинні подаватися собаці один раз на квартал.

Профілактичні та захисні заходи

Щоб уникнути ускладнень, ветеринари рекомендують використовувати захисні заходи, що знижують ймовірність розвитку захворювань. Для безпеки улюбленця виконуйте наступні профілактичні заходи:

• своєчасна вакцинація та обробка від паразитів;
• щорічні огляди у ветеринара;
• контроль якості раціону та умов утримання;
• обмеження спілкування з незнайомими та безпритульними тваринами.

Намагайтеся помічати будь-які зміни в поведінці вашого вихованця. При зниженні звичної активності та появі тривожних ознак обов’язково звертайтеся до ветеринара.

Кашльовий синдром не завжди пов’язаний з патологією. При його появі поспостерігайте за вихованцем і дійте залежно від ситуації. Пам’ятайте, що через небезпеку можливих ускладнень помилкове звернення до ветеринара лише вітається. На консультації ветеринар пояснить більш детальну різницю між фізіологічними та патологічними причинами, вказавши, на що необхідно реагувати негайно, а за чим слід просто поспостерігати.