Рак у собак: лікування та прогнози.

Рак у собак — небезпечне захворювання; проте на ранніх стадіях воно піддається лікуванню.

Онкологічні захворювання становлять небезпеку не тільки для людей, але й для їхніх улюбленців. Рак у собак такий же підступний, як і у людини. Незважаючи на це, він теж піддається лікуванню при своєчасному виявленні. Саме тому кожен господар повинен знати основні симптоми цієї патології, а також причини її розвитку.

Чи буває рак у собак

На жаль для собаківників, ракові пухлини (новоутворення, неоплазії) дійсно зустрічаються у чотирилапих улюбленців, а кількість виявлених випадків стабільно збільшується. Але є й плюс – паралельне зростання якості та ефективності лікування, що надається у ветеринарних клініках.

Опис недуги

Терміном «рак» позначають величезну групу онкологічних захворювань, що супроводжуються безконтрольним поділом пухлинних (ракових) клітин. У процесі свого росту вони залишають основне вогнище і переходять на сусідні тканини та віддалені органи через метастази. У кінцевому підсумку патологія призводить до численних порушень і послідовної зупинки всіх фізіологічних процесів.

Як і у людини, онкологія у собак проходить через 4 стадії:

• Перша (початкова). Поява первинного новоутворення та вихід ракових клітин за межі епітелію. Не становить небезпеки для сусідніх органів і тканин. Метастази відсутні.
• Друга. Характеризується різким метастазуванням у лімфовузли.
• Третя. Прогресування хвороби з розростанням метастазів у сусідні органи.
• Четверта (термінальна). Крім близьких тканин, страждають навіть ті, що значно віддалені від основного вогнища.

Шанси на одужання на останній стадії нульові. У цьому випадку ветеринари можуть спрогнозувати лише приблизну тривалість життя.

Злоякісні та доброякісні пухлини

Пухлини у собак поділяють на злоякісні та доброякісні. До перших відносять ті, що схильні до метастазування та швидкого зростання, а до других – ті, що практично не збільшуються і зберігаються всередині капсули.

Доброякісні новоутворення здатні до переродження. При різних збоях деякі з них можуть стати злоякісними.

Породи в групі ризику

Найчастіше ракову пухлину діагностують у собак порід бернський зенненхунд, боксер, сенбернар, бостон-тер’єр, німецький дог, кокер-спанієль і золотистий ретривер. Незважаючи на це, захворіти може абсолютно будь-який вихованець, включаючи дворняжку.

Причини розвитку онкологічних захворювань

Точні причини розвитку онкологічних захворювань, як і раніше, залишаються невідомими. Вченим вдалося з’ясувати лише можливі провокуючі фактори. До них належать:

• часте й тривале перебування під прямими сонячними променями;
• погані екологічні умови;
• опромінення радіацією;
• тривалий стрес;
• неправильне харчування;
• інтоксикація важкими металами, медикаментами та хімікатами;
• гормональні коливання, характерні для нестерилізованих сук з порожніми тічками;
• вірусні інфекції;
• порушення в роботі імунної системи.

Схильність до онкології передається у спадок, тому при купівлі цуценяти слід уважно вивчити всі відомості про здоров’я його батьків.

Після 10 років ймовірність розвитку злоякісної пухлини значно підвищується, але фактично раку схильні тварини будь-якого віку. Він не вибагливий і, на жаль, вражає навіть сильних і молодих вихованців.

Класифікація за місцем розташування

Симптоми онкології у собак відрізняються залежно від місця розташування пухлини. Вона може утворюватися в будь-яких внутрішніх органах, на шкірі та слизових оболонках.

ШКТ та селезінка

Клінічні симптоми онкологічних захворювань органів ШКТ та селезінки не є специфічними. До них належать різні розлади травлення, втрата апетиту та різке виснаження. У запущених випадках у хворого улюбленця з’являється кривава блювота, а його випорожнення стають червоними або чорними від крові.

Онкологія шлунка – одна з найнебезпечніших, оскільки при ній метастазування відбувається вже на першій стадії.

Статева система псів

Літні пси схильні до раку простати, який важко діагностувати, оскільки він не має характерних ознак. Набагато легше виявити новоутворення на яєчках. Воно має вигляд щільного болючого горбка, що швидко збільшується в розмірах.

Статева система сук

Неоплазії на молочних залозах можна промацати навіть на початковій стадії. Вони не переміщуються під шкірою, нагадують невелику горошину і швидко розростаються. До групи ризику входять нестерилізовані або пізно (після 2 років) стерилізовані суки.

Самостійній діагностиці піддаються і проблеми з маткою. Запідозрити недобре можна за мажучими виділеннями, які поступово набувають гнильного запаху.

ЦНС

Цей тип вивчений найгірше. При ураженні ЦНС тварина може безцільно кружляти на одному місці, хитатися під час ходьби або втрачати орієнтацію в просторі. У цьому випадку до основних симптомів належать судоми, напади та параліч.

Легенів

Ураження легенів характеризується порушенням дихання. Будь-які фізичні навантаження супроводжуються прискореним важким диханням і нападами сухого кашлю, який поступово переходить у вологу форму. При відхаркуванні разом із мокротою відходять гній, кров або піна.

Печінки

Найчастіше є вторинним вогнищем, тобто розвивається через метастазування. Основні ознаки – пожовтіння шкіри та слизових оболонок, а також біль під правим ребром.

Шкіри

Ракові ураження шкіри можуть виглядати як пігментні плями, родимки з нерівними краями та ущільнення. Через шерсть їх рідко виявляють на ранніх стадіях. В основному увагу господаря привертають більш помітні нагноєння та запалення, які супроводжуються сильним свербінням і локальним облисінням.

Сечового міхура

Найулюбленіше місце цієї неоплазії – шийка сечового міхура. При зростанні новоутворення просвіт у каналі закривається, що призводить до зменшення об’єму сечі, болю під час сечовипускання та виділення каламутної сечі з частинками крові. Хвора тварина поводиться дуже неспокійно, постійно скиглить і наполегливо вилизує геніталії.

Кров

Рак крові, або лейкоз, локалізується в лімфатичній та кровотворній системах. Він не має чіткої клінічної картини та характеризується стрімким розвитком із швидким летальним результатом. У рідкісних випадках переходить у хронічну форму, викликаючи сильну спрагу, запори та діарею.

Носа та ротової порожнини

Злоякісні утворення в носі супроводжуються утрудненим носовим диханням, кровотечами, втратою нюху та болем у ділянці морди. Не менш яскраву клінічну картину має неоплазія ротової порожнини. Вона викликає гострий біль при жуванні, гнильний запах з пащі та розхитування зубів.

Класифікація за типом утворень

Наступний вид класифікації враховує безпосередній тип утворення. На його основі визначають прогноз на одужання та загальну тривалість життя.

Меланома

Розвивається з пігментних клітин шкіри та слизових оболонок. Погано піддається діагностиці, оскільки зазвичай ховається під шерстю. Швидко метастазує і часто викликає ускладнення. До групи ризику входять породи з темною шкірою та чорним забарвленням.

Карцинома

Розвивається з клітин епітелію. Часто уражає молочні залози.

Саркома та її різновиди

Складається зі сполучної тканини. Залежно від виду останньої, поділяється на 5 різновидів:

• хондросаркома – хрящова;
• ліпосаркома – жирова;
• остеогенна саркома – кісткова;
• м’язова – м’язова тканина;
• гемангіосаркома – стінки кровоносних і лімфатичних судин.

Головна відмінність від інших утворень – відсутність прив’язки до будь-яких органів. Саркома може розвинутися де завгодно.

Лімфома

Лімфома — онкологічне захворювання лімфатичної тканини, що характеризується збільшенням лімфовузлів. Відноситься до найпоширеніших і становить 20 % від усіх злоякісних новоутворень у чотирилапих улюбленців.

Лейкоз

Являє собою мутацію клітин кровотворної системи. Протікає без яскравих симптомів і визначається тільки за результатами аналізу крові.

Плоскоклітинний рак

Розвивається з плоскоклітинних клітин, які захищають тканини від травм та інфекцій. В основному виникає на відкритих ділянках шкіри у вигляді червоних папул або лускатих бляшок, які з часом переходять у виразку.

Мастоцитома

Складається з тучних клітин, які відіграють важливу роль в алергічних реакціях. У 95% випадків являє собою поодиноке рухливе і м’яке на дотик утворення.

Доброякісні пухлини

До доброякісних пухлин належать гістіоцитоми, ліпоми та папіломи. Перші утворюються з гістіоцитів (клітин імунної системи), другі – з жирових клітин, а розвиток третіх провокує вірус з аналогічною назвою.

Гістіоцитоми та папіломи не є небезпечними і становлять виключно косметичну проблему. Іноді вони проходять самостійно, але в ряді випадків чотирилапі улюбленці живуть з ними все своє життя. До операції за медичними показаннями вдаються лише тоді, коли новоутворення вражають лапи та перешкоджають природному пересуванню.

Ліпома, або жировик, є більш підступною. Вона схильна до переродження в ліпосаркому, тому її стан потрібно постійно контролювати.

Класифікація за іншими ознаками

Окрім перелічених різновидів, існують й інші. Онкологічні захворювання також класифікують за стадією розвитку та за типом тканини.

Для визначення точної стадії розвитку використовують систему TNM. З її допомогою новоутворення поділяють на групи, враховуючи 3 основні ознаки:

• T – поширеність первинної неоплазії (розмір новоутворення);
• N – наявність, відсутність і поширеність метастазів у близько розташованих лімфовузлах;
• M – наявність або відсутність метастазів у віддалених органах і системах.

При постановці діагнозу до кожної літери додається цифра. Вона вказує на ступінь поширення.

Друга класифікація враховує тип тканини, в якій розвиваються ракові клітини. Новоутворення може зачіпати конкретний вид тканини (епітеліальна, судинна, сполучна, м’язова, кісткова, нервова) або відразу всі.

Симптоми раку у собак

Головна підступність онкології — безсимптомний перебіг на початковій стадії. Ознаки раку у собак проявляються лише через деякий час і можуть включати:

• різні порушення травлення (пронос, запор, блювота);
• погіршення або повну втрату апетиту;
• проблеми з дефекацією та сечовипусканням;
• кашель, задишку, гнильний запах з пащі;
• зміну ходи, кульгавість, судоми;
• різні за розміром шишки на та під шкірою або слизовими оболонками;
• постійні або періодичні болі в зоні ураження;
• апатична поведінка та відмова від прогулянок;
• різке схуднення навіть при збереженні апетиту.

Розвиток метастазів вкрай рідко виявляється оборотним. Якщо ви помітили хоча б одну з перерахованих ознак – не зволікайте та зверніться по допомогу.

Як проводиться діагностика

Щоб виключити патології зі схожими симптомами у чотирилапого пацієнта, обов’язково беруть клінічний та біохімічний аналізи крові. Після цього за допомогою УЗД та рентгена визначають місце розташування пухлини та наявність метастазів.

Останній крок – перевірка виявленого утворення на злоякісність. Для цього від нього відщипують або відрізають невеликий фрагмент. Цей метод дослідження називається біопсією.

Як і чим лікують рак у собак

Лікування раку у собак відбувається точно так само, як і у людей. Воно базується на комплексному застосуванні хіміотерапії, променевої терапії та хірургічного видалення пухлини. До останнього методу вдаються лише за відсутності метастазів.

На додаток до перерахованого також використовують імунотерапію. На відміну від інших методів, вона впливає на новоутворення не безпосередньо, а опосередковано. Завдяки їй імунітет вчиться відрізняти ракові клітини від здорових, що сприяє їх знищенню та підвищенню загальної опірності організму.

Хірургічне втручання не завжди повністю вирішує проблему. Якщо пухлинні клітини залишаються в лімфатичних вузлах, хвороба рецидивує.

Подальше життя та прогнози, відновлення

Під час лікування онкологічних захворювань у собак імунітет дуже сильно ослаблюється. Вони легко застуджуються, а їхній організм стає максимально вразливим до патогенних мікроорганізмів.

До одужання хворого улюбленця слід тримати подалі від протягів, у теплому й тихому місці. Після операції важливо уважно стежити за станом швів і не допускати їх розлизування.

Прогноз при хворобі залежить від стадії та наявності ускладнень. При постановці діагнозу до появи метастазів шанси на повне одужання досить високі. В інших випадках головним завданням лікування стає досягнення стійкої ремісії, що не впливає на якість життя тварини.

Чи існує профілактика?

На жаль, специфічної профілактики онкологічних захворювань не існує. Незважаючи на це, ймовірність їхнього розвитку цілком реально звести до мінімуму. Для цього необхідно дотримуватися таких рекомендацій:

• Не давайте своєму улюбленцю гормональні препарати без призначення ветеринара.
• Каструйте тварин, якщо вони не мають племінної цінності.
• Дотримуйтесь графіка вакцинації та обробки від зовнішніх і внутрішніх паразитів.
• Захищайте свого улюбленця від стресів.
• Відмовтеся від куріння в присутності домашніх улюбленців.
• Не використовуйте низькоякісні корми.
• Обробляйте шкіру собаки за допомогою сонцезахисних засобів і захищайте її одягом, щоб не допустити розвитку опіків та ультрафіолетового опромінення.
• Не допускайте до розведення тварин із підтвердженою онкологією.

Особливу увагу слід приділити диспансеризації, тобто періодичним оглядам у ветеринарній клініці. До числа обов’язкових досліджень входять аналізи сечі та крові, а для літніх вихованців – ще й УЗД. З їх допомогою хворобу можна виявити навіть на початковій стадії.

Висновок

Рак у собак — це не смертний вирок. Завдяки своєчасно розпочатому лікуванню його реально привести до стійкої ремісії, а іноді й зовсім вилікувати. Саме тому будь-які новоутворення обов’язково потрібно перевіряти на злоякісність — навіть за відсутності інших тривожних симптомів.